Справа № 640/13626/22 Суддя (судді) першої інстанції: Стойка В.В.
16 березня 2026 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді Оксененка О.М.,
суддів: Ганечко О.М.,
Кузьменка В.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 27 серпня 2025 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Служби судової охорони у м. Києві та Київській області, Державної судової адміністрації, третя особа: Служба судової охорони про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Територіального управління Служби судової охорони у м. Києві та Київській області, Державної судової адміністрації, третя особа: Служба судової охорони, просив:
- визнати протиправною бездіяльність Територіального управління Служби судової охорони у місті Києві та Київської області щодо невинесення наказу про виплату ОСОБА_1 додаткової винагороди, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» від 28 лютого 2022 року № 168;
- зобов'язати Територіальне управління Служби судової охорони у місті Києві та Київської області прийняти наказ про нарахування та виплату ОСОБА_1 додаткової винагороди, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» від 28 лютого 2022 року № 168;
- зобов'язати Територіальне управління Служби судової охорони у місті Києві та Київської області здійснити нарахування ОСОБА_1 додаткової щомісячної винагороди в розмірі, що встановлені постановою Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» від 28 лютого 2022 року № 168;
- стягнути з Державної судової адміністрації на користь ОСОБА_1 додаткову винагороду в розмірі 150000,00 грн., яка передбачена постановою Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» від 28 лютого 2022 року № 168 за кожний місяць починаючи з 24.02.2022 по 30.06.2022.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» передбачено виплату позивачу додаткової винагороди щомісячно, однак всупереч наведеній постанові уряду така винагорода позивачеві виплачена не була.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 27 серпня 2025 року позовні вимоги - задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність Територіального управління Служби судової охорони у м. Києві та Київській області щодо ненарахування і невиплати ОСОБА_1 , відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» додаткової винагороди в розмірі до 30 000 гривень пропорційно відпрацьованого часу за місяць, починаючи з 24.02.2022 року по 30.06.2022 року.
Зобов'язано Територіальне управління Служби судової охорони у м. Києві та Київській області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 додаткової винагороди в розмірі до 30 000 гривень пропорційно відпрацьованого часу за місяць, відповідно до вимог п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», починаючи з 24.02.2022 року по 30.06.2022 року. В іншій частині позовних вимог, - відмовлено.
Позивач, не погоджуючись з вказаним рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане рішення в частині відмови у задоволенні позовних вимог до Державної судової адміністрації України та ухвалити в цій частині нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити. Стягнути з Державної судової адміністрації України на користь ОСОБА_1 додаткову винагороду, передбачену Постановою Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» від 28 лютого 2022 року № 168, за період з 24 лютого 2022 року по 30 червня 2022 року в розмірі 150 000 (сто п'ятдесят тисяч) гривень 00 копійок. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишити без змін
Зазначена апеляційна скарга обґрунтована тим, що суд першої інстанції, зобов'язавши лише Територіальне управління Служби судової охорони у м. Києві та Київській області нарахувати та виплатити кошти, не враховував, що таке рішення не може бути виконане.
На думку скаржника, Територіальне управління Служби судової охорони у м. Києві та Київській області є розпорядником коштів нижчого рівня і діє в межах кошторису, затвердженого Державною судовою адміністрацією України, та останнє не має ні повноважень, ні фінансової можливості самостійно здійснити виплати понад виділені ліміти.
З огляду на вказане, для ефективного захисту права апелянта необхідно, щоб обов'язок зі стягнення коштів був покладений саме на Державну судову адміністрацію України - єдиний орган у цій структурі, який має повноваження та ресурси для виконання такого рішення.
Згідно п.3 частини першої ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України суд може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) також у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.
Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку.
Як вбачається з матеріалів справи, у відповідності до довідки Територіального управління Служби судової охорони у м. Києві та Київській області від 15.08.2022 року №543 ОСОБА_1 з 11.03.2020 проходить службу в Службі судової охорони та перебуває на посаді інспектора 1 відділення особистої безпеки суддів (Вищого антикорупційного суду України) підрозділу особистої безпеки суддів Територіального управління Служби судової охорони у м. Києві та Київській області.
Однак, позивачу з 24 лютого 2022 року не виплачується додаткова грошова винагорода.
Листом від 20.09.2022 повідомлено, що кошторисних призначень та фінансування на виплату додаткової винагороди для співробітників Управління від розпорядників вищого рівня не надходило. У зв'язку з відсутністю відповідного фінансування, накази на виплату додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 не видавалися.
При цьому, у відповідності до довідки Територіального управління Служби судової охорони у м. Києві та Київській області від 09.08.2022 № 345 додаткова винагорода в розмірі 30 000,00 грн відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» позивачу у лютому-червні не нараховувалась та не виплачувалась.
Не погоджуючись з такою бездіяльністю відповідача та вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся з цим позовом до суду.
Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки з 24 лютого 2022 року Кабінет Міністрів України встановив співробітникам Служби судової охорони на період дії воєнного стану в Україні додаткову винагороду, яка підлягає їм виплаті в порядку та на умовах, визначених ДСА України, тому слід визнати протиправною бездіяльність територіального управління Служби судової охорони щодо ненарахування і невиплати позивачу додаткової винагороди, передбаченої Постановою №168, та зобов'язання нарахувати і виплатити позивачу вказану додаткову винагороду в розмірі 30000,00 грн. на місяць (за умови відпрацювання норми робочого часу відповідного місяця), починаючи з 24.02.2022.
Як наслідок, належним способом захисту та відновлення прав позивача, буде зобов'язання відповідача - Територіального управління Служби судової охорони у м. Києві та Київській області нарахувати та виплатити позивачу відповідну додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України №168 у розмірі 30000 грн на місяць, за період з 24.02.2022 по 30.06.2022.
Однак, позовні вимоги про стягнення з Державної судової адміністрації на користь ОСОБА_1 додаткової винагороди в розмірі 150000,00 грн задоволенню не підлягають, так як матеріали справи не свідчать, що позивач приймав безпосередню участь у бойових діях або здійснював заходи з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів.
Колегія суддів погоджується з наведеними висновками суду першої інстанції з огляду на таке.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Так, згідно зі статтею 165 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» грошове забезпечення співробітників Служби судової охорони складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премії та одноразових додаткових видів грошового забезпечення. Грошове забезпечення співробітників Служби судової охорони виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України на рівні не нижчому, ніж установлений для поліцейських, і повинно стимулювати до комплектування Служби судової охорони кваліфікованими співробітниками.
У свою чергу, Постановою Кабінету Міністрів України від 03.04.2019 № 289 «Про грошове забезпечення співробітників Служби судової охорони» (далі - Постанова № 289) затверджено схему посадових окладів за посадами окремих категорій співробітників Служби судової охорони, які займають керівні посади; тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів співробітників Служби судової охорони; схему тарифних розрядів за основними типовими посадами співробітників Служби судової охорони; схему тарифних коефіцієнтів за спеціальними званнями співробітників Служби судової охорони; розміри надбавки за стаж служби співробітників Служби судової охорони.
Пунктом 2 Постанови № 289 установлено, що розміри посадових окладів, окладів за спеціальними званнями співробітників Служби судової охорони визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 1 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно із схемою тарифних розрядів за основними типовими посадами співробітників Служби судової охорони та схемою тарифних коефіцієнтів за спеціальними званнями співробітників Служби судової охорони, затверджених цією постановою; а порядок виплати грошового забезпечення співробітникам Служби судової охорони затверджується Державною судовою адміністрацією.
Відповідно до пункту 3 Порядку виплати грошового забезпечення співробітникам служби судової охорони, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 26.08.2020 № 384, грошове забезпечення співробітникам Служби судової охорони визначається залежно від посади, спеціального звання, стажу служби, інтенсивності та умов служби, почесного звання, спортивного звання.
Згідно з п. 4 вказаного Порядку № 384 грошове забезпечення включає: щомісячні основні види грошового забезпечення; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення.
До щомісячних основних видів грошового забезпечення належать: посадовий оклад; оклад за спеціальним званням; надбавка за стаж служби. До щомісячних додаткових видів грошового забезпечення належать: підвищення посадового окладу; надбавки; доплати; премія. До одноразових додаткових видів грошового забезпечення належать: винагороди; допомоги (п.п. 5-7 зазначеного Порядку № 384).
Пунктами 9-10 Порядку № 384 передбачено, що підставою для виплати грошового забезпечення є наказ Служби або територіального управління Служби про призначення на посаду співробітника в Службі, територіальному управлінні Служби та встановлення розмірів посадового окладу, надбавок, доплат. Грошове забезпечення співробітникам виплачується за місцем проходження служби виключно в межах фондів оплати праці співробітників, затверджених у кошторисах Служби або територіального управління Служби на грошове забезпечення.
З аналізу вищевикладеного вбачається, що співробітники Служби судової охорони за рахунок коштів державного бюджету отримують грошове забезпечення у межах затверджених фондів оплати праці, яке складається із основних виплат, додаткових та одноразових виплат.
У той же час, Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Так, пунктом 2 Указу Президента України від 24.02.2022 №53/2022 постановлено Кабінету Міністрів України в одноденний строк затвердити план заходів, передбачивши, зокрема забезпечення з 1 березня 2022 року підвищення грошового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України на 30 відсотків та доведення до 20 відсотків від початку 2022 року підвищення грошового забезпечення військовослужбовців Державної прикордонної служби України та Національної гвардії України.
На виконання вказаного Указу 28.02.2022 Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану».
Інших постанов щодо зміни складових грошового забезпечення позивача, Кабінетом Міністрів України не приймалось.
У свою чергу, у відповідності до Постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» встановлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським, а також особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби, що розташовані в межах адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога в рамках Програми «єПідтримка», виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000 гривень щомісячно, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Пунктом 5 Постанови № 168 передбачено, що вона набирає чинності з моменту опублікування та застосовується з 24 лютого 2022 року.
Згідно із пункту 2-1 Постанови № 168 установлено, що порядок і умови виплати додаткової винагороди, а також одноразової грошової допомоги, передбачених цією постановою, визначаються керівниками відповідних міністерств та державних органів.
За правилами пункту 3 Постанови № 168 доручено Міністерству фінансів опрацювати питання щодо збільшення видатків відповідним розпорядникам бюджетних коштів для забезпечення реалізації цієї постанови.
Постановою Кабінету Міністрів України від 22.03.2022 № 350 до вищезазначеної Постанови № 168 були внесені зміни, згідно з якими абзац перший пункту 1 після слів «та поліцейським» доповнено словами «а також особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби, що розташовані в межах адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога в рамках Програми «єПідтримка».
У подальшому, постановою Кабінету Міністрів України від 01.07.2022 № 754 до постанови Кабінету Міністрів України № 168 були внесені зміни, відповідно до яких в абз. 1 п. 1 слова «які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби, що розташовані в межах адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога в рамках Програми «єПідтримка» замінено словами «які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби в межах територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні)».
З огляду на вказане вбачається, що з 24 лютого 2022 року у співробітників Служби судової охорони виникло право на отримання додаткової винагороди в розмірі 30000 грн щомісячно. У тих співробітників, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, виникло право на отримання додаткової винагороди в розмірі 100000 грн. в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Як свідчать матеріали справи, у відповідності до довідки Територіального управління Служби судової охорони у м. Києві та Київській області від 15.08.2022 року №543 ОСОБА_1 з 11.03.2020 проходить службу в Службі судової охорони та перебуває на посаді інспектора 1 відділення особистої безпеки суддів (Вищого антикорупційного суду України) підрозділу особистої безпеки суддів Територіального управління Служби судової охорони у м. Києві та Київській області.
У зв'язку з вищевикладеними обставинами, на виконання абз. 2 п. 1 постанови Кабінету Міністрів України № 168 Територіальне управління Служби судової охорони у місті Києві та Київській області зобов'язане було прийняти наказ про виплату позивачеві вищезазначеної додаткової винагороди у період з 24.02.2022 до 01.07.2022 в розмірі 30000 грн щомісячно.
Втім, відмова відповідача у виплаті позивачу додаткової винагороди як однієї зі складових його грошового забезпечення з підстави відсутності відповідних бюджетних асигнувань порушує гарантоване статтею 1 Першого протоколу до Конвенції право особи мирно володіти своїм майном, що узгоджується з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, висловленою в постанові від 21 вересня 2023 року у зразковій справі № 260/3564/22.
Так, згідно статті 1 Першого протоколу до Конвенції кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.
Право на виплату додаткової винагороди співробітникам Служби судової охорони, передбачене постановою Кабінету Міністрів України № 168, підпадає під сферу дії статті 1 Першого протоколу до Конвенції, якщо за національним законодавством особа має обґрунтоване право на отримання виплат в рамках національної системи соціального забезпечення та якщо відповідні умови дотримано, органи влади не можуть відмовити у таких виплатах доти, доки виплати передбачено законодавством.
Відповідно, висновки Верховного Суду у цій зразковій справі щодо застосування постанови Кабінету Міністрів України №168 разом з положеннями статей 43 і 58 Конституції України, статей 161, 165 Закону України від 02.06.2016 №1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів», нормами Порядку №384 і Порядку №396 належить застосовувати в адміністративних справах про виплату на користь співробітників Служби судової охорони додаткової винагороди у правовідносинах, що виникли з 24 лютого 2022 року.
До того ж, Верховний Суд у зразковій справі №260/3564/22 зазначив, що належним відповідачем у такому спорі є територіальне управління Служби судової охорони, оскільки спірні відносини щодо виплати грошового забезпечення в належному розмірі виникли між позивачем та територіальним управлінням, яке відповідно до пункту 10 Порядку №384 повинно виплачувати співробітнику грошове забезпечення за місцем проходження ним служби.
Водночас, ДСА України не має відповідати за цим позовом, адже між позивачем і ДСА України безпосередньо не виникло жодних правовідносин, у яких би цей суб'єкт владних повноважень порушив права позивача. Бюджетні правовідносини, які виникають між учасниками бюджетного процесу стосовно реалізації їхніх бюджетних повноважень (прав та обов'язків з управління бюджетними коштами), безпосередньо не стосуються позивача, що не дає підстав для залучення державних органів, які беруть участь у процесі формування і використання фінансових ресурсів для виплати грошового забезпечення співробітникам Служби судової охорони, до участі у цій судовій справі.
Врахувавши наведені правові позиції, наявні правові підстави для задоволення позову шляхом визнання протиправною бездіяльності територіального управління Служби судової охорони щодо ненарахування і невиплати позивачу додаткової винагороди, передбаченої Постановою №168, та зобов'язання нарахувати і виплатити позивачу вказану додаткову винагороду в розмірі 30000,00 грн. на місяць (за умови відпрацювання норми робочого часу відповідного місяця), починаючи з 24.02.2022.
Саме такий спосіб захисту порушеного права був застосований Верховним Судом у вищевказаному рішенні від 06 квітня 2023 року у зразковій справі №260/3564/22 (Пз/990/4/22), залишеному без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 21 вересня 2023 року.
Зазначене спростовує відповідні посилання апелянта щодо необхідності задоволення позовних вимог шляхом стягнення коштів з Державної судової адміністрації України.
Відповідно, належним способом захисту та відновлення прав позивача, буде зобов'язання відповідача - Територіального управління Служби судової охорони у м. Києві та Київській області нарахувати та виплатити позивачу відповідну додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України №168 у розмірі 30000 грн на місяць, за період з 24.02.2022 по 30.06.2022.
Разом з тим, підстави для задоволення позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності Територіального управління Служби судової охорони у м. Києві та Київській області щодо невинесення наказу про нарахування та виплату додаткової винагороди та зобов'язання прийняти наказ про нарахування та виплату позивачу додаткової винагороди, задоволенню не підлягають, оскільки прийняття відповідачем наказу про нарахування та виплату додаткової винагороди є лише підставою для її виплати.
При цьому, розрахунок щомісячної додаткової винагороди є компетенцією Територіального управління Служби судової охорони у м. Києві та Київській області як органу, в якому позивач проходить службу і який виплачує йому грошове забезпечення, саме на відповідача, та саме на останнього покладається обов'язок щодо прийняття наказів про нарахування та виплату позивачу додаткової винагороди, передбаченої Постановою №168.
Крім того, позовні вимоги про стягнення з Державної судової адміністрації на користь ОСОБА_1 додаткової винагороди в розмірі 150000,00 грн., яка передбачена постановою Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» від 28 лютого 2022 року № 168 за кожний місяць починаючи з 24.02.2022 по 30.06.2022 задоволенню також не підлягають, оскільки матеріали справи не містять доказів того, що позивач приймав безпосередню участь у бойових діях або здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів.
Відповідно до п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі.
Інші доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу, оскільки не впливають на висновки суду, викладені в оскаржуваному судовому рішенні.
За таких обставин, рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, і доводи апелянта, викладені у скарзі, не свідчать про порушення судом норм матеріального чи процесуального права, які могли б призвести до неправильного вирішення справи.
Отже при ухваленні оскаржуваної постанови судом першої інстанції було дотримано всіх вимог законодавства, а тому відсутні підстави для її скасування.
За правилами статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 242, 250, 308, 310, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 27 серпня 2025 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення, є остаточною та не підлягає касаційному оскарженню, відповідно до п. 2 частини п'ятої ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя О.М. Оксененко
Судді О.М. Ганечко
В.В. Кузьменко