16 березня 2026 року м. Дніпросправа № 160/11353/25
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Добродняк І.Ю. (доповідач),
суддів: Семененка Я.В., Суховарова А.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1
на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 липня 2025 року (суддя Кучма К.С.)
у справі №160/11353/25
за позовом ОСОБА_1
до НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України
про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України, з урахуванням уточнення позовних вимог (а.с.22), просив:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не включення до складу його грошового забезпечення сум додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», при обчисленні розміру грошової компенсації за невикористані дні оплачуваних відпусток;
- зобов'язати відповідача здійснити перерахунок позивачу грошової компенсації за невикористані оплачувані відпустки в загальній кількості 88 днів, обчисливши її суму, виходячи із розміру місячного грошового забезпечення з урахуванням сум додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168, та провести її виплату з урахуванням раніше виплачених сум.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач проходив службу у НОМЕР_2 прикордонному загоні Державної прикордонної служби (Військова частина НОМЕР_3 ), при звільненні йому нараховано грошову компенсацію за: невикористану щорічну відпустку за 2022 рік тривалістю 10 календарних днів, за 2023 рік тривалістю 20 календарних днів, за 2024 рік тривалістю 30 календарних днів, невикористану додаткову відпустку як учаснику бойових дій у розмірі 28 календарних днів за 2023, 2024 року. Позивач вважає протиправною бездіяльність відповідача щодо не врахування додаткової грошової винагороди при розрахунку грошової компенсації за невикористані дні відпустки. При цьому, відповідно до архівних відомостей про грошове забезпечення, позивач отримував додаткову грошову винагороду під час проходження військової служби.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.07.2025 позовну заяву задоволено.
Рішення суду мотивовано тим, що додаткова винагорода, запроваджена постановою Кабінету Міністрів України № 168 є щомісячним додатковим видом грошового забезпечення, виплачувалась позивачу з вересня по грудень 2022 року, з березня по травень 2023 року, з лютого по березень 2024 року.
За встановлених у справі обставин, суд дійшов висновку, що вказана винагорода входить до складу грошового забезпечення позивача (як розрахункової величини), з якого обчислюється розмір компенсацій як за основну так і невикористану додаткову відпустки.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Військова частина НОМЕР_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду як таке, що винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Скаржник зазначає, що суд першої інстанції не врахував, що відповідно до пункту 14 наказу Міністерства внутрішніх справ України від 01.09.2023 №726 «Про затвердження Особливостей виплати на період воєнного стану додаткової винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України», додаткова винагорода на період воєнного стану є одноразовим додатковим видом грошового забезпечення військовослужбовців, а тому, не входить до складу місячного грошового забезпечення, адже не являється щомісячним додатковим видом грошового забезпечення. З огляду на зазначене, скаржник наголошує на відсутності правових підстав для врахування сум додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», до компенсації за невикористані дні оплачуваних відпусток.
Позивач подав письмовий відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити рішення суду першої інстанції без змін як законне та обґрунтоване, з огляду на безпідставність доводів скаржника.
Дана адміністративна справа розглянута судом апеляційної інстанції відповідно до ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України в порядку письмового провадження.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити таке.
Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, позивач - ОСОБА_1 проходив військову службу в НОМЕР_2 прикордонному загоні Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_3 ).
Відповідно до витягу з наказу начальника НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України від 09.02.2024 №112-ОС «Про особовий склад» виключено із списків особового складу загону та всіх видів забезпечення солдата ОСОБА_1 (П-055725), патрульного (за рахунок посади інспектора прикордонної служби 3 категорії сапера інженерно-саперного відділення відділу прикордонної служби №2) НОМЕР_2 прикордонного загону ДПС України, якого звільнено у відставку наказом начальника НОМЕР_2 прикордонного загону ДПС України від 13.01.2024 №40-ОС, за підпунктом «б» (за станом здоров'я на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку) пункту 2 частини четвертої статті 26 Закону, без права носіння військової форми одягу, з 10.02.2024.
Також, у наказі вказано про виплату ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористану щорічну відпустку за 2022 рік тривалістю 10 календарних днів, за 2023 рік тривалістю 20 календарних днів, за 2024 рік тривалістю 30 календарних днів, додаткову відпустку строком 14 днів на рік, як особі, що має статус учасника бойових дій за 2023, 2024 роки.
03.03.2025 представник позивача звернулася до відповідача із адвокатським запитом, в якому просила надати довідку про розмір грошового забезпечення та інформацію ,чи було враховану додаткову винагороду її довірителю, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», при обчисленні розміру грошової компенсації за невикористані дні оплачуваних відпусток.
Листом від 24.03.2025 «Про результати розгляду адвокатського запиту» відповідач повідомив, що відповідно до пункту 14 наказу МВС України від 01.09.2023 №726 «Про затвердження Особливостей виплати на період воєнного стану додаткової винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України» додаткова винагорода на період воєнного стану є одноразовим додатковим видом грошового забезпечення військовослужбовців, а тому відсутні підстави для врахування додаткової винагороди при нарахуванні грошової компенсації за всі невикористані дні щорічної відпустки.
Вважаючи протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не врахування додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2022 №168, при обчисленні розміру грошової компенсації за невикористані дні оплачуваних відпусток, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.
З огляду на фактичні обставини справи, норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини, суд апеляційної інстанції виходить із такого.
Спір між сторонами виник у зв'язку із невключенням відповідачем до складу грошового забезпечення, з якого ОСОБА_1 обчислена грошова компенсація за невикористані дні оплачуваних відпусток, сум додаткової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України № 168.
Частинами першою, третьою статті 25 Закону України «Про Державну прикордонну службу України» визначено, що держава забезпечує соціальний захист особового складу Державної прикордонної служби України відповідно до Конституції України, цього Закону та інших актів законодавства.
Військовослужбовці Державної прикордонної служби України користуються правовими і соціальними гарантіями відповідно до Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», цього Закону, інших актів законодавства.
У частині другій статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року № 2011-ХІІ (далі - Закон №2011-ХІІ) наведений перелік складових грошового забезпечення, а саме: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Відповідно до частини четвертої статті 9 Закону № 2011-XII грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
Відповідно до пункту 1 статті 10-1 Закону №2011-XII військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, надаються щорічні основні відпустки із збереженням грошового, матеріального забезпечення та наданням грошової допомоги на оздоровлення у розмірі місячного грошового забезпечення.
У рік звільнення зазначених в абзацах першому та другому цього пункту військовослужбовців зі служби у разі невикористання ними щорічної основної або додаткової відпустки їм виплачується грошова компенсація за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки, у тому числі військовослужбовцям-жінкам, які мають дітей (пункт 14 статті 10-1 Закону № 2011-XII).
Постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі - Постанова № 704), окрім тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців та розмірів надбавки за вислугу років також затверджено додаткові види грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу.
Пунктом 2 Постанови № 704 установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Відповідно до п. 3 Постанови №704 виплату грошового забезпечення військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу здійснювати в порядку, що затверджується Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Міністерством фінансів, Міністерством інфраструктури, Міністерством юстиції, Службою безпеки, Управлінням державної охорони, розвідувальними органами, Адміністрацією Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації.
Порядок, умови та розміри виплати грошового забезпечення військовослужбовцям, які проходять військову службу в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону (Адміністрації Державної прикордонної служби України), територіальних органах центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону (регіональних управліннях Державної прикордонної служби України), Морській охороні, яка складається із загонів морської охорони, органах охорони державного кордону (прикордонних загонах, окремих контрольно-пропускних пунктах, авіаційних частинах), розвідувальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, навчальних закладах, підрозділах спеціального призначення та органах забезпечення Державної прикордонної служби України, визначений Інструкцією про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України та деяким іншим особам, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України від 25.06.2018 №558, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 23.07.2018 за №854/32306.
За визначенням в п. 2 цієї інструкції №558 грошове забезпечення - гарантоване державою грошове забезпечення в обсязі, що відповідає умовам проходження військової служби та стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Грошове забезпечення складається із посадового окладу; окладу за військовим званням; щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії); одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Місячне грошове забезпечення - грошове забезпечення, на отримання якого у відповідному місяці має право військовослужбовець згідно із чинним законодавством.
Місячне грошове забезпечення складається із основних видів грошового забезпечення (посадовий оклад, оклад за військовим званням); щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, премія).
Пунктом 6 глави 8 розділу V Інструкції № 558 встановлено, що у рік звільнення зі служби військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), зазначеним у пунктах 4, 5 цієї глави, у разі невикористання ними щорічної основної та додаткової відпусток виплачується грошова компенсація за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки, у тому числі військовослужбовцям-жінкам, які мають дітей.
Виплата грошової компенсації за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки здійснюється на підставі наказу.
Грошова компенсація за всі невикористані дні відпустки провадиться виходячи з розміру місячного грошового забезпечення, право на отримання якого має військовослужбовець відповідно до чинного законодавства, на день виключення зі списків особового складу органу Держприкордонслужби. При цьому одноденний розмір грошового забезпечення визначається шляхом ділення місячного розміру грошового забезпечення на 30 календарних днів.
Із наведених положень зазначеної Інструкції № 558 вбачається, що розрахунковою величиною для визначення розміру грошової компенсації за невикористані дні відпустки військовослужбовця Державної прикордонної служби України є його місячне грошове забезпечення.
28 лютого 2022 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», яка передбачає виплату додаткової грошової винагороди, зокрема, військовослужбовцям на період дії воєнного стану.
Абзацом 1 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України № 168 в редакції на час виникнення спірних відносин установлено, що на період воєнного стану особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, розмір такої додаткової винагороди збільшується до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Особам рядового і начальницького складу територіальних (міжрегіональних) воєнізованих формувань Державної кримінально-виконавчої служби, що залучаються Головнокомандувачем Збройних Сил до складу оперативно-стратегічного угруповання відповідної групи військ для безпосередньої участі у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів, виплачується додаткова винагорода в розмірі до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Відповідно до п.2-1 Постанови № 168 міністерства та державні органи за погодженням з Міністерством фінансів та Міністерством економіки визначають:
порядок, умови і розміри виплати додаткової винагороди особам, зазначеним у пункті 1 цієї постанови;
особливості виплати додаткової винагороди та винагороди за особливості проходження служби (навчання) під час воєнного стану (особливого періоду) особам, зазначеним у пункті 1-1 цієї постанови, та додаткової винагороди особам, зазначеним у пункті 1-2 цієї постанови, у тому числі в частині встановлення переліку бойових (спеціальних) завдань та заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, для здійснення такої виплати, з урахуванням завдань, покладених на Збройні Сили, Службу безпеки, Службу зовнішньої розвідки, Головне управління розвідки Міністерства оборони, Національну гвардію, Державну прикордонну службу, Управління державної охорони, Державну службу спеціального зв'язку та захисту інформації, Державну спеціальну службу транспорту;
порядок і умови виплати одноразової грошової допомоги.
З метою визначення особливостей виплати на період воєнного стану додаткової винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України наказом Міністерства внутрішніх справ України від 01.09.2023 № 726 затверджено Особливості виплати військовослужбовцям Державної прикордонної служби України винагород, передбачених постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану».
Ці Особливості визначають процедуру здійснення виплати на період воєнного стану військовослужбовцям Державної прикордонної служби України додаткової винагороди та винагороди за особливості проходження служби (навчання) під час воєнного стану (особливого періоду), передбачених Постановою № 168, встановлюють перелік бойових (спеціальних) завдань та заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією РФ проти України, для здійснення такої виплати з урахуванням завдань, покладених на Державну прикордонну службу України.
Пунктом 2 Особливостей визначено розміри додаткової винагороди (залежно від підстав її нарахування) та винагород за особливості проходження служби (навчання) під час воєнного стану (особливого періоду).
Відповідно до п.14 Особливостей (в редакції Наказу Міністерства внутрішніх справ № 1062 від 22.12.2023 - застосовується з 09 листопада 2023 року) винагороди, визначені пунктом 2 цих Особливостей, є одноразовими додатковими видами грошового забезпечення.
Як вже зазначалося, предметом спору у цій справі є наявність правових підстав для включення до складу місячного грошового забезпечення позивача як військовослужбовця Державної прикордонної служби України додаткової винагороди, встановленої постановою № 168, з метою обчислення грошової компенсації за невикористані дні оплачуваних відпусток.
З матеріалів справи вбачається, що у період 2022 - 2024 років позивач отримував додаткову винагороду, встановлену постановою № 168. Водночас така виплата здійснювалася не щомісяця, а саме: вересень - грудень 2022 року, лютий - червень 2023 року, вересень та жовтень 2023 року, лютий, березень 2024 року, та не в сталому розмірі.
Вирішуючи питання щодо можливості включення додаткової винагороди, передбаченої постановою № 168, до складу грошового забезпечення, з якого обчислюється грошова компенсація за невикористані дні відпустки військовослужбовця Державної прикордонної служби України, суд апеляційної інстанції враховує правову позицію, яка викладена в постанові Верховного Суду від 12.02.2026 у справі №420/77/25.
Верховний Суд у вказаній постанові, зокрема, звернув увагу як на правову природу такої додаткової винагороди, так і на пункт 14 Особливостей, відповідно до якого винагороди, визначені пунктом 2 цих Особливостей (додаткова винагорода, винагорода за особливості проходження служби під час воєнного стану (особливого періоду) ), є одноразовими додатковими видами грошового забезпечення.
У справі №420/77/25 Верховний Суд зазначивши, що Міністерством внутрішніх справ України, як уповноваженим органом, на виконання пункту 2-1 постанови № 168 визначено механізм та умови виплати військовослужбовцям Державної прикордонної служби України додаткової винагороди на період воєнного стану та грошової компенсації за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки, дійшов висновку про тимчасовий характер такої додаткової винагороди.
За правовою позицією Верховного Суду додаткова винагорода, передбачена постановою 168, у встановленому законом порядку та окремим нормативним актом віднесена до одноразового додаткового виду грошового забезпечення. Як наслідок, така додаткова винагорода не може бути врахована у розмір місячного грошового забезпечення, з якого провадиться обрахунок грошової компенсації за всі невикористані дні відпустки військовослужбовцю Державної прикордонної служби України.
Отже, Верховний Суд, з урахуванням особливостей проходження служби в органах Державної прикордонної служби України, підтвердив, що при визначенні розміру грошової компенсації за невикористані дні відпустки враховуються лише ті складові грошового забезпечення, які мають постійний характер та входять до структури місячного грошового забезпечення. Додаткова винагорода, передбачена постановою № 168, до таких складових не належить.
Відповідно до частини п'ятої статті 242 КАС України при виборі та застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду.
З урахуванням наведених норм законодавства, правових висновків Верховного Суду та встановлених у справі обставин суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що оскільки позивач був виключений зі списків особового складу НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України у лютому 2024 року, після внесення змін до пункту 14 Особливостей, які застосовуються з 09 листопада 2023 року згідно з наказом Міністерства внутрішніх справ від 22 грудня 2023 року № 1062, та які уточнили вид винагород, позовні вимоги позивача про перерахунок та виплату грошової компенсації за невикористані дні оплачуваних відпусток у загальній кількості 88 календарні дні, із включенням до розрахунку сум додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168, не ґрунтуються на вимогах закону та не підлягають задоволенню.
Підсумовуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, рішення суду скасуванню з прийняттям нового судового рішення, про відмову у задоволенні позову.
Суд першої інстанції під час розгляду справи не в повному обсязі дослідив обставини, які мають значення для справи, неправильно застосував норми матеріального права, що у відповідності до статті 317 КАС України є підставою для скасування рішення суду та ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні позову.
Керуючись ст. 311, 315, 317, 321, 322, 327, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 - задовольнити.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 липня 2025 року у справі №160/11353/25 скасувати, ухвалити нове рішення.
У позові відмовити.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили відповідно до ст.325 КАС України, може бути оскаржена до касаційного суду у випадках та строки, встановлені ст.ст.328, 329 КАС України.
Головуючий - суддя І.Ю. Добродняк
суддя Я.В. Семененко
суддя А.В. Суховаров