16 березня 2026 року м. Дніпросправа № 160/32334/25
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача: Шальєвої В.А.,
суддів: Іванова С.М., Чередниченка В.Є.,
розглянувши в порядку письмового провадження у м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Винницькій області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2025 року (суддя Прудник С.В.) в справі №160/32334/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Винницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі - ГУ ПФУ в Дніпропетровській області), Головного управління Пенсійного фонду України у Винницькій області (далі - ГУ ПФУ у Винницькій області) про:
визнання протиправним та скасування рішення ГУ ПФУ у Вінницькій області №047050033649 від 25 вересня 2025 року, яким відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2;
зобов'язання ГУ ПФУ у Вінницькій області зарахувати до пільгового стажу періоди роботи: з 17 грудня 1992 року по 03 червня 1994 року відповідно до наказу (розпорядження) від 02 грудня 1992 року №1269 по Дніпровському ордена Леніна Металургійному комбінату ім. Ф.Е. Дзержинського «Сиданченко Сергей Викторович» (так у документі), 26.08.1970 р., прийнятий монтажником устаткування металургійних заводів 4чм1 розряду цеху ремонту кранового устаткування; з 03 червня 1994 року по 07 жовтня 1994 року згідно з розпорядженням від 03 червня 1994 року №88 по цеху, переведений монтажником устаткування металургійних заводів 5чм1 розряду цеху ремонту кранового устаткування; з 23 березня 1995 рік по 01 серпня 1995 рік, згідно з наказом (розпорядженням) від 09 березня 1995 року №84 по Дніпровському ордена Леніна металургійному комбінату ім. Ф.Е. Дзержинського «Сиданченко Сергей Викторович» (так у документі), 26.08.1970 р.н., прийнятий електрозварювальником ручного зварювання 4чм1 розряду цеху ремонту металургійного устаткування №2; з 01 серпня 1995 року по 15 липня 1998 року згідно з розпорядженням від 01 серпня 1995 року №359 по цеху переведений електрозварювальником ручного зварювання 5чм1 розряду цеху ремонту металургійного устаткування №2; з 15 липня 1998 по 08 червня 2007 року згідно з розпорядженням від 15 липня 1998 року №340 по цеху переведений електрозварювальником ручного зварювання 6чм1 розряду цеху ремонту металургійного устаткування №2, як такі, що дають право на пенсію за віком на пільгових умовах, передбачених Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України, з 07 квітня 1997 року по 02 серпня 2021 року, а також з 03 серпня 2021 року по 15 червня 2025 року, а саме - 14 років 06 днів;
зобов'язання ГУ ПФУ в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву про призначення пенсії від 17 вересня 2025 року з урахуванням висновків суду по даній справі та прийняти рішення про призначення пенсії.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2025 року позов задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області №047050033649 від 25.09.2025 року, яким відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2;
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу періоди роботи: з 17 грудня 1992 року по 03 червня 1994 рік, відповідно до наказу (розпорядження) від 02 грудня 1992 року №1269 по Дніпровському ордена Леніна Металургійному комбінату ім. Ф.Е. Дзержинського “Сиданченко Сергей Викторович» (так у документі), 26.08.1970 р., прийнятий монтажником устаткування металургійних заводів 4чм1 розряду цеху ремонту кранового устаткування; з 03 червня 1994 року по 07 жовтня 1994 рік, згідно з розпорядженням від 03 червня 1994 року №88 по цеху переведений монтажником устаткування металургійних заводів 5чм1 розряду цеху ремонту кранового устаткування; з 23 березня 1995 рік по 01 серпня 1995 рік, згідно з наказом (розпорядженням) від 09 березня 1995 року №84 по Дніпровському ордена Леніна металургійному комбінату ім.Ф.Е.Дзержинського “Сиданченко Сергей Викторович» (так у документі), ІНФОРМАЦІЯ_1 , прийнятий електрозварювальником ручного зварювання 4чм1 розряду цеху ремонту металургійного устаткування №2; з 01 серпня 1995 року по 15 липня 1998 рік, згідно з розпорядженням від 01 серпня 1995 року №359 по цеху переведений електрозварювальником ручного зварювання 5чм1 розряду цеху ремонту металургійного устаткування №2; з 15 липня 1998 по 08 червня 2007 рік, згідно з розпорядженням від 15 липня 1998 року №340 по цеху переведений електрозварювальником ручного зварювання 6чм1 розряду цеху ремонту металургійного устаткування №2, як такі, що дають право на пенсію за віком на пільгових умовах, передбачених Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України, з 07 квітня 1997 року по 02 серпня 2021 року, а також з 03 серпня 2021 року по 15 червня 2025 року.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 17.09.2025 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, з урахуванням правової позиції, викладеної у цьому рішенні.
В задоволенні решти заявлених позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі відповідач ГУ ПФУ у Винницькій області просить скасувати рішення з підстав неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.
Зазначає, що за наданими документами до страхового стажу позивача зараховано усі періоди трудової діяльності. Страховий стаж позивача становить 37 років 07 місяців 13 днів, пільговий стаж за списком № 2 - 4 роки 0 місяців 23 дні.
До пільгового стажу не зараховано періоди роботи згідно із записами трудової книжки серії НОМЕР_1 від 27.06.1988 року та архівної довідки № С21/2-09/1180 від 11.09.2025 року з 17.12.1992 року по 07.10.1994 року на посаді монтажника устаткування металургійних заводів та з 23.03.1995 року по 08.06.2007 року на посаді електрозварювальника ручного зварювання, оскільки відсутня довідка встановленого зразка згідно з додатком № 5 Порядку № 637.
Звертає увагу, що у разі ліквідації підприємства до пільгового стажу заявника на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 можливо буде зарахувати даний період роботи після надходження рішення Комісії з питань підтвердження стажу роботи, що дає право на призначення пенсії. \
Вважає, що апелянтом прийнято законне та обґрунтоване рішення про відмову позивачу у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах.
У відзиві позивач просить залишити рішення суду першої інстанції без змін.
Справа судом розглянута без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами на підставі п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України у зв'язку з поданням апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, яке ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд доходить висновку, що апеляційна скарга не може бути задоволена з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 17.09.2025 звернувся до територіального відділу Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії згідно п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058).
Засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначено структурний підрозділ органу, що призначає пенсію - відділ призначення пенсій управління пенсійного забезпечення, надання страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, який уповноважений розглянути подану заяву ОСОБА_1 .
За результатами розгляду даного звернення було винесено рішення від 25.09.2025 №047050033649 про відмову в призначенні пенсії в зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу. Результати розгляду документів наданих до заяви: за наданими документами до страхового стажу позивача зараховано усі періоди трудової діяльності. Страховий стаж позивача - 37 років 07 місяців 13 днів. Пільговий стаж позивача за списком № 2 складає 4 роки 0 місяців 23 дні. Результати розгляду документів наданих до заяви: за доданими документами до пільгового стажу не зараховано періоди роботи згідно записів трудової книжки серії НОМЕР_1 від 27.06.1988 року та архівної довідки № С-21/2-09/1180 від 11.09.2025 року, з 17.12.1992 року по 07.10.1994 року на посаді монтажника устаткування металургійних заводів та з 23.03.1995 року по 08.06.2007 року на посаді електрозварювальника ручного зварювання, оскільки відсутня довідка встановленого зразка згідно додатку № 5 Порядку № 637.
Враховуючи, що у трудовій книжці позивача та його персональних відомостях як застрахованої особи містяться відповідні записи про підтвердження права на пільгове пенсійне забезпечення за Списком №2, суд першої інстанції дійшов висновку, що ГУ ПФУ у Винницькій області протиправно не зарахував періоди роботи у ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат» до пільгового стажу.
Суд першої інстанції дійшов висновку про протиправність рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області №047050033649 від 25.09.2025 року, яким відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2.
Належним способом захисту прав позивача суд першої інстанції вважав зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу періоди роботи: з 17 грудня 1992 року по 03 червня 1994 рік, відповідно до наказу (розпорядження) від 02 грудня 1992 року №1269 по Дніпровському ордена Леніна Металургійному комбінату ім. Ф.Е. Дзержинського “Сиданченко Сергей Викторович» (так у документі), 26.08.1970 р., прийнятий монтажником устаткування металургійних заводів 4чм1 розряду цеху ремонту кранового устаткування; з 03 червня 1994 року по 07 жовтня 1994 рік, згідно з розпорядженням від 03 червня 1994 року №88 по цеху переведений монтажником устаткування металургійних заводів 5чм1 розряду цеху ремонту кранового устаткування; з 23 березня 1995 рік по 01 серпня 1995 рік, згідно з наказом (розпорядженням) від 09 березня 1995 року №84 по Дніпровському ордена Леніна металургійному комбінату ім.Ф.Е.Дзержинського “Сиданченко Сергей Викторович» (так у документі), 26.08.1970 р.н., прийнятий електрозварювальником ручного зварювання 4чм1 розряду цеху ремонту металургійного устаткування №2; з 01 серпня 1995 року по 15 липня 1998 рік, згідно з розпорядженням від 01 серпня 1995 року №359 по цеху переведений електрозварювальником ручного зварювання 5чм1 розряду цеху ремонту металургійного устаткування №2; з 15 липня 1998 по 08 червня 2007 рік, згідно з розпорядженням від 15 липня 1998 року №340 по цеху переведений електрозварювальником ручного зварювання 6чм1 розряду цеху ремонту металургійного устаткування №2, як такі, що дають право на пенсію за віком на пільгових умовах, передбачених Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України, з 07 квітня 1997 року по 02 серпня 2021 року, а також з 03 серпня 2021 року по 15 червня 2025 року.
З урахуванням дискреції пенсійного органу в питаннях призначення пенсії з метою ефективного захисту права позивача на пенсію за віком на пільгових умовах суд першої інстанції вважав за необхідне зобов'язати ГУ ПФУ у Вінницькій області повторно розглянути заяву позивача від 17.09.2025 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, з урахуванням правової позиції, викладеної у цьому рішенні.
Крім того, суд першої інстанції вважав, що саме ГУ ПФУ у Вінницькій області має вирішити питання щодо зарахування стажу та розгляду заяви щодо призначення пенсії, а не ГУ ПФУ в Дніпропетровській області, як помилково вважає позивач.
Здійснюючи апеляційний перегляд справи в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд визнає висновок суду першої інстанції обґрунтованим, з огляду на наступне.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , 17 вересня 2025 року звернулась до органів пенсійного фонду з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2.
Рішенням ГУ ПФУ у Винницькій області, яким заява позивача розглянута за принципом екстериторіальності, від 25 вересня 2025 року №047050033649 відмовлено ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу.
У рішенні вказано, що страховий стаж позивача - 37 років 07 місяців 13 днів, пільговий стаж за списком № 2 - 4 роки 0 місяців 23 дні.
До пільгового стажу не зараховано періоди роботи згідно із записами трудової книжки серії НОМЕР_1 від 27.06.1988 року та архівної довідки № С-21/2-09/1180 від 11.09.2025 року, з 17.12.1992 року по 07.10.1994 року на посаді монтажника устаткування металургійних заводів та з 23.03.1995 року по 08.06.2007 року на посаді електрозварювальника ручного зварювання, оскільки відсутня довідка встановленого зразка згідно додатку № 5 Порядку № 637.
Трудова книжка позивача серії НОМЕР_2 містить записи про роботу ОСОБА_1 в ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат» (раніше - Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського, ВАТ «Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського», ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського»):
наказом (розпорядженням) від 02 грудня 1992 року №1269 прийнятий монтажником устаткування металургійних заводів 4чм1 розряду цеху ремонту кранового устаткування з 17 грудня 1992 року;
розпорядженням від 03 червня 1994 року №88 по цеху переведений монтажником устаткування металургійних заводів 5чм1 розряду цеху ремонту кранового устаткування з 03 червня 1994 року;
наказом (розпорядженням) від 10 жовтня 1994 року №737 звільнений за власним бажанням з 07 жовтня 1994 року;
наказом (розпорядженням) від 09 березня 1995 року №84 прийнятий електрозварювальником ручного зварювання 4чм1 розряду цеху ремонту металургійного устаткування №2 з 23 березня 1995 року;
розпорядженням від 01 серпня 1995 року №359 по цеху переведений електрозварювальником ручного зварювання 5чм1 розряду цеху ремонту металургійного устаткування №2 з 01 серпня 1995 року;
розпорядженням від 15 липня 1998 року №340 по цеху переведений електрозварювальником ручного зварювання 6чм1 розряду цеху ремонту металургійного устаткування №2 з 15 липня 1998 року;
наказом (розпорядженням) від 11 червня 2007 року №228 звільнений за ініціативою працівника згідно ст.38 КЗпП України з 08 червня 2007 poкy.
Зазначені вище періоди роботи позивача підтверджено довідкою форми ОК-5 з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування; архівними довідками від 11 вересня 2025 року №№ С-21/2-09/1180, С-21/2-09/1181, С-21/2-09/1182, С-21/2-09/1183, історичної довідкою №С-21/2-09/1183/1 від 11 вересня 2025 року; повідомленням щодо атестації робочих місць за умовами праці №14/1-121 від 26 жовтня 1999 року; повідомленням про використання санітарно - гігієнічних досліджень №14/1-261 від 27 грудня 2000 року; постановами «Про атестацію робочих місць за умовами праці» від 25 грудня 2001 року №1269 з додатком (вибірково) та від 29 грудня 2006 року №992 з додатком (вибірково); особовою карткою.
Виходячи з доводів апелянта, спірним під час апеляційного перегляду справи є питання правомірності не зарахування певних періодів роботи до пільгового стажу для цілей призначення пенсії за віком на пільгових умовах за списком № 2.
Вирішуючи спірні правовідносини, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України закріплено право громадян на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Згідно зі статтею 12 Європейської соціальної хартії (переглянутої) 1996 року держава зобов'язана підтримувати функціонування системи соціального забезпечення, її задовільний рівень, докладати зусиль для її поступового посилення.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій визначено Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV).
Частиною першою статті 114 Закону № 1058-IV встановлено, що право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
Відповідно до пункту 2 частини другої статті 114 Закону № 1058-IV на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
За визначенням, наведеним у статті 1 Закону № 1058-IV, страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески.
За змістом частини першої статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному стра-хуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Згідно з частиною другою статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи пер-соніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Відповідно до частини четвертої статті 24 Закону № 1058-IV періоди трудової діяль-ності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передба-чених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05 листопада 1991 року № 1788-ХІІ (далі - Закон № 1788-ХІІ) встановлено, що основним документом, що підтвер-джує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Мініс-трів України.
Аналогічні приписи містяться у статті 48 Кодексу законів про працю України.
Пунктом 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Мінпраці від 18 листопада 2005 року № 383, (далі - Порядок № 383) передбачено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.
Постановою Кабінету Міністрів України № 637 від 12 серпня 1993 року затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок № 637).
Пунктом 1 Порядку № 637 визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Пунктом 3 Порядку № 637 передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються до-відки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчен-ня, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Пунктом 20 Порядку №637 встановлено, що уточнюючі довідки підприємств або організацій для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Як вказано вище, трудова книжка позивача містить записи про період роботи позивача у ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат» монтажником устаткування металургійних заводів 4чм1 розряду цеху ремонту кранового устаткування, монтажником устаткування металургійних заводів 5чм1 розряду цеху ремонту кранового устаткування, електрозварювальником ручного зварювання 4чм1 розряду цеху ремонту металургійного устаткування, електрозварювальником ручного зварювання 5чм1 розряду цеху ремонту металургійного устаткування №2, електрозварювальником ручного зварювання 6чм1 розряду цеху ремонту металургійного устаткування №2.
Періоди роботи позивача за посадами, віднесеними до списку №2, підтверджені архівними довідками, відомостями про атестацію робочого місця.
Архівні довідки містять відомості про зайнятість позивача пільговою роботою, періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу, характер виконуваної роботи, розділ, підрозділ, пункт, найменування списків, куди включається цей період, результати атестації робочих місць.
Відповідно до пункту 3 Порядку застосування Списків №1 та №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики від 18 листопада 2005 року № 383, при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.92 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.92 (приклади у додатках 1, 2).
Апелянт вказує, що на підставі записів трудової книжки неможливо встановити право на пільгове забезпечення, а надані архівні довідки не відповідають вимогам пункту 20 Порядку № 637, позивачем не долучено рішення комісії з питань підтвердження пільгового стажу.
Суд відхиляє такі доводи апелянта, адже сукупність досліджених доказів вказує на те, що робота позивача віднесена саме до списку № 2 у періоді, коли позивач працював в ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат».
При цьому невідповідність архівних довідок вимогам пункту 20 Порядку № 637 є формальною підставою, яка не може нівелювати зміст довідок, який однозначно підтверджує право на пільгове забезпечення позивача за списком № 2.
Крім того, суд звертає увагу, що віднесення роботи позивача до спеціального стажу, що дає право на пільгове пенсійне забезпечення, також підтверджено Індивідуальними відомостями про застраховану особу (форма ОК-5) за кодом підстави обліку ЗП3013Б1.
Суд відхиляє доводи апелянта про правомірність незарахування спірних періодів роботи до пільгового стажу за Списком №2 у зв'язку з відсутністю рішення комісії з питань підтвердження пільгового стажу.
Порядком підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу для призначення пенсії, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 10. листопада 2006 року №18-1 (далі - Порядок №18-1), визначено процедуру підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу роботи, у тому числі, для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлену для окремої категорії працівників, у разі ліквідації підприємства, установи, організації без визначення правонаступника.
Відповідно до пунктів 3, 6 Порядку №18-1 підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу роботи для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років та періодів роботи на підприємствах, які розташовані на тимчасово окупованій території, здійснюється комісіями з питань підтвердження стажу роботи, що дає право на призначення пенсії.
Основним завданням Комісії є розгляд заяв про підтвердження стажу роботи та прийняття за результатами їх розгляду рішень про підтвердження (відмову в підтвердженні) стажу роботи.
Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат» з 01 лютого 2022 року знаходиться в стані припинення, не є ліквідованим, відтак, підстави для вирішення питання щодо віднесення стажу роботи позивача на вказаному підприємстві до пільгового виключно на підставі рішення комісії з питань підтвердження пільгового стажу відсутні.
Стосовно обраного судом першої інстанції способу захисту порушеного права позивача суд зазначає наступне.
Згідно зі статтею 13 Конвенції, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
При цьому Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі «Пантелеєнко проти України» зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.
У рішенні від 31 липня 2003 року у справі «Дорани проти Ірландії» Європейський суд з прав людини вказав, що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.
При чому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Салах Шейх проти Нідерландів», ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.
При вирішенні справи «Каіч та інші проти Хорватії» (рішення від 17 липня 2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.
Отже, обраний судом спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права.
У рішенні в справі «Рисовський проти України» (Rysovskyyv. Ukraine) від 20 жовтня 2011 року (заява № 29979/04) ЄСПЛ вказав, що принцип «належного урядування», як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість.
З урахуванням визначеного статтею 8 Конституції України принципу верховенства права та встановлених статтею 2 КАС України завдань суду як державної правозахисної інституції суд дійшов висновку про обґрунтованість обраного судом першої інстанції способу захисту порушеного права позивача - зобов'язання призначити позивачу пенсію за віком на пільгових умовах.
Частинами третьою - четвертою статті 245 КАС України установлено, що у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
У випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
У разі якщо ухвалення рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Суд зазначає, що в розглядуваному випадку відсутні підстави вважати, що повноваження органу Пенсійного фонду у питанні зарахування спірних періодів до пільгового стажу є дискреційними, позаяк для зарахування цих періодів до пільгового стажу виконано усі умови, визначені законом, й прийняття рішення про віднесення цих періодів до пільгового стажу за списком № 2 не передбачає право відповідача діяти на власний розсуд.
З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення.
Оскільки предметом позову в цій справі є дії (рішення) суб'єкта владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, тобто ця справа є справою незначної складності у розумінні п. 3 ч. 6 ст. 12 КАС України, судове рішення суду апеляційної інстанції згідно з п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України не підлягає оскарженню в касаційному порядку, крім випадків, передбачених цим пунктом.
Керуючись ст. ст. 6, 7, 8, 9, 242, 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Винницькій області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2025 року в справі № 160/32334/25 залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2025 року в справі № 160/32334/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Винницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати ухвалення 16 березня 2026 року та відповідно п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених цим пунктом.
Повне судове рішення складено 16 березня 2026 року.
Суддя-доповідач В.А. Шальєва
суддя С.М. Іванов
суддя В.Є. Чередниченко