про залишення позовної заяви без руху
16 березня 2026 рокум. ПолтаваСправа № 440/2717/26
Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Ясиновський І.Г., перевіривши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Військова частина НОМЕР_1 про визнання дій та бездіяльності протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Військова частина НОМЕР_1 про визнання дій та бездіяльності протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, а саме просить:
визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахувати та виплатити ОСОБА_1 у жовтні 2025 року (у місяці виплати доходу) компенсації втрати частини доходу (індексації грошового забезпечення у сумі 17624,60 грн), який виплачений 31.10.2025 на виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 03.06.2022 у справі № 440/2238/22, відповідно до методики наведеної в статті 3 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати».
зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 у жовтні 2025 року (у місяці виплати доходу) компенсації втрати частини доходу (індексації грошового забезпечення у сумі 17624,60 грн), який виплачений 31.10.2025 на виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 03.06.2022 у справі № 440/2238/22, відповідно до методики наведеної в статті 3 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати».
визнати поважними причини пропуск строку звернення до суду в частині стягнення середнього заробітку та поновити його.
стягнути з Військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 середнє грошове забезпечення за час затримки розрахунку індексації грошового забезпечення при звільненні з 22.07.2016 по 18.07.2022 з урахуванням принципу справедливості та співмірності у сумі 53511,36 з утриманням з присуджених сум податків та зборів та інших обов'язкових платежів, встановлених законодавством.
стягнути з Військової частини НОМЕР_1 на ОСОБА_1 середнє грошове забезпечення за час затримки розрахунку частини індексації грошового забезпечення при звільненні з 19.07.2022 по 31.10.2025, але не більш як за шість місяців, у сумі 58289,16 грн з утриманням з присуджених сум податків та зборів та інших обов'язкових платежів, встановлених законодавством.
Згідно з пунктами 3, 5 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами, суддя установив, що цей спір стосується нарахування та виплати позивачу середнього грошового забезпечення за час затримки розрахунку індексації грошового забезпечення при звільненні з військової служби.
Частиною першою статті 122 КАС України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до частини п'ятої статті 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Згідно з позовом та доданих матеріалів розрахунок з позивачем проведено колишнім роботодавцем 31.10.2025.
Висновок щодо застосування строків у спірних правовідносинах викладений у постанові Верховного Суду від 11.01.2021 №240/532/20, за якою відповідний строк звернення до суду встановлений частиною п'ятою статті 122 КАС України (місячний строк).
Верховний Суд звернув увагу, що строк звернення до суду з адміністративним позовом про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні становить один місяць, який установлений частиною п'ятою статті 122 КАС України, оскільки такий спір пов'язаний із звільненням з публічної служби і має вирішуватися в порядку адміністративного судочинства.
Отже, з огляду на те, що строк звернення до суду за вирішенням цього публічно-правового спору щодо стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні охоплюється спеціальною нормою частини п'ятої статті 122 КАС України, відсутні підстави для застосування у спірних правовідносинах частини першої статті 233 КЗпП України.
Вказані висновки Верховного Суду є релевантними і до даної справи.
Частиною шостою статті 161 КАС України встановлено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
У справі, що розглядається, позивач звернулася до адміністративного суду з позовом про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні 10.03.2026, тобто з пропуском місячного строку з дня остаточного з ним розрахунку (31.10.2025), не зазначивши підстав для поновлення цього строку.
Позов містить клопотання визнати поважними причини пропуск строку звернення до суду в частині стягнення середнього заробітку та поновити його, вмотивоване тим, що з 31.10.2025 (день отримання коштів на виконання рішення суду) по 22.02.2026 позивач перебував у районі ведення воєнних (бойових) дій та виконував бойові завдання через, що не зміг у місячний термін пред'явити позов до суду.
Суд враховує, що до позову долучено документ "Витяг із послужного списку та доідка про безпосередню участь у заходах" у форматі "docx", що зміст його не відповідає назві, оскільки останній містить мотиви відстрочення військовій частині НОМЕР_2 сплати судового збору за подання апеляційної скарги до 28.02.2026та продовження військовій частині НОМЕР_2 процесуального строку на усунення недоліків апеляційної скарги до 28.02.2026, що не є стороною по справи та не стосується змісту позовних вимог.
Відтак, суд приходить до висновку що будь-яких поважних причин пропуску строку звернення до суду позивачем не наведено.
Законодавче закріплення строків звернення з адміністративним позовом до суду є гарантією стабільності публічно правових відносин, призначенням якої є забезпечення своєчасної реалізації права на звернення до суду, забезпечення стабільної діяльності суб'єктів владних повноважень при здійсненні управлінських функцій, дисциплінування учасників адміністративного судочинства.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого публічно-правові відносини можуть вважатися спірними. Тому, якщо протягом законодавчо встановлено строку особа не звернулася до суду за вирішенням спору, відповідні відносини набувають ознаки стабільності.
Суд зазначає, що поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Отже, позивачем надано заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду без доказів поважності причин його пропуску.
За правилами частини першої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Відтак, суд констатує, що позовна заява подана позивачем без додержання вимог статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно з частиною першою статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Таким чином, позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку для усунення вказаних недоліків.
На підставі викладеного, керуючись статтями 122, 160, 161, 169, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до Військова частина НОМЕР_1 про визнання дій та бездіяльності протиправними та зобов'язання вчинити певні дії залишити без руху.
Позивачу надати строк для усунення недоліків позовної заяви десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Недоліки необхідно усунути шляхом надання до Полтавського окружного адміністративного суду заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду з доказами поважності причин пропуску позивачем строку або інших доказів на підтвердження факту дотримання останнім такого строку.
Роз'яснити позивачу, що у разі неусунення недоліків позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк, позовна заява повертається позивачеві.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя І.Г.Ясиновський