13 березня 2026 року м. ПолтаваСправа № 440/14448/25
Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Шевякова І.С. розглянув у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Миргородської міської ради Полтавської області в особі відділу реєстрації місця проживання громадян, третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача, Відділ служби у справах дітей Миргородської міської ради, про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії.
Позовні вимоги:
визнати неправомірними дії Виконавчого комітету Миргородської міської ради Полтавської області в особі відділу реєстрації місця проживання громадян у відмові ОСОБА_1 у реєстрації місця проживання її неповнолітніх дітей: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ;
зобов'язати відповідача зареєструвати по місцю проживання за адресою: АДРЕСА_1 неповнолітніх дітей: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Під час розгляду справи суд
ОСОБА_1 (далі також позивач, ОСОБА_1 ) звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Виконавчого комітету Миргородської міської ради Полтавської області в особі відділу реєстрації місця проживання громадян (далі також відповідач, Виконавчий комітет), про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 27.10.2025 відкрито провадження у справі, призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників; залучено до участі у справі у якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача Відділ служби у справах дітей Миргородської міської ради (далі також третя особа, Відділ служби у справах дітей).
Аргументи учасників справи
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначала, що в жовтні 2025 року звернулась до відповідача про реєстрацію місця проживання своїх неповнолітніх дітей. Але відповідачем було відмовлено у реєстрації їх місця проживання з тих підстав, що не надано згоди їх батьків. Разом з тим, ОСОБА_1 надати згоду батьків не може, оскільки не підтримує стосунки з колишніми цивільними чоловіками, їх місцезнаходження їй не відоме.
Відповідач позов не визнав, просив в його задоволенні відмовити. Свою позицію аргументував тим, що відповідно до пункту 3 статті 5 Закону України "Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні" для реєстрації місця проживання дитини, необхідна згода іншого законного представника, тобто батька дитини. Аналогічним чином, пунктом 33 Порядку декларування та реєстрації місця проживання (перебування), який затверджений постановою Кабінету Міністрів України №265 від 07.02.2022, передбачено, що подання заяви про реєстрацію місця проживання (перебування) особи віком до 14 років здійснюється одним з її батьків або інших законних представників за згодою іншого з батьків або законних представників. Оскільки, позивачем не було надано згоду батьків дітей на їх реєстрацію, Виконавчий комітет правомірно відмовив у проведення такої реєстрації.
Відділ служби у справах дітей, третя особа, пояснення по суті справи суду не надав, копію ухвали від 27.10.2025 отримав в електронний кабінет, зареєстрований в системі Електронний суд 28.10.2025.
Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд встановив таке.
Обставини справи, встановлені судом
ОСОБА_1 (дошлюбне прізвище ОСОБА_4 ) є матір'ю малолітніх дітей ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвами про народження /а.с. 6, 7/.
16.10.2025 ОСОБА_1 подала до Виконавчого комітету Миргородської міської ради заяви про реєстрацію місця проживання малолітніх дітей ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 за місцем реєстрації своєї, як матері, за адресою АДРЕСА_2 /а.с. 4, 5/.
17.10.2025 відповідачем відмовлено у реєстрації місця проживання малолітніх дітей ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 оскільки заявник не подала всі необхідні документи, а саме:
1) відсутня згода на реєстрацію другого законного представника дітей,
2) не надано документа, підтверджує зміну прізвища заявника, у свідоцтві про народження вказано прізвище матері ОСОБА_4 , а заяву подає ОСОБА_5 .
Позивач не погодилася з діями відповідача щодо відмови у реєстрації місця проживання дітей та оскаржила їх до суду.
Надаючи правову оцінку правовідносинам що виникли між сторонами, та вирішуючи спір по суті, суд зазначає таке.
Норми права, які підлягають застосуванню
Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини третьої статті 5 Закону України "Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні" задекларованим або зареєстрованим місцем проживання (перебування) дитини віком до 10 років є задеклароване або зареєстроване місце проживання (перебування) її батьків або інших законних представників чи одного з них, з яким проживає дитина, за згодою іншого з батьків або законних представників.
Відповідно до пункту 33 Порядку декларування та реєстрації місця проживання (перебування), який затверджений постановою Кабінету Міністрів України №265 від 07.02.2022, подання заяви про реєстрацію місця проживання (перебування) особи віком до 14 років здійснюється одним з її батьків або інших законних представників за згодою іншого з батьків або законних представників (крім випадків, коли місце проживання дитини визначено відповідним рішенням суду або рішенням органу опіки та піклування). Згода батьків або інших законних представників може бути надана у присутності особи, яка приймає заяву про реєстрацію місця проживання, або засвідчена нотаріально в установленому законодавством порядку.
Згода іншого з батьків або законних представників дитини підтверджується електронним підписом, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису відповідно до Закону України "Про особливості надання публічних (електронних публічних) послуг", або засвідчується електронним підписом, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису нотаріуса. У разі якщо місце проживання батьків або інших законних представників дитини зареєстровано/задекларовано за однією адресою, згода іншого з батьків або законних представників не надається.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 12 Закону України "Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні" Орган реєстрації відмовляє у внесенні до реєстру територіальної громади інформації про задеклароване або зареєстроване місце проживання (перебування) особи у разі, якщо: особа подала документи або відомості, передбачені цим Законом, не в повному обсязі.
Пунктом 35 Порядку декларування та реєстрації місця проживання (перебування), який затверджений постановою Кабінету Міністрів України №265 від 07.02.2022, для реєстрації місця проживання (перебування) особа або її законний представник (представник), уповноважена особа житла або уповноважена особа спеціалізованої соціальної установи, закладу для бездомних осіб, іншого надавача соціальних послуг з проживанням подає:
1) заяву за формою згідно з додатками 2, 3 і 8;
2) паспортний документ особи або довідку про звернення за захистом в Україні (для осіб, які реєструють місце перебування);
3) свідоцтво про народження (для дітей віком до 14 років), крім іноземців та осіб без громадянства, або документ про реєстрацію народження, виданий компетентним органом іноземної держави і легалізований у встановленому порядку, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України;
4) довідку про реєстрацію особи громадянином України (у разі здійснення вперше реєстрації місця проживання дитини віком до 14 років, у свідоцтві про народження якої зазначено, що батьки або один із батьків є іноземцем чи особою без громадянства);
5) документи, що підтверджують:
право на проживання (перебування) в житлі, зокрема свідоцтво про право власності, ордер, договір оренди (найму, піднайму), договір найму житла у гуртожитку (для студентів), рішення суду, яке набрало законної сили, про надання особі права на вселення до житлового приміщення, визнання за особою права користування житловим приміщенням або права власності на нього, права на реєстрацію місця проживання або інші підтверджуючі документи. У разі відсутності зазначених документів реєстрація місця проживання (перебування) особи здійснюється за згодою власника (співвласників) житла, наймача та членів його сім'ї, уповноваженої особи житла (зазначені документи та згода не вимагаються під час реєстрації місця проживання (перебування) малолітніх та неповнолітніх дітей за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) батьків або законних представників (представників), або одного з них;
право на перебування або взяття на облік у спеціалізованій соціальній установі, іншого надавача соціальних послуг з проживанням (довідка про прийняття на обслуговування в спеціалізованій соціальній установі, іншого надавача соціальних послуг з проживанням за формою згідно з додатком 4, копія посвідчення про взяття на облік бездомної особи, форма якого затверджується Мінсоцполітики (для осіб, які перебувають на обліку у таких установах або закладах);
6) відомості або документ, що підтверджує сплату адміністративного збору (не подається у разі здійснення реєстрації місця перебування);
7) військово-обліковий документ (для громадян України, які підлягають взяттю на військовий облік або перебувають на військовому обліку).
Згідно підпункту 1 пункту 36 Порядку №265 від 07.02.2022 у разі подання заяви законним представником (представником) особи, крім зазначених у пункті 35 цього Порядку документів, додатково подаються: документ, що посвідчує особу законного представника (представника).
Відповідно до пункту 46 Порядку №265 від 07.02.2022 посадова особа органу реєстрації в день звернення особи або її законного представника (представника) чи в день отримання документів від центру надання адміністративних послуг або представника спеціалізованої соціальної установи, закладу соціального обслуговування та соціального захисту або даних від органу соціального захисту населення приймає рішення про реєстрацію місця проживання (перебування) або про відмову у реєстрації місця проживання (перебування) особи.
Висновки щодо правозастосування
Вказані вище норми Порядку № 265 чітко й недвозначно вказують на перелік документів, що мають бути надані для прийняття рішення у адміністративній процедурі реєстрації місця проживання неповнолітніх дітей.
Незважаючи на доводи позивача про її ускладнення в отриманні будь-яких документів від біологічних батьків її дітей - суд вказує, що вони мають бути надані. Закон не надає відповідачу альтернативи й розсуду в питаннях визначення обсягу документів, необхідних для вчинення відповідної дії реєстрації місця проживання неповнолітніх дітей.
У разі неможливості отримання згоди другого з батьків на реєстрацію місця проживання дитини закон залишає можливість визначити місце проживання неповнолітньої дитини рішенням суду або органу опіки та піклування.
Таким чином, оскільки позивачем до органу реєстрації не було подано документів, передбачених Порядком № 265 щодо згоди батьків дітей на проведення реєстрації місця проживання дітей, то відповідач обґрунтовано не міг вчинити відповідної дії.
Більш того, позивачем до заяви не було надано документ, який підтверджує зміну прізвища заявника, у свідоцтві про народження вказано прізвище матері ОСОБА_4 , у той час як заяву подано ОСОБА_5 .
Позивач не надала суду доказів того, що вона надавала відповідачу документ про зміну прізвища, отже у відповідача було відсутнє документальне підтвердження того, що заявниця ОСОБА_1 є матір'ю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 .
При цьому, суд зазначає, що хоча документ про зміну прізвища відсутній у переліку документів, надання яких передбачено пунктом 35 Порядку №265 від 07.02.2022, однак, у разі якщо актуальне прізвище заявника не відповідає прізвищу, зазначеному в доданих до заяви документах, документи про зміну свого прізвища слід надати органу, який вчиняє адміністративну процедуру, що є цілком логічним та зрозумілим.
Однак, погоджуючись з тим, що сама позивач не дотрималася встановлених нормативно-правовим актом правил, суд все ж не може погодитися з рішенням про відмову виконкому Миргородської міської ради у здійсненні реєстрації місця проживання малолітніх ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Так, стаття 12 Закону України від 5 листопада 2021 року № 1871-IX "Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні" вказує, що орган реєстрації відмовляє у внесенні до реєстру територіальної громади інформації про задеклароване або зареєстроване місце проживання (перебування) особи у разі, якщо: (пункт 3) особа подала документи або відомості, передбачені цим Законом, не в повному обсязі.
Однак частина 2 цієї ж статті вказує, що при прийнятті рішення про відмову у декларуванні або реєстрації місця проживання (перебування) особи застосовуються вимоги, передбачені Законом України "Про адміністративну процедуру" щодо прийняття адміністративного акта, який негативно впливає на право, свободу чи законний інтерес особи.
Так, пункт 46 Порядку № 265 вказує, що посадова особа органу реєстрації в день звернення особи або її законного представника (представника) чи в день отримання документів від центру надання адміністративних послуг або представника спеціалізованої соціальної установи, закладу соціального обслуговування та соціального захисту або даних від органу соціального захисту населення:
приймає рішення про реєстрацію місця проживання (перебування) або про відмову у реєстрації місця проживання (перебування) особи.
Відповідач у рішенні про відмову в реєстрації місця проживання послався на п.п.3 п.87 Порядку № 265: орган реєстрації відмовляє в декларуванні/реєстрації місця проживання (перебування), знятті із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) у разі, коли: особа не подала або подала не в повному обсязі необхідні документи або відомості.
Але абз. 2 пункту 90 Порядку № 265, так само як і стаття 12 Закону України № 1871-IX чітко вказує: під час прийняття рішення про відмову в декларуванні/реєстрації/ знятті із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) особи застосовуються вимоги, передбачені Законом України “Про адміністративну процедуру» щодо прийняття адміністративного акта, який негативно впливає на право, свободу чи законний інтерес особи.
У свою чергу стаття 43 Закону України "Про адміністративну процедуру" встановлює імперативну вимогу способу дій суб'єкта владних повноважень у випадку подання заявником неповного переліку документів, що не є достатнім для початку адміністративного провадження: у разі якщо заяву подано з порушенням встановлених законодавством вимог, посадова особа адміністративного органу, яка розглядає справу, приймає рішення про залишення заяви без руху. Адміністративний орган надсилає заявнику письмове повідомлення про залишення заяви без руху протягом трьох робочих днів з дня отримання заяви, а в разі особистого звернення із заявою негайно (за можливості) вручає під розписку таке повідомлення особі, яка подала заяву, безпосередньо в адміністративному органі.
У повідомленні про залишення заяви без руху зазначаються виявлені недоліки з посиланням на порушені вимоги законодавства, спосіб та строк усунення недоліків, а також способи, порядок та строки оскарження рішення про залишення заяви без руху.
Адміністративний орган встановлює строк, достатній для усунення заявником виявлених недоліків. За клопотанням заявника адміністративний орган може продовжити строк усунення виявлених недоліків.
Необґрунтоване залишення заяви без руху не допускається.
У разі усунення виявлених недоліків у строк, встановлений адміністративним органом, заява вважається поданою в день її первинного подання. При цьому строк розгляду справи продовжується на строк залишення заяви без руху.
Вказаної норми закону відповідач в обставинах цієї справи не врахував.
Отже пряма норма Закону України "Про адміністративну процедуру" була порушена.
Цим самим порушено права позивача як учасника адміністративної процедури, передбачене ст. 28 відповідного закону, зокрема, право бути заслуханим адміністративним органом з питань, що є предметом адміністративного провадження, до прийняття адміністративного акта, який може негативно вплинути на право, свободу чи законний інтерес такого учасника.
Отже, суд має підстави і обов'язок визнати протиправною та скасувати відмову Виконавчого комітету Миргородської міської ради Полтавської області в особі відділу реєстрації місця проживання громадян ОСОБА_1 у реєстрації місця проживання її неповнолітніх дітей: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Остання вчинена з суттєвим процедурним порушенням, яке вплинуло на прийняття рішення.
Суд має вказати, що в даному разі йдеться про рішення адміністративного органу, а не про дію, як стверджувала позивач у позовній вимозі, однак вказане не впливає на висновок про порушення права позивача та протиправність способу дій суб'єкта владних повноважень при прийнятті цього рішення.
Тому суд задовольняє першу з позовних вимог, визнаючи протиправним та скасовуючи рішення Виконавчого комітету Миргородської міської ради Полтавської області про відмову ОСОБА_1 у реєстрації місця проживання її неповнолітніх дітей: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
У той же час не підлягає задоволенню похідна позовна вимога про зобов'язання відповідача зареєструвати місце проживання неповнолітніх дітей - вище викладені висновки суду про процедуру, в межах якої адміністративний орган мав залишити заяву ОСОБА_1 без руху у зв'язку з поданням неповного переліку документів. Тому зобов'язання про прийняття позитивного рішення за наслідками адміністративного провадження є передчасним.
З метою захисту порушеного права, суд, керуючись ст. 245 КАС України, зобов'язує відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 16.10.2025 про реєстрацію місця проживання малолітніх дітей ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 з урахуванням висновків суду, викладених в цьому рішенні.
Розподіл судових витрат
Розподіляючи судові витрати за правилами ст. 139 КАС України, суд виходить з того, що основна позовна вимога задоволена, що є підставою для стягнення понесених позивачем витрат зі сплати судового збору за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,
Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Виконавчого комітету Миргородської міської ради Полтавської області в особі відділу реєстрації місця проживання громадян (вул. Незалежності, 17, м. Миргород, Полтавська область, 37600 код ЄДРПОУ 21051131), третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача Відділ служби у справах дітей Миргородської міської ради (37600, Миргородський р-н, Полтавська обл., місто Миргород, вулиця Сорочинська, будинок 14а, код ЄДРПОУ 45128625) про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення від 17.10.2025 року Виконавчого комітету Миргородської міської ради Полтавської області про відмову ОСОБА_1 у реєстрації місця проживання її неповнолітніх дітей: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Зобов'язати Виконавчий комітет Миргородської міської ради Полтавської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 16.10.2025 про реєстрацію місця проживання малолітніх дітей ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 з урахуванням висновків суду, викладених в цьому рішенні.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Виконавчого комітету Миргородської міської ради Полтавської області витрати зі сплати судового збору у загальній сумі 1211,20 грн (одна тисяча двісті одинадцять гривень двадцять копійок).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя І.С. Шевяков