Справа № 420/6033/26
16 березня 2026 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Самойлюк Г.П., розглянувши матеріали позовної заяви 297 Комендатури охорони та обслуговування до Приморського відділу державної виконавчої служби у м. Одесі Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про визнання протиправною та скасування постанови,
До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява 297 Комендатури охорони та обслуговування до Приморського відділу державної виконавчої служби у м. Одесі Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про визнання протиправною та скасування постанови.
Ухвалою від 09.03.2026 року відмовлено у задоволенні заяви 297 Комендатури охорони та обслуговування про відстрочення сплати судового збору. Адміністративний позов залишено без руху, надано позивачу строк на усунення недоліків позовної заяви.
11.03.2026 року до суду від представника позивача надійшла заява про відстрочення сплати судового збору у зв'язку з відсутністю відповідного фінансування.
Розглянувши вказану заяву суддя вважає, що вона не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до частини 3 статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Як було зазначено в ухвалі суду від 09.03.2026 року, позивачем заявлено одну вимогу немайнового характеру, відтак, за подання цієї позовної заяви судовий збір складає 2662,40 грн.
Щодо відстрочення сплати судового збору, то суд зазначає, що за приписами частини першої статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Таким чином, відстрочення сплати судового збору є повноваженням суду, а не обов'язком, можливість реалізації якого пов'язується з майновим станом сторони.
Визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати.
Водночас, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, має однаковий обсяг процесуальних прав та обов'язків поряд з іншими учасниками справи й, до того ж, є бюджетною установою, що фінансується з Державного бюджету України, а тому наведені ним обставини щодо відсутності бюджетного фінансування не повинні впливати на можливість неухильного виконання суб'єктом владних повноважень покладених на нього нормами КАС України процесуальних обов'язків щодо оформлення позовної заяви, в тому числі щодо своєчасної оплати судового збору.
Відсутність відповідного бюджетного фінансування щодо видатків на оплату судового збору не є поважною підставою для звільнення від сплати судового збору за подання позовної заяви.
Разом з тим, обмежене фінансування з державного бюджету бюджетної установи, яка діє як суб'єкт владних повноважень, а також несвоєчасність бюджетних надходжень, не є безумовними підставами для звільнення від сплати судового збору.
Суд звертає увагу, що сплата судового збору за подання заяв, скарг до суду є складовою доступу до правосуддя.
Разом з тим, згідно рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі Креуз проти Польщі право на суд не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими. Вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.
Враховуючи наведене, беручи до уваги суб'єктний склад учасників цієї справи та предмет спору, скаржник не є суб'єктом, на якого в даному випадку розповсюджується дія законодавства щодо зменшення розміру судового збору, звільнення від його сплати, відстрочення або розстрочення його сплати.
Суд зазначає, що оскільки позивачем не усунуті недоліки, зазначені в ухвалі від 09.03.2026 року, то позовна заява підлягає поверненню.
Згідно пункту 1 частини 4 статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Відповідно до частини 5 статті 169 КАС України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду не пізніше п'яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 30.08.2021 року у справі № 520/7668/2020 та від 18.01.2023 року у справі № 160/21195/21.
Таким чином, суд дійшов висновку, що заяву з додатками належить повернути заявнику, оскільки заявник не усунув недоліки, які стали підставою залишення позовної заяви без руху.
Керуючись статтею 169 КАС України, суддя,
Відмовити у задоволенні заяви 297 Комендатури охорони та обслуговування про відстрочення сплати судового збору.
Адміністративний позов 297 Комендатури охорони та обслуговування до Приморського відділу державної виконавчої служби у м. Одесі Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про визнання протиправною та скасування постанови - повернути позивачу.
Роз'яснити позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили у строки, визначені ст.256 КАС України.
Ухвала може бути оскаржена у порядку та строки встановлені ст.ст.295-297 КАС України.
Суддя Г.П. Самойлюк