про залишення позовної заяви без руху
16 березня 2026 року м. Кропивницький Справа № 340/1290/26
Суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду Кармазина Т.М., розглянувши матеріали позовної заяви
ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до
Національної поліції України (01601, м. Київ, вул. Богомольця Академіка, б. 10, ЄДРПОУ 40108578)
про визнання дій протиправними та зобов'язати вчинити певні дії, стягнення моральної шкоди, -
ОСОБА_1 , за допомогою підсистеми "Електронний суд" звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:
- визнати протиправними дії Національної поліції України щодо неналежного розгляду скарги ОСОБА_1 від 06.02.2026 (вх. № С-3189/ез) та заяви уточнення від 11.02.2026, які полягають у порушенні вимог ч. 4 ст. 7 Закону України «Про звернення громадян» шляхом доручення перевірки викладених фактів тим органам та підрозділам, дії яких оскаржувалися;
- зобов'язати Національну поліцію України здійснити належний, об'єктивний розгляд скарги ОСОБА_1 від 06.02.2026 по суті порушених питань силами апарату Національної поліції України (без залучення посадових осіб ГУНП в Кіровоградській області, ДВБ та ДГІДПЛ), із призначенням та проведенням службового розслідування за викладеними фактами, та надати вмотивовану відповідь;
- стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Національної поліції України на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 24000 (двадцять чотири тисячі) гривень.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Частиною 3 статті 161 КАС України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до ч.2 ст.132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України "Про судовий збір" від 8 липня 2011 року №3674-VI (далі - Закон №3674-VI).
Відповідно до ч.1 ст.4 Закону № 3674-VI, судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
За подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою або фізичною особою - підприємцем, ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму на одну працездатну особу.
Згідно до п.3 ч.2 ст.4 даного Закону, за подання до адміністративного суду адміністративного позову: майнового характеру, який подано фізичною особою становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; немайнового характеру, який подано фізичною особою, ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу.
При поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі-застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору (ч.3 ст.4 Закону № 3674-VI).
Відповідно до частини 3 статті 6 Закону України "Про судовий збір" за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
Законом України "Про Державний бюджет на 2026 рік" встановлено, що прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць з 1 січня 2026 року становить 3328,00 гривні.
Позивачем у позовній заяві заявлено дві вимоги немайнового характеру, одна з яких є похідною та одну вимогу майнового характеру.
Отже, за подання даної позовної заяви позивачу необхідно було сплатити судовий збір в сумі 3727,36 грн. (3328 грн х 0,8= 2662,40 грн.) та (1331,20*0,8=1064,96 грн.).
Позивач вказує, що він як учасник бойових дій звільнений від сплати судового збору на підставі п.13 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір».
До позовної заяви позивач надав копію посвідчення ветерана війни - учасника бойових дій.
Перевіряючи підстави звільнення позивача від сплати судового збору за подання даного позову, суд зазначає наступне.
Пунктом 13 частини першої статті 5 Закону України № 3674-VI визначено, що від сплати судового збору звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав.
Правовий статус ветеранів війни, до яких належать учасники бойових дій, визначений Законом України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту від 22.10.1993 №3551-XII (далі Закон №3551-XII).
Статтею 12 Закону №3551-XII закріплено пільги учасникам бойових дій та гарантії їх соціального захисту.
Частиною другою статті 22 Закону №3551-XII встановлено, що ветерани війни та особи, на яких поширюється дія цього Закону, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов'язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов'язаних з розглядом цих питань.
Пільги учасників бойових дій стосуються випадків звернення до суду за захистом прав, пов'язаних винятково зі статусом учасника бойових дій, і не поширюються на подання позовних заяв до суду із вимогами, що виходять за межі таких спірних правовідносин (правовий висновок викладений в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 13 квітня 2020 у справі № 9901/70/20.)
Отже, сама по собі наявність статусу учасника бойових дій не гарантує звільнення від сплати до бюджету судового збору з усіх спорів.
Також подібну правову позицію щодо застосування та тлумачення пункту 13 частини першої статті 5 Закону "Про судовий збір" викладено у постанові Верховного Суду від 08 березня 2023 року у справі № 701/589/22.
Суд зазначає, що хоча вказана норма не містить вичерпного переліку порушених прав, однак порушені права нерозривно пов'язані саме із статусом учасника бойових дій, який, як і права такої особи, визначається спеціальним законом, а не усіх прав людини і громадянина, які в свою чергу встановлені Конституцією України та іншими законами.
Аналогічна правова позиція щодо застосування та тлумачення пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 09 жовтня 2019 року у справі № 9901/311/19 (провадження № 11-795заі19) та від 12 лютого 2020 року у справі № 545/1149/17 (провадження № 14-730цс19), а також у постановах Верховного Суду від 08 березня 2023 року у справі № 701/589/22, від 20.07.2023 у справі № 160/20070/21.
Велика Палата Верховного Суду в ухвалі від 11.09.2024 у справі № 567/79/23 вказала, що із часу прийняття нею 09.10.2019 постанови у справі № 9901/311/19, як і постанови від 12.02.2020 у справі № 545/1149/17 із висновками щодо застосування пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI з урахуванням вимог статей 12 та 22 Закону № 3551-XII, відсутні підстави стверджувати, що відбулась зміна суспільних відносин чи нормативного регулювання, внаслідок чого цей висновок втратив зрозумілість, набув ознак неузгодженості, необґрунтованості, незбалансованості чи помилковості.
Судом встановлено, що позивач має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій, що підтверджується посвідченням, проте поданий позов не містить вимог, що стосуються статусу ветерана війни - учасника бойових дій.
Інших підстав для звільнення від сплати судового збору позивачем не зазначено.
Відповідно до частини першої статті 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом 5 днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Зважаючи на вищевикладене, позовна заява підлягає залишенню без руху з встановленням строку для усунення недоліку.
Керуючись ст.ст. 160, 161, 169, 243,248, 256 КАС України, суддя, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Національна поліція України про визнання дій протиправними та зобов'язати вчинити певні дії - залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом семи днів з дня вручення ухвали.
Роз'яснити позивачу, що у разі неусунення недоліків позовної заяви у встановлений судом строк, остання буде вважатися неподаною та повернута позивачу.
Копію ухвали невідкладно надіслати позивачу.
Ухвала суду набирає законної сили у порядку, передбаченому ст.256 КАС України та окремому оскарженню не підлягає.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду Т.М. КАРМАЗИНА