Україна
Донецький окружний адміністративний суд
16 березня 2026 року Справа№200/157/26
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Голубової Л.Б., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу
за позовом приватного акціонерного товариства «Красногорівський вогнетривкий завод»
до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області
про визнання протиправним та скасування розрахунку
Приватне акціонерне товариство «Красногорівський вогнетривкий завод» звернулося до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправним та скасування розрахунку сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, що підлягають відшкодуванню, призначених особам, які були зайняті на інших роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пунктів «б»-«з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та пунктів 2-8 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування» з січня 2025 року на суму 93514,41 гривень (вих.№1942/Р від 15.01.2025), що складений Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що товариство про оскаржуваний розрахунок дізналося під час ознайомлення в електронному суді з матеріалами справи № 200/6836/25 за позовом Головного управління Пенсійного фонду України у Донецькій області до приватного акціонерного товариства «Красногорівський вогнетривкий завод» про стягнення заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій по списку № 2 в сумі 10549973,73 гривень, де крім іншого, до позову був доданий розрахунок з січня 2025 року на суму 93514,41 гривень (вих.№1942/Р від 15.01.2025).
Позивач стверджує, що відповідний розрахунок не отримував, а тому був позбавлений можливості надати свої заперечення щодо такого, у законодавчо встановлені терміни.
Наголошує, що спірний розрахунок є актом індивідуальної дії та, у випадку його не оскарження, набуває зобов'язального характеру.
Зазначає, що на території товариства з 2014 року розміщувалися підрозділи Збройних Сил України, з 24.02.2022 підприємство опинилося в зоні активних бойових дій, а з 12.11.2024 м. Красногорівка належить до тимчасово окупованої території України. Українське законодавство передбачає особливі правовідносини з підприємствами, які знаходяться на окупованих територіях.
Наголошує, що відповідач зобов'язаний направити товариству відповідні розрахунки, що врегульовано Інструкцією від 19.12.2003 № 21-1.
Водночас, з моменту набрання чинності Постановою правління ПФУ від 20.03.2024 № 7-1 (тобто, з 03.05.2024 - дати набрання зміненої редакції п. 6.8) Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області не мало ані можливості, ані повноважень надсилати розрахунки підприємствам, які знаходяться на окупованих територіях України. Відповідно без розрахунків сума зобов'язання не виникає. Відомості по особам, які набули пільговий стаж на таких підприємствах, організаціях, обліковуються в органах пенсійного фонду за місцем призначення пенсії та відображаються в окремій відомості згідно додатку 8а.
Отже, обов'язок з відшкодування витрат на пільгові пенсії в період окупації не виникає через законодавчі зміни та виникне після деокупації.
Окрім того, відповідачем не надано належних доказів отримання позивачем спірного розрахунку.
Також позивач стверджує, що після ознайомлення з матеріалами справи №200/6836/25, направив відповідачу заперечення від 26.09.2025 № Юр-5/25, за змістом яких намагався провести звірку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за спірний період. Однак відповіді по суті на вказане звернення Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області не надало.
Позивач стверджує, що органом пенсійного фонду порушено положення Закону України «Про адміністративну процедуру» та вимоги ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг».
Позивач вважає протиправним розрахунок, тому звернувся до суду.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 13 січня 2026 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Відповідач 28.01.2026 року надав до суду відзив. В обґрунтування незгоди з позовними вимогами зазначає, що місцезнаходженням позивача є м. Красногорівка Мар'їнського району Донецької області та відповідно Переліку територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або, які перебувають у тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), затверджений наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 25.04.2022 № 75 (зі змінами), який діяв до 27.12.2022 року - Мар'їнська МТГ віднесена до територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні).
Відповідно до Переліку № 376, який набрав чинності з 20.03.2025 року м. Красногорівка є тимчасово окупованим з 12.11.2024 року. Проте, позивач з 24.02.2022 року по теперішній день не повідомив відповідача про наявність дійсної поштової адреси для отримання кореспонденції.
Таким чином, у зв'язку з відсутністю у відповідача можливості надсилати товариству розрахунку засобами поштового зв'язку, Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області надсилало такі на єдино відому адресу - електронну пошту товариства, з якої до позивача від відповідача у минулому надходили листи.
Стверджує, що несвоєчасність направлення органами ПФУ розрахунку не впливає на встановлення наявності і визначення розміру сум витрат на виплату і доставку пенсій та не звільняє підприємства від обов'язку їх відшкодування.
Щодо не розгляду відповідачем заперечень, надісланих позивачем листом від 26.09.2025 року № Юр-5/25, то вказане не відповідає дійсності, оскільки на вказані заперечення надано відповідь листом від 29.10.2025 року № 0500-0508-8/112482.
Щодо тверджень позивача про відсутність можливості перевірити правильність розрахунків, то нормами чинного законодавства не передбачено, що орган ПФУ зобов'язаний надавати страхувальнику доказ призначення та фактичної виплати пенсій його працівникам (колишнім працівникам).
Щодо застосування Закону України «Про адміністративну процедуру», то розрахунок витрат на виплату і доставку пенсій, не є адміністративним актом, визначеним Законом України «Про адміністративну процедуру».
Крім того, розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, оформлений належним чином у відповідності до Інструкції № 21-1, є єдиним документом, який підтверджує фактичні витрати на виплату та доставку пільгових пенсій.
Згідно з висновками Верховного Суду підставою для відшкодування підприємством таких витрат є розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за відповідний період.
З зазначених підстав просить відмовити у задоволенні адміністративного позову в повному обсязі.
Позивачем подано відповідь на відзив, в якій зазначає, що твердження про незастосування Закону України «Про адміністративну процедуру» не ґрунтується на приписах чинного законодавства. Стаття 2 вказаного Закону чітко визначає його пріоритет у всіх адміністративних провадженнях, якщо інше прямо не встановлено законом, оскільки відповідач не надав посилань на норми, які б прямо виключали сферу пенсійного забезпечення з-під дії загальної адміністративної процедури, він був зобов'язаний дотримуватися принципів обґрунтованості акта та права особи на участь у процедурі його прийняття. Необґрунтованість розрахунку підтверджується змістом поданої відповідачем заяви про виконання ухвали суду від 28.01.2026 року, оскільки у цьому документі Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області визнає, що лише після отримання судової ухвали ним було направлено запити до банківських установ для підтвердження фактичного зарахування пенсійних коштів. Це є доказом того, що на момент складання оскаржуваного розрахунку від 15.01.2025 року відповідач не володів інформацією про реальне понесення витрат, що є порушенням статті 72 Закону України «Про адміністративну процедуру».
Просив задовольнити позов.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 72-79 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Приватне акціонерне товариство «Красногорівський вогнетривкий завод» (далі - ПрАТ «КВЗ») є юридичною особою, яке зареєстровано та обліковується в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за кодом ЄДРПОУ 00191744, адреса: 85630, Донецька область, Покровський район, м. Красногорівка, вул. Ахтирського, буд. 4.
У матеріалах справи наявний розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, що підлягають відшкодуванню, призначених особам, які були зайняті на інших роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пунктів «б» - «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та пунктів 2-8 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування» з січня 2025 року на суму 93514,41 гривень (вих.№1942/Р від 15.01.2025), що складений Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області.
Вказаний розрахунок супровідним листом від 22.01.2025 року № 0500-0508-8/5634 направлено на електронну пошту: gerasimenko@gir.ua, kroz@gir.ua та zavob@ogneupor.com.
ПрАТ «КВЗ» листом від 26.09.2025 року за № Юр-5/25 направило Головному управлінню Пенсійного фонду України в Донецькій області заперечення на розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій особам, які були зайняті на інших роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пунктів «б» - «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та пунктів 2-8 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування» за період з серпня 2020 року та за період з листопада 2020 року по червень 2025 року включно, в яких зазначило, що товариство відповідні розрахунки не отримувало, а тому не мало змоги надати свої заперечення. За результатами аналізу розрахунків зазначило про їх відхилення з мотивів необґрунтованості, адже такі не підтверджені понесенням витрат, тож з розрахунків не зрозуміло, як сформовані показники, що свідчить про недотримання вимог щодо обґрунтованості адміністративного акта (ст.ст. 8, 72 Закону України «Про адміністративну процедуру».
У листі від 26.09.2025 року за № Юр-5/25 повідомлено офіційну електронну адресу товариства - kroz@gir.ua, та викладено прохання надати документи, згідно наведеного у запереченнях переліку та на підставі ст. 17 Закону України «Про адміністративну процедуру» повідомити про час і дату розгляду заперечень і надати можливість участі у розгляді у режимі відеоконференції.
Листом від 29.10.2025 року № 0500-0508-8/112482 Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повідомило, що Законом № 1058 та Інструкцією № 21-1 визначено загальний (позасудовий) порядок відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій та передбачено обов'язок органів ПФУ надсилати страхувальнику відповідні розрахунки. Проте, ані Закон № 1058, ані Інструкція № 21-1 не покладають на органи пенсійного фонду обов'язок надсилати страхувальнику докази фактичної виплати пенсій. Зазначає, що запитувана інформація належить до персональних даних і конфіденційної інформації про особу, поширення якої без згоди суб'єкта персональних даних за загальним правилом не допускається.
З питань проведення слухань щодо розгляду заперечень, то спірне питання немає ознак для врегулювання його відповідно норм Закону України «Про адміністративну процедуру».
У матеріалах справи наявні: перелік пенсіонерів ПрАТ «КВЗ», по яким відбувалося нарахування сум з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за період січень-квітень 2025 року; перелік електронних пенсійних справ пенсіонерів; відомості про фактичні витрати Додаток 8; докази надсилання розрахунку за січень 2025 року.
Листами від 23.01.2026 № 0500-0508-8/6972 та від 26.01.2026 № 0500-0508-8/7044 відповідач звернувся до АТ «Ощадбанк» та АТ КБ «ПриватБанк», в яких просив надати підтвердження щодо зарахування пенсій на карткові рахунки в розрізі пенсіонерів за період з січня 2025 року по квітень 2025 року включно.
Докази надання відповіді на вказані листи в матеріалах справи відсутні.
Суд також встановив, що зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем знаходження позивача є адреса: 85630, Донецька область, Покровський район, м. Красногорівка (Мар'їнської міської територіальної громади), вул. Ахтирського, буд. 4.
З 24 лютого 2022 року Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», що затверджений Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, в Україні введено воєнний стан у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, який продовжує діяти дотепер (на момент розгляду справи).
Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22 грудня 2022 року № 309, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 23 грудня 2022 року за № 1668/39004 та був чинним до 20 березня 2025 року, затверджено Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією.
До пункту 2 «Території активних бойових дій» розділу І «Території, на яких ведуться (велися) бойові дії» цього Переліку внесено м. Красногорівка Мар'їнської міської територіальної громади Покровського району Донецької області, з датою початку бойових дій 24 лютого 2022 року та датою завершення бойових дій 11 листопада 2024 року.
До розділу ІІ «Тимчасово окуповані російською федерацією території України» цього Переліку внесено м. Красногорівка Мар'їнської міської територіальної громади Покровського району Донецької області з датою початку тимчасової окупації - 12 листопада 2024 року, дата завершення - відсутня.
З 20 березня 2025 року набрав чинності наказ Міністерства розвитку громад та територій України від 28 лютого 2025 року № 376, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 11 березня 2025 року за № 380/43786, яким затверджено Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією.
До розділу ІІ «Тимчасово окуповані російською федерацією території України» цього Переліку внесено м. Красногорівка Мар'їнської міської територіальної громади Покровського району Донецької області з датою початку тимчасової окупації - 12 листопада 2024 року, дата завершення - відсутня.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.
Статтею 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 року № 1788-XII (далі - Закону № 1788-XII) визначено, що на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, зокрема: працівники зайняті повний робочий день на роботах за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць (пункт «а» ст. 13 Закону), за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць (пункт «б» ст. 13 Закону) та інші (пункти «в» - «з» ст. 13 Закону).
11 жовтня 2017 року набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року № 2148-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій», яким Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (що набрав чинності з 01 січня 2024 року) доповнено розділом XIV-1 «Пенсійне забезпечення окремих категорій громадян», яким містить, зокрема статтю 114.
Відповідно до ч. 1 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті.
Частиною 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначено, що на пільгових умовах пенсія за віком призначається, зокрема:
1) працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць;
2) працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць.
Відповідно до абз. 1 та 2 п. 2 розд. ХV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону.
Відповідно до абз. 3 та 4 пп. 1 п. 2 розд. ХV «Прикінцеві положення» цього ж Закону покриття витрат Пенсійного фонду на виплату і доставку пенсій за віком, призначених на пільгових умовах відповідно до статей 13 і 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та частин другої і третьої статті 114 цього Закону до досягнення пенсійного віку, визначеного статтею 26 цього Закону, здійснюється у такому порядку: підприємства та організації (крім сільськогосподарських товаровиробників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені підпунктом 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України) вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, крім тих, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України; на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, а також на інших роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та частини другої статті 114 цього Закону, - до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону за раніше діючим порядком.
При цьому, згідно з ч. 16 розд. ХV «Прикінцеві положення» вказаного Закону до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.
Відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» постановою правління Пенсійного фонду від 19 грудня 2003 року № 21-1 затверджено Інструкцію про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України.
Ця Інструкція визначає процедуру стягнення заборгованості зі сплати внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (далі - страхові внески), сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій та інших платежів до бюджету Пенсійного фонду України, нарахування і сплати фінансових санкцій та пені, а також відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах (пп. 1.2 п. 1 Інструкції).
Пункт 6 Інструкції регулює питання відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.
Відповідно до пп. 6.1 п. 6 Інструкції для підприємств та організацій (крім сільськогосподарських товаровиробників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені у підпункті 4 пункту 291.4 статті 291 глави 1 розділу XIV Податкового кодексу України) відшкодуванню підлягають фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»:
особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, крім тих, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за Списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України;
особам, які були зайняті на інших роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пунктів «б»-«з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та пунктів 2-8 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Згідно з пп. 6.2 п. 6 Інструкції витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, які мають стаж, що дає право на призначення цих пенсій на декількох підприємствах, покриваються цими підприємствами пропорційно стажу роботи.
Відповідно до пп. 6.4 та 6.5 п. 6 Інструкції розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається органами Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 «Прикінцевих положень» Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом місяця з новопризначених (перерахованих) пенсій.
Розрахунки формуються програмними засобами Інтегрованої комплексної інформаційної системи (ІКІС) Пенсійного фонду України до 01 січня поточного року та протягом місяця з дня прийняття рішення про призначення нової пенсії (підсистема «Призначення та виплата пенсій на базі електронної пенсійної справи» (ППВП ЕПС)) за даними відомостей, сформованих згідно з додатком 8. Уповноважені особи підписують розрахунки та передають їх підрозділам, відповідальним за направлення їх платникам.
Додатком 8 до зазначеної Інструкції є відомості про фактичні витрати на виплату та доставку пенсій за віком, призначених на пільгових умовах, з відповідної дати.
Згідно з пп. 6.7 п. 6 Інструкції підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.
У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання тощо), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства у розрахунку, який направляється підприємству в місячний строк з дня прийняття рішення про зміну розміру пенсії або про припинення виплати пенсії.
Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 «Прикінцевих положень» Закону, сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.
Відповідно до пп. 6.8 п. 6 Інструкції у разі призначення пенсій на пільгових умовах особам, які мають необхідний стаж роботи не за місцем призначення цієї пенсії, орган Пенсійного фонду за місцем призначення пенсії надсилає розрахунок згідно з додатками, зазначеними у пункті 6.4 цієї глави для зазначених підприємств, у двох примірниках через орган Пенсійного фонду за місцезнаходженням цього підприємства. Відшкодування сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, у таких випадках здійснюється підприємством на рахунки органу Пенсійного фонду за місцезнаходженням підприємства.
Отже, на орган Пенсійного фонду України покладений обов'язок визначення сум відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій. Підприємства зобов'язані здійснювати відшкодування зазначених витрат в розмірах, визначених органом Пенсійного фонду України; підставою для відшкодування вказаних сум є розрахунки цих витрат, які надсилаються страхувальнику. Обов'язок відшкодування підприємством коштів пов'язаний виключно з фактом понесення певних витрат Пенсійним фондом України.
Разом з цим, пп. 6.8 п. 6 цієї ж Інструкції також визначено, що у разі ліквідації підприємства без правонаступників або визнання банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури відповідно до Кодексу України з процедур банкрутства розрахунки для відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, органу Пенсійного фонду України за місцезнаходженням такого підприємства та безпосередньо підприємству не направляються.
Підприємствам та організаціям, які мають місцезнаходження на тимчасово окупованій території України, розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, визначені в пункті 6.4 цієї глави, не надсилаються. (Пункт 6.8 глави 6 із змінами, внесеними згідно з постановою Пенсійного фонду від 20.03.2024 року № 7-1.).
Відомості по особах, які набули пільговий стаж на таких підприємствах, організаціях, обліковуються в органах Пенсійного фонду за місцем призначення пенсії та відображаються в окремій відомості згідно з додатком 8а.
Отже, підставою для відшкодування відповідними підприємствами та організаціями органам Пенсійного фонду України фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, є розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку таких пенсій за відповідний період. І такі розрахунки є єдиними документами, що підтверджують фактичні витрати на виплату та доставку таких пенсій.
Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 10 вересня 2020 року у справі № 820/6674/15.
При цьому, якщо підприємства та організації, які здійснюють відшкодування органам Пенсійного фонду України таких фактичних витрат, знаходяться на тимчасово окупованій території України, органи Пенсійного фонду України не повинні формувати та надсилати їм розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, а зобов'язані лише обліковувати в окремій відомості дані по особах, які набули пільговий стаж на таких підприємствах.
Вказані положення законодавства відповідачем враховані не були, що призвело до помилкового формування та надсилання позивачу (який знаходився та знаходиться на тимчасово окупованій території України) оскарженого розрахунку.
Формуванням та надсиланням позивачу такого розрахунку відповідач вийшов за межі наданих повноважень, чим порушив наведені положення законодавства та права позивача.
Більш того, постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 19 лютого 2026 року у справі № 200/6836/25 задоволено апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства «Красногорівський вогнетривкий завод» на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 23 вересня 2025 року по справі № 200/6836/25 та скасовано рішення Донецького окружного адміністративного суду від 23 вересня 2025 року по справі № 200/6836/25.
Прийнято нову постанову, якою відмовлено у задоволенні позову Головного управління Пенсійного фонду України у Донецькій області до приватного акціонерного товариства «Красногорівський вогнетривкий завод» про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до п.п. «б»-«з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та п. 2-8 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за період серпень, листопад 2020 червень 2025 на суму 10549973,73 гривень.
Як вбачається із постанови Першого апеляційного адміністративного суду, одним із доказів наданим Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області є оскаржуваний у даній справі розрахунок, а саме: з січня 2025 року на суму 93514,41 гривень (вих.№1942/Р від 15.01.2025).
З огляду на наведене, позовні вимоги підлягають задоволенню шляхом скасування розрахунку сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій з січня 2025 року на суму 93514,41 гривень (вих.№1942/Р від 15.01.2025), що буде свідчити про відновлення прав позивача.
Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 1 статті 72 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтю 73 КАС України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Відповідно до статей 74-76 КАС України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Статтею 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
За вимогами ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З огляду на викладене, на підставі положень Конституції України, ст.ст. 2, 17, 77, 90, 139, 242-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Задовольнити позовні вимоги приватного акціонерного товариства «Красногорівський вогнетривкий завод» (85630, Донецька область, м. Красногорівка, вул. Ахтирського, буд. 4, код ЄДРПОУ 00191744) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (84122, Донецька область, м. Слов'янськ, пл. Соборна, буд. 3, код ЄДРПОУ 13486010) про визнання протиправним та скасування розрахунку.
Визнати протиправним та скасувати розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, що підлягають відшкодуванню, призначених особам, які були зайняті на інших роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пунктів «б» - «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та пунктів 2-8 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування» з січня 2025 року на суму 93514,41 гривень (вих.№1942/Р від 15.01.2025), що складений Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (код ЄДРПОУ 13486010) за рахунок бюджетних асигнувань на користь приватного акціонерного товариства «Красногорівський вогнетривкий завод» (код ЄДРПОУ 00191744) судові витрати з судового збору у розмірі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок.
Повний текст рішення складено та підписано 16 березня 2026 року.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду може бути оскаржене до Першого апеляційного адміністративного суду.
Суддя Л.Б. Голубова