Справа № 466/7055/23
06 березня 2026 року м. Львів
Шевченківський районний суд м. Львова
у складі: головуючого судді Невойта П.С.,
секретаря с/з - Вонсович Х.М.,
справа №466/7055/23,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визнання недійсними договорів,
за участю: представника відповідача ОСОБА_6 адвоката Медвідь В.О.,
07.07.2023 адвокат Алексеєнко Андрій Анатолійович в інтересах ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , ОСОБА_4 , РНОКПП НОМЕР_4 , ОСОБА_5 , та просить суд:
Визнати недійсним Договір про визначення часток у спільній власності подружжя на земельну ділянку та дарування 1/2 (однієї другої) частки земельної ділянки, посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Цікало О.А. 20 січня 2023 року за реєстровим номером №63;
Визнати недійсним Договір про визначення часток у спільній власності подружжя на житловий будинок та дарування 1/2 (однієї другої) частки житлового будинку, посвідченого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Цікало О.А. 20 січня 2023 року за реєстровим номером №66;
Визнати недійсним Договір купівлі-продажу житлового будинку та земельної ділянки, посвідченого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Сиротяком М.Р. 17 червня 2023 року за реєстровим номером №424, вирішити питання судових витрат.
Ухвалою від 10.07.2023 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі, вирішив проводити розгляд справи в загальному позовному провадженні.
11.08.2023 ОСОБА_4 подала письмовий відзив на позовну заяву, заперечила позовні вимоги та просила відмовити у задоволенні позову.
22.08.2023 адвокат Федик С.Є. в інтересах ОСОБА_3 подав письмовий відзив на позовну заяву, заперечив позовні вимоги та просив відмовити у задоволенні позову.
06.09.2023 адвокат Алексеєнко А.А. подав письмову відповідь на відзив ОСОБА_4 .
06.09.2023 адвокат Федик С.Є. в інтересах ОСОБА_3 подав клопотання про зняття арешту з майна, накладеного до подання позовної заяви. В обгрунтування заяви зазначає, що адвокат звернувся до суду з порушенням строку звернення після подання заяви про забезпечення позову, а тому є всі підстави для скасування арешту.
14.09.2023 адвокат Алексеєнко А.А. подав письмову відповідь на відзив ОСОБА_7 та заперечення на клопотання про зняття арешту на майно, накладеного до подання позовної заяви.
Ухвалою від 20.09.2023 р. у задоволенні клопотання представника відповідача-2 адвоката Федика С.Є. про зняття арешту на майно накладеного до подання позовної заяви згідно ухвали суду від 26 червня 2023 року: житлового будинку та земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1 - відмовлено.
28.09.2023 року представник відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 адвокат Федик С.Є. подав на адресу суду клопотання про зупинення провадження у справі до набрання законної сили рішення суду у справі №450/4654/23 за позовом ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ) до ОСОБА_8 ( АДРЕСА_3 ), ОСОБА_9 ( АДРЕСА_4 ), ОСОБА_1 ( АДРЕСА_5 ) в якому просить суд: поновити строк позовної давності для звернення до суду; визнати правочин (розписку № 3) від 18.12.2019 року на суму 150 000 доларів США, вчинений між ОСОБА_2 та ОСОБА_9 удаваним (недійсним) в силу його вчинення з метою приховання іншого правочину щодо розрахунків за договором купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТзОВ «Окленд-М»; визнати недійсним Договір від 09.07.2023 року про відступлення права вимоги між ОСОБА_9 та ОСОБА_1 .
Ухвалою від 09.11.2023 р. у задоволенні клопотання від 28.09.2023 представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Федика С.Є. про зупинення провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визнання недійсними договорів до набрання законної сили рішення у справі № 450/4654/23 - відмовлено.
24.10.2023 року представник відповідача ОСОБА_4 адвокат Медвідь В.О. подав на адресу суду клопотання про закриття провадження у № 466/7055/23 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 про визнання недійсними договорів, у зв'язку із відсутністю предмета спору.
Ухвалою від 27.11.2023 р. у задоволенні клопотання представника відповідача ОСОБА_4 адвоката Медвідь В.О. про закриття провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визнання недійсними договорів - відмовлено.
08.11.2023 до Шевченківського районного суду м.Львова надійшла заява представника позивача адвоката Алексеєнка А.А. про прийняття заяви про зміну предмету позову, що подана в межах розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визнання недійсними договорів, у якій останній просить суд: змінити предмет позову та:
- Визнати недійсним Договір про визначення часток у спільній власності подружжя на земельну ділянку та дарування 1/2 (однієї другої) частки земельної ділянки, посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Цікало О.А. 20 січня 2023 року за реєстр №63;
- Визнати недійсним Договір про визначення часток у спільній власності подружжя на житловий будинок та дарування 1/2 (однієї другої) частки житлового будинку, посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Цікало О.А. 20 січня 2023 року за реєстр №66;
- Визнати недійсним Договір купівлі - продажу житлового будинку та земельної ділянки, посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Сиротяком М.Р. 17 червня 2023 року за реєстр № 424;
- Визнати недійсним Договір про визначення часток у спільній сумісній власності подружжя на земельну ділянку та дарування 1/2 (однієї другої) частки земельної ділянки, посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Цікало О.А. 20 січня 2023 року за реєстр № 60;
- Визнати недійсним Договір купівлі продажу земельної ділянки, посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Сиротяком М.Р. 17 червня 2023 року за реєстр № 426;
- Судові витрати покласти на відповідачів.
Зміна предмета позов обумовлена тим, що позивачу 20 січня 2023 року стало відомо, що окрім оскаржуваного договору про визначення часток у спільній власності подружжя на земельну ділянку та дарування 1/2 (однієї другої) частки земельної ділянки, а також оскаржуваного договору про визначення часток у спільній власності подружжя на житловий будинок та дарування 1/2 (однієї другої) частки житлового будинку, що посвідчені приватним нотаріусом Цікало О.А. 20 січня 2023 року за реєстр №№ 63 і 66, було укладено:
Договір про визначення часток у спільній сумісній власності подружжя на земельну ділянку та дарування 1/2 (однієї другої) частки земельної ділянки, що посвідчений приватним нотаріусом Цікало О.А. 20 січня 2023 року за реєстр № 60.
Так, за вказаним договором ОСОБА_2 безоплатно передав (подарував) своїй дружині ОСОБА_3 нерухоме майно, а саме: 1/2 (одну другу) частку земельної ділянки площею 0,02 га, кадастровий номер земельної ділянки: 4610166300:06:001:0016, місце розташування якої: АДРЕСА_1 , цільове призначення будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).
Згодом, 17 червня 2023 року, окрім оскаржуваного договору купівлі - продажу житлового будинку та земельної ділянки, за яким ОСОБА_3 продала ОСОБА_4 земельну ділянку площею 0,04 га, кадастровий номер земельної ділянки: 4610166300:06:001:0001, місце розташування якої: АДРЕСА_1 , цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) та розташований на ній житловий будинок, площею 241,9 кв.м., посвідчений приватним нотаріусом Сиротяком М.Р. 17 червня 2023 року за реєстр № 424, було укладено:
Договір купівлі - продажу земельної ділянки, за яким ОСОБА_3 продала ОСОБА_4 земельну ділянку площею 0,02 га, кадастровий номер земельної ділянки: 4610166300:06:001:0016, місце розташування якої: АДРЕСА_1 , цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), посвідчений приватним нотаріусом Сиротяком М.Р. 17 червня 2023 року за реєстр № 426.-
Тобто, у вказані дати окрім відчуження житлового будинку та земельної ділянки, на якій розташований вказаний житловий будинок, відбулось ще й відчуження (причому тим же дарувальникам/покупцям) ще одного об'єкта нерухомого майна, що знаходилось у власності ОСОБА_2 - земельної ділянки.
А тому, позивач вважає, що договір про визначення часток у спільній сумісній власності подружжя на земельну ділянку та дарування 1/2 (однієї другої) частки земельної ділянки, що посвідчений приватним нотаріусом Цікало О.А. 20 січня 2023 року за реєстр № 60 та договір купівлі - продажу земельної ділянки, за яким ОСОБА_3 продала ОСОБА_4 земельну ділянку площею 0,02 га, кадастровий номер земельної ділянки: 4610166300:06:001:0016, місце розташування якої: АДРЕСА_1 , цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), посвідчений приватним нотаріусом Сиротяком М.Р. 17 червня 2023 року за реєстр № 426, як і договір про визначення часток у спільній власності подружжя на земельну ділянку та дарування 1/2 (однієї другої) частки земельної ділянки, договір про визначення часток у спільній власності подружжя на житловий будинок та дарування 1/2 (однієї другої) частки житлового будинку, посвідчені приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Цікало О.А. 20 січня 2023 року за реєстр №№ 63 i 66, а також договір купівлі продажу житлового будинку та земельної ділянки, посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Сиротяком М.Р. 17 червня 2023 року за реєстр № 424, є такими, що не відповідають вимогам п. 6 ст. 3 ЦК та ч. 3 ст. 13 ЦК та (є фраудаторними) і спрямовані на ухилення від виконання цивільно-правових зобов'язань ОСОБА_2 й як наслідок вчинені без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цими правочинами (тобто є фіктивними відповідно до вимог ст. 234 ЦК України). А тому також підлягають визнанню недійсними.
Ухвалою від 04.12.2023 р. заяву представника позивача адвоката Алексеєнка А.А. про прийняття заяви про зміну предмету позову, що подана в межах розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визнання недійсними договорів - задоволено.
Прийнято в межах розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визнання недійсними договорів - заяву про зміну предмету позову від 08.11.2023 р.
Ухвалою від 23.02.2024 р. закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті.
22.05.2024 адвокат Алексеєнко А.А. подав на адресу суду копію свідоцтва про смерть позивача ОСОБА_1 , серії НОМЕР_5 від 06.05.2024 року, видане Рівненським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Рівненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, актовий запис № 936 та заяву в якій зазначив, що у ОСОБА_1 є спадкоємці діти та дружина, які мають бажання прийнятим спадщину та вступити в правонаступництво в даній справі.
Ухвалою від 29.05.2024 року справу №466/7055/23 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визнання недійсними договорів зупинено до прийняття спадщини, яка відкрилася після смерті ОСОБА_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
04.08.2025 року від представника відповідача ОСОБА_4 адвоката Медведя В.О. поступило клопотання про поновлення провадження у справі. Клопотання мотивоване тим, що на початку травня 2025 року адвокатом було отримано відповідь із Рівненської державної нотаріальної контори Рівненської області за № 563/01-09 разом із долучено Інформаціною довідкою із Спадкового реєстру №80721699 від 04.04.2025 року, з якого вбачається те, що свідоцтво про право на спадщину після смерті ОСОБА_1 було видано в межах спадкової справи, тобто спадщина оформлена та прийнята спадкоємцями.
Ухвалою суду від 05 серпня 2025 року поновлено провадження у справі 466/7055/23.
На підставі ухвали суду від 05.11.2025 року витребувано з Рівненської державної нотаріальної контори Рівненської області інформацію про коло спадкоємців та їх місце реєстрації, після смерті гр. ОСОБА_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Також, витребувано у приватного нотаріуса Рівненського міського нотаріального округу Рівненської області Сергатюк О.В. інформацію про коло спадкоємців та їх місце реєстрації після смерті гр. ОСОБА_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , номер у Спадковому реєстрі 72402973, номер у нотаріуса 12/2024.
В розпорядження суду поступила інформація, що спадкоємцями позивача ОСОБА_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , є дружина - ОСОБА_10 ( АДРЕСА_6 ) та дочка - ОСОБА_11 ( АДРЕСА_5 ).
16.02.2026 року від представника відповідача ОСОБА_4 адвоката Медвідь В.О. поступило клопотання про залишення позовної заяви у справі №466/7055/23 без розгляду. Клопотання мотивував тим, що позивачі у справі (правонаступники ОСОБА_1 ) ОСОБА_10 та ОСОБА_11 після поновлення провадження у справі № 466/7055/23 жодного разу не з'явились в судове, які були призначені на 23.09.2025 року, 05.11.2025 року, 26.11.2025 року, 29.01.2026 року, а також в судове засідання, яке призначено на 16.02.2026 року.
Необхідно звернути увагу на той факт, що інформація про дату та час призначених судових засідань у справі № 466/7055/23 була розміщена як на офіційному сайті «Судова влада України» так і на сайті Шевченківського районного суду м. Львова.
Також, відповідні судові повістки надсилались на поштові адреси правонаступників покійного ОСОБА_1 .
Відтак, Позивачі п'ять разів поспіль не з'явились в судове засідання по розгляду справи за № 466/7055/23 та не подали заяву про розгляд даної справи у їхній відсутності, а також не повідомили суд про поважні причини не прибуття в судове засідання по розгляду даної справи.
Згідно положень п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Питання поважності причин неявки є оціночним та залежить від доказів, якими підтверджуються відповідні обставини. Поважними причинами є лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, пов'язуються з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне вчинення певної процесуальної дії.
Суд зобов'язаний припиняти недобросовісні дії позивача та залишати позов без розгляду у разі повторної неявки до суду належно повідомленого позивача, від якого не надійшло заяви про розгляд справи без його участі.
Зазначене забезпечує дотримання судом строків розгляду справи та балансу інтересів сторін спору, зокрема забезпечує захист інтересів відповідача, який змушений витрачати час, кошти на свою чи представника явку в судові засідання.
Ініціювавши судовий розгляд справи, позивач насамперед повинен активно використовувати визначені законом процесуальні права, здійснювати їх з метою, з якою такі права надано. Реалізація особою процесуальних прав невіддільна від виконання нею процесуального обов'язку щодо сприяння встановленню в судовому процесі дійсних обставин у справі з метою отримання правосудного судового рішення.
Відтак, просить залишити цивільну справу №466/7055/23 без розгляду.
Також, 06.03.2026 року від представника відповідача ОСОБА_4 адвоката Медвідь В.О. поступило клопотання про скасування заходів забезпечення позову, які було вжито на підставі ухвали Шевченківського районного суду м. Львова від 26.06.2023 року. Зазначає, що на підставі ч. 9 ст. 158 ЦПК України у випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову, суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову.
У судовому засіданні, яке відбулося 06.03.2026 року, представник ОСОБА_4 адвокат Медвідь В.О. надав пояснення та підтримав, заявлені ним клопотання.
Інші учасники справи в судове засідання не прибули, заяв, клопотань не подали.
Судом скеровувались повістки правонаступникам ОСОБА_1 - ОСОБА_10 та ОСОБА_11 на їхні актуальні адреси. Відповідно до трекінгу укрпошти відправлення такі вручені позивачам 28.02. та 04.03.2026 року.
Заслухавши пояснення адвоката Медвідь В.О., дослідивши матеріали справи та з'ясувавши дійсні обставини справи, суд приходить до наступного.
Відповідно до ч.1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
У провадженні Шевченківського районного суду м. Львова знаходиться справа №466/7055/23 за позовом ОСОБА_10 та ОСОБА_11 (правонаступників ОСОБА_1 ) до ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 про визнання недійсними договорів.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Львова від 29.05.2024 року у справі № 466/7055/23 зупинено провадження у даній справі до прийняття спадщини, яка відкрилася після смерті ОСОБА_1 .
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Львова від 05.08.2025 року у справі № 466/7055/23 поновлено провадження у даній справі. Судовий розгляд призначався неодноразово.
В останнє судове засідання 06.03.2026 року правонаступники ОСОБА_1 - позивачі ОСОБА_10 та ОСОБА_11 не прибули, хоча були повідомлені судом належним чином.
Згідно із ч. 1 ст. 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватись процесуальними правами; зловживання правами не допускається.
Відповідно до приписів ст. 58, ч.ч. 3, 5 ст. 223 ЦПК України, позивач може забезпечити свою участь в судовому засіданні особисто або шляхом участі повноважного представника, при цьому особиста участь позивача не позбавляє його права мати при розгляді справі й представника, неявка ж представника за умови участі позивача не є перешкодою в розгляді справи, відкладення розгляду справи у такому випадку є правом, а не обов'язком суду, коли з урахуванням обставин суд дійде поважності причин та підстав відкладення справи, в той час у разі одночасної повторної неявки позивача та його представника в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від цих учасників процесу надійшла заява про розгляд справи за їх відсутності, та не з'явлення безпосередньо позивача не перешкоджає вирішенню спору.
Згідно положень п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Системний аналіз наведених норм процесуального права свідчить про те, що законодавець диференціює необхідність врахування судом поважності/неповажності причин неявки Позивача до суду залежно від того, яке це судове засідання: перше чи повторне. Тобто процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов'язані з принципом диспозитивності цивільного судочинства, за змістом якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами. Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки. Зазначена норма дисциплінує Позивача як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи.
Таким чином, згідно з вимогами ЦПК України суд не зобов'язаний з'ясовувати причини повторної неявки в судове засідання належним чином повідомленого Позивача і у випадку повторної неявки позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду.
У постанові Верховного Суду від 18.11.2022 року у справі № 905/458/21 зазначено, що нормами процесуального права передбачено право учасника справи: а) брати участь в судових засіданнях (особисто або через представника); б) не брати участі в судових засіданнях, подавши клопотання про розгляд справи за його відсутності, крім випадків, коли суд визнав явку учасника обов'язковою.
Аналіз зазначених норм процесуального права свідчить про те, що учасник справи не може відмовитися від свого права на участь в судових засіданнях за принципом мовчання, його волевиявлення щодо цього має бути формалізовано.
Правове значення для прийняття судом рішення про залишення позову без розгляду з підстави нез'явлення позивача у судове засідання, передбаченої цими нормами процесуального права, має одночасна наявність таких обставин: 1) належне повідомлення судом позивача про час і місце судового засідання; 2) неявка позивача в судове засідання або неповідомлення позивачем суду причин його неявки в судове засідання; 3) неподання позивачем суду заяви про розгляд справи за його відсутності.
Неявка позивача або його представника в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин неявки може означати втрату позивачем юридичного інтересу до розгляду його справи судом.
Положення ст.223 ЦПК України вказують на необхідність врахування судом поважності/ неповажності повідомлених позивачем суду причин своєї неявки до суду в залежності від того, чи є ця неявка першою чи повторною, та передбачають настання процесуальних наслідків у кожному конкретному випадку.
Згідно із ч. 1 ст. 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція), кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
У постановах Верховного Суду: від 11.01.2023 року у справі № 500/3032/18, від 12.01.2023 року у справі № 205/3009/16, від 14.02.2023 року у справі № 947/15909/21 зазначено, що причини повторної неявки позивача в судове засідання правового значення не мають, а обов'язковими умовами для застосування передбачених п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України процесуальних наслідків повторної неявки позивача в судове засідання є одночасно його належне повідомлення про час і місце судового засідання та відсутність заяви позивача про розгляд справи без його участі у судовому засіданні.
Правом на залишення позову без розгляду суд наділений лише у разі повторної неявки належним чином повідомленого позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і якщо його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Залишення позову без розгляду у зв'язку з повторною неявкою позивача є негативним правовим наслідком для позивача у випадку зловживання ним своїми процесуальними правами, що презюмується.
Таким чином, положення ч. 5 ст. 223 та п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України дисциплінують Позивача як ініціатора судового розгляду, стимулюють його належно користуватися своїми процесуальними правами, щоб не допустити затягування розгляду справи.
Суд зобов'язаний припиняти недобросовісні дії позивача та залишати позов без розгляду у разі повторної неявки до суду належно повідомленого позивача, від якого не надійшло заяви про розгляд справи без його участі.
Зазначене забезпечує дотримання судом строків розгляду справи та балансу інтересів сторін спору, зокрема забезпечує захист інтересів відповідача, який змушений витрачати час, кошти на свою чи представника явку в судові засідання
Процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов'язані з принципом диспозитивності цивільного судочинства, за змістом якого особа, що бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.
Вказані наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути і поважними. Отже, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд повинен залишати позовну заяву без розгляду. Зазначена норма є імперативною та дисциплінує позивача як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він має право подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.
Ініціювавши судовий розгляд справи, позивач насамперед повинен активно використовувати визначені законом процесуальні права, здійснювати їх з метою, з якою такі права надано. Реалізація особою процесуальних прав невіддільна від виконання нею процесуального обов'язку щодо сприяння встановленню в судовому процесі дійсних обставин у справі з метою отримання правосудного судового рішення.
Аналогічні правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.01.2023 року у справі № 9901/278/21.
Суд зобов'язаний присікати недобросовісні дії позивача та залишати позов без розгляду у разі повторної неявки належно повідомленого позивача, від якого не надійшло заяви про розгляд справи без його участі. Це забезпечує дотримання судом строків розгляду справи та балансу інтересів сторін спору (постанови Верховного Суду, від 24.04.2019 року у справі № 757/23967/13-ц, від 28.10.2021 року у справі № 465/6555/16-ц, від 12.05.2022 року у справі № 645/5856/13-ц).
У рішенні від 06.09.2007 року, заява № 3572/03, у справі «Цихановський проти України» ЄСПЛ зазначив «:…. саме національні суди мають створювати умови для того, щоб судове провадження було швидким та ефективним. Зокрема, національні суди мають вирішувати, чи відкласти судове засідання за клопотанням сторін, а також, чи вживати якісь дії щодо сторін, чия поведінка спричинила невиправдані затримки у провадженні».
Як вказано у постанові Верховного Суду від 28.03.2023 року у справі № 711/7486/19, процесуальний закон щодо наслідків неявки позивача у судові засідання є зрозумілим і передбачуваним для нього, щодо його застосування існує усталена судова практика залишення позову без розгляду.
Обізнаність позивачів про дати, час та місце розгляду справи підтверджується матеріалами справи. Таким чином, стороні позивача було відомо про судові засідання, однак до суду не з'явилися і заяви про розгляд справи у їх відсутність не подавали.
За таких обставин, враховуючи принцип розумності строків розгляду справи та те, що сторона позивача повторно не з'явилася у судове засідання, тим самим не проявляючи інтересу до справи, представник позивача не позбавлений був можливості подавати приймати участь у судовому засіданні через підсистему відеоконференцзв'язку, суд дійшов висновку про необхідність залишення позовної заяви без розгляду.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Львова від 26.06.2023 року було вжито заходи забезпечення позову, а саме: накладено арешт на житловий будинок АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 2682930246060); земельну ділянку площею 0,04 га, кадастровий номер 4610166300:06:001:0001, яка розташована по АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 486443346101).
Відповідно до ч.1, ч.2 ст.158 ЦПК України, суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи. Клопотання про скасування заходів забезпечення позову розглядається в судовому засіданні не пізніше п'яти днів з дня надходження його до суду.
Згідно з ч. 9 ст. 158 ЦПК України у випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову.
Відповідно до п.10 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті. Зважаючи на це, суд при задоволенні позову не вправі скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба в забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились обставини, що зумовили його застосування.
На підставі вищенаведеного суд вважає, що захід забезпечення позову, застосований ухвалою Шевченківського районного суду м.Львова від 26 червня 2023 року підлягає скасуванню.
Керуючись ст. 158, 257, 259 - 261 ЦПК України, суд -
клопотання представника відповідача ОСОБА_4 адвоката Медвідь В.О. - задовольнити.
Позовну заяву у справі №466/7055/23 за позовом ОСОБА_10 та ОСОБА_11 (правонаступників ОСОБА_1 ) до ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 про визнання недійсними договорів - залишити без розгляду.
Скасувати заходи забезпечення позову, що були накладені ухвалою Шевченківського районного суду м. Львова від 26 червня 2023 року, а саме: скасувати арешт, накладений на житловий будинок АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 2682930246060).
Скасувати арешт, накладений на земельну ділянку площею 0,04 га, кадастровий номер 4610166300:06:001:0001, яка розташована по АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 486443346101).
Виконання ухвали доручити Шевченківському відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів).
Ухвала суду в частині скасування заходів забезпечення позову може бути пред'явлена до виконання до 06 березня 2029 року.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом 15 днів з дня її проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення протягом 15 днів з дня отримання копії цієї ухвали.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Стягувач: ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП - НОМЕР_6 , прож. АДРЕСА_6 ;
ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП - НОМЕР_7 , прож. АДРЕСА_5 .
Боржник: ОСОБА_2 , РНОКПП - НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 .
Боржник: ОСОБА_3 , РНОКПП - НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 .
Боржник: ОСОБА_4 , РНОКПП - НОМЕР_4 , АДРЕСА_7 .
Боржник: ОСОБА_5 , РНОКПП - невідомо, АДРЕСА_7 .
Повний текст ухвали складено 06.03.2026 року.
Суддя П. С. Невойт