Справа № 127/6255/26
Провадження 2/127/1760/26
16 березня 2026 року м. Вінниця
Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Борисюк І.Е., розглянувши матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
До Вінницького міського суду Вінницької області звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Ухвалою суду від 02.03.2026 дану позовну заяву було залишено без руху та надано позивачу п'ятиденний строк з дня отримання ухвали для усунення недоліків.
Вказане судове рішення було надіслано позивачу до його електронного кабінету, яке було доставлено до нього 04.03.2026 о 00 год. 00 хв. 21 с., що підтверджується відповідним повідомленням про доставлення відправлення до електронного кабінету позивача.
Враховуючи положення ст. 272 ЦПК України судове рішення було вручено позивачу 04.03.2026.
Відповідно, враховуючи положення ст.ст. 122-124 ЦПК України, строк на вчинення процесуальної дії закінчився 09.03.2026.
13.03.2026 від представника позивача надійшла заява про усунення недоліків, зі змісту якої вбачається, зокрема, клопотання про поновлення позивачу строку для подання такої заяви (одержано суддею 16.03.2026).
Дослідивши клопотання представника позивача, суд прийшов до наступного висновку.
Так, згідно із ч. 3 ст. 127 ЦПК України заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи.
Згідно із ч. 1 ст. 120 ЦПК України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.
Відповідно до ч. 1 ст. 123 ЦПК України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Водночас, ч. 1 і ч. 2 ст. 127 ЦПК України передбачено, що суд може поновити пропущений процесуальний строк, встановлений законом, а також продовжити встановлений судом процесуальний строк за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. При цьому, виключно, якщо причини пропуску такого строку є поважними.
Суд звертає увагу на те, що строк на усунення недоліків позовної заяви встановлено законом - ч. 2 ст. 185 ЦПК України. Такий строк не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, тобто є присічним. Однак, встановлений судом ухвалою від 02.03.2026 строк на усунення недоліків позовної заяви було визначено в межах строку, визначеного процесуальним законом, але не в граничний термін, тому встановлений судом процесуальний строк для усунення недоліків позовної заяви, в даному випадку, може бути саме продовжений, а не поновлений. Водночас, суд вирішує клопотання позивача, виходячи виключно з його змісту, тобто про поновлення строку, а не його продовження.
У свою чергу, поважними причинами пропуску строку на вчинення процесуальної дії можуть бути визнані ті обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
Представником позивача не наведено й необґрунтовано жодних поважних причин невиконання вимог судового рішення до 02.03.2026.
Отже, будь-які поважні причини, які були об'єктивно непереборними, не залежали від волевиявлення позивача та були пов'язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення відповідних процесуальних дій, представником позивача суду не повідомлено та не підтверджено належними доказами.
Заява про продовження процесуального строку, встановленого судом ухвалою від 02.03.2026, яка могла бути подана позивачем, у відповідності до положень ч. 2 ст. 127 ЦПК України, до 09.03.2026, подана не була.
Згідно із ч. 1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
У відповідності до ч. 2 ст. 12 ЦПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом.
Згідно із п. 6 та п. 7 ч. 2 ст. 43 ЦПК України учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 12 ЦПК України).
Враховуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання представника позивача про поновлення процесуального строку для усунення недоліків позовної заяви.
Продовження ж процесуального строку, зокрема, за ініціативою суду є правом, а не обов'язком.
Згідно із ст. 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Невиконання процесуального закону, а також судового рішення є неприпустимим.
Постановивши 02.03.2026 ухвалу, суд здійснив необхідні процесуальні дії, спрямовані на ефективний доступ до правосуддя та забезпечення дотримання рівності прав учасників судового процесу.
Право на доступ до правосуддя не передбачає невиконання вимог закону та судових рішень, які набрали законної сили.
Відповідно до ч. 3 ст. 185 ЦПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про наявність підстав вважати позовну заяву неподаною та повертає її позивачу і додані до неї документи.
Судом звернуто увагу на те, що повернення позовної заяви, оформленої з порушенням діючого законодавства, не є порушенням права на судовий захист, враховуючи те, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
На підставі вищезазначеного, керуючись ч. 4 ст. 12, п. 6 та п. 7 ч. 2 ст. 43, ч. 1 ст. 44, ст.ст. 120, 122-124, 126-127, ч. 3, ч. 5 - ч. 7 ст. 185, ст.ст. 258-261, 353-355 ЦПК України, суд, -
У задоволенні клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» про поновлення процесуального строку, встановленого судом для усунення недоліків позовної заяви - відмовити.
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості і додані до неї документи - повернути позивачу.
Копію позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - залишити в суді.
Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Ухвала суду може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення Вінницького апеляційного суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання її суддею.
Суддя