Справа 127/4891/26
Провадження 1-кс/127/2024/26
19 лютого 2026 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницького області в складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 на постанову старшого слідчого відділу СУ Головного управління Національної поліції у Вінницькій області ОСОБА_5 від 24.12.2025, про закриття кримінального провадження №12025020000000592 від 29.04.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,
До Вінницького міського суду Вінницької області звернувся адвокат ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 на постанову старшого слідчого відділу СУ Головного управління Національної поліції у Вінницькій області ОСОБА_5 від 24.12.2025, про закриття кримінального провадження №12025020000000592 від 29.04.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
Скарга мотивована тим, що в ніч на 29.04.2025 в селищі Вапнярка Тульчинського району Вінницької області, за участі автомобіля Volkswagen Passat д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (сина власника автомобіля ОСОБА_4 ) та автобуса Neoplan N212,д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_7 , відбулося ДТП. Внаслідок ДТП загинув ОСОБА_6 та були пошкоджені транспортні засоби. По даному факту відомості в ЄРДР були внесені 29 квітня 2025 року за №12025020000000592.
За результатами досудового розслідування старшим слідчим відділу СУ ГУНП у Вінницькій області майором поліції ОСОБА_5 24 грудня 2025 року складено постанову про закриття кримінального провадження на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України.
З цією постановою, ОСОБА_4 , був ознайомлений через свого представника адвоката ОСОБА_3 03.02.2026 року під час ознайомлення з матеріалами кримінального провадження.
Оскаржувану постанову сторона заявника скарги вважає передчасною та такою, яка порушує статті 2, 7, 9 КПК України, з огляду на наступне.
Сторона заявника скарги вказує, що як вбачається з вказівок по кримінальному провадженню №12025020000000592, внесеному 29.04.2025 до ЄРДР за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КПК України, наданих начальником відділу СУ ГУНП у Вінницькій області підполковником поліції ОСОБА_8 , зазначалось про необхідність: допиту родичів ОСОБА_6 про відомі їм обставини ДТП, а також з'ясувати, звідки і куди їхав потерпілий, коли з ним останній раз спілкувались, чи перебував останній у стані алкогольного сп'яніння тощо; встановити та допитати свідків та очевидців ДТП про відомі їм обставини, за необхідності провести з ними слідчі експерименти; із застосуванням фотозйомки провести детальний огляд вилучених транспортних засобів під час чого фіксувати всі пошкодження. Аналогічні позиції містяться в плані розслідування по даному кримінальному провадженні, затвердженому начальником відділу СУ ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_9 , а також у вказівках прокурора відділу Вінницької обласної прокуратури ОСОБА_10 . Вищезазначених вказівок під час проведення досудового розслідування виконано не було.
Як зазначає сторона заявника скарги, зокрема, не був допитаний ОСОБА_4 , зі слів якого, він був присутній на місці ДТП під час огляду, приймав участь в проведенні замірів та, після ознайомлення через представника зі схемою ДТП повідомив про неповноту та неправильність фіксації, зокрема, місце розташування автобуса. Також не були допитані родичі водія легкового автомобіля ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 .
Крім того, сторона заявника скарги зазначає, що як вбачається з матеріалів кримінального провадження, внаслідок невиконання органом досудового розслідування, зокрема, вказівок щодо детального огляду та фіксації пошкоджень транспортних засобів, не були враховані особливості розмірів автобуса Neoplan N212, які полягають, зокрема у передньому звісі (відстань від передньої осі транспортного засобу до передньої межі останнього) 2726 мм., оскільки під час огляду місця події (відповідно до схеми до протоколу ОМП) заміри здійснювались з прив'язкою до вісей транспортних засобів та не враховувались їх зовнішні межі, отримані вихідні дані для призначених в подальшому експертиз були не об'єктивними, адже відповідно до схеми до протоколу ОМП від 29.04.2025 відстань від лівого переднього колеса автобуса Neoplan N212 до межі проїзної частини зі сторони зустрічно смуги (смуги автомобіля) складала 2.7 м, а від заднього колеса - 2,8 м.
Таке розташування, на думку сторони заявника, свідчить про те, що передня частина автобуса перебувала на зустрічній смузі руху більшою частиною ніж задня.
Крім того, сторона заявника скарги вказує, що враховуючи наявність переднього звісу в автобусі розміром 2,7 м, фактично передня частина автобуса перебувала на зустрічній смузі руху ще більшою частиною (ближче ніж 2,7 м до узбіччя зустрічної смуги руху).
При цьому, як зазначає сторона заявника скарги, у висновку експерта від 03.07.2025 № КСЕ -19/102-25/11226, (стор18), експертом не було враховано, що автобус знаходився під гострим кутом до зустрічного легкового автомобіля, з врахуванням переднього звісу в 2.7м, автобус займав більшу частину зустрічної смуги руху, що жодним чином не надавало легковому автомобілю повноцінної смуги в близько 2.75 м, як про це зазначається в експертизі, а відтак, на думку сторони заявника скарги, висновки щодо можливого уникнення ДТП водієм легкового автомобіля шляхом заняття своєї смуги є передчасними та не об'єктивними.
З огляду на викладене, на думку сторони заявника скарги, покладення зазначених вище висновків в основу оскаржуваної постанови свідчить про неповноту та необ'єктивність досудового розслідування.
Враховуючи вище викладене, адвокат ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 просив суд, постанову старшого слідчого відділу СУ ГУНП у Вінницькій області від 24.12.2025 про закриття кримінального провадження № 12025020000000592, внесеного до ЄРДР 29.04.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 286 ч. 2 КК України, скасувати.
В судове засідання адвокат ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не з'явились, натомість, адвокатом ОСОБА_3 подано на адресу Вінницького міського суду Вінницької області заяву в якій останній зазначив, що не заперечує щодо розгляду вимог скарги у відсутність учасників справи та просив суд задовольнити вимоги скарги в повному обсязі з підстав які у ній наведенні.
Старший слідчий відділу СУ Головного управління Національної поліції у Вінницькій області ОСОБА_5 в судове засідання не з'явився, натомість подав на адресу Вінницького міського суду Вінницької області заяву в якій просив суд, проводити розгляд скарги у його відсутність, крім того просив суд, відмовити у задоволенні вимог скарги, оскільки вважає доводи зазначенні у скарзі надуманими, адже усі обставини ДТП дослідженні експертами під час проведення відповідних експертиз.
Відповідно до частини третьої статті 306 КПК України розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування здійснюється за обов'язкової участі особи, яка подала скаргу, чи її захисника, представника та слідчого чи прокурора, рішення, дії чи бездіяльність яких оскаржується. Відсутність слідчого чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.
Враховуючи стислі строки розгляду скарги, слідчий суддя вважає за можливе проводити судове засідання у відсутність сторін у справі, які були належним чином повідомлені про розгляд справи.
Дослідивши матеріали справи та ознайомившись з матеріалами кримінального провадження №12025020000000592 від 29.04.2025, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до статті 24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Інститут оскарження рішень, дій чи бездіяльності слідчого чи прокурора - є одним з елементів судового контролю за стадією досудового розслідування кримінальних проваджень.
Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Судом встановлено, що в провадженні слідчих відділу СУ Головного управління Національної поліції у Вінницькій області, перебували матеріали кримінального провадження №12025020000000592 від 29.04.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
24.12.2025 старшим слідчим відділу СУ Головного управління Національної поліції у Вінницькій області ОСОБА_5 винесено постанову про закриття кримінального провадження №12025020000000592 від 29.04.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
Однак, потерпіла сторона, не погоджується з таким рішенням слідчого, а томуадвокат ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 звернувся до суду з скаргою про скасування вказаної постанови.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені рішення слідчого, дізнавача про закриття кримінального провадження - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 9 КПК України, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається, якщо встановлена відсутність складу кримінального правопорушення.
Статтею 94 КПК України визначено, що слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
З досліджених матеріалів скарги та кримінального провадження встановлено, що під час досудового розслідування слідчим проведено ряд слідчих та процесуальних дій спрямованих на повне та всебічне встановлення обставин кримінального провадження, що мають значення для досудового слідства.
Зокрема судом встановлено, що в ході досудового розслідування перевірялись обставини за наступною фабулою кримінального правопорушення: близько 01 години 25 хвилин 29 квітня 2025 року, водій ОСОБА_6 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, керуючи автомобілем «VOLKSWAGEN PASSAT», державний номерний знак, НОМЕР_3 , рухаючись по вул. Незалежності біля буд. № 153, в смт. Вапнярка, Тульчинського району, Вінницької області перевищив максимально допустиму швидкість, не дотримався безпечного бокового інтервалу, допустив зіткнення з зустрічним автобусом «Neoplan N212», державний номерний знак, НОМЕР_4 , сполученням «Ямпіль-Київ», під керуванням ОСОБА_7 . Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди водій ОСОБА_6 від отриманих травм загинув на місці події.
Відомості по даному факту внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025020000000592 від 29.04.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
Відповідно до висновку експерта №36 від 19.05.2025, на підставі судово-медичної експертизи трупа гр. ОСОБА_6 , 1983 року народження, даних досудового розслідування і лабораторних експертиз експерт прийшов до наступних висновків: «1. При судово-медичній експертизі трупа ОСОБА_6 виявленні слідуючі тілесні ушкодження: політравма: закрита черепно-мозкова травма: забійна рана лобної ділянки, садна тім'яної ділянки, крововиливу в м'які тканини голови; перелом кісток склепіння черепа; крововиливи під тверду і м'яку мозкову оболонку; закрита травми грудної клітки: закриті переломи грудної кістки і двобічного перелому ребер; закрита травма органів черевної порожнини: розрив печінки, крововилив передньої стінки шлунка; закритий перелом середньої третини кісток правого передпліччя; відкриті переломи кісток обох ніг в області колінних суглобів; закритий перелом кісток нижньої третини правої гомілки, яка ускладнилася набряком і дислокацією головного мозку, двобічним гематораксом, гемоперітонеум, що і явилось безпосередньою причиною смерті………….
……Дані тілесні ушкодження виникли в результаті дії тупого(их) твердого (их) предмету (ів) чи об такий (і) можливо при ДТП, ……… відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, які призвели до смерті і стоять в причинному зв'язку зі смертю…
2. Згідно висновку експерта судово-токсикологічної експертизи крові №1366 трупа ОСОБА_6 1983 р.н….. Виявлено етиловий спирт у концентрації 1,3 проміле, що відповідає легкій степені алкогольного сп'яніння».
Крім того, судом встановлено, що в межах даного кримінального провадження допитаний водій ОСОБА_7 , останній з приводу обставин ДТП повідомив, що 29.04.2025 приблизно о 01.15 год. керував автобусом «Neoplan N212». державний номерний знак, НОМЕР_2 , сполученням «ЯМПІЛЬ-КИІВ», рухаючись по маршруту у напрямку м. Ямпіль. Як пояснив водій, на той час у автобусі пасажирів уже не було оскільки всі вийшли по дорозі. На той час він рухався по вул. Незалежності, із ввімкненим ближнім світлом фар, та швидкістю близько 30-40 км/год., оскільки дорога була поганою, наявні ями. На вулиці на той час вуличне освітлення ввімкнене не було. В якийсь момент водій звернув увагу на те, що праворуч біля краю дороги стояв припаркований автомобіль, якого він почав об'їжджати, частково виїхавши на зустрічну смугу руху. В цей час назустріч йому рухався автомобіль але відстань до нього була великою, тому ОСОБА_7 продовжив рух, однак зустрічний автомобіль до нього дуже стрімко наблизився, після чого відбувся удар передніми, частинами транспортних засобів.
Як встановлено з матеріалів кримінального провадження, під час огляду місця пригоди встановлено наявність відеокамер на яких фіксувалась подія ДТП та швидкість автомобіля «VOLKSWAGEN PASSAT», державний номерний знак, НОМЕР_1 , безпосередньо перед зіткненням, які в подальшому досліджувались експертами.
Відповідно до висновку судової інженерно-транспортної експертизи № СЕ-19/102-25/9892-ІТ від 20.05.2025 в деталях гальмівної системи та рульовому керуванні автомобіля «VOLKSWAGEN PASSAT», державний номерний знак, НОМЕР_1 , несправностей, які свідчили про можливість їх непрацездатності до ДТП не виявлено та призвести до втрати керування не могли, тобто до моменту ДТП перебували у працездатному стані.
Відповідно до висновку судової інженерно-транспортної експертизи № СЕ-19/102-25/9893-IT від 21.05.2025 в деталях гальмівної системи та рульовому керуванні автобуса «Neoplan N212», державний номерний знак, НОМЕР_2 , несправностей, які свідчили про можливість їх непрацездатності до ДТП не виявлено та призвести до втрати керування не могли, тобто до моменту ДТП перебували у працездатному стані.
Разом з тим, відповідно до висновку комплексної судової фототехнічної, інженерно - транспортної експертизи № КСЕ-19/102-25/11266-ІТ від 03.07.2025: «1.Виходячи з даних файлу з відеозаписом «ch14_20250429012321 (1))», швидкість руху автомобіля Volkswagen Passat (номерний знак НОМЕР_3 ) в обраний проміжок часу, становила близько 129,4... 140,6 км/год.
2.У цій дорожньо-транспортній ситуації, водій автомобіля Volkswagen Passat (номерний знак НОМЕР_3 ) ОСОБА_6 повинен був діяти відповідно до вимог п.11.1,11.3,12.2,12.4,13.3 Правил дорожнього руху, зміст яких викладений в дослідницькій частині.
У цій дорожньо-транспортній ситуації, водій автобуса Neoplan-N212 (номерний знак НОМЕР_5 ) ОСОБА_7 повинен був діяти відповідно до п.п.11.1,11.3,12.3 Правил дорожнього руху, зміст яких викладений в дослідницькій частині.
3.У цій дорожньо-транспортній ситуації, при вказаних в постанові про призначення експертизи та містяться в матеріалах кримінального провадження комплексі технічних величин, за умови своєчасного зміщення на свою смугу руху автомобіля Volkswagen-Passat в момент появи світла фар зустрічного транспортного засобу, зіткнення з автобусом Neoplan-N212і виключається, так як на момент їх роз'їзду в розпорядженні водія ОСОБА_6 була повноцінна смуга для руху, тобто з технічної точки зору можливість попередження зіткнення у водія автомобіля Volkswagen-Passat ОСОБА_6 полягала у виконанні ним вимог п.п.11.1,13.3 Правил дорожнього руху, для чого у нього були відсутні будь-які перешкоди технічного характеру.
Формально технічна можливість попередження зіткнення з автомобілем Volkswagen-Passat у водія автобуса Neoplan-N212 ОСОБА_7 полягала у виконанні ним вимог п.п.11.3,12.3 Правил дорожнього руху.
У випадку, коли зустрічний транспортний засіб до моменту зіткнення не гальмувався, питання про технічну можливість у водія, що рухається по своїй смузі руху, частково займаючи зустрічну смугу і при цьому в межах зустрічної була наявна повноцінна смугу для зустрічного роз'їзду, попередити зіткнення шляхом гальмування втрачає сенс, так як ні зниження швидкості, ні зупинка транспортного засобу не виключала можливості контактування.
4.У цій дорожньо-транспортній ситуації, при вказаних в постанові про призначення експертизи та містяться в матеріалах кримінального провадження комплексі технічних величин, в діях водія автомобіля Volkswagen-Passat ОСОБА_6 вбачається невідповідності технічним вимогам п.11.1,11.3,12.4,13.3 Правил дорожнього руху. Дії водія автомобіля Volkswagen-Passat ОСОБА_6 які не відповідали вимогам п. 11.1,13.3 Правил дорожнього руху з технічної точки зору перебувають у причинному зв'язку з виникненням події даної дорожньо-транспортної пригоди.
В заданій дорожньо-транспортній ситуації, при вказаних в постанові про призначення експертиз та містяться в матеріалах кримінального провадження комплексі технічних величин, в діях водія автобуса Neoplan N212 (номерний знак НОМЕР_4 ) ОСОБА_7 не вбачається невідповідностей вимогам Правил дорожнього руху, які з технічної точки зору перебували б у причинному зв'язку з виникненням події даної дорожньо-транспортної пригоди.»
Крім того, відповідно до висновку судової комплексної фототехнічної, інженерно- транспортної експертизи № 4104-34-25 від 08.12.2025: « …..2.Швидкість руху автомобіля "Volkswagen Passat" р/н НОМЕР_1 перед зіткненням складала близько 135 км/г.
3. Дії водія автомобіля "Volkswagen Passat" р/н НОМЕР_1 регламентувалися вимогами пунктів 12.4 та 13.3 ПДР, відповідно до яких він повинен був рухатися зі швидкістю не більш 50 км/г, при зближенні з автобусом "Neoplan N212" р/н НОМЕР_2 завчасно зайняти відповідне положення в межах своєї сторони проїзної частини, створивши бічний інтервал, який би забезпечив їх роз'їзд.
Дії водія автобуса "Neoplan N212" р/н НОМЕР_2 з моменту об'єктивно можливого виявлення факту руху автомобіля "Volkswagen Passat" р/н НОМЕР_6 . НОМЕР_7 з перевищенням швидкості посередині дороги регламентувалися вимогами пункту 12.3 ПДР, які передбачають необхідність гальмування до зупинки.
4. Водій автомобіля "Volkswagen Passat" р/н НОМЕР_1 належним виконанням вимог пунктів 12.4 та 13.3 ПДР мав технічну можливість уникнути ДТП.
Водій автобуса "NeoplanN212" р/н НОМЕР_2 належним виконанням вимог пункту 12.3 ПДР не мав технічної можливості уникнути ДТП.
5. Дії водія автомобіля "Volkswagen Passat" р/н НОМЕР_1 не відповідали вимогам пунктів 12.4 та 13.3 ПДР, з експертної точки зору, знаходяться в причинному зв'язку з фактом ДТП.
Невідповідності вимогам ПДР, які б знаходилися в причинному зв'язку з фактом ДТП, в діях водія автобуса "Neoplan N212" р/н НОМЕР_2 експертом не вбачається.»
Враховуючи вище наведені висновки, старшим слідчим відділу СУ Головного управління Національної поліції у Вінницькій області ОСОБА_5 в постанові від 24.12.2025, про закриття кримінального провадження №12025020000000592 від 29.04.2025, зазначається, що приймаючи до уваги, що в діях водія ОСОБА_7 відсутні порушення Правил дорожнього руху України, причиною даної дорожньо-транспортної пригоди стало порушення водієм ОСОБА_6 п.п. 12.4, 13.3 ПДР України, і дані порушення знаходяться в прямому причинному зв'язку з наслідками пригоди, тілесні ушкодження внаслідок, яких водій ОСОБА_6 загинув, він отримав внаслідок власної недбалості та необережності, тому слідчий прийшов до висновку, що оскільки в даній дорожньо-транспортній пригоді крім ОСОБА_6 ніхто не постраждав, тому в діях водія ОСОБА_7 відсутній склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
З огляду на викладене вище, слідчий суддя приходить до висновку, що при здійсненні досудового розслідування слідчим належним чином та в повному обсязі вчинялися слідчі (процесуальні) дії з метою забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування та встановлення усіх обставин кримінального правопорушення.
Зокрема, слідчим проведено огляд місця події, проведено допит свідка, відібрано пояснення, проведено слідчий експеримент, призначено експертизи висновки яких долучено до матеріалів провадження та виконано ряд інших слідчих та процесуальних дій.
Крім того, суд звертає свою увагу на обставину того, що підставами для скасування постанови старшого слідчого відділу СУ Головного управління Національної поліції у Вінницькій області ОСОБА_5 від 24.12.2025, про закриття кримінального провадження №12025020000000592 від 29.04.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, як зазначає, в поданій скарзі, адвокат ОСОБА_3 , являється необхідність у проведенні допитів ОСОБА_4 , зі слів якого, він був присутній на місці ДТП під час огляду, приймав участь в проведенні замірів та родичів водія легкового автомобіля ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 .
Разом з тим суд констатує, що оскільки в матеріалах кримінального провадження наявні відеозаписи, які відображають обставини події ДТП, необхідності у проведенні додаткових допитів свідків відсутня, оскільки з зазначеного відео можливо встановити хронологію подій та обставини справи.
Таким чином слідчий суддя, враховуючи вищевикладені обставини приходить до висновку, що слідчим було вжито всіх заходів спрямованих на всебічне, повне і неупереджене дослідження обставин кримінального правопорушення, надано належну правову оцінку та забезпечено прийняття законного і неупередженого процесуального рішення.
Орган досудового розслідування встановивши відсутність складу кримінального правопорушенняпередбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, законно виніс постанову про закриття кримінального провадження, яка відповідає вимогам кримінально-процесуального законодавства та підтверджується матеріалами кримінального провадження, а тому слідчий прийняв вірне процесуальне рішення про закриття кримінального провадження.
Положеннями пункту 4 частини першої статті 91 КПК України передбачено, що у кримінальному провадженні підлягають доказуванню, зокрема, обставини, які є підставою закриття кримінального провадження.
Відповідно до частини другої статті 93 КПК України сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом.
Закриття кримінального провадження є одним із способів його остаточного вирішення, а тому провадження має закриватися після всебічного повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи та оцінки слідчим всіх зібраних та перевірених доказів.
Доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження (частина друга статті 91 КПК України).
Постанова слідчого про закриття кримінального провадження має бути мотивованою, її зміст повинен відповідати фактичним обставинам справи, встановленим матеріалами справи, зокрема в ній має бути викладено суть заяви особи, яка звернулась з метою захисту своїх прав та відповіді на всі поставлені нею питання, які виключають провадження у справі і обумовлюють її закриття, що є однією з гарантій забезпечення прав і законних інтересів учасників процесу.
Відповідно до частини п'ятої статті 110 КПК України постанова слідчого, дізнавача, прокурора складається з:
1) вступної частини, яка повинна містити відомості про: місце і час прийняття постанови; прізвище, ім'я, по батькові, посаду особи, яка прийняла постанову;
2) мотивувальної частини, яка повинна містити відомості про: зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови; мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення цього Кодексу;
3) резолютивної частини, яка повинна містити відомості про: зміст прийнятого процесуального рішення; місце та час (строки) його виконання; особу, якій належить виконати постанову; можливість та порядок оскарження постанови.
Проаналізувавши зміст оскаржуваної постанови слідчий суддя приходить до висновку, що вказана постанова відповідає вимогам статті 110 КПК України. При проведенні досудового розслідування були проведені необхідні слідчі дії, повно, всебічно досліджено обставини правопорушення, надано їм відповідну правову оцінку та прийнято законне та обґрунтоване рішення про закриття кримінального провадження. Постанова ґрунтується на вимогах закону, належно зібраних та допустимих доказах, які не спростовуються обставинами, викладеними в поданій скарзі.
Відповідно до частини другої статті 307 КПК України ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: скасування рішення слідчого, дізнавача чи прокурора; скасування повідомлення про підозру; зобов'язання припинити дію; зобов'язання вчинити певну дію; відмову у задоволенні скарги.
Враховуючи вищезазначене в сукупності суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення скарги.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 34, 91, 93, 284, 303, 306, 307, 309, 372 КПК України, -
В задоволенні скарги адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 на постанову старшого слідчого відділу СУ Головного управління Національної поліції у Вінницькій області ОСОБА_5 від 24.12.2025, про закриття кримінального провадження №12025020000000592 від 29.04.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України - відмовити.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя: