Справа № 127/3908/26
Провадження 2-о/127/79/26
10 березня 2026 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області в складі:
головуючого судді Борисюк І.Е.,
за участю: секретаря судового засідання Обертун Н.М.,
адвоката заявниці - Калачик Н.М.,
представника заінтересованої особи Вінницької міської ради - Салямон Д.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1 за участю заінтересованої особи Вінницької міської ради про встановлення факту, що має юридичне значення, -
До Вінницького міського суду Вінницької області звернулась адвокат Калачик Наталія Михайлівна, діючи в інтересах ОСОБА_1 , із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення.
Заява мотивована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер вітчим заявниці - ОСОБА_2 , після смерті якого відкрилась спадщина. Спадкова справа заведена не була. Після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 матері заявниці ОСОБА_2 проживав зі своєю падчеркою - заявницею по справі, хоча вони були зареєстровані за різними адресами. Заявниця звернулась до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після смерті вітчима, однак листом приватного нотаріуса Вінницького міського нотаріального округу Павліченко Г.В. їй було відмовлено у зв'язку із пропуском строків подачі заяви та ненадання доказів спільного проживання з померлим вітчимом на дату його смерті. Вказані обставини є перешкодою для реалізації спадкових прав заявниці.
Вищевикладене й стало підставою для звернення адвоката заявниці до суду з вимогою встановити факт постійного проживання заявниці із спадкодавцем - ОСОБА_2 на час відкриття спадщини, тобто на день його смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_1 , не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини, а саме з 06.06.2010 по 14.04.2017.
09.02.2026 судом постановлено ухвалу про прийняття вищевказаної заяви до розгляду, відкрито провадження у справі, розгляд якої вирішено провести у порядку окремого провадження, та залучено до участі у справі в якості заінтересованої особи - Вінницьку міську раду, якій запропоновано надати письмові пояснення щодо заяви і докази. Також даною ухвалою було задоволено клопотання адвоката заявниці про виклик в судове засідання в якості свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .
У строк, визначений судом ухвалою від 09.02.2026 заінтересованою особою письмових пояснень щодо заяви і доказів по справі надано не було.
У судовому засіданні адвокат заявниці заявлені вимоги підтримала і просила задовольнити, аргументуючи мотивами, викладеними в заяві.
Представник заінтересованої особи - Вінницької міської ради щодо вирішення заяви покладалась на розсуд суду.
При розгляді справи судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.
Згідно зі свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданим повторно 21.11.2024 Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Вінниці Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), батьками ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , записані ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , актовий запис № 25. (а.с. 8)
Згідно витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу щодо підтвердження дошлюбного прізвища від 15.02.2023, ОСОБА_6 25.09.2004 зареєструвала шлюб із ОСОБА_9 та змінила прізвище на « ОСОБА_10 ». (а.с. 14)
Відповідно до свідоцтва про одруження серії НОМЕР_2 , виданого 19.04.2002 Міським відділом реєстрації актів громадянського стану управління юстиції Вінницької області, 19.04.2002 було зареєстровано шлюб між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , актовий запис № 616. Прізвище дружини після одруження - ОСОБА_11 . (а.с. 9)
Вищевказане також підтверджується витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу від 20.11.2024. (а.с. 13)
Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 , виданого 10.06.2010 Відділом реєстрації актів цивільного стану Вінницького міського управління юстиції Вінницької області, ОСОБА_12 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Вінниця, про що зроблено відповідний актовий запис № 1486. (а.с. 17)
Згідно із свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_4 , виданим 18.04.2017 Вінницьким міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Вінниця, про що зроблено відповідний актовий запис № 1117. (а.с. 16)
Після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина.
З інформаційної довідки з реєстру Вінницької міської територіальної громади Департаменту адміністративних послуг Вінницької міської ради про зняття з реєстрації місця проживання № 7308 від 20.02.2025, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , знято з реєстрації за адресою: АДРЕСА_2 , з 25.04.2017, у зв'язку зі смертю ІНФОРМАЦІЯ_1 . (а.с. 10)
Згідно інформаційної довідки з реєстру Вінницької міської територіальної громади Департаменту адміністративних послуг Вінницької міської ради № 7310 від 20.02.2025, у реєстрі відсутня інформація щодо зареєстрованих осіб за адресою: АДРЕСА_2 . (а.с. 11)
Із витягу від 10.05.2012 про державну реєстрацію прав вбачається, що за ОСОБА_1 на підставі договору дарування № 4219 від 10.09.2010 зареєстровано квартиру АДРЕСА_3 . (а.с. 20)
Згідно договору дарування квартири, посвідченого 10.09.2010 приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Плахотнюк О.В. та зареєстрованого в реєстрі за № 4219, ОСОБА_2 подарував ОСОБА_1 квартиру АДРЕСА_3 . (а.с. 21)
Згідно довідки № 380, виданої 19.11.2024 ДП «ЖЕК № 26» ПП «Вектор 2», з 06.06.2010 ОСОБА_2 проживав за адресою: АДРЕСА_1 , разом із ОСОБА_1 , з якою вони вели спільне господарство на день його смерті - ІНФОРМАЦІЯ_6 . (а.с. 12)
Із свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу вбачається, що за ОСОБА_2 зареєстровано транспортний засіб «Volkswagen Passat», д.н.з. НОМЕР_5 , 2004 року випуску. (а.с. 15)
Приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Павліченко Ганною Вікторівною на заяву ОСОБА_1 від 07.10.2025 щодо оформлення спадщини після смерті ОСОБА_2 повідомлено, що нею не подано заяву про прийняття спадщини за законом протягом встановлених законом термінів та не надано доказів проживання з померлим, а тому заявниця не вважається такою, що прийняла спадщину. Також заявниці було рекомендовано звернутись до суду із відповідною заявою. (а.с. 18)
Згідно повідомлення приватного нотаріуса Вінницького міського нотаріального округу Павліченко Ганни Вікторівни № 9/01-16 від 17.02.2025, спадкова справа після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , не заведена. (а.с. 19)
Судом встановлено наявність перешкод для оформлення спадкових прав заявниці у нотаріальному порядку.
Нормами ст.ст. 1216-1218, 1223 ЦК України визначено: спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців); спадкування здійснюється за заповітом або за законом; до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті; у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 1220 ЦК України часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.
Згідно з ч. 1 ст. 1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.
Судом в ході розгляду справи встановлено, що померлим ОСОБА_2 заповіт не складався.
Доказів того, що до нотаріуса хтось звернувся із заявами про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 або відмову від неї, матеріали справи не містять. Як повідомлено приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Павліченко Ганною Вікторівною, із Спадкового реєстру вбачається відсутність інформації про заведення спадкової справи після смерті ОСОБА_2 .
Згідно з ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.
Статтею 1264 ЦК України встановлено, що у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини.
Юридичні факти можуть бути встановлені лише для захисту, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав самого заявника.
Якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв'язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.
Статтею 3 СК України передбачено, що сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.
У пункті 6 рішення від 03 червня 1999 року № 5-рп/99 Конституційний Суд України зазначив, що до членів сім'ї належать особи, що постійно мешкають разом та ведуть спільне господарство. Ними можуть бути не тільки близькі родичі, але й інші особи, які не перебувають у безпосередніх родинних зв'язках. Обов'язковою умовою для визнання їх членами сім'ї є факт спільного проживання, ведення спільного господарства, наявність спільних витрат, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт і т. п.
При вирішенні спору про право на спадщину осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини (четверта черга спадкоємців за законом), суду необхідно враховувати правила ч. 2 ст. 3 СК України про те, що сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Зазначений п'ятирічний строк повинен виповнитися на момент відкриття спадщини і його необхідно обчислювати з урахуванням часу спільного проживання зі спадкодавцем однією сім'єю до набрання чинності цим Кодексом.
Тлумачення вказаних норм матеріального права дає підстави для висновку, що для набуття права на спадкування за законом на підставі ст. 1264 ЦК України необхідне встановлення двох юридичних фактів, а саме: 1) проживання однією сім'єю із спадкодавцем; 2) на час відкриття спадщини має сплинути щонайменше п'ять років, протягом яких спадкодавець та особа (особи) проживали однією сім'єю.
Обов'язковою умовою для визнання осіб членами сім'ї, крім факту спільного проживання, є наявність спільного бюджету, спільного харчування, купівлі майна для спільного користування, участі у спільних витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини.
Зазначене узгоджується з правовим висновком, викладеним Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 22 серпня 2018 року у справі № 644/6274/16-ц та Верховним Судом у постановах: від 21 березня 2019 року у справі № 461/4689/15-ц; від 10 жовтня 2019 року у справі № 520/8495/17; від 17 жовтня 2019 року у справі № 712/1294/17; від 09 січня 2020 року у справі № 186/421/17; від 27 травня 2021 у справі № 552/196/20; від 28 травня 2021 року у справі № 182/653/17; від 09 червня 2021 року у справі № 346/5702/18; від 01 вересня 2021 року у справі № 523/9720/17.
Конституційне право на особисту свободу дає підстави для висновку про те, що людина має право сама вибирати форму організації свого сімейного життя. Закон не може їй цього диктувати, як і того, з ким людина має проживати однією сім'єю, за винятком лише певних обмежень, які сформульовані у ст. 3 СК України.
До спадкоємців четвертої черги належать не лише жінка (чоловік), які проживали однією сім'єю зі спадкодавцем без шлюбу, таке право можуть мати також інші особи, якщо вони спільно проживали зі спадкодавцем, були пов'язані спільним побутом, мали взаємні права та обов'язки, зокрема, вітчим, мачуха, пасинки, падчерки, інші особи, які взяли до себе дитину як члена сім'ї, тощо.
Отже, необхідною умовою для встановлення факту постійного проживання ОСОБА_1 разом зі спадкодавцем є доведеність факту спільного її проживання з ОСОБА_2 , як осіб, які складали сім'ю, що передбачає їх пов'язаність спільним побутом, веденням спільного господарства, наявністю між ними взаємних прав і обов'язків у період, не менше ніж п'ять років до дня смерті спадкодавця - 14.04.2017.
Відповідно до ст.ст. 1268, 1296 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. Спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину. Але, це положення закону треба сприймати у контексті статусу спадкоємця у певні проміжки часу, оскільки редакція даної норми має широкий зміст. Якщо особи не можуть довести свої права на спадщину, то відповідні факти, з якими пов'язується виникнення права на спадкування, встановлюються судом.
Відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Судом не встановлено, що заявниця відмовилась від прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 .
Отже, для підтвердження прийняття спадщини має значення встановлення факту постійного проживання спадкоємця за законом чи заповітом із спадкодавцем на час відкриття спадщини.
Спадкові права є майновим об'єктом цивільного права, оскільки вони надають спадкоємцям можливість успадкувати майно (прийняти спадщину), але право розпорядження нею виникає після оформлення успадкованого права власності у встановленому законом порядку.
Судом прийнято до уваги, що відсутність реєстрації місця проживання заявниці за місцем проживання спадкодавця або ж навпаки не може бути доказом того, що він не проживав зі спадкодавцем, оскільки сама по собі відсутність такої реєстрації не є абсолютним підтвердженням обставин про те, що спадкоємець не проживав зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, якщо обставини, встановлені ч. 3 ст. 1268 ЦК України, підтверджуються іншими належними і допустимими доказами.
У судовому засіданні в якості свідка було допитано ОСОБА_3 , яка повідомила, що знає заявницю з дитинства, оскільки її діти товаришували із нею, та є її сусідкою. Свідок зазначила, що ОСОБА_2 одружився із матір'ю заявниці у 2002 році; після смерті матері заявниці у 2010 році, вітчим заявниці - ОСОБА_2 продовжив проживати разом із заявницею за адресою: АДРЕСА_1 , до дня своєї смерті. Свідок також повідомила, що у вітчима заявниці власних дітей не було, разом із заявницею вони проживали як родина, заявниця доглядала вітчима до дня його смерті, займалась його похованням.
Також у судовому засіданні в якості свідка було допитано ОСОБА_4 , яка повідомила, що є сусідкою заявниці. Свідок зазначила, що у 2012 році заселилась у будинок АДРЕСА_4 , у якому заявниця вже проживала разом з ОСОБА_13 . Свідок також зазначила, що довгий час вважала ОСОБА_14 батьком заявниці і лише згодом дізналась, що він є її вітчимом. Свідок повідомила, що вони проживали до дня смерті ОСОБА_14 разом як родина, вели спільний побут, у них були гарні стосунки, заявниця доглядала вітчима та займалась його похованням. Щодо наявності у ОСОБА_14 інших родичів свідку не відомо.
У судовому засіданні в якості свідка було допитано ОСОБА_5 , яка повідомила, що є сусідкою заявниці та померлого ОСОБА_2 . Свідок зазначила, що приблизно у 2002-2003 році ОСОБА_15 почав проживати з матір'ю заявниці за іншою адресою, а з 2005 року вони усі разом почали проживати за адресою: АДРЕСА_1 . Після смерті матері заявниці ОСОБА_15 до дня своєї смерті проживав разом із заявницею однією родиною, він дуже любив її дітей, дарував їм подарунки. Також свідок повідомила, що до заявниці ОСОБА_15 ставився як до власної доньки, між ними були доброзичливі стосунки, вони разом ходили до магазину, купували усе необхідне, вели домашнє господарство. Свідок зазначила, що заявниця доглядала вітчима, піклувалась про його здоров'я, возила на санаторне лікування, свідком чого вона була особисто, а після його смерті займалась похованням. Свідок також зазначила, що їй відомо, що заявниця доглядає за могилою вітчима. Щодо наявності у ОСОБА_14 інших дітей свідку невідомо.
Згідно із ч. 1 ст. 90 ЦПК України показання свідка - це повідомлення про відомі йому обставини, які мають значення для справи. Не є доказом показання свідка, який не може назвати джерела своєї обізнаності щодо певної обставини.
Тому, при оцінці показань свідків судом проаналізовано процес формування, збереження і передачі відомостей свідками.
Судом прийнято до уваги, що свідки надали показання, посилаючись на інформацію, якою володіють особисто, а не з чужих слів. Показання свідків узгоджуються з поясненнями адвоката заявниці і не суперечать матеріалам справи. Тому, судом прийнято до уваги показання свідків.
У ході розгляду справи судом не встановлено наявність спору про право.
Як вбачається з матеріалів справи, заявниця - ОСОБА_1 зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , а померлий ОСОБА_2 до дня своєї смерті був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , тобто у квартирі, яку він 10.09.2010 подарував ОСОБА_1 . (а.с. 6-7, 10, 20-21) В ході розгляду справи встановлено, що з 06.06.2010, тобто після смерті матері заявниці, вона і ОСОБА_2 продовжили постійно проживати однією сім'єю, як вітчим і падчерка, за адресою: АДРЕСА_1 , до дня його смерті - до ІНФОРМАЦІЯ_1 . У цей період - з 06.06.2010 до 14.04.2017 ОСОБА_1 та ОСОБА_2 були пов'язані спільним побутом, вели спільне господарство, мали між собою взаємні права і обов'язки.
Частиною 1 статті 315 ЦПК України визначено перелік фактів, які можуть бути встановлені судом. Однак, цей перелік не є вичерпним, і відповідно до частини 2 цієї статті, у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
При зверненні до суду із заявою про встановлення юридичного факту важливе значення має мета його встановлення, оскільки саме вона дає можливість зробити висновок, чи дійсно цей факт є юридичним і чи тягне він правові наслідки.
Суд, заслухавши пояснення адвоката заявниці, показання свідків, оцінивши відповідно до ст. 89 ЦПК України належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів, наявних в справі, у їх сукупності, враховуючи вищезазначене, прийшов до висновку про задоволення заяви ОСОБА_1 . Факти, викладені в заяві, знайшли своє підтвердження в ході розгляду справи.
Встановлення юридичного факту, а саме факту постійного проживання заявниці із спадкодавцем на час відкриття спадщини, а також однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини, необхідно заявниці для реалізації нею права на спадщину.
Оскільки в іншому порядку встановити вищевказані факти неможливо, суд з метою захисту прав заявниці встановлює юридичний факт, а саме факт постійного проживання ОСОБА_1 разом із спадкодавцем - ОСОБА_2 на час відкриття спадщини, однією сім'єю з 06.06.2010 до часу відкриття спадщини - ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Судовий збір залишити за заявницею відповідно до ч. 7 ст. 294 ЦПК України.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 12, 15, 16, ч. 1 ст. 20, ст.ст. 1216-1218, ч. 2 ст. 1220, ч. 1 ст. 1222, ст.ст. 1223, 1258, 1264, 1268-1270 ЦК України, ст. 3 СК України, ст.ст. 2, 4, 5, 13, 76-83, 89, 90, 258, 259, 263-265, 268, 293, 294, 315, 319, 354, 355 ЦПК України, суд, -
Заяву задовольнити.
Встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 разом із спадкодавцем - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на час відкриття спадщини,однією сім'єю з 06.06.2010 до часу відкриття спадщини - ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Судовий збір залишити за ОСОБА_1 .
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
ОСОБА_1 : ІНФОРМАЦІЯ_3 ; РНОКПП НОМЕР_6 ; місце проживання: АДРЕСА_1 .
Вінницька міська рада: код ЄДРПОУ 25512617; місцезнаходження: м. Вінниця, вул. Соборна, 59.
Рішення суду складено 16.03.2026.
Суддя