Cправа № 127/32843/25
Провадження № 2-а/127/302/25
11 березня 2026 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області в складі:
головуючого судді Березовської О. А.,
за участю секретаря судового засідання Схабовської І. М.,
позивача ОСОБА_1 ,
представника позивача-адвоката Батракова М. Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вінниця в режимі відеоконференцзв'язку за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник-адвокат Батраков Михайло Юрійович, до ІНФОРМАЦІЯ_1 (надалі - ІНФОРМАЦІЯ_2 ) про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення,
17.10.2025 через систему «Електронний суд» до Вінницького міського суду Вінницької області надійшла позовна заява ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Батраков М. Ю., до ІНФОРМАЦІЯ_3 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення, в якій позивач просить суд скасувати постанову № 8520 від 06.10.2025 про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , до адміністративної відповідальності за 3 статті 210-1 Кодексу України про адміністративне правопорушення, закрити провадження, за відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення та стягнути з відповідача судові витрати, понесені позивачем у зв'язку з розглядом справи.
Позов мотивовано тим, що постановою №8520 по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210-1 КУпАП від 06.10.2025, винесеною ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та притягнуто його адміністративної відповідальності у виді накладення штрафу у сумі 17 000, 00 грн. Зазначену постанову позивач отримав через відділення «Укрпошта» 10.10.2025, тоді ж він і дізнався, що його притягнуто до адміністративної відповідальності. Як вбачається із постанови, начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 полковником ОСОБА_2 . ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП за те, що він не виконав вимоги пункту 2 розділу 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 3621-ІХ від 21.03.2024 (в редакції Закону № 4235-ІХ від 12.02.2025) в частині обов'язку з дня набрання чинності цим Законом до 05.06.2025 пройти повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби.
Постанова, яка була прийнята на виконання Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» не містить конкретного терміну проходження повторного медичного огляду, а пов'язує проходження такого обліку із закінченням строку дії довідки (постанови) військово-лікарської комісії, в той час, як Закон України, який беззаперечно має вищу юридичну силу, не відноситься до законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
Позивач вважає, що, оскільки відсутні будь-які докази того, що відповідачем у зазначений ним період часу, в оскаржуваній постанові, на виконання вимог пункту 74 Порядку № 560, позивачу вручалося направлення на проходження медичного огляду під особистий підпис з роз'ясненням вимог законодавства щодо відповідальності громадян за ухилення від військової служби під час мобілізації, у тому числі за ухилення від проходження медичного огляду за направленням районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, вважає, що відсутні підстави для притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. Позивач вважає, що в діях його діях відсутній склад адміністративного правопорушення.
Зазначає, що відповідно до ч. 9 ст. 38 КУпАП адміністративне стягнення за вчинення в особливий період правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення. Відповідач вже 06.06.2025 виявив чи міг виявити порушення, а саме, несвоєчасне проходження ВЛК позивачем, а тому вважає, що строк притягнення його до адміністративної відповідальності сплив 07.09.2025. Однак, оскаржувана постанова винесена лише 06.10.2025, після спливу строку притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Також, зазначає, що позивач не підлягає призову на військову службу під час мобілізації, оскільки має бронювання до 14.01.2026, знаходиться на обліку. Позивач не є особою, на яку поширювалась вимога щодо необхідності проходження повторного медичного огляду з метою визначення придатності до військової служби відповідно до положень пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист». При наявності бронювання, проходити медичний огляд (ВЛК) не є доцільним та необхідним, метою якого є визначення придатності до служби, адже факт наявності бронювання вже означає, що військовозобов'язаний не підлягає призову, незалежно від стану здоров'я.
Також, звертає увагу суду, що в оскаржуваній постанові зазначений документ, що посвідчує особу, який не належить позивачу, а також зазначений не його реєстраційний номер облікової картки платника податків, що свідчить про упереджений та спрощений підхід до розгляду цієї справи.
Автоматизованим розподілом судової справи між суддями 17.10.2025 головуючим суддею визначено суддю Березовську О. А. Справа передана судді 20.10.2025.
Ухвалою суду від 10.12.2025 позовну заяву залишено без руху та надано позивачеві строк для усунення недоліків. 16.12.2025 від адвоката Батракова М. Ю., який діє в інтересах позивача ОСОБА_1 , через систему «Електронний суд» на адресу суду надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою суду від 30.12.2025 позивачу поновлено процесуальний строк звернення до суду, позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі; витребувано від відповідача копію справи про адміністративне правопорушення.
Суд направив відповідачу ІНФОРМАЦІЯ_5 копію ухвали суду від 30.12.2025 за місцем знаходження рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення. Ухвала одержана 15.01.2026, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.38).
30.01.2026 на адресу суду через систему «Електронний суд» від імені представника позивача адвоката Батракова М. Ю. надійшло клопотання про участь в судовому засіданні, призначеному на 10 год. 00 хв. 05.02.2026 в режимі відеоконференцзв'язку. Ухвалою суду від 04.02.2026 відмовлено у задоволенні клопотання представника позивача ОСОБА_1 адвоката Батракова М. Ю. про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференцзв'язку у зв'язку з порушенням вимог ч. 2 ст. 195 КАС України та у зв'язку з відсутністю у суду технічної можливості провести судове засідання в режимі відеоконференції.
09.02.2026 на адресу суду через систему «Електронний суд» від імені представника позивача адвоката Батракова М. Ю. надійшло клопотання про проведення всіх судових засідань у справі в режимі відеоконференції. Ухвалою суду від 13.02.2026 клопотання представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Батракова М. Ю. про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференцзв'язку задоволено повністю.
До суду через електронний кабінет підсистеми «Електронний суд» 30.01.2026 надійшов відзив на позовну заяву від представника відповідача Скопчака Я. В., в якому він просив відмовити в задоволенні позовних вимог, обґрунтовуючи це тим, що 23.09.2025 оператором групи бронювання ІНФОРМАЦІЯ_3 ст. сержантом ОСОБА_3 , уповноваженим складати протокол про адміністративні правопорушення наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 №639 від 07.09.2025, відносно ОСОБА_1 було складено протокол №5910 про адміністративне правопорушення за ст. 210-1 КУпАП.
Як вбачається із вказаного протоколу, ОСОБА_1 , будучи у встановленому порядку визнаним обмежено придатним до військової служби, не виконав вимоги пункту 2 розділу 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону №3621-ІХ від 21.03.2024 (в редакції Закону №4235-ІХ від 12.02.2025) в частині обов'язку до 05.06.2025 пройти повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби. ОСОБА_1 в протоколі надав свої письмові пояснення, згідно з якими він пройшов ВЛК 15.09.2025.
Зауважень до протоколу не надійшло, примірник протоколу позивач отримав.
06.10.2025 постановою №8520, винесеною начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000, 00 грн. На момент розгляду справи від ОСОБА_1 клопотань про відкладення розгляду справи до ІНФОРМАЦІЯ_3 не надходило, про дату та місце розгляду справи повідомлений, що підтверджується підписом в протоколі.
У зв'язку з неявкою ОСОБА_1 на розгляд справи, постанова №8520 від 06.10.2025 позивачу направлена поштою 08.10.2025 на адресу, зазначену після уточнення особистих даних в електронному додатку Резерв+, що підтверджується чеком поштового оператора та конвертом.
Відповідно до облікової карки, 19.03.2018 ОСОБА_1 взятий на військовий облік у ІНФОРМАЦІЯ_2 , в ній є відмітка про те, що він згідно з висновком ВЛК від 03.10.2017 непридатний до військової служби в мирний час, обмежено придатний у воєнний час по гр. І, ст.10 б.
Наказ Міністерства оборони від 20.12.2017 №684, яким було затверджено Перелік випадків, за яких громадяни України знімаються з військового обліку військовозобов'язаних, втратив чинність від 29.08.2024 на підставі Наказу Міністерства оборони №509 від 25.07.2024.
Оскільки ОСОБА_1 , є громадянином України чоловічої статі віком від 25 до 60 років, який був визнаний обмежено придатними до військової служби у воєнний час до 04.05.2024 та який не виключений з військового обліку, відповідно до пункту 2 розділу 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону №3621-ІХ від 21.03.2024 (в редакції Закону №4235-ІХ від 12.02.2025), він був зобов'язаний до 05.06.2025 пройти повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби, самостійно ініціювавши проходження ВЛК шляхом звернення до ТЦК або звернення через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного та резервіста. Доказів того, що позивач самостійно звертався до ТЦК та СП або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного та резервіста з метою отримання направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду в період з 04.05.2024 до 05.06.2025 і пройшов медичний огляд до 05.06.2025, позивачем не надано та ця обставина останнім не заперечується.
При цьому не можуть братись до уваги доводи позивача про те, що він не зобов'язаний був проходити медичний огляд, оскільки в нього була діюча відстрочка (бронь) від призову на військову служби, виходячи з п. 63 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №560.
Твердження позивача про те, що у нього не виник обов'язок проходити ВЛК, оскільки йому не було вручено відповідну повістку, є безпідставними, бо після внесення змін до законодавства саме на громадяни України віком від 25 до 60 років, які були визнані обмежено придатними до військової служби до набрання чинності законом, було покладено обов'язок самостійно звернутися до ТЦК та СП або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного та резервіста з метою отримання направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду.
Отже, ОСОБА_1 порушив законодавство про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період.
Щодо твердження позивача, що строк накладення стягнення закінчився 06.09.2025, то такі висновки є безпідставними та спростовуються тим, що відповідно до частина 9 ст. 38 КУпАП адміністративне стягнення за вчинення в особливий період правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення. Отже, правопорушення є триваючим.
Як слідує із матеріалів справи, 23.09.2025 було виявлено порушення ОСОБА_1 законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, вчинене в особливий період, що підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення №5910. А як зазначено вище, вчинення ОСОБА_1 правопорушення розпочалося із 05.06.2025.
Отже, відповідно до ст. 38 КУпАП перебіг строку притягнення до адміністративної відповідальності розпочинається не з моменту коли орган міг довідатись про наявність порушення, а саме з моменту виявлення правопорушення. Представник позивача наголошує, що жодним нормативно-правовим документом не визначено обов'язок ТЦК та СП з 06.06.2025 здійснити перевірку виконання всіма військовозобов'язаними дотримання виконання свого обов'язку, більше того такі дії фізично виконати неможливо.
Посилання позивача на те, трьох місячний строк протягом якого відповідач мав повноваження виносити постанови про накладення адміністративного стягнення закінчився 06.09.2025 є безпідставними виходячи також з наступних мотивів та передбачених законом підстав.
Правопорушення, вчинене позивачем, носить характер триваючого, оскільки ним не було виконано вимоги «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №3621-IX протягом дев'яти місяців з дня набрання чинності цим Законом (тобто до 04.02.2025) пройти повторний медичний огляду з метою визначення придатності до військової служби та в подальшому вимоги Закону України «Про внесення зміни до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист» №4235-ІХ від 12.02.2025 р. (далі за текстом Закон №4235- ІХ) яким були внесені зміни до Закону №3621-IX та п. 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні та яким продовжено строк до 05.06.2025. Ці вимоги Закону не було виконано ні протягом наданого строку (до 05.06.2025), ні після спливу цього строку. Відповідно до довідки ВЛК №2025-0915-1057-4552-3 ОСОБА_1 виконав свій обов'язок лише 15.09.2025, тобто з порушенням встановленого законодавством строку.
З огляду на те, що правопорушення, вчинене позивачем, носить характер триваючого ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП в межах строків, визначених у ст. 38 КУпАП.
Представник відповідача просить поновити строк на подачу відзиву у справі №120/32843/25, відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, судове засідання, призначене на 05.02.2025, провести без представника ІНФОРМАЦІЯ_3 .
До відзиву представником відповідача долучено: копію постанови № 8520 про накладення адміністративного стягнення від 06.10.2025, докази направлення копії постанови ОСОБА_1 , копію протоколу №5910 про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП від 23.09.2025, копію ідентифікаційного номера та паспорта ОСОБА_1 , копію довідки військово-лікарської комісії від №2025-0915-1057-4552-3 від 15.09.2025, копію облікової картки ОСОБА_1 .
В судовому засіданні представник позивача-адвокат Батраков М. Ю. підтримав позовні вимоги з мотивів викладених у позовній заяві, та просив їх задовольнити в повному обсязі. Додатково суду пояснив, що його довіритель перебуває на військову обліку та має бронювання, тому вважає, що він не повинен був проходити ВЛК. Крім того, в оскаржуваній постанові зазначений документ, що посвідчує особу, який не належить позивачу, а також зазначений не його реєстраційний номер облікової картки платника податків, що свідчить про упереджений та спрощений підхід до розгляду справи про адміністративне правопорушення. Відповідач виявив або міг виявити порушення 06.06.2025, а це свідчить про те, що 06.09.2025 сплив строк накладення адміністративного стягнення.
Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні пояснив, що підтримує позицію свого представника, додатково повідомив, що в його діях немає ніякого адміністративного правопорушення. Наскільки він пам'ятає, 26.08.2025 ТЦК та СП звернулось до поліції щодо його розшуку та на роботі йому повідомили, що йому потрібно пройти ВЛК. Він в застосунку «Резерв+» сформував направлення і 15.09.2025 пройшов ВЛК. Підтвердив, що має бронювання від призову на військову службу за місцем роботи.
По справі судом встановлені нижче зазначені факти та відповідні їм правовідносини.
У судовому засіданні оглянуто і досліджено матеріали справи про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП щодо позивача (а. с. 53-62) та письмові докази, надані позивачем, з яких вбачається таке:
23.09.2025 оператором групи бронювання ІНФОРМАЦІЯ_3 ст. сержантом ОСОБА_3 був складений протокол №5910 про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП (а. с. 56-58). Суть адміністративного правопорушення в такому: « ОСОБА_1 не виконав вимоги пункту 2 розділу 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону №3621-ІХ від 21.03.2024 (в редакції Закону №4235-ІХ від 12.02.2025) в частині обов'язку до 05.06.2025 пройти повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби, чим вчинив правопорушення передбачене ст. 210-1 КУпАП. За порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію передбачена адміністративна відповідальність згідно зі ст. 210-1 КУпАП та, враховуючи, що з моменту оприлюднення Указу Президента України від 17.03.2014 №303/2014 «Про часткову мобілізацію» та до цього часу в Україні діє особливий період то громадянин ОСОБА_1 підлягає притягненню до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП».
В протоколі про адміністративне правопорушення також зазначено, що ОСОБА_1 роз'яснено зміст ст. 63 Конституції України та права, передбачені ст. 268 КУпАП, повідомлено, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудиться о 10-00 06.10.2025 в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_3 , за адресою: АДРЕСА_1 , про що є підпис ОСОБА_1 .
ОСОБА_1 під підпис був вручений другий примірник протоколу 23.09.2025. В поясненнях в протоколі про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 зазначив, що 15.09.2025 пройшов ВЛК. Заяв та зауважень ОСОБА_1 не мав, про що він вказав власноручно.
До протоколу додається копія паспорта громадянина України ОСОБА_1 та картка платника податків на його ім'я.
З постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності (а. с. 12-13, 53-54), вбачається, що начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 полковником ОСОБА_2 06.10.2025 було винесено постанову №8520 по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 17 000, 00 грн.
В постанові зазначено, що громадянин ОСОБА_1 , будучи у встановленому порядку визнаним обмежено придатним до військової служби, не виконав вимоги пункту 2 розділу 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону №3621-ІХ від 21.03.2024 (в редакції Закону №4235-ІХ від 12.02.2025) в частині обов'язку до 05.06.2025 пройти повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби, чим вчинив правопорушення передбачене ст. 210-1 КУПАП. Повторний медичний огляд пройшов 15.08.2025.
За порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію передбачена адміністративна відповідальність згідно зі ст. 210-1 КУпАП та враховуючи, що з моменту оприлюднення Указу Президента України від 17.03.2014 №303/2014 «Про часткову мобілізацію» та до цього часу в Україні діє особливий період, то громадянин ОСОБА_1 підлягає притягненню до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Постанова була винесена у відсутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Також судом були досліджені такі письмові докази та встановлені фактичні обставини:
Електронний військово-обліковий документ «Резерв+» на ім'я ОСОБА_1 , сформований 04.10.2025, в якому зазначено: дата уточнення даних - 19.07.2024, дата проходження ВЛК - 15.09.2025, тип відстрочки - бронювання, відстрочка дійсна до 14.01.2026 (а. с. 8).
Копія постанови була направлена позивачу за місцем проживання, що підтверджується копією конверта, трекінгом АТ «Укрпошта», фіскальним чеком (а.с.20, 17, 55).
Відповідно до довідки ВЛК від 15.09.2025 №2025-0915-1057-4552-3 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , проведено медичний огляд позаштатною постійно- діючою ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_5 15.09.2025, висновок - здоровий (а.с.61).
Згідно з відомостями облікової картки ОСОБА_1 , він з 19.03.2018 перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_5 , визнаний придатним позаштатною постійно-діючою ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_5 15.09.2025, підлягає переогляду 15.09.2026, згідно з висновком ВЛК від 03.10.2017 непридатний до військової служби в мирний час, обмежено придатний у воєнний час по гр. І, ст.10 б (а.с.62).
Ч. 1 ст. 268 КУпАП передбачено, що справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
З матеріалів справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , досліджених в ході розгляду справи вбачається, що позивач був повідомлений належним чином про місце, дату і час розгляду справи о 10-00 06.10.2025 в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_3 , за адресою: АДРЕСА_1 , про що свідчить підпис позивача у протоколі про адміністративне правопорушення №5910 від 23.09.2025 у відповідній графі.
Суд, ознайомившись з вимогами позивача, відзивом відповідача, заслухавши пояснення позивача, представника позивача, дослідивши письмові докази, доходить висновку, що у задоволенні позову має бути відмовлено з таких підстав.
Спірні правовідносини між сторонами регулюються Законом України «Про військовий обов'язок і військову службу», Законом України «Про мобілізацію та мобілізаційну підготовку», КУпАП та нижче зазначеними нормами законодавства.
Ч. 3 ст. 210-1 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, вчинене в особливий період. Зазначена стаття КУпАП є бланкетною та відсилає до спеціального законодавства.
Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 17 Закону України «Про оборону України» визначено права та обов'язки громадян України у сфері оборони.
Так, захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України. Громадяни України чоловічої статі, придатні до проходження військової служби за станом здоров'я і віком, а жіночої статі - також за відповідною фаховою підготовкою, повинні виконувати військовий обов'язок згідно із законодавством.
Обов'язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації визначенні ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Так, частиною першою цієї статті, зокрема, передбачено, що громадяни зобов'язані проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров'я Служби безпеки України, а у розвідувальних органах України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.
04.05.2024 набрав чинності Закон України від 21.03.2024 № 3621-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист». Цим документом з положень законодавства про військовий обов'язок і військову службу виключено такі визначення як «обмежено придатний до військової служби» та «непридатний до військової служби в мирний час, обмежено придатний у воєнний час». Ним же було передбачено, що громадяни України, які були визнані обмежено придатними до набрання чинності цим Законом, протягом 9 місяців з дня набрання ним чинності підлягають повторному медичному огляду з метою визначення придатності до військової служби.
У відповідність до зазначеного Закону України був приведений наказ Міністерства оборони України від 14.08.2008 № 402 «Про затвердження Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України», яким визначається процедура проведення військово-лікарської експертизи військово-лікарськими комісіями.
Водночас, до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист» Законом України № 4235-ІХ від 12.02.2025 було внесено зміни і викладено положення у такій редакції:
«2. Установити, що громадяни України віком від 25 до 60 років, які були визнані обмежено придатними до військової служби до набрання чинності цим Законом (крім осіб, визнаних в установленому порядку особами з інвалідністю), з дня набрання чинності цим Законом зобов'язані до 5 червня 2025 року пройти повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби. Такі громадяни зобов'язані самостійно звернутися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язані та резервісти Служби безпеки України - до Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України, військовозобов'язані та резервісти розвідувальних органів України - до відповідного підрозділу розвідувальних органів України) або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного та резервіста з метою отримання направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду».
Згідно Указу Президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2024, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" постановлено ввести в Україні із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 воєнний стан, який триває і по теперішній час.
Позивачу, як вбачається з вище зазначеної постанови інкримінується непроходження до 05.06.2025 повторного медичного огляду з метою визначення придатності до військової служби.
Як вбачається з П. 2 розділу ІІ Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист» від 21.03.2024, суб'єкт цього адміністративного правопорушення спеціальний - це громадяни України віком від 25 до 60 років, які були визнані обмежено придатними до військової служби до 04.05.2024.
В наданих суду відповідачем матеріалах справи про адміністративне правопорушення є належні та допустимі докази, що ОСОБА_1 був визнаний обмежено придатними до військової служби до 04.05.2024 та пройшов медичний огляд 15.09.2025. Ці факти не оспорюються позивачем.
Суд критично оцінює твердження позивача, що він не одержував повістку для проходження ВЛК та не зобов'язаний був проходити медичний огляд у зв'язку з бронюванням.
Аналіз п. 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №3621-IX (Закону №4235-IXвід 12.02.2025) дозволяє дійти висновку, що громадяни України віком від 25 до 60 років, які були визнані обмежено придатними до військової служби до набрання чинності цим Законом, тобто до 04.05.2024, зобов'язані були до 05.06.2025 пройти повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби. Законодавцем визначено два альтернативних шляхи виконання громадянином зазначеного обов'язку: 1) самостійне звернення до територіального центру комплектування та соціальної підтримки з метою отримання направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду; 2) самостійне звернення через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного та резервіста з метою отримання направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду.
Отже, вище зазначена норма закону не передбачає виклику військовозобов'язаного повісткою для проходження медичного огляду. Закон покладає на військовозобов'язаного обов'язок самостійно звернутися за направленням, вказуючи альтернативні шляхи виконання цього обов'язку.
Суд звертає увагу, що вказаним законом не встановлено виключення у виконанні цього обов'язку для осіб, які мають відстрочку (бронь) від військової служби, єдине обмеження, яке встановлено - для осіб, визнаних в установленому порядку особами з інвалідністю. Суду сторонами не надано доказів, що позивач є особою, визнаною в установленому порядку особою з інвалідністю.
Отже, у ОСОБА_1 , який був визнаний обмежено придатними до військової служби у воєнний час до 04.05.2024, та не виключений з військового обліку, виник обов'язок до 05.06.2025 пройти повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби, самостійно ініціювавши проходження ВЛК шляхом особистого звернення до ТЦК та СП або звернення через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного та резервіста.
Позивач не надав суду доказів звернення для отримання направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду та проходження такого огляду до 05.06.2025. Позивач пройшов медичний огляд 15.09.2025, визнаний придатним до військової служби.
За правилами ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази - не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Згідно із ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Разом з тим, виходячи із положень ч. 2 ст. 77 КАС України та закріпленого в ч. 4 ст. 129 Конституції України принципу змагальності і рівності сторін у судочинстві, обов'язок доказування законності застосування адміністративного стягнення при розгляді скарги громадянина в суді покладається на орган (посадову особу), яким винесено оскаржувану постанову.
В ході розгляду справи судом встановлена наявність в діях позивача складу адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Щодо додержання стоків накладення адміністративного стягнення суд зазначає таке.
Триваюче правопорушення - це проступок, пов'язаний з тривалим, неперервним невиконанням обов'язків, передбачених законом. Тобто триваючі правопорушення характеризуються тим, що особа, яка вчинила якісь певні дії чи бездіяльність, перебуває надалі у стані безперервного продовження цих дій (бездіяльності). Ці дії безперервно порушують закон протягом якогось часу. Іноді такий стан продовжується значний час і увесь час винний безперервно вчиняє правопорушення у вигляді невиконання покладених на нього обов'язків. Триваюче правопорушення припиняється лише у випадку усунення стану, за якого об'єктивно існує цей обов'язок, виконанням обов'язку відповідним суб'єктом або припиненням дії відповідної норми закону. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 11.04.2018 у справі № 804/401/17 та від 11.12.2018 у справі № 242/924/17.
Суд погоджується із відповідачем, що правопорушення, яке скоїв позивач є триваючим.
При триваючому правопорушенні слід встановити коли воно було виявлено відповідачем, оскільки адміністративне стягнення може бути накладено лише протягом трьох місяців з дня його виявлення, відповідно до ч. 9 ст. 38 КУпАП.
Відповідач стверджує, що виявив правопорушення 23.09.2025 в день складання протоколу про адміністративне правопорушення. Позивач в судовому засіданні визнав, що з 26.08.2025 ТЦК та СП звернулось до поліції щодо його розшуку та за місцем роботи йому було повідомлено про необхідність проходження медичного огляду.
Відповідно до ч. 1 ст. 78 КАС України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.
Отже, відповідач виявивши, що позивач не пройшов ВЛК, 26.08.2025 вніс інформацію до реєстру «Оберіг» та створив електронне звернення до поліції для розшуку позивача, повідомив за місцем його роботи про необхідність проходження медичного огляду. Ця обставина визнана позивачем в наданих в судовому засіданні поясненнях, а отже відповідно до ч. 1 ст. 78 КАС України не підлягає доказуванню.
Саме 26.08.2025 слід вважати днем виявлення відповідачем правопорушення скоєного позивачем. Позивач був притягнутий до адміністративної відповідальності 06.10.2025, тобто в межами трьох місячного строку передбаченого ч. 9 ст. 38 КУпАП.
Щодо допущених в постанові про притягнення позивача до адміністративної відповідальності описок, то на думку суду, вони не стосуються складу адміністративного правопорушення, а отже не є підставою для скасування постанови.
Частиною 3 статті 286 КАС України передбачено, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:
1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;
2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);
3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;
4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
На підставі викладеного та керуючись статями 1, 6, 7, 9, 210-1, 235, 245-249, 251, 252, 254-256, 279, 280, 283, 288 КУпАП, статями 2, 3-9, 44, 72-79, 90, 94, 132, 139, 143, 211, 217, 241-246, 257-258, 262-263, 268-272, 286 КАС України, суд
Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник-адвокат Батраков Михайло Юрійович, до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Сьомого апеляційного адміністративного суду. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повне рішення суду складене 16.03.2026.
Учасники справи:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 .
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_6 , ЄРДПОУ: НОМЕР_2 , місце знаходження за адресою: АДРЕСА_1 .
Суддя Олена БЕРЕЗОВСЬКА