Справа № 354/1404/25
Провадження № 33/4808/212/26
Категорія ч. 1 ст. 172-6 КУпАП
Головуючий у 1 інстанції Ваврійчук Т. Л.
Суддя-доповідач Повзло
16 березня 2026 року м. Івано-Франківськ
Суддя Судової палати з розгляду кримінальних справ Івано-Франківського апеляційного суду Повзло В.В., за участю прокурора Гринишин Л.М., особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , адвоката Проворова І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу адвоката Проворова Івана Валерійовича на постанову судді Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 03 лютого 2026 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянку України, працюючу масажистом у ТОВ «Карпатський стандарт», зареєстровану за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючу за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 ,
визнано винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, та накладено на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 50 (п'ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень, стягнуто судовий збір,
Суддею суду першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 , будучи суб'єктом відповідальності за правопорушення, пов'язані з корупцією у відповідності до підпункту «в» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції», припинивши діяльність пов'язану із виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, несвоєчасно, без поважних причин подала щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. Правопорушення вчинено за наступних обставин.
Так, ОСОБА_1 , обіймаючи посаду головного спеціаліста відділу сприяння секторальному співробітництву управління співробітництва з Європейським Союзом департаменту міжнародної співпраці у сфері економіки, торгівлі та сільського господарства Міністерства економіки України, будучи державним службовцем категорії «В», відповідно до підпункту «в» пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції», являючись суб'єктом відповідальності, на якого поширюється дія даного Закону, у порушення вимог абзацу 1 частини 27 Розділу XIII «Прикінцеві положення» та абзацу 2 частини 2 статті 45 Закону України «Про запобігання корупції», 06.10.2021 припинивши діяльність, пов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування 26.07.2024 о 14:16 несвоєчасно, без поважних причин подала щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави, або місцевого самоврядування, за минулий 2021 рік (після звільнення), шляхом заповнення електронної форми через мережу Інтернет з використанням програмних засобів Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування у власному персональному електронному кабінеті, чим вчинила адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.
Адвокат Проворов І.В. в апеляційній скарзі просить скасувати постанову судді щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, та провадження у справі закрити на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку із закінченням строків передбачених ст. 38 КУпАП.
Вважає, що постанова суддею прийнята з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, також при розгляді справи суддя не дослідив і не надав належної оцінки наявним в матеріалах справи доказам та підійшов формально до розгляду справи.
Стверджує, що справа направлена на розгляд до Яремчанського міського суду Івано-Франківської області з порушенням правил підсудності.
Як встановлено суддею суду першої інстанції в оскаржуваній постанові ОСОБА_1 , будучи суб?єктом відповідальності за правопорушення, пов?язані з корупцією - обіймала посаду головного спеціаліста відділу сприяння секторальному співробітництву управління співробітництва з Європейським Союзом департаменту міжнародної співпраці у сфері економіки, торгівлі та сільського господарства Міністерства економіки України, будучи державним службовцем категорії «В».
Виходячи з вищенаведеного, місцем вчинення адміністративного правопорушення, пов?язаного з корупцією, відповідальність за вчинення якого передбачено ч. 1 ст. 172-6 КУпАП є місце набуття ОСОБА_1 статусу суб?єкта декларування - Міністерство економіки України як місце роботи, що розташоване за адресою: вул. Михайла Грушевського, 12/2, Печерський р-н., м. Київ.
Зазначає, що тимчасове перебування (проживання) у м. Яремчі та працюючи на посаді масажиста у ТОВ «Карпатський стандарт» не передбачає набуття статусу суб?єкта декларування, оскільки посада «масажист» не відноситься до державних службовців.
Вказує, що висновок судді про те, що «датою виявлення правопорушення є дата складання протоколу - 17 жовтня 2025 року » є необґрунтованою.
Відповідно до ч. 4 ст. 38 КУпАП адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, пов?язаного з корупцією, а також правопорушень, передбачених статтями 212-15, 212-21 цього Кодексу, може бути накладено протягом шести місяців з дня його виявлення, але не пізніше двох років з дня його вчинення.
Таким чином, при перевірці дотримання строків накладення на особу адміністративного стягнення, за вчинення нею адміністративного правопорушення, пов?язаного з корупцією, підлягає з?ясуванню фактичний момент виявлення такого проступку, оскільки саме з дня такого виявлення повинні обчислюватися строки притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Зауважує, що день виявлення правопорушення не може бути тотожний дню складання протоколу, оскільки законодавець запровадив таку конструкцію як «день виявлення правопорушення» та «день вчинення правопорушення» з метою не порушення принципу правової визначеності і відліку строку накладення адміністративного стягнення.
Моментом виявлення порушення, пов?язаного з корупцією є момент отримання інформації про таке порушення уповноваженими (особою чи органом державної влади).
При цьому складання адміністративного протоколу про вчинення порушення, пов?язаного з корупцією є лише окремою процесуальною дією, вчиненою на підставі виявленого факту порушення, пов?язаного з корупцією (факт виявлення порушення це окрема подія, яка завжди передує складанню протоколу про вчинення порушення).
В судове засідання апеляційного суду з'явилися прокурор Гринишин Л.М., особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , якій роз'ясненні права, передбачені ст. 268 КУпАП, та адвокат Проворов І.В., якому роз'яснені права, передбачені ст. 271 КУпАП.
ОСОБА_1 та її адвокат Проворов І.В. підтримали вимоги апеляційної скарги з мотивів, викладених у ній, просили скасувати постанову судді, закрити провадження по справі.
Прокурор заперечувала проти задоволення апеляційної скарги, просила постанову судді залишити без змін.
Заслухавши сторону захисту та обвинувачення, перевіривши матеріали справи, мотиви і доводи апеляційної скарги, вважаю, що необхідно відмовити в задоволенні апеляційної скарги з наступних підстав.
Відповідно до ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
При цьому, вважаю за необхідне наголосити на тому, що згідно практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду («Пономарьов проти України»).
Згідно з ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення, крім іншого є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
За приписами ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Оцінка доказів, відповідно до ст. 252 КУпАП, відбувається за внутрішнім переконанням особи, що приймає рішення, та ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному досліджені всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю, а жодний доказ не має наперед встановленої сили.
Вважаю, що суддя суду першої інстанції дотримався цих вимог закону та належним чином з'ясував обставини, що свідчать про наявність або відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, та обставини, які мають значення для правильного розгляду справи.
Перевіривши доводи апеляційної скарги, встановлено, що висновок судді суду першої інстанції про винуватість ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, відповідає фактичним обставинам справи і підтверджується дослідженими доказами, що узгоджуються між собою, та яким суддя дав належний аналіз і оцінив їх у сукупності, в тому числі на предмет того, чи вони отримані з дотриманням встановленого законом порядку та передбаченими способами, підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню, є належними та допустимими.
Відповідно до п. 9 ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції» правопорушення, пов'язане з корупцією - діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені цим Законом вимоги, заборони та обмеження, вчинене особою, зазначеною у ч. 1 ст. 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.
Згідно з ч. 1 ст. 172-6 КУпАП несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування є адміністративним правопорушенням і тягне за собою відповідальність.
Склад такого адміністративного правопорушення є формальним, для встановлення ознак складу необхідно підтвердження одночасно таких двох обставин - наявність факту несвоєчасного подання декларації, відсутність поважних причин щодо неподання декларації у визначений законом строк.
Під поважними причинами необхідно розуміти неможливість особи подати вчасно декларацію у зв'язку з хворобою, перебуванням особи на лікуванні, внаслідок стихійного лиха (повені, пожежі, землетрусу), технічних збоїв офіційного веб-сайту Національного агентства з питань запобігання корупції, витребуванням відомостей, необхідних для внесення в декларацію, перебуванням (триманням) під вартою тощо.
Відповідно до протоколу №1039 про адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією від 17 жовтня 2025 року (а.с. 1-9) ОСОБА_1 обіймаючи посаду головного спеціаліста відділу сприяння секторальному співробітництву управління співробітництва з Європейським Союзом департаменту міжнародної співпраці у сфері економіки, торгівлі та сільського господарства Міністерства економіки України, будучи державним службовцем категорії «В», відповідно до підпункту «в» пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції», являючись суб'єктом відповідальності, на якого поширюється дія даного Закону, у порушення вимог абзацу 1 частини 27 Розділу XIII «Прикінцеві положення» та абзацу 2 частини 2 статті 45 Закону України «Про запобігання корупції», 06.10.2021 припинивши діяльність, пов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування 26.07.2024 о 14:16 несвоєчасно, без поважних причин подала щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави, або місцевого самоврядування, за минулий 2021 рік (після звільнення), шляхом заповнення електронної форми через мережу Інтернет з використанням програмних засобів Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування у власному персональному електронному кабінеті, чим вчинила адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 172-6 КупАП.
ОСОБА_1 , будучи суб?єктом декларування, 06.10.2021 припинивши діяльність, пов?язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, 26.07.2024 о 14:16 несвоєчасно, без поважних причин подала Декларацію, шляхом заповнення електронної форми через мережу Інтернет з використанням програмних засобів Реєстру у власному персональному електронному кабінеті.
ОСОБА_1 мала можливість подати Декларацію, шляхом заповнення електронної форми через мережу Інтернет з використанням програмних засобів Реєстру у власному персональному електронному кабінеті у будь-якому місці. Відповідно до наданих ОСОБА_1 пояснень, остання подала Декларацію за адресою місця проживання. Таким чином, місцем вчинення правопорушення є адреса місця проживання ОСОБА_1 , а саме: АДРЕСА_3 .
Датою вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, пов?язаного з корупцією є дата несвоєчасного подання нею Декларації, шляхом заповнення електронної форми через мережу Інтернет з використанням програмних засобів Реєстру у власному персональному електронному кабінеті, тобто 26.07.2024.
Фактичним моментом виявлення вчиненого ОСОБА_1 правопорушення, пов?язаного з корупцією передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП слід вважати дату складання протоколу про адміністративне правопорушення, пов?язане з корупцією, тобто момент коли уповноваженою особою, що має право складати протоколи зібрано, проаналізовано зібрані фактичні дані, зроблено висновок про наявність у діях особи складу адміністративного правопорушення та оформлено такий висновок у вигляді протоколу.
17 жовтня 2025 року ОСОБА_1 отримала примірник протоколу, що підтвердила власноручним підписом.
Згідно з письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 12 травня 2025 року (а.с. 10-14), в яких остання вказала, що під час звільнення вона була ознайомлена з вимогами, заборонами та обмеженими, встановленими Законом України «Про запобігання корупції», тому декларацію після звільнення подала згідно термінів. Також вказала, що щорічну декларацію після звільнення мала подати у 2022 році, але 24.02.2022 року розпочалося повномасштабне вторгнення на територію України і вона разом з неповнолітнім сином виїхала з міста Києва і станом на сьогодні не повернулася додому. Також їй було відомо про те, що у 2022 році у зв'язку із введенням на території України дії воєнного стану суб'єкти декларування звільнялися від обов'язку подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування до закінчення дії воєнного стану або відновлення такого обов'язку у встановленому законом порядку. У зв'язку із вказаними обставинами нею не було подано у 2022 році щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2021 рік (після звільнення). У липні 2024 року на її ім'я надійшов лист за місцем прописки у м.Києві від Національного агентства з питань запобігання корупції з повідомленням про неподання щорічної декларації за 2021 рік (після звільнення) з проханням подати її у терміни зазначені у листі, що вона й зробила 26.07.2024 року о 14:16 за місцем фактичного проживання за адресою: АДРЕСА_4 . Вхід у роботу в Реєстрі до подання у 2024 році декларації не здійснювала.
Згідно з копією наказу Міністерства економіки України від 31.08.2007 №1065-к згідно якого ОСОБА_1 призначено на посаду провідного спеціаліста відділу координації торговельного співробітництва в рамках УПС департаменту співробітництва з Європейським Союзом з 03.09.2007 та присвоєно їй 11 ранг державного службовця (а.с. 86).
Так, відповідно до копії присяги державного службовця за підписом ОСОБА_1 від 03.09.2007 року, вона присягла га вірність народові України, дотримання Конституції та законів, захист прав і свобод громадян, а також сумлінне виконання обов'язків (а.с. 87), також згідно з копією попередження про спеціальні обмеження, встановлені Законами України «Про державну службу» та «Про боротьбу з корупцією», щодо прийняття на державну службу та проходження державної служби, ОСОБА_1 ознайомлена, що підтвердила власноручним підписом 20.08.2007 року (а.с. 30-31).
Згідно з копією наказу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 30.01.2014 №89-к відповідно до якого ОСОБА_1 , головному спеціалісту відділу торговельно-економічного співробітництва з ЄС департаменту європейської інтеграції присвоєно 9 ранг державного службовця з 03.02.2014 року (а.с. 34-35).
Посадовою інструкцією головного спеціаліста Відділу сприяння секторальному співробітництву управління співробітництва з ЄС, затвердженої Державним секретарем Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України 18.08.2020, відповідно до якої посада головного спеціаліста належить до категорії «В» державної служби (а.с. 27-29).
Згідно з копією наказу Міністерства економіки України від 05.10.2021 №1201-к відповідно до якого ОСОБА_1 звільнено з посади головного спеціаліста відділу сприяння секторальному співробітництву управління співробітництва з ЄС департаменту міжнародної співпраці у сфері економіки, торгівлі та сільського господарства Міністерства економіки України 06.10.2021 за угодою сторін на підставі ч.2 ст.86 Закону України «Про державну службу» (а.с. 37).
Розпискою за особистим підписом ОСОБА_1 від 05.10.2021, якою остання підтвердила факт ознайомлення із повідомленням щодо подання декларації суб'єктом декларування, який звільняється або іншим чином припиняє діяльність, пов'язану з виконанням функцій держави (а.с. 36).
Відповідно до повідомлення Міністерства економіки України від 19.02.2024 №55-18/12735-03 вбачається факт неподання ОСОБА_1 декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування після звільнення за 2021 рік (а.с. 17).
Згідно листа Управління проведення спеціальних перевірок та контролю за своєчасністю подання декларації Національного агентства з питань запобігання корупції №47-06/17005-25 від 27.02.2025, яким Департамент стратегічних розслідувань Національної поліції повідомлено про те, що ОСОБА_1 несвоєчасно подала декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (а.с. 16).
Інформацією про Послідовність дій користувача «Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування», вбачається які дії вчинила ОСОБА_1 в період 12.10.2023-27.07.2024, відповідно до якого остання здійснила вхід до системи за допомогою кваліфікованого електронного підпису 24.07.2024 о 13:11:25 год та подала декларацію 26.07.2024 о 14:16:43 год (а.с. 19-21).
Інформацією з Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповновноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування та копією щорічної декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2021 рік, вбачається, що вказана декларація подана ОСОБА_1 26.07.2024 року о 14:16 год.
За змістом п.п. «в» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» суб'єктами, на яких поширюється дія цього Закону, є державні службовці, посадові особи місцевого самоврядування.
Таким чином, ОСОБА_1 у відповідності до підпункту «в» п. 1 ч. 1 ст. 3 ЗУ «Про запобігання корупції» відноситься до суб'єктів відповідальності, на яких поширюється дія цього Закону, і згідно з приміткою до ст. 172-6 КУпАП є суб'єктом відповідальності за правопорушення, пов'язані з корупцією.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції» особи, зазначені у пункті 1, підпунктах «а», «в» і «г» пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, зобов'язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством.
Особи, зазначені у пункті 1, підпунктах «а», «в» і «г» пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, які припиняють діяльність, пов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, подають декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за період, не охоплений раніше поданими деклараціями.
Твердження апелянта про те, що строки накладення адміністративного стягнення за адміністративне правопорушення, передбачене ст. 172-6 КУпАП, закінчилися, і провадження підлягає закриттю на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП, вважаю не є слушними.
Так, згідно вимог ч. 4 ст. 38 КУпАП адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, пов'язаного з корупцією, а також правопорушень, передбачених статтями 51, 212-15, 212-21 цього Кодексу, може бути накладено протягом шести місяців з дня його виявлення, але не пізніше двох років з дня його вчинення.
Виявлення правопорушення - встановлення наявності всіх передбачених законом об'єктивних і суб'єктивних ознак конкретного правопорушення. Право на встановлення факту правопорушення та його документування має особа, уповноважена на складання протоколу.
Протокол про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 складений 17 жовтня 2025 року, а отже строк накладення адміністративного стягнення на час розгляду справи в суді першої інстанції не закінчився.
Саме 17 жовтня 2025 року відповідна посадова особа дійшла висновку та встановила, що наявні всі елементи складу правопорушення, та склала протокол, що узгоджується з висновком Верховного суду в наведених вище справах.
Згідно роз'яснень Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 09.04.2021 виявлення адміністративного правопорушення - це установлення наявності підстав адміністративної відповідальності за його вчинення, тобто всіх об'єктивних та суб'єктивних ознак відповідного складу правопорушення. Обов'язок установлення вказаного факту, а також його документування, має особа, уповноважена у складати протоколи про адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією. Окрім того, така особа у різні періоди часу може отримувати різну інформацію про події та факти, що мають відношення до вчинення адміністративного правопорушення (збір документів, інформації, відібрання пояснень, тощо). Висновок про те, що виявлене правопорушення, пов'язане з корупцією як сукупність об'єктивних та суб'єктивних ознак, особа, уповноважена складати протокол про таке правопорушення, робить виключно шляхом оформлення та підписання протоколу про вчинення адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією.
Таким чином, датою виявлення вчиненого правопорушення необхідно вважати день складання протоколу про адміністративне правопорушення, тобто 17 жовтня 2025 року, оскільки на момент складання протоколу були зібрані усі необхідні докази, що в сукупності свідчать про наявність ознак складу правопорушення, та існувала можливість вручити вказаний протокол особі, виконавши дії, визначені ч.ч. 2-4 ст. 256 КУпАП, а отже строки накладення адміністративного стягнення, передбачені ч. 4 ст. 38 КУпАП, не закінчились.
Твердження сторони захисту про те, що дана адміністративної справи щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП направлена на розгляд до Яремчанського міського суду Івано-Франківської області з порушенням правил підсудності вважаю не є слушними.
Відповідно до ч. 1 ст. 276 КУпАП cправа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення.
Так, дана справа направлена на розгляд до Яремчанського міського суду Івано-Франківської, оскільки місцем вчинення адміністративного правопорушення є м. Яремче, вважаю, що правила підсудності не порушено.
Таким чином, вказане твердження сторони захисту не впливає на законність судового рішення та не порушує право на захист ОСОБА_1 .
Під час розгляду справи в суді першої та апеляційної інстанції будь-яких обставин, які перешкоджали ОСОБА_1 своєчасно подати декларацію, стороною захисту не було наведено.
Враховуючи наведене, суддя суду першої інстанції, розглядаючи справу, дослідивши докази у справі, шляхом співставлення фактично досліджених по справі обставин та доказів зі змістом обставин, що ставляться особі у вину згідно з протоколом про адміністративне правопорушення та з диспозицією ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, іншими нормами чинного законодавства, дійшов обґрунтованого висновку, що ОСОБА_1 вчинила саме таке правопорушення.
Обставин, які б підтверджували позицію сторони захисту щодо незаконності постанови судді суду першої інстанції та наявності підстав для її скасування з закриттям провадження у справі за п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП за результатами апеляційного розгляду не встановлено.
З огляду на наведене, оскаржена постанова винесена з дотриманням норм процесуального права та з правильним застосуванням норм матеріального права, а тому її необхідно залишити без змін.
Керуючись ст. 294 КУпАП,
Апеляційну адвоката Проворова Івана Валерійовича залишити без задоволення.
Постанову судді Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 03 лютого 2026 року щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя В.В. Повзло