Справа № 352/2403/25
Провадження № 22-ц/4808/376/26
Головуючий у 1 інстанції Олійник М. Ю.
Суддя-доповідач Василишин Л. В.
12 березня 2026 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський апеляційний суд у складі:
головуючої (суддя-доповідач): Василишин Л. В.,
суддів: Баркова В. М., Максюти І. О.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу представника Акціонерного товариства «Універсал Банк» - адвоката Сапсая Андрія Павловича на рішення Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 17 грудня 2025 року, ухвалене в складі судді Олійника М.Ю. в м. Івано-Франківську, у справі за позовом Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
Короткий зміст позовних вимог
У жовтні 2025 року АТ «Універсал Банк» звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Позов мотивований тим, що в рамках проекту monobank, відкриваються поточні рахунки клієнтам (фізичним особам), спеціальним платіжним засобом яких є платіжні картки monobank. Після перевірки кредитної історії на платіжних картках monobank за заявою клієнтів встановлюється кредитний ліміт. Особливістю цього проекту є те, що банківське обслуговування здійснюється дистанційно, без відділень. Попередня ідентифікація клієнта здійснюється шляхом завантаження копій паспорта та РНОКПП у мобільний додаток, а після верифікації платіжна картка видається у точці видачі або спеціалістом банку. Умови обслуговування опубліковані на офіційному сайті банку.
30 липня 2018 року відповідач звернувся до банку з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписав анкету-заяву до договору про надання банківських послуг про відкриття рахунку та встановлення кредитного ліміту на поточний рахунок, спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка. Банк виконав свої зобов'язання за договором у повному обсязі, відкривши та обслуговуючи рахунок. Натомість відповідач порушив умови договору щодо своєчасного погашення кредиту, внаслідок чого утворилася заборгованість у розмірі 88 680 грн, яка складається із заборгованості за тілом кредиту.
У зв'язку з цим АТ «Універсал Банк» просило суд стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за договором про надання банківських послуг «Monobank» від 30 липня 2018 року у розмірі 88 680 грн, а також судові витрати.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 17 грудня 2025 року позов АТ «Універсал Банк» задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «Універсал Банк» заборгованість за кредитним договором від 30 липня 2018 року у розмірі 46 648 грн 87 коп. В задоволенні іншої частини позову відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «Універсал Банк» судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1571 грн 74 коп.
В обґрунтування рішення суд вказав, що відповідач користувався кредитними коштами АТ «Універсал Банк», що підтверджується випискою по рахунку та розрахунком заборгованості, однак належних доказів ознайомлення та погодження відповідача з умовами кредитування щодо нарахування відсотків матеріали справи не містять. Водночас банк здійснював нарахування відсотків, за рахунок яких збільшувалося тіло кредиту, що є неправомірним. З огляду на вказане суд першої інстанції дійшов висновку, що сума незаконно нарахованих відсотків у розмірі 42 648,87 грн підлягає виключенню із загальної заборгованості. Відтак із відповідача на користь банку підлягає стягненню лише фактично отриманий та неповернутий кредит у розмірі 46 031,13 грн.
Короткий зміст та узагальнюючі доводи апеляційної скарги
Представник АТ «Універсал Банк» - Сапсай А.П. на рішення суду подав апеляційну скаргу, в якій посилається на його необґрунтованість, неповне з'ясуванням судом обставин справи та неправильне застосуванням норм матеріального права, у зв'язку з чим підлягає скасуванню.
Апеляційна скарга мотивована тим, що Умови та правила обслуговування фізичних осіб в АТ «Універсал Банк» розміщені на офіційному сайті Банку та є постійно доступними для ознайомлення за посиланням https://www.monobank.ua/terms. Зазначені умови включають тарифи, паспорт споживчого кредиту та інші документи, що регулюють порядок надання банківських послуг. Відповідач підписав анкету-заяву про приєднання до умов обслуговування 30 липня 2018 року, а тому на момент її підписання діяли Умови та правила у редакції від 21.06.2018. Відтак відповідач міг бути ознайомлений саме з умовами, чинними на той час. Крім того, така інформація може надаватися клієнтам і у приміщеннях обслуговування Банку, а споживач до укладення договору має можливість самостійно ознайомитися з відповідними умовами для прийняття усвідомленого рішення. Також позичальник має можливість ознайомитися з вказаними умовами у мобільному додатку. Апелянт зазначив, що ОСОБА_1 було відкрито картковий рахунок та встановлювався кредитний ліміт, який у різні періоди змінювався, а максимальний його розмір становив 70000 грн. З наданих виписок вбачається, що відповідач користувався кредитними коштами, здійснював видаткові операції та частково погашав заборгованість. Банк виконав свої зобов'язання за договором у повному обсязі, надавши відповідачу можливість користуватися кредитними коштами в межах встановленого кредитного ліміту. Представник АТ «Універсал Банк» вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку щодо неправомірності нарахування відсотків, зазначивши, що банк у період з 25.04.2023 по 06.08.2025 списав відсотки на суму 42 648,87 грн та збільшив на цю суму тіло кредиту. Водночас відповідно до п. 4.23 розділу ІІ Умов, якщо на рахунку клієнта недостатньо власних коштів для сплати відсотків або неустойки, банк має право надати кредит у розмірі такої заборгованості та спрямувати ці кошти на її погашення. Відповідач допустив прострочення виконання зобов'язань, у зв'язку з чим банк застосував передбачений договором механізм погашення заборгованості. Відповідач не висловив заперечень щодо заборгованості.
Враховуючи наведене, представник апелянта просить оскаржене рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити повністю, здійснити розподіл судових витрат.
Позиція інших учасників справи
Представник ОСОБА_1 - адвокат Різник С.Г. подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду - без змін.
Зазначає, що підписана 30.07.2018 анкета-заява не містить істотних умов кредитного договору, зокрема відомостей про розмір кредитного ліміту, строк користування кредитом, строк його повернення та строк дії договору. Також відсутні належні докази того, що саме ці Умови і правила обслуговування фізичних осіб в АТ «Універсал Банк» діяли на момент отримання відповідачем кредитних коштів та містили умови щодо сплати процентів у зазначеному банком розмірі. Крім того, саме по собі розміщення інформації про умови кредитування у приміщеннях банку або на його вебсайті не покладає на клієнтів обов'язку ознайомлюватися з нею та не підтверджує факт такого ознайомлення. Вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що у спірних правовідносинах неможливо застосувати положення ч. 1 ст. 634 ЦК України щодо договору приєднання, оскільки умови обслуговування, розміщені на сайті банку, неодноразово змінювалися протягом періоду з моменту укладення договору до звернення позивача до суду. За таких обставин банк мав можливість подати до суду будь-яку редакцію умов, що є найбільш вигідною для нього. Також наданий банком витяг з Умов і правил не містить підпису відповідача, що не дає підстав вважати його складовою частиною договору, укладеного шляхом підписання анкети-заяви. Водночас позивач не надав належних і допустимих доказів того, що ОСОБА_1 погодився із розміром процентної ставки та порядком їх нарахування. Зауважує, що додаткові докази, зокрема деталізована виписка про рух коштів та довідка про встановлений кредитний ліміт, могли бути подані ще під час розгляду справи судом першої інстанції. Оскільки скаржник не довів неможливості подання цих доказів у суді першої інстанції, підстав для прийняття додаткових доказів в апеляційній інстанції немає.
Позиція Івано-Франківського апеляційного суду
Відповідно до частин 1, 3 статті 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою. Розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється в судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених статтею 369 цього Кодексу.
Згідно з частиною першою статті 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Відповідно до частини тринадцятої статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, судове засідання не проводиться.
Враховуючи категорію справи та ціну позову в цій справі, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
Згідно з статтею 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній та додатково поданими доказами, перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення.
Фактичні обставини справи
Суд встановив, що 30 липня 2018 року ОСОБА_1 з метою отримання банківських послуг підписав анкету-заяву до договору про надання банківських послуг.
У анкеті-заяві ОСОБА_1 просив відкрити йому поточний рахунок в АТ «Універсал Банк» у гривні на його ім'я та встановити кредитний ліміт на суму, зазначену у мобільному заостосунку. Погодився, що ця заява разом із Умовами і Правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту становить між ним та банком договір про надання банківських послуг, а також, що він ознайомився та погодився з Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами банку, які він отримав у мобільному додатку (а.с. 6).
До договору банк долучив Умови і правила обслуговування фізичних осіб в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо карткових продуктів monobank. Загальні умови випуску та обслуговування платіжних карток (Monobank), які містять у собі Умови і правила обслуговування фізичних осіб в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо карткових продуктів (Monobank), як зазначив позивач, викладені в редакції, чинній на момент укладення договору (а.с.7-14).
Згідно із наданим банком розрахунком заборгованості за договором б/н від 30 липня 2018 року укладеним між Універасл Банк та клієнтом - ОСОБА_1 , станом на 06 серпня 2025 року заборгованість відповідача складає 88 680 грн, що складається із загального залишку заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) (а.с. 16-18).
Банком долучено також виписку з особового рахунка ОСОБА_1 (а.с. 19- 161).
Застосовані норми права та висновки апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги
Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (ст. 5 ЦПК України).
Згідно з ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Як передбачено ч. 2 ст. 642 ЦК України, якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною 1 ст. 1055 ЦК України визначено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.
Згідно з частинами 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
З матеріалів справи вбачається, що 30 липня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до АТ «Універсал Банк» з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписав Анкету-заяву до договору про надання банківських послуг «Мonobank».
Анкета-заява містить детальну інформацію щодо відповідача, зокрема дату його народження, індивідуальний податковий номер, серію, номер паспорта і дату його видачі, адресу проживання, номер мобільного телефону, а також соціальний статус, джерело та розмір доходу.
Проставлянням власноруч свого підпису ОСОБА_1 погодився, що анкета-заява разом з Умовами і правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг, укладання якого він підтверджує і зобов'язується виконувати його умови. Підписанням цього договору підтвердив, що ознайомлений з Умовами і правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та паспортом та отримала їх примірники у мобільному додатку. Крім цього, він беззастережно погоджується з тим, що Банк має право на свій розсуд в односторонньому порядку зменшувати або збільшувати розмір дозволеного кредитного ліміту, погоджується з тим, що про зміну доступного розміру дозволеного кредитного ліміту Банк повідомляє йому шляхом надсилання повідомлень у мобільний додаток.
На підтвердження своїх вимог позивачем надано також копію Умов і правил обслуговування фізичних осіб в ПАТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо карткових продуктів. Загальні умови випуску та обслуговування платіжних карток (Monobank), затверджені рішення правління ПАТ «Універсал Банк» протокол № 23 від 21.06.2018.
Окрім того, Умови і правила обслуговування фізичних осіб в АТ «Універсал Банк» крім тих, що надавались та були отримані відповідачем у мобільному додатку, перебувають в загальному доступі, розміщені на офіційному сайті фінансової установи та, в розумінні ст. 641, 644 ЦК України, є публічною пропозицією (офертою) на укладення договору позики із визначенням порядку та умов кредитування, прав і обов'язків сторін, іншу всю інформацію, необхідну для укладення договору.
Разом з тим Умови і правила обслуговування фізичних осіб не містять підпису позичальника.
З анкети-заяви, підписаної відповідачем вбачається, що він просить вважати наведений зразок його власноручного підпису або його аналоги, у тому числі його електронний підпис, обов'язковим при здійсненні операцій за всіма рахунками, які відкриті або будуть йому відкриті в Банку.
Засвідчує генерацію ключової пари з особистим ключем та відповідним їй відкритим ключем з наведенням буквено-цифрового коду, яка буде використовуватися для накладання електронного цифрового підпису у мобільному додатку з метою засвідчення його дій згідно з договором. Визнає, що удосконалений електронний підпис є аналогом власноручного підпису та його накладення має рівнозначні юридичні наслідки з власноручним підписом на документах на паперових носіях. Підтверджує, що всі наступні правочини (у тому числі підписання договорів, угод, листів, повідомлень) можуть вчинятися ним та/або Банком з використанням електронного цифрового підпису.
Частиною 5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Положеннями статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що, якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Разом з тим у матеріалах справи відсутнє відповідне підтвердження із зазначенням дати та часу одержання відповідачем у електронному вигляді Умов і правил обслуговування в АТ «Універсал банк» при наданні банківських послуг щодо продуктів monobank, Паспорту споживчого кредиту та Тарифів.
Матеріали справи також не містять підтверджень, що саме надані Банком до суду Умови і правила обслуговування в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг розумів відповідач, ознайомився і погодився з ними, підписуючи Анкету-заяву до договору про надання банківських послуг, тоді як вказані Умови і правила відповідачем не підписані, зокрема електронним цифровим підписом, як це передбачено узгодженими сторонами умовами у Анкеті-заяві до договору про надання банківських послуг від 30 липня 2018 року.
У анкеті-заяві позичальника не зазначені ані процентна ставка за користування кредитними коштами, ані строк повернення кредиту, ані відповідальність за порушення зобов'язань.
За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови обслуговування рахунків фізичної особи, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату процентів, наданий банком Витяг з Умов не може розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджує вказаних обставин.
При цьому згідно з частиною шостою статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Колегія суддів вважає, що Умови і правила обслуговування в АТ «Універсал Банк», затверджені рішення правління ПАТ «Універсал Банк» протокол № 23 від 21.06.2018, які є у матеріалах справи, не містить підпису відповідача, тому їх не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами 30 липня 2018 року, шляхом підписання анкети-заяви. Отже, відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді плату за користування кредитними коштами, яка встановлена у формі сплати процентів.
Такі висновки відповідають правовій позиції, викладеній у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17, провадження № 14-131цс19.
Необхідно також зауважити, що безпосередньо укладений між сторонами кредитний договір від 30 липня 2018 року у вигляді заяви-анкети, підписаної сторонами, не містить строку повернення кредиту (користування ним).
Ураховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить висновку, що позивачем не доведено, що сторонами при підписанні анкети-заяви від 30 липня 2018 року було погоджено розмір процентів та інші умови, які викладені в Умовах і правилах обслуговування в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг, оскільки матеріали справи не містять підтверджень про ознайомлення відповідача з основними умовами кредитування, оскільки не містять його підпису, як і немає доказів, що саме ці умови і правила обслуговування розумів відповідач, ознайомився і погодився з ними, підписуючи анкету-заяву, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів містили умови, зокрема щодо сплати відсотків, списання по яких відображені у розрахунку заборгованості та виписці про руху коштів.
Суд також зазначає, що в спірному випадку договірні правовідносини виникли між банком та фізичною особою - споживачем банківських послуг (ч. 1 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів»).
Згідно із п. 22 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів», споживач - фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника.
У п. 19 Резолюції Генеральної Асамблеї ООН «Керівні принципи для захисту інтересів споживачів», прийнятій 09 квітня 1985 року №39/248 на 106-му пленарному засіданні Генеральної Асамблеї ООН, зазначено, що споживачі повинні бути захищені від таких контрактних зловживань, як односторонні типові контракти, виключення основних прав у контрактах і незаконні умови кредитування продавцями.
Пересічний споживач банківських послуг з урахуванням звичайного рівня освіти та правової обізнаності не може ефективно здійснити свої права, бути проінформованим про умови кредитування за конкретним кредитним договором, який укладений у вигляді заяви про надання кредиту й Умов та правил надання банківських послуг, оскільки Умови та правила надання банківських послуг - це значний за обсягом документ, що стосується усіх аспектів надання банківських послуг та потребує як значного часу, так і відповідної фахової підготовки для розуміння цих правил, тим більше співвідносно з конкретним видом кредитного договору.
Оскільки Умови і правила обслуговування, витяг з Тарифів, які містяться в матеріалах даної справи, не містять підписів позичальника, тому їх не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами шляхом підписання Анкети-заяви.
За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин. Такий правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду при розгляді 18.05.2022 справи №697/302/20 за позовом АТ «Універсал Банк» про стягнення заборгованості.
Разом з тим, з виписки по руху коштів, яка надана позивачем, встановлено, що відповідач отримував кошти, активно ними користувався, що підтверджує існування кредитних правовідносин між ним та банком, однак не повертав своєчасно останньому грошові кошти для погашення заборгованості за борговими зобов'язаннями.
Згідно із ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.
Як вказав позивач, станом 06 серпня 2025 року за відповідачем рахується заборгованість в розмірі 88 680 грн, яку позивач визначає як залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту).
З виписки про рух коштів, а також розрахунку заборгованості відповідача вбачається, що відповідач вносив суми на погашення боргу, які списувалися Банком на погашення відсотків.
Суд першої інстанції також звернув на вказане увагу та дійшов обґрунтовано висновку про часткове задоволення позову.
Водночас під час здійснення розрахунків суд першої інстанції неправильно визначив дати списання коштів та розміри деяких списаних сум, у зв'язку з чим апеляційний суд вважає за необхідне навести їх правильний розрахунок.
Так, згідно з виписки за особовим рахунком ОСОБА_1 за період з 30.07.2018 по 06.08.2025 позивачем здійснювалося списання відсотків за кредитом, зокрема: 01.07.2023 на суму 1133,16 грн, 01.08.2023 на суму 1109,59 грн, 01.09.2023 на суму 1192,50 грн, 01.10.2023 на суму 1140,13 грн, 01.11.2023 на суму 1178,17 грн, 01.12.2023 на суму 1307,66 грн, 01.01.2024 на суму 2189,89 грн, 01.02.2024 на суму 2228,60 грн, 01.03.2024 на суму 2141,68 грн, 01.04.2024 на суму 2509,11 грн, 01.05.2024 на суму 2607,44 грн, 01.06.2024 на суму 2938,70 грн, 01.07.2024 на суму 2897,40 грн, 01.08.2024 на суму 3084,50 грн, 01.09.2024 на суму 3106,59 грн, 01.10.2024 на суму 2808,00 грн, 01.11.2024 на суму 2973,85 грн, 01.12.2024 на суму 2915,40 грн, 01.01.2025 на суму 3103,14 грн, загальний розмір яких склав 42 567,51 грн.
Відтак колегія суддів вважає, що судом першої інстанції обґрунтовано стягнено з ОСОБА_1 на користь АТ «Універсал Банк» різницю між нарахованою позивачем заборгованістю та списаними відсотками.
Сума стягнення в загальному розмірі повинна становити 46 112,49 грн (88 680 грн - 42 567,51).
Разом з тим, як зазначив Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду у постанові від 24 травня 2023 року у справі № 179/363/21, недопустимим є погіршення становища особи, яка оскаржує судове рішення. Тобто особа, яка подала апеляційну скаргу, не може опинитися у гіршому становищі порівняно з тим, яке вона мала за результатами розгляду справи судом попередньої інстанції.
З огляду на те, що відповідач рішення суду не оскаржував, колегія суддів не має підстав змінювати його в цій частині та залишає рішення суду першої інстанції без змін.
Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Отже, враховуючи наведене, колегія суддів уважає, що суд першої інстанції належним чином дослідив та оцінив подані сторонами докази, правильно застосував норми матеріального і процесуального права та дійшов обґрунтованого висновку щодо часткового задоволення позовних вимог АТ «Універсал Банк», доводи апеляційної скарги правильності висновків суду не спростовують, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду - без змін.
Керуючись статтями 374, 375, 381-384, 389 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу представника Акціонерного товариства «Універсал Банк» - адвоката Сапсая Андрія Павловича залишити без задоволення.
Рішення Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 17 грудня 2025 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і в касаційному порядку оскарженню не підлягає, а у випадках, передбачених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України, може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Повний текст постанови складено 16 березня 2026 року.
Суддя-доповідач: Л. В. Василишин
Судді: В. М. Барков
І. О. Максюта