Номер провадження 2/754/6473/26
Справа № 754/3636/26
Іменем України
16 березня 2026 року м. Київ
Деснянський районний суд м. Києва у складі головуючої судді Коваленко І.І., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди, ціна позову 150 000,00 грн,
03 березня 2026 року в системі «Електронний суд» Позивач подав до Деснянського районного суду м. Києва позовну заяву ОСОБА_1 (надалі - Позивач) до Департаменту патрульної поліції (надалі Відповідач 1) та Державної казначейської служби України (надалі Відповідач 2) про стягнення моральної шкоди у розмірі 150 000 грн.
Суддя встановила, що позовна заява не відповідає вимогам частини четвертої статті 177 ЦПК України, відповідно до якої до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Позивач не сплатив судовий збір, вважаючи, що він звільнений від його сплати. Позивач додав до позовної заяви копію посвідчення учасника бойових дій.
Суд бере до уваги, що за приписами пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав.
Проте, вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій, для правильного застосування норм пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» суд має враховувати предмет та підстави позову, перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень статей 12, 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». Вказана правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду: від 09 жовтня 2019 року у справі № 9901/311/19 (провадження № 11-795заі19), від 12 лютого 2020 року у справі № 545/1149/17 (провадження № 14-730цс19).
04 червня 2025 року Велика Палата Верховного Суду постановила ухвалу у справі № справа № 905/1426/23, провадження № 12-27гс25, в якій зазначила, що відсутні підстави необхідності відступлення від вказано висновку. На переконання Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, яка передала справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, Закон України від 08.07.2011 № 3674-VI «Про судовий збір» не містить застереження з приводу кола питань, які дають підстави для звільнення від сплати судового збору учасникам бойових дій, тому повинен застосовуватись при зверненні до суду осіб, які в ньому зазначені, у зв'язку з порушенням будь-яких їхніх прав, а не тільки безпосередньо пов'язаних з відповідним їхнім статусом (учасник бойових дій, постраждалий учасник Революції Гідності, Герой України), незалежно від характеру, предмета та підстав їхніх позовів. Водночас Велика Палата Верховного Суду вказала, що із часу ухвалення нею 09.10.2019 постанови у справі № 9901/311/19 і постанови від 12.02.2020 у справі № 545/1149/17 щодо застосування пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI з урахуванням вимог статей 12 та 22 Закону № 3551-XII немає підстав стверджувати, що відбулась зміна суспільних відносин чи нормативного регулювання, внаслідок чого висновок із цих постанов втратив би зрозумілість, набув ознак неузгодженості, необґрунтованості, незбалансованості чи помилковості.
Зі змісту позовної заяви встановлено, що предметом спору у цій справі є відшкодування моральної шкоди, завданої винесенням постанови у справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху (ч. 1 ст. 126 КУпАП), яку згодом було скасовано.
Підставою для відшкодування шкоди Позивач визначив загальні норми: статті 23, 1167, 1187 ЦК України. Спір не пов'язаний із захистом порушених прав позивача саме як учасника бойових дій, тому він не звільнений від сплати судового збору за правилами пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір».
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 176 ЦПК України у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, чи оспорюваною сумою за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.
Наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, який відображає ціну заявленого позову.
Отже, позовна вимога про відшкодування моральної шкоди є майновою вимогою, оскільки позивач її визначив у грошовому вимірі, що узгоджується із правовою позицією, викладеною Верховним Судом у постанові від 28 листопада 2018 року у справі № 761/11472/15-ц (провадження № 61-23674св18).
Відповідно до Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру фізичною особою ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України »Про Державний бюджет України на 2026 рік» установлено у 2026 році прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі з 1 січня 2026 року - 3 328 грн. 00 коп.
У цій справі, з огляду на заявлені вимоги, базова ставка судового збору становить 1 500,00 грн, що відповідає 1 відсотку від заявленої ціни позову - 150 000 грн. Разом з тим, з огляду на звернення позивача до суду в електронній формі з використанням підсистеми «Електронний суд», до вказаного розміру ставки застосовується понижуючий коефіцієнт 0,8.
Таким чином, належна сума судового збору, яка підлягає сплаті, становить 1 200,00 грн.
Суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 ЦПК України, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені законом, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усуне недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві
Також 11 березня 2025 року Позивач в системі «Електронний суд» подав клопотання про збільшення розміру позовних вимог. Позивач просить суд збільшити суму стягнення моральної шкоди з Державного бюджету України (через Державну казначейську службу) з 150 000 грн до 300 000 грн. Підставою для збільшення суми відшкодування є нові обставини, що завдали позивачу додаткових моральних страждань. Позивач стверджує, що працівники патрульної поліції (які раніше склали щодо нього скасовану постанову серії ЕНА № 5671722 та спірний протокол, що фігурує у справі № 754/21140/25) здійснювали на нього психологічний тиск та погрожували йому під час і після судового засідання в іншій пов'язаній справі.
Відповідно до пункт 2 частини другої, частини третьої статті 49 ЦПК України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. До закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п'ять днів до початку першого судового засідання у справі.
При цьому, відповідно до частини п'ятої статті 49 ЦПК України у разі подання будь-якої заяви, передбаченої пунктом 2 частини другої, частинами третьою, четвертою цієї статті, до суду подаються докази направлення копій такої заяви та доданих до неї документів іншим учасникам справи. Таке надсилання може здійснюватися в електронній формі через електронний кабінет з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу. У разі неподання таких доказів суд не приймає до розгляду та повертає заявнику відповідну заяву, про що зазначає в ухвалі.
Позивач не надав докази надсилання копії заяви про збільшення позовних вимог в електронній формі через електронний кабінет з урахуванням положень статті 43 ЦПК України.
Керуючись статтями 43, 49, 175, 177,185, 260 ЦПК України, Суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди - залишити без руху.
Встановити Позивачу строк 10 (десять) днів з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків, зазначених в мотивувальній частині ухвали, шляхом подання суду доказів сплати судового збору у розмірі 1 200,00 грн.
Роз'яснити, що якщо Позивач не усуне недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Не приймати до розгляду та повернути заявнику заяву (клопотання) про збільшення позовних вимог.
Копію ухвали надіслати Позивачу та представнику Позивача в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи до електронного кабінету в підсистемі «Електронний суд».
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи за веб-адресою на порталі судової влади України в мережі Інтернет: https://ds.ki.court.gov.ua/sud2603/.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає апеляційному оскарженню окремо від рішення суду
Суддя Інна КОВАЛЕНКО