Ухвала від 16.03.2026 по справі 367/1355/26

Справа № 367/1355/26

Провадження №2-н/367/573/2026

УХВАЛА

Іменем України

16 березня 2026 року суддя Ірпінського міського суду Київської області Шестопалова Я.В., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Молодість - Сервіс Груп» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за надані житлово-комунальні послуги,-

ВСТАНОВИВ:

До Ірпінського міського суду Київської області через систему «Електронний суд» надійшла вищевказана заява, подана представником заявника Лавровським Д.В.

Розглянувши заяву про видачу судового наказу та додані до неї матеріали, суддя дійшов висновку, що у видачі судового наказу необхідно відмовити з таких підстав.

Відповідно до вимог частини 1статті 160 ЦПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу.

Згідно частини 2 статті 167 ЦПК України за результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає судовий наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу.

Так, відповідно до ч. 4 ст. 163 ЦПК України, якщо заяву подано в електронній формі до боржника, який має електронний кабінет, заявник надалі повинен подавати будь-які процесуальні та інші документи, пов'язані з розглядом його заяви, виключно в електронній формі.

За приписами частини 2 статті 169 ЦПК України одночасно з копією судового наказу боржникові надсилається копія заяви стягувача про видачу судового наказу разом з доданими до неї документами.

Проте, до заяви не долучено жодного доказу на підтвердження направлення боржнику копії заяви про видачу судового наказу з додатками.

У зв'язку з чим, суд позбавлений можливості в подальшому виконати вимоги, передбачені ст. 169 ЦПК України.

При цьому, суд вважає за необхідне звернути увагу на аналогію норм ЦПК України, які стосуються можливості учасника справи звернутись до суду в електронній формі.

Так, враховуючи положення абз. 2 ч. 1 ст. 177 ЦПК України, у разі подання до суду заяви та документів, що додаються до неї в електронній формі, заявник зобов'язаний додати до заяви доказ надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів, з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.

Частиною 7 статті 43 ЦПК України визначено, що у разі подання до суду в електронній формі заяви по суті справи, зустрічного позову, заяви про збільшення або зменшення позовних вимог, заяви про зміну предмета або підстав позову, заяви про залучення третьої особи, апеляційної скарги, касаційної скарги та документів, що до них додаються, учасник справи зобов'язаний надати доказ надсилання таких матеріалів іншим учасникам справи.

Такі документи в електронній формі направляються з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.

Якщо інший учасник справи відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов'язаний зареєструвати електронний кабінет, але не зареєстрував його, учасник справи, який подає документи до суду в електронній формі з використанням електронного кабінету, звільняється від обов'язку надсилання копій документів такому учаснику справи.

Отже, системний аналіз вищевказаних норм свідчить про те, що в даному випадку представником заявника до заяви про видачу судового наказу про стягнення заборгованості не було долучено доказів надсилання листом з описом вкладення копії заяви про видачу судового наказу з додатками для боржника.

У зв'язку з вказаними недоліками, суд позбавлений можливості в подальшому виконати вимоги, передбачені ст. 169 ЦПК України, що в свою чергу порушить право боржника, передбачене ч. 1 ст. 170 ЦПК України.

Враховуючи викладене, суддя вважає, що у видачі судового наказу за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Молодість-Сервіс Груп» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за надані житлово-комунальні послуги, слід відмовити.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст.163, 165, 166 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

У видачі судового наказу за вимогою Товариства з обмеженою відповідальністю «Молодість - Сервіс Груп» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за надані житлово-комунальні послуги - відмовити.

Роз'яснити заявнику, що відповідно до ч. 1 ст. 166 ЦПК України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 частини першої статті 165 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя: Я.В. Шестопалова

Попередній документ
134856791
Наступний документ
134856793
Інформація про рішення:
№ рішення: 134856792
№ справи: 367/1355/26
Дата рішення: 16.03.2026
Дата публікації: 18.03.2026
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Ірпінський міський суд Київської області
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи наказного провадження; Справи щодо стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, телекомунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення з урахуванням індексу інфляції та трьох відсотків річних, нарахованих заявником на суму заборгованості
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (16.03.2026)
Результат розгляду: відмовлено у видачі судового наказу
Дата надходження: 29.01.2026
Предмет позову: про видачу судового наказу