Провадження № 22-ц/803/2117/26 Справа № 0527/9126/2012 Суддя у 1-й інстанції - Ярощук О.В. Суддя у 2-й інстанції - Макаров М. О.
10 березня 2026 року м. Дніпро
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду в складі:
головуючого - судді Макарова М.О.
суддів - Городничої В.С., Пищиди М.М.,
при секретарі - Пікос А.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Шевченківського районного суду м. Дніпра від 24 вересня 2025 року про перегляд заочного рішення по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
У січні 2025 року ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про перегляд заочного рішення Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 04 березня 2013 року.
Ухвалами Шевченківського районного суду м. Дніпра від 07 липня 2025 року та повторно від 09 вересня 2025 року заяву залишено без руху та надано додатковий строк на усунення порушень, в зв'язку з тим, що заява не відповідає вимогам цивільно-процесуального законодавства.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Дніпра від 24 вересня 2025 року заяву визнано неподаною та повернуто заявнику.
Ухвала суду мотивована тим, що заявник недоліки указані в ухвалі суду про залишення заяви буз руху не усунуто.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить ухвалу суду скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду, посилаючись на порушення судом норм процесуального права.
Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції неповно дослідив обставини справи, у зв'язку з чим прийшов помилкового висновку про повернення позовної заяви.
Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, з наступних підстав.
Так, матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_1 звернулася із заявою про перегляд заочного рішення Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 04 березня 2013 року.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Дніпра від 07 липня 2025 року заяву залишено без руху для усунення недоліків, а саме:
ОСОБА_1 не сплатила судовий збір, що відповідно до ставок судового збору, встановлених Законом України «Про судовий збір», судовий збір за подання цієї заяви до суду становить 605,60 грн. та надано додатковий строк для усунення недоліків.
08 серпня 2025 року ОСОБА_1 надано відповідь, в якій вона зазначила, що звільнена від сплати судового збору, оскільки є особою з інвалідністю ІІ групи та на підтвердження цього факту посилається на довідку МСЕК №848748
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Дніпра від 09 вересня 2025 року заяву повторно залишено без руху для усунення недоліків, оскільки довідка МСЕК №848748, яку долучила ОСОБА_1 до матеріалів поданої скарги дійсна до 01 грудня 2023, дата чергового переогляду - 25.02.2023, тобто термін дії довідки сплинув, порушення, зазначені в ухвалі від 07.07.2025 фактично не усунуто.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Дніпра від 24 вересня 2025 року заяву ОСОБА_1 про переогляд заочного рішення повернуто заявнику.
Визнаючи неподаною та повертаючи позовну заяву, суд першої інстанції виходив з того, що позивач недоліки указані в ухвалі суду про залишення позовної заяви без руху не усунув.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Вимоги до форми і змісту заяви про перегляд заочного рішення викладені в ст. 285 ЦПК України.
Зокрема, ч.6 ст. 285 ЦПК України передбачено, що до заяви про перегляд заочного рішення додається документ про сплату судового збору.
Також, згідно ч.4 ст. 285 ЦПК України вказано, що до заяви про перегляд заочного рішення додаються її копії за кількістю учасників справи та копії всіх доданих до неї матеріалів, крім випадків, якщо така заява подається в електронній формі через електронний кабінет. У разі подання заяви в електронній формі через електронний кабінет до неї додаються докази надсилання її копії та копій доданих матеріалів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.
В доводах на які посилається апелянт в апеляційної скарги вона зазначає, що згідно з постановою КМУ від 30 березня 2022 року №390 “Про внесення до деяких постанов Кабінету Міністрів України змін щодо строку повторного огляду осіб з інвалідністю та продовження строку дії деяких медичних документів в умовах воєнного стану» повторний огляд, строк якого припав на період дії воєнного стану на території України, переноситься на строк після припинення або скасування воєнного стану, але не пізніше шести місяців після його припинення або скасування за умови неможливості направлення: осіб з інвалідністю та осіб, яким встановлено ступінь втрати професійної працездатності (у відсотках), лікарсько-консультативною комісією на медико-соціальну експертизу відповідно до Положення про медико-соціальну експертизу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 грудня 2009 р. № 1317.
Проте, в наведеній постанові вказано, що інвалідність та ступінь втрати професійної працездатності (у відсотках) продовжується до останнього числа шостого місяця після припинення або скасування періоду дії воєнного стану, якщо раніше не буде проведено повторний огляд.
Згідно довідки МСЕК №848748, яка наявна в матеріалах справи, дата переогляду - 25 лютого 2023 року. Тобто апелянтом був здійснений повторний огляд інвалідності. ОСОБА_1 не надала пояснень, які б підтверджували неможливість її повторного проходження медико-соціальної експертної комісії.
Згідно ч.6 ст. 285 ЦПК України передбачено, що до заяви про перегляд заочного рішення додається документ про сплату судового збору.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) виходить з того, що реалізуючи п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950) щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. З приводу цього прецедентним є рішення ЄСПЛ у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28 жовтня 1998 року та «Круз проти Польщі» від 19 червня 2001 року. У вказаних Рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним; воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує врегулюванню з боку держави.
У зв'язку з наведеним, повернення заяви не є порушенням права на справедливий судовий захист, порушенням конституційних прав, які передбачені Конституцією України, нормами Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, Загальної декларації прав людини та не може вважатися обмеженням права доступу до суду, оскільки після усунення вказаних невідповідностей вимогам закону, позивач має право повторного звернення до суду із позовною заявою.
Згідно з статтею 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, відповідає вимогам матеріального та процесуального права, внаслідок чого підстав для її скасування з мотивів викладених в апеляційній скарзі, не вбачається.
Керуючись ст.ст. 259, 367, 374, 375 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Ухвалу Шевченківського районного суду м. Дніпра від 24 вересня 2025 року - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Повний текст судового рішення складено 13 березня 2026 року.
Головуючий суддя М.О. Макаров
Судді В.С. Городнича
М.М. Пищида