Справа № 761/5745/26
Провадження № 1-кс/761/4729/2026
19 лютого 2026 року місто Київ
Слідчий суддя Шевченківського районного суду міста Києва ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 (в режимі відеоконференції),
підозрюваного ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду клопотання заступника начальника відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУ Національної поліції в Київській області підполковник поліції ОСОБА_6 , погоджене прокурором відділу Київської обласної прокуратури ОСОБА_3 ,
про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України, у кримінальному провадженні, внесеному 28.12.2025 до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 12025110000001074,
установив:
19.02.2026 заступник начальника відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУ Національної поліції в Київській області ОСОБА_6 звернувся до слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва з клопотанням (вх. № 15051/26), погодженим прокурором відділу Київської обласної прокуратури ОСОБА_3 , про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України, у кримінальному провадженні, внесеному 28.12.2025 до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 12025110000001074.
Обґрунтовуючи клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий ОСОБА_6 зазначив про таке.
Слідчими відділу розслідування злочинів у сфері транспорту слідчого управління ГУНП в Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12025110000001074 від 28.12.2025 за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України.
За версією органу досудового розслідування встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 приблизно о 21:13 годині, водій ОСОБА_5 , керуючи автобусом «Mersedes-Benz Sprinter 519», реєстраційний номер НОМЕР_1 , допустив порушення вимог п. 1.5, 2.3 підпункт «б» та 12.1 Правил дорожнього руху.
Порушення вказаних вимог Правил дорожнього руху з боку водія ОСОБА_5 виявилися в тому, що він, будучи обізнаним, що транспортний засіб є джерелом підвищеної небезпеки, ігноруючи вимоги Правил дорожнього руху, безвідповідально ставлячись до можливості настання негативних наслідків, нехтуючи застосуванням безпечних прийомів керування, наражаючи на небезпеку інших учасників дорожнього руху, неуважно стежив за дорожньою обстановкою та не врахував дорожні умови, зокрема, засніжений стан дорожнього покриття, яке об'єктивно можливо було виявити, не вибрав безпечну швидкість руху з урахуванням дорожньої обстановки, щоб мати змогу постійно контролювати рух автобусу та безпечно керувати ним, внаслідок чого, рухаючись на відстані 50 км. + 600 м. автодороги сполученням «Харків-Київ», в межах Бориспільського району Київської області, втратив контроль над керуванням автобуса «Mersedes-Benz Sprinter 519», реєстраційний номер НОМЕР_1 та здійснив виїзд на смугу зустрічного руху, де скоїв зіткнення з автомобілем «Dodge Journey», реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_7 , після цього з автомобілем «Mersedes-Benz Sprinter 519», реєстраційний номер НОМЕР_1 , скоїв зіткнення автомобіль «Volkswagen Touareg», реєстраційний номер НОМЕР_3 (іноземної реєстрації), під керуванням водія ОСОБА_8 , після цього з автомобілем «Volkswagen Touareg», скоїв зіткнення автомобіль «BMW X5», реєстраційний номер НОМЕР_4 , (іноземної реєстрації), під керуванням водія ОСОБА_9 .
Унаслідок дорожньо-транспортної пригоди водій автомобіля «Dodge Journey», реєстраційний номер НОМЕР_2 , ОСОБА_7 загинув на місці пригоди, пасажир даного автомобіля ОСОБА_10 від отриманих тілесних ушкоджень померла в КНП «Бориспільській БЛІЛ», пасажирка вказаного автомобілю - малолітня ОСОБА_11 отримала тілесні ушкодження, пасажирка вказаного автомобілю ОСОБА_12 отримала тілесні ушкодження, крім цього, тілесні ушкодження різного ступеню тяжкості отримали пасажири автобусу «Mercedes Benz Sprinter»: ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 та водій автомобіля «Volkswagen Touareg» ОСОБА_8 .
Грубе порушення водієм ОСОБА_5 , вимог п. 1.5, 2.3 підпункт «б» та 12.1 Правил дорожнього руху перебувають у прямому причинному зв'язку з виникненням дорожньо-транспортної пригоди та настанням наслідків у вигляді загибелі кількох осіб.
29.12.2025 ОСОБА_5 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України.
30.12.2025 відносно підозрюваного ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 26.02.2026.
Отримані на цьому етапі досудового розслідування відомості, на думку слідчого, задокументовані у відповідний процесуальний спосіб, передбачений КПК України і вказують на причетність ОСОБА_5 до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України. На думку слідчого, встановлено наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 3, ч. 1 ст. 177 КПК України, які станом на сьогодні не змінились та продовжують існувати.
При цьому, на думку слідчого, більш м'які запобіжні заходи не можуть бути застосовані, оскільки не забезпечать належної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_5 .
Зважаючи на те, що завершити розслідування до зазначеного строку не видається можливим, у зв'язку з тим, що у кримінальному провадженні необхідно виконати ряд слідчих (процесуальних) дій, які мають значення для забезпечення повного та неупередженого розслідування, а строк тримання під вартою підозрюваного завершується, слідчий звернувся до суду з цим клопотанням.
Згідно протоколу автоматизованого визначення слідчого судді від 19.02.2026 для розгляду клопотання визначено слідчого суддю ОСОБА_1 .
Прокурор ОСОБА_3 клопотання слідчого підтримав, зазначивши, що за наявності обґрунтованої підозри, ризики, передбачені п.п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, продовжують існувати та підтверджуються зібраними матеріалами під час досудового розслідування, просив задовольнити клопотання та продовжити підозрюваному ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки у органу досудового розслідування ще є необхідні процесуальні дії, які потрібно провести. Застосування менш суворого запобіжного заходу, на цей час, вважає не можливим, оскільки такий не зможе забезпечити належний рівень гарантії належної процесуальної поведінки останнього.
Захисник ОСОБА_4 заперечував проти клопотання слідчого про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та вважав за можливе застосувати до ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту. Крім того, захисник зазначив, що ОСОБА_5 потребує належної медичної допомоги, яка в умовах ДУ «Київський слідчий ізолятор» є неналежною.
Підозрюваний ОСОБА_5 підтримав позицію свого захисника.
Заслухавши думку учасників судового провадження, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя вважає за необхідне зазначити про таке.
У судовому засіданні встановлено, що слідчими ГУНП в Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12025110000001074 від 28.12.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України.
Нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва здійснюється, зокрема прокурорами Київської обласної прокуратури.
29.12.2025 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України, а саме у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинили загибель кількох осіб.
30.12.2025 ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва у справі № 761/54270/25 до підозрюваного ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави строком до 26.02.2026.
Постановою керівника Київської обласної прокуратури ОСОБА_25 від 19.02.2026 продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні до 3 (трьох) місяців.
Частиною 1 статті 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.
За приписами ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
У розділі ІІ КПК України вказані заходи забезпечення кримінального провадження. З метою досягнення дієвості кримінального провадження застосовуються заходи його забезпечення, до яких зокрема віднесені запобіжні заходи (п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України).
Згідно з положеннями ч.ч. 1, 3, 5 ст. 199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою має право подати прокурор, слідчий за погодженням з прокурором не пізніше ніж за п'ять днів до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити: 1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; 2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Слідчий суддя зобов'язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.
Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.
Поняття обґрунтованої підозри та чіткі критерії її оцінки у національному законодавстві не визначені. Проте воно висвітлено у практиці Європейського суду з прав людини, що підлягає застосуванню українськими судами. Зважаючи на неї, обґрунтована підозра не передбачає наявності достовірного знання про вчинення особою кримінального правопорушення. Однак вона повинна бути заснована на об'єктивних фактах, наданих суду стороною обвинувачення. Цей стандарт переконання є нижчим, ніж стандарт переконання «поза розумним сумнівом», та вимагає меншої ваги доказів, ніж для вирішення судом питання про винуватість чи невинуватість особи на стадії судового розгляду.
Слідчий суддя не має процесуальних повноважень вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час судового розгляду кримінального провадження, зокрема оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення.
Не вдаючись до детального аналізу, оцінки дій, винуватості особи та не порушуючи презумпції невинуватості на цій стадії кримінального провадження, слідчий суддя повинен пересвідчитись, що повідомлена підозра є обґрунтованою, тобто такою, що передбачає наявність достатніх даних, які б могли переконати об'єктивного та стороннього спостерігача у тому, що особа могла вчинити правопорушення у якому її підозрюють та достатньою для застосування щодо неї обмежувальних заходів.
З урахуванням письмових доказів, що додані до клопотання та досліджені в судовому засіданні, здійснюючи їх оцінку за своїм внутрішнім переконанням, слідчий суддя вважає, що на день розгляду клопотання, ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України, що підтверджується матеріалами кримінального провадження долученими слідчим до клопотання та дослідженими слідчим суддею у їх сукупності.
Крім того, описана у клопотанні фабула у сукупності з наданими прокурором поясненнями та представленими матеріалами кримінального провадження дає слідчому судді можливість дійти висновку про наявність ознак кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України.
Водночас при вирішенні питання про доцільність продовження строку тримання підозрюваного під вартою, слідчий суддя повинен переконатися, що існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України та відсутність обставин, які є підставою для застосування більш м'яких запобіжних заходів.
При визначенні ризиків закон не вимагає неспростовних доказів того, що підозрюваний однозначно, поза всяким сумнівом, здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає обґрунтування, що він має реальну можливість їх здійснити під час вирішення питання про продовження строку запобіжного заходу або в майбутньому.
Слідчий суддя вважає, що підозрюваний ОСОБА_5 , знаючи, що за кримінальне правопорушення, вчинення якого йому інкримінується, передбачено покарання у виді позбавленням волі на строк до десяти років з позбавленням права керування транспортними засобами на строк до трьох років, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду.
Враховуючи вищевикладене, а також дані про особу підозрюваного, слідчий суддя, приходить до висновку про доведеність слідчим у клопотанні ризику можливості підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та суду, достатні стримуючі фактори, які б свідчили про протилежне, в матеріалах провадження відсутні.
При цьому, враховуючи стадію кримінального провадження (досудове розслідування), необхідність подальшого збирання доказів, враховуючи обізнаність підозрюваного про деякі речі та документи, що можуть мати доказове значення у кримінальному провадженні, а також про учасників кримінального провадження, враховуючи характер інкримінованого кримінального правопорушення, останній, з метою уникнення кримінальної відповідальності, може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні.
Оцінюючи можливість впливу на свідків, потерпілих, слідчий суддя виходить із передбаченої КПК України процедури отримання, зокрема, свідчень від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме: спочатку на стадії досудового розслідування свідчення отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на свідченнях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК України).
За таких обставин, ризик впливу існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом свідчень від свідків та дослідження їх судом.
Крім того, слідчий суддя враховує, що покази свідків у зазначеному кримінальному провадженні мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження та можуть суттєво вплинути на становище ОСОБА_5 як підозрюваного, а тому наявні обґрунтовані підстави вважати, що останній наділений потенційною можливістю, в тому числі і дистанційно, через інших осіб, впливати на свідків у кримінальному провадженні з метою схилити їх не давати правдиві, послідовні показання у ході судового розгляду та/або змінити свої показання, для уникнення або мінімізації кримінальної відповідальності.
На думку слідчого судді, на цьому етапі досудового розслідування будь-який більш м'який запобіжний захід надасть можливість підозрюваному контактувати, у тому числі дистанційно, за допомогою різних видів засобів зв'язку, зі свідками у кримінальному провадженні.
Також слідчим суддею враховано дані про особу підозрюваного ОСОБА_5 , його вік, стан здоров'я, сімейний стан, дані про соціальні зв'язки та спосіб життя, з урахуванням чого слідчий суддя не знаходить підстав для застосування іншого, більш м'якого запобіжного заходу, оскільки враховуючи наявні ризики, обставини вчинення злочину та його наслідки і суспільну небезпеку, зокрема те, що можливі неправомірні дії підозрюваного спричинили смерть двох осіб, а також спричинили різного ступеня тяжкості тілесних ушкоджень значній кількості осіб, в тому числі малолітній дитині, в цьому випадку загальносуспільний інтерес переважає його інтереси на особисту свободу.
Отже, слідчий суддя вважає доведеним наявність раніше заявлених ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, на які вказує прокурор, у зв'язку з чим клопотання підлягає задоволенню, оскільки, в цьому випадку запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, як захід процесуального примусу, є виправданим.
Згідно ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначає розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України.
Разом з цим, відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні, зокрема, щодо злочину, який спричинив загибель людини.
Як вбачається із аналізу положень ч. 4 ст. 183 КПК України, можливість слідчого судді не визначати розмір застави у визначених цією нормою випадках є правом слідчого судді, а не його обов'язком.
Досліджуючи матеріали кримінального провадження, слідчий суддя враховує конкретні обставини кримінального провадження, обсяг повідомленої підозри, спосіб вчинення інкримінованого кримінального правопорушення, його високий ступінь небезпеки, стадію досудового розслідування, майновий, сімейний стан та інші дані, які характеризують особу підозрюваного та його спосіб життя, у зв'язку з чим слідчий суддя вважає, що наразі відсутні підстави для визначення розміру застави, що узгоджується із приписами ч. 4 ст. 183 КПК України.
У судовому засіданні не встановлено обставин, які б свідчили, що підозрюваний ОСОБА_5 за станом здоров'я не може утримуватися в умовах слідчого ізолятора.
При цьому, враховуючи пояснення сторони захисту, слідчий суддя вважає за необхідне зобов'язати начальника ДУ «Київський слідчий ізолятор» забезпечити надання належної медичної допомоги ОСОБА_5 під час утримання останнього в умовах ДУ «Київський слідчий ізолятор».
На обґрунтування обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення строку тримання під вартою ОСОБА_5 , слідчим у клопотанні зазначено про складність кримінального провадження, а також про необхідність проведення слідчих дій, необхідність виконання процесуальних дій, і зазначене, на думку слідчого судді, прямо вказує на об'єктивну неможливість завершити досудове розслідування в межах строку тримання під вартою ОСОБА_5 , визначеного раніше.
З урахуванням вимог ст.ст. 115, 197 КПК України, слідчий суддя вважає за необхідне визначити строк дії ухвали про тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_5 в межах строку досудового розслідування до 29.03.2026.
Керуючись статтями 2, 7, 8, 177, 178, 183, 193, 194, 196, 199, 372, 532 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя
постановив:
Клопотання заступника начальника відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУ Національної поліції в Київській області підполковник поліції ОСОБА_6 , погоджене прокурором відділу Київської обласної прокуратури ОСОБА_3 , про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.
Продовжити строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Строк дії ухвали про тримання підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під вартою визначити в межах строку досудового розслідування, тобто до 29 березня 2026 року включно.
Зобов'язати начальника ДУ «Київський слідчий ізолятор» забезпечити надання належної медичної допомоги ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під час утримання останнього в умовах ДУ «Київський слідчий ізолятор».
Ухвала підлягає негайному виконанню.
На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Київського апеляційного суду прокурором, підозрюваним, його захисником протягом п'яти днів з дня її проголошення може бути подана апеляційна скарга.
Слідчий суддя ОСОБА_26