Справа № 761/6640/26
Провадження № 1-кс/761/5251/2026
26 лютого 2026 року місто Київ
Слідчий суддя Шевченківського районного суду міста Києва судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 (в режимі відеоконференції),
підозрюваної ОСОБА_5 (в режимі відеоконференції),
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Київській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором відділу Київської обласної прокуратури ОСОБА_3 ,
про застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту відносно
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Стара Водолага Нововодолазького району Харківської області, українки, громадянки України, з вищою освітою, працевлаштованої, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,
підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 149 КК України, у кримінальному провадженні, внесеному 08.08.2024 до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 12024110000000386,
установив:
25.02.2026 старший слідчий СУ ГУНП в Київській області ОСОБА_6 , звернувся до слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва з клопотанням (вх. 17216/26), погодженим прокурором відділу Київської обласної прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 149 КК України, у кримінальному провадженні, внесеному 08.08.2024 до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 12024110000000386.
Обґрунтовуючи подане клопотання, слідчий ОСОБА_6 зазначив про таке.
Слідчими слідчого управління ГУНП в Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12024110000000386, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 08.08.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 149 КК України.
За версією органу досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_5 , у невстановлений досудовим розслідуванням час, перебуваючи у невстановленому досудовим слідством місці, переслідуючи корисливу мету у вигляді одержання стабільних незаконних прибутків від вербування та переміщення людей з метою їх експлуатації, керуючись метою вчинення злочину, спрямованого на порушення конституційних прав людини - особисту волю, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх протиправних дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, вирішила зайнятись злочинною діяльністю, пов'язаною з пошуком, вербуванням осіб жіночої статі серед мешканок України для надання інтим-послуг особам чоловічої статі на території інших держав, з використанням їх уразливого стану через збіг тяжких особистих, сімейних або інших обставин, з метою їх експлуатації, шляхом втягнення у злочинну діяльність, яка полягала в наданні послуг сексуального характеру.
ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вербуванні, вчиненому з метою сексуальної експлуатації з використанням уразливого стану потерпілої, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 149 КК України.
На думку слідчого, обґрунтованість повідомленої підозри ОСОБА_5 у повному обсязі підтверджується сукупністю доказів, здобутих у спосіб, встановлений кримінальним процесуальним законодавством.
Крім того, слідчий звертає увагу слідчого судді на наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Водночас слідчий у клопотанні зазначає, що застосування до ОСОБА_5 більш м'якого запобіжного заходу не зможе в повній мірі запобігти вищезазначеним ризикам та забезпечити його належну процесуальну поведінку.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримав клопотання слідчого та просив його задовольнити з підстав у ньому наведених.
Захисник підозрюваної ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_4 (в режимі відеоконференції) заперечував проти клопотання слідчого, зазначивши про відсутність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, та зазначив про можливість застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешт у певний період доби.
Підозрювана ОСОБА_5 (в режимі відеоконференції) підтримала думку свого захисника.
Вислухавши думку учасників судового провадження, дослідивши додані до клопотання матеріали, слідчий суддя вважає за необхідне зазначити про таке.
У судовому засіданні встановлено, що слідчими слідчого управління ГУНП в Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12024110000000386, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 08.08.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 149 КК України.
Нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва у зазначеному кримінальному провадженні здійснюється, зокрема прокурорами відділу Київської обласної прокуратури.
23.02.2026 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 149 КК України, а саме у вербуванні людини, вчиненому з метою сексуальної експлуатації з використанням уразливого стану потерпілої.
За приписами ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
У розділі ІІ КПК України вказані заходи забезпечення кримінального провадження. З метою досягнення дієвості кримінального провадження застосовуються заходи його забезпечення, до яких зокрема віднесені запобіжні заходи (п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України).
Частинами 1, 2, 3 статті 176 КПК України встановлено, що запобіжними заходами є: 1) особисте зобов'язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою. Тимчасовим запобіжним заходом є затримання особи, яке застосовується з підстав та в порядку, визначеному цим Кодексом. Слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м'яким запобіжним заходом є особисте зобов'язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.
Так, відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до вимог ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв'язку з його доступом до зброї.
Відповідно до ч. 1 ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі. Ухвала про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передається для виконання органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного, обвинуваченого. Орган Національної поліції повинен негайно поставити на облік особу, щодо якої застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, і повідомити про це слідчому або суду, якщо запобіжний захід застосовано під час судового провадження. Працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою підозрюваного, обвинуваченого, який перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на неї зобов'язань, використовувати електронні засоби контролю. Строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Сукупний строк тримання особи під домашнім арештом під час досудового розслідування не може перевищувати шести місяців. По закінченню цього строку ухвала про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту припиняє свою дію і запобіжний захід вважається скасованим.
Частинами 1, 2 ст. 194 КПК України встановлено, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні. Слідчий суддя, суд зобов'язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті.
Поняття обґрунтованої підозри та чіткі критерії її оцінки у національному законодавстві не визначені. Проте воно висвітлено у практиці Європейського суду з прав людини, що підлягає застосуванню українськими судами. Зважаючи на неї, обґрунтована підозра не передбачає наявності достовірного знання про вчинення особою кримінального правопорушення. Однак вона повинна бути заснована на об'єктивних фактах, наданих суду стороною обвинувачення. Цей стандарт переконання є нижчим, ніж стандарт переконання «поза розумним сумнівом», та вимагає меншої ваги доказів, ніж для вирішення судом питання про винуватість чи невинуватість особи на стадії судового розгляду.
Слідчий суддя не має процесуальних повноважень вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час судового розгляду кримінального провадження, зокрема оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення.
Не вдаючись до детального аналізу, оцінки дій, винуватості особи та не порушуючи презумпції невинуватості на цій стадії кримінального провадження, слідчий суддя повинен пересвідчитись, що повідомлена підозра є обґрунтованою, тобто такою, що передбачає наявність достатніх даних, які б могли переконати об'єктивного та стороннього спостерігача у тому, що особа могла вчинити правопорушення у якому її підозрюють та достатньою для застосування щодо неї обмежувальних заходів.
З урахуванням письмових доказів, що додані до клопотання та досліджені в судовому засіданні, здійснюючи їх оцінку за своїм внутрішнім переконанням, слідчий суддя вважає, що на день розгляду клопотання, ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 149 КК України, що підтверджується матеріалами кримінального провадження долученими слідчим до клопотання та дослідженими слідчим суддею у їх сукупності.
Крім того, описана у клопотанні фабула у сукупності з наданими прокурором поясненнями та представленими матеріалами кримінального провадження дає слідчому судді можливість дійти висновку про наявність ознак кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 149 КК України.
Водночас обов'язковою умовою для застосування запобіжного заходу має бути доведеність сукупності обставин, визначених ч. 1 ст. 194 КПК України, яка вимагає довести не лише наявність обґрунтованої підозри, а надати докази на підтвердження підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, на які посилається слідчий у клопотанні та обґрунтувати недостатність застосування більш м'якого запобіжного заходу для запобігання ризикам, визначеним у клопотанні.
При визначенні ризиків закон не вимагає неспростовних доказів того, що підозрюваний однозначно, поза всяким сумнівом, здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає обґрунтування, що він має реальну можливість їх здійснити під час вирішення питання про застосування запобіжного заходу або в майбутньому.
Слідчий суддя оцінює наявність ризику можливості переховування підозрюваної, як цілком ймовірний, з огляду на додані до клопотання слідчого матеріали, при цьому, враховуючи, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до восьми років.
Враховуючи вищевикладене, а також беручи до уваги обставини кримінального провадження, особу підозрюваної, з урахуванням кваліфікації дій підозрюваної, слідчий суддя, приходить до висновку про доведеність слідчим у клопотанні ризику можливості підозрюваної переховуватися від органів досудового розслідування та суду, достатні стримуючі фактори, які б свідчили про протилежне, в матеріалах провадження відсутні.
При цьому, враховуючи стадію кримінального провадження (досудове розслідування), необхідність подальшого збирання доказів, враховуючи обізнаність підозрюваної про деякі речі та документи, що можуть мати доказове значення у кримінальному провадженні, а також про учасників кримінального провадження, враховуючи характер інкримінованого кримінального правопорушення, остання, з метою уникнення кримінальної відповідальності, може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.
Водночас матеріали клопотання не містять доказів про існування іншого ризику, передбаченого п. 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, зазначений ризик матеріалами клопотання не підтверджується, а його існування не знайшло свого підтвердження під час розгляду клопотання слідчого, тому такі твердження є лише припущеннями з боку сторони обвинувачення.
При застосуванні до підозрюваної запобіжного заходу слідчим суддею також враховано вік та її стан здоров'я, майновий стан, міцність її соціальних та сімейних зв'язків, а також інші обставини, які характеризують її особу та спосіб життя.
З огляду на зазначене, слідчий суддя приходить до висновку про наявність достатніх підстав для застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у певний період доби з 20 год 00 хв по 06 год 00 хв.
У зв'язку із зазначеним, слідчий суддя вважає, що матеріали клопотання містять достатньо підстав для застосування відносно підозрюваної ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у певний період доби, із покладенням на останню обов'язків, а саме: прибувати до слідчого, прокурора та суду (в залежності від стадії кримінального провадження) за першою вимогою; повідомляти слідчого, прокурора, суд (в залежності від стадії кримінального провадження) про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; здати на зберігання до Головного управління ДМС у Харківській області паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України.
Разом з тим, слідчий суддя вважає за необхідне зробити застереження щодо випадків, коли підозрюваний може залишати місце свого проживання, а саме: у випадку необхідності отримання невідкладної медичної допомоги та прибуття до укриття чи бомбосховища обумовленого сиреною та/або повідомленням «Повітряна тривога».
Слід зазначити, що у разі невиконання обов'язків до підозрюваного може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід та накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Також слід роз'яснити підозрюваному, що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою підозрюваного, обвинуваченого, який перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на неї зобов'язань, використовувати електронні засоби контролю.
Керуючись статтями 2, 7, 22, 26, 177, 178, 181, 193, 194, 196, 372, 376, 532 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя
постановив:
Клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Київській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором відділу Київської обласної прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту - задовольнити частково.
Застосувати до підозрюваної ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у певний період доби.
Зобов'язати підозрювану ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , кожного дня з 20 год 00 хв по 06 год 00 хв наступної доби, за виключенням випадків необхідності отримання невідкладної медичної допомоги та прибуття до укриття чи бомбосховища обумовленого сиреною та/або повідомленням «Повітряна тривога».
Строк дії ухвали про застосування запобіжного заходу відносно підозрюваної ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вигляді домашнього арешту визначити в межах строку досудового розслідування, а саме до 23 квітня 2026 року.
На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на підозрювану ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , такі обов'язки:
- прибувати до слідчого, прокурора та суду (в залежності від стадії кримінального провадження) за першою вимогою;
- повідомляти слідчого, прокурора, суд (в залежності від стадії кримінального провадження) про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- здати на зберігання до Головного управління ДМС у Харківській області паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України.
Ухвалу передати для виконання органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваної ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого у кримінальному провадженні.
У разі невиконання обов'язків до підозрюваної може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід та накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
В іншій частині клопотання - відмовити.
На ухвалу протягом п'яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга до Київського апеляційного суду.
Слідчий суддя ОСОБА_1