Справа № 953/12476/25
н/п 2-а/953/26/26
16 березня 2026 року м.Харків
Київський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді - Демченко С.В.,
за участю:
позивача - ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання - Тюльпа Я.Д.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
24 листопада 2025 року ОСОБА_1 засобами «Електронний суд» звернувся до суду з адміністративною позовною заявою до Департаменту патрульної поліції, в якій просить скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 5975370 від 20 жовтня 2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 127 КУпАП, а провадження по справі закрити.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 24 вересня 2025 року стосовно нього було складено постанову про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 127 КУпАП серії ЕНА № 5794579. Того ж дня він направив на електрону пошту УПП в Харківській області заяву про скасування зазначеної вище постанови та вже 03 жовтня 2025 року отримав відповідь про скасування постанови серії ЕНА № 5794579 від 24 вересня 2025 року та повідомлення про дату призначення повторного розгляду справи - 20 жовтня 2025 року. Після чого, 13 жовтня 2025 року за його запитом були надані матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 127 КУпАП, а саме - один файл з відеозаписом БК № 471153. Вказав, що йому не були надані докази на підтвердження вчинення ним 24 вересня 2025 року адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 127 КУпАП. 20 жовтня 2025 року інспектор 1 взводу 6 роти 3 батальйону УПП в Харківській області Коваленко О.В. склав щодо нього постанову серії ЕНА № 5975370 у справі про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 127 КУпАП за порушення вимог п. 6.6.а ПДР. Вважає вказану постанову незаконною та такою, що підлягає скасуванню. Зазначив, що оскаржувана постанова винесена з порушенням процедури, оскільки до матеріалів справи долучений відеозапис, який неналежним чином оформлений, не був долучений працівником поліції до матеріалів справи та не був наданий йому для ознайомлення йому, як учаснику по справі. На переконання позивача, долучений до матеріалів справи відеозапис не містить доказів, які б беззаперечно підтвердили факт того, що на кермі його велосипеда, яким він керував 24 вересня 2025 року, відсутній «звуковий сигнал». Зауважив на тому, що 20 жовтня 2025 року під час розгляду справи про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 127 КУпАП йому вперше було надано для ознайомлення відеозапис, на якому зафіксований факт його керування велосипедом. Зі змістом вказаного відеозапису він ознайомився з особистого телефону поліцейського Коваленка О.В. Під час ознайомлення з даним відеозаписом він неодноразово робив зауваження щодо форми демонстрації відеозапису та з приводу того, що з його змісту неможливо будь-що розгледіти. Також він наполягав на тому, що даний відеозапис не може бути доказом у цій справі. Зауважив на тому, що відео було зроблено на реєстратор, який був закріплений на внутрішній стороні лобового скла автомобіля, який рухався в протилежному напрямку по вул. Шевченка, з відстані 15 метрів. Акцентував увагу на тому, що на відеозаписи відсутній звук. Разом з тим, саме вказаний відеозапис став основним доказом у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 127 КУпАП. Посилався на те, що він був позбавлений можливості реалізувати свої права, передбачені ст. 268 КУпАП ,та надати відповідні заперечення з приводу наданого йому для ознайомлення безпосередньо під час розгляду справи, відеозапису. На переконання сторони позивача, вказана постанова винесена з порушенням норм чинного законодавства, а тому підлягає скасуванню.
Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 25 листопада 2025 року адміністративну позовну заяву було залишено без руху, позивачу наданий строк для усунення недоліків 10 днів з дня вручення копії ухвали. У встановлений законом строк позивач усунув недоліки позовної заяви.
Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 02 грудня 2025 року провадження по справі відкрито в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням сторін.
16 грудня 2025 року на адресу суду від представника ДПП Ільченко Є.С. надійшло клопотання про долучення доказів.
16 грудня 2025 року на адресу суду від представника ДПП Ільченко Є.С. надійшов відзив на позовну заяву, в якому провила відмовити у задоволенні позову, посилаючись на те, що оскаржувана постанова прийнята в межах компетенції уповноваженої посадової особи, з дотриманням вимог ст. 245, 251, 252, 280, 283 КУпАП, ґрунтується на належних та допустимих доказах, відповідає принципам законності, обґрунтованості та юридичної визначеності. Факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення підтверджується сукупністю належних і допустимих доказів, а саме: відеозаписом події з відеореєстратора інструктора, який безпосередньо фіксує характер руху позивача, різкість маневру, створення небезпечної дорожньої обстановки; відеозаписом розгляду справи з бодікамери поліцейського, який підтверджує роз'яснення позивачу його процесуальних прав, дослідження доказів, надання позивачем пояснень; письмовими поясненнями позивача. Зауважила на тому, що у своїх особистих письмових поясненнях позивач прямо зазначив, що звуковий сигнал на велосипеді був зламаний та знятий, чим фактично визнав обставини правопорушення. Дії позивача повністю охоплюються диспозицією ч. 2 ст. 127 КУпАП, наведені докази є належними та допустимими, а їх сукупність є достатньою для встановлення події та складу адміністративного правопорушення. Позивач був повідомлений про дату, час та місце повторного розгляду справи та особисто прибув до УПП 20 жовтня 2025 року, був ознайомлений з матеріалами справи, у тому числі з відеозаписами, які інспектор використав при винесенні постанови, висловлював зауваження щодо форми та якості відтворення відеозапису, наполягав на демонстрації фрагментів, просив збільшувати зображення тощо, надавав власні пояснення, демонстрував встановлений на велосипеді пристрій «звуковий сигнал» (дзвіночок) та звуковий прилад AirZound, озвучував клопотання про повторний перегляд відео. Позивач фактично реалізував свої права, передбачені ст. 268 КУпАП: був присутній при розгляді, надавав пояснення, заявляв клопотання, заперечував проти доказів, пропонував поліцейському свою оцінку відеозаписів та інших матеріалів. Непогодження позивача з оцінкою доказів посадовою особою та його незадоволення тим, що інспектор не поділяє його суб'єктивної думки щодо змісту відеозапису, не є порушенням статті 268 КУпАП. Твердження позивача про наявність звукового сигналу на його велосипеді не узгоджуються з матеріалами справи, зокрема з усними та письмовими поясненнями самого позивача, наданими ним під час складання та розгляду постанови у справі про адміністративне правопорушення. У власноручно написаних позивачем поясненнях, поданих під час розгляду справи 20 жовтня 2025 року, позивач прямо зазначив про відсутність звукового сигналу на велосипеді станом на 24 вересня 2025 року, у зв'язку з його несправністю, без будь-яких застережень чи уточнень щодо наявності альтернативного пристрою. Викладені у позовній заяві твердження позивача мають розширений та деталізований характер, проте за своїм змістом суперечать його попереднім власним поясненням, наданим у межах адміністративного провадження, що свідчить про їх адаптацію до процесуальної позиції у суді та спрямованість на уникнення відповідальності.
17 грудня 2025 року на адресу суду від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій зазначив, що сторона відповідача, заперечуючи щодо позову, не надала жодних доказів на підтвердження в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 127 КУпАП. 24 вересня 2025 року він повідомляв співробітникам поліції, що штатний звуковий сигнал - пневматична дудка через несправність була демонтована з його транспортного засобу, при цьому, жодного разу у своїх усних чи письмових поясненнях він не наголошував на тому, що під час руху - 24 вересня 2025 року на його транспортному засобі взагалі був відсутній технічний засіб. Жодних допустимих та достовірних доказів, які б свідчили про те, що на його транспортному засобі був відсутній звуковий сигнал, матеріали справи не містять. Зауважив на тому, що долучений стороною відповідача до відзиву на позовну заяву відеозапис “Запис Бк471153» з вільним трактуванням інформації, взагалі не зазначений у оскаржуваній постанові.
Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, зазначених у позові та у відповіді на відзив, просив їх задовольнити.
Представник відповідача УПП в Харківській області ДПП у судове засідання не з'явився про час дату та місце судового засідання був повідомлений своєчасно та належним чином, про причини неявки суд не повідомив.
Суд, вислухавши пояснення позивача, всебічно, повно, об'єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, з'ясувавши обставини, на які посилались сторони як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши матеріали справи, оцінивши ці докази в сукупності, визнає позов таким, що підлягає задоволенню з таких підстав.
Суд встановив, що 24 вересня 2025 року поліцейський взводу 1 роти 6 батальйону 3 УПП в Харківській області ДПП Коваленко О.В. виніс постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 5794579, на підставі якої ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 127 КУпАП за порушення п. 6.6.а ПДР.
03 жовтня 2025 року поліцейський взводу 1 роти 6 батальйону 3 УПП в Харківській області ДПП Коваленко О.В. виніс рішення щодо скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 5794579 від 24 вересня 2025 року.
Зі змісту повідомлення заступника начальника управління - начальника відділу моніторингу та аналітичного забезпечення УПП в Харківській області ДПП Диняка Я. від 03 жовтня 2025 року вбачається, що на електронну адресу ОСОБА_1 направлено повідомлення про запрошення до підрозділу патрульної поліції для розгляду справи про адміністративне правопорушення на 20 жовтня 2025 року на 08 годину 30 хвилин.
20 жовтня 2025 року поліцейський взводу 1 роти 6 батальйону 3 УПП в Харківській області ДПП Коваленко О.В. виніс постанову про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 5975370, на підставі якої ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 127 КУпАП та на нього накладений штраф у розмірі 340 гривень.
Як вбачається зі змісту оскаржуваної постанови, ОСОБА_1 24 вересня 2025 року о 10 годині 25 хвилин керував транспортним засобом - велосипедом з відсутнім звуковим сигналом, чим порушив п. 6.6.а ПДР.
Приписами ч. 1 ст. 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
За змістом ч. 2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Статтею 7 КУпАП гарантовано, що ніхто не може бути підданим заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.
Правила дорожнього руху відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством (ПДР України). Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків. Кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила.
Відповідно до статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно з п. 1 статті 247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення.
Притягнути до адміністративної відповідальності можна лише ту особу, яка вчинила дії, що підпадають під ознаки адміністративного правопорушення та яка є або може бути суб'єктом адміністративного правопорушення.
Притягненню до адміністративної відповідальності особи обов'язково повинна передувати належна та вчинена у відповідності до вимог чинного законодавства поведінка суб'єкта владних повноважень, зокрема поліцейського, а також встановлення останнім факту вчинення особою адміністративного правопорушення, відповідальність за вчення якого передбачена чинним законодавством.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Наведеним конституційним положенням кореспондує частина перша статті 8 Закону України «Про Національну поліцію».
Згідно з п. 8 частини першої статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.
Пунктом 11 частини першої статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
За змістом статті 222 Кодексу України про адміністративні правопорушення органи Національної поліції розглядають справи, зокрема, про порушення правил дорожнього руху - частини перша, друга і третя статті 127. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Як вбачається зі змісту оскаржуваної постанови, ОСОБА_1 24 вересня 2025 року о 10 годині 25 хвилин керував транспортним засобом - велосипедом з відсутнім звуковим сигналом, чим порушив п. 6.6.а ПДР та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 127 КУпАП.
Положеннями ч. 2 ст. 127 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за порушення правил дорожнього руху особами, які керують велосипедами, гужовим транспортом, і погоничами тварин.
Пунктом 6.6.а ПДР України велосипедисту забороняється керувати велосипедом з несправним гальмом, звуковим сигналом, а в темну пору доби і в умовах недостатньої видимості - з вимкненим ліхтарем (фарою) чи без світлоповертачів.
З матеріалів справи вбачається, що оскаржуваною постановою позивач притягнутий до відповідальності за керування велосипедом з несправним звуковим сигналом.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Відповідно до ст. 251 КпАП України доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
В силу положень ч. 1 ст. 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення.
Згідно з ч. 1 ст. 75 КАС України достовірним є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи, а ч. 1, 2 ст. 76 КАС України передбачає, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування та суд вирішує питання про достатність доказів відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Обґрунтовуючи правомірність притягнення позивача до адміністративної відповідальності, відповідач надав відзив, до якого долучив в якості доказу диск з відеозаписами № БК474434 та № БК474434.
Дослідивши диск з відеозаписом № БК474434, суд встановив, що на ньому зафіксовані події, що мали місце 20 жовтня 2025 року, а саме - розгляд справи про адміністративне правопорушення у приміщенні УПП в Харківській області за участі позивача ОСОБА_1 .
Суд бере до уваги, що саме відеозапис № БК474434 зазначений у постанові про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 5975370 від 20 жовтня 2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 127 КУпАП, та відповідно є доказом у справі, що розглядалася 20 жовтня 2025 року.
Разом з тим, на вказаному відеозаписі відсутні події, що мали місце 24 вересня 2025 року о 10 годині 25 хвилин, за вчинення яких ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 127 КУпАП.
Суд також дослідив у судовому засіданні долучений стороною відповідача до відзиву на позовну заяву диск з відеозаписом № Бк471153, на якому зафіксовані події, що мали місце 24 вересня 2025 року.
Разом з тим, суд бере до уваги, що відомості про вказаний відеозапис не зазначені у п. 7 постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 5975370 від 20 жовтня 2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 127 КУпАП, та відповідно не є доказом у цій справі.
Окрім того, суд встановив, що зі змісту вказаного відеозапису неможливо встановити наявність чи відсутність на велосипеді, яким 24 вересня 2025 року керував позивач, звукового сигналу.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд робить висновок, що матеріали справи не містять даних, які б підтверджували факт того, що на велосипеді, яким керував ОСОБА_1 24 вересня 2025 року, був відсутній чи несправний звуковий сигнал.
За таких обставин у діях ОСОБА_1 відсутній склад правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 127 КУпАП, що виключає можливість його притягнення до адміністративної відповідальності.
Згідно зі ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
З урахуванням викладеного, наявні правові підстави для задоволення позовних вимог та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 5975370 від 20 жовтня 2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 127 КУпАП, та закриття провадження у справі.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З огляду на викладене суд стягує на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції сплачений ним при зверненні до суду судовий збір у розмірі 484,48 гривень.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 9, 72-78, 242, 243, 244, 246, 286 КАС України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - задовольнити.
Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 5975370 від 20 жовтня 2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 127 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 340 гривень, провадження у справі - закрити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань, призначених для Департаменту патрульної поліції, на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору у розмірі 484 (чотириста вісімдесят чотири) гривні 48 (сорок вісім) копійок.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено в день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідач - Департамент патрульної поліції, код ЄДРПОУ: 40108646, місцезнаходження: м. Київ, вул. Федора Ернста, буд. 3.
Повний текст рішення складений та підписаний 16 березня 2026 року.
Суддя С.В. Демченко