Справа № 182/8030/25
Провадження № 2/0182/3283/2026
Іменем УКРАЇНИ
16.03.2026 м. Нікополь
Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі головуючого-судді Рунчевої О.В., розглянувши в м. Нікополі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
12.12.2025 року ОСОБА_1 звернулась до Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області із даним позовом про розірвання шлюбу, мотивуючі свої вимоги наступним.
15.06.1996 року позивач зареєструвала шлюб з відповідачем. Неповнолітніх дітей подружжя не мають.
Шлюбні відносини між сторонами припинені, проживають окремо, спільне господарство не ведуть, мають окремий бюджет. Спільне життя не склалося через розбіжність характерів та різні погляди на сімейний побут, внаслідок чого сторони втратили почуття любові та поваги один до одного. ОСОБА_1 зазначає, що спільне проживання з відповідачем є неможливим та суперечить її інтересам, а тому на примирення вона не згодна. Майновий спір відсутній. Неодноразові спроби примирення результату не дали. За таких обставин позивачка вважає, що подальше збереження шлюбу є недоцільним і просить його розірвати.
Ухвалою Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 18.12.2025 року відкрито провадження по справі, постановлено розглянути справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, відповідачеві роз'яснено його право на подання відзиву на позовну заяву (а.с.11-12).
Відповідач повідомлявся про розгляд справи, шляхом надсилання на адресу його реєстрації копії ухвали про відкриття провадження та копії позовної заяви з додатками, про що свідчить конверт (а.с.16), який повернувся на адресу суду, як не вручений, за відсутністю адресата за вказаною адресою, відзиву на позовну заяву на адресу суду у встановлений законом строк не надіслав. Ухвала про відкриття провадження у відповідності до ч. 8 ст. 128, ч. 1 ст. 131 ЦПК України, вважається доставленою.
У відповідності до положень ст. 280 ЦПК України, враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає за можливе вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів та ухвалити заочне рішення, оскільки відсутні заперечення позивача щодо заочного розгляду справи.
Дослідивши письмові матеріали справи суд приходить до наступного.
Як встановлено судом, 15.06.1996 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 був укладений шлюб, зареєстрований Відділом реєстрації актів громадянського стану виконкому Нікопольської міської ради народних депутатів Дніпропетровської області, актовий запис №250 (а.с.5).
Неповнолітніх дітей подружжя не мають.
Шлюбні стосунки між сторонами припинені. Причиною тому послугували розбіжність характерів, різні погляди на сімейне життя, права та обов'язки подружжя, ведення спільного господарства. Сторони проживають окремо, спільне господарство не ведуть, мають окремий бюджет, а тому шлюб носить формальний характер. Між подружжям втрачено почуття любові та поваги один до одного, кожен з них живе своїм окремим життям та власними інтересами, втрачено всі духовні та фізичні зв'язки. На примирення позивачка не згодна, таким чином, подальше збереження сім'ї суперечить її інтересам.
Відповідно до ч.3 ст. 105 Сімейного Кодексу України (далі - СК України) шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, беручи до уваги вимоги ст. 110 СК України.
Згідно зі ст.24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст.16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім'ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання. Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя (ст. 110 СК України). Оскільки позивач наполягає на розірванні шлюбу, то відповідно відмова в розірванні шлюбу буде примушенням до шлюбу та шлюбним відносинам, що є неприпустимим.
Відповідно до ч.2 ст.112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, що мають істотне значення.
Згідно ч.2 ст.114 СК України у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
Згідно з ч. 3 ст.115 СК України, документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
Задовольняючи позов про розірвання шлюбу, суд виходить з того, що добровільність шлюбу - одна з основних його засад.
Враховуючи той факт, що шлюб повинен відповідати волевиявленню особи та, зважаючи на те, що збереження сім'ї буде суперечити інтересам позивачки, а також на те, що примушення до шлюбу є неприпустимим, суд дійшов висновку, що шлюб фактично припинив своє існування, а тому необхідно його розірвати, задовольнивши тим самим позовні вимоги.
Згідно ст. 141 ЦПК України, у зв'язку із задоволенням позову з відповідача підлягають стягненню на користь позивачки судові витрати. При цьому, вона не наполягала на відшкодуванні судового збору.
Керуючись ст.ст.56,110,112,113,115 СК України, ст.ст. 12,13,18,76,81,141,247,263-265 ЦПК України, суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Шлюб, зареєстрований 15.06.1996 року Відділом реєстрації актів громадянського стану виконкому Нікопольської міської ради народних депутатів Дніпропетровської області між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , актовий запис №250 - розірвати.
Після розірвання шлюбу ОСОБА_2 залишити прізвище « ОСОБА_4 », ОСОБА_1 залишити прізвище « ОСОБА_4 ».
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку.
На рішення може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його повного складання.
Суддя: О. В. Рунчева