Справа № 177/497/26
Провадження № 3/177/159/26
Іменем України
16 березня 2026 року м. Кривий Ріг
Суддя Криворізького районного суду Дніпропетровської області Суботіна С. А.
за участі захисника особи, яка притягається до відповідальності ОСОБА_1 , адвоката Халупка С.В., розглянувши, у режимі відео конференції, матеріали справи, що надійшли від полку патрульної поліції в місті Кривий Ріг Управління патрульної поліції в Дніпропетровської області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,
за ч. 1 ст. 130 КУпАП, -
ОСОБА_1 , 05.02.2026 о 23 год. 51 хв., керував транспортним засобом Volkswagen Golfplus, р/н НОМЕР_2 , по автодорозі траси Н-23 104 км 353 м на території Лозуватської ОТГ Криворізького району Дніпропетровської області, з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, поведінка, що не відповідає обстановці. В порушення вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху України від проходження огляду на встановлення стану сп'яніння у встановленому законом порядку за допомогою Alcotest Drager на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі відмовився, що зафіксовано на нагрудні відео реєстратори.
ОСОБА_1 до суду не з'явився, повідомлявся належним чином, реалізував своє право на захист, передбачене ст. 268 КУпАП, та до участі в справі залучив захисника, адвоката Халупка С.В., а тому засідання проведено за відсутністю ОСОБА_2 .
Суддя враховує, що неявка особи, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення, належним чином повідомленого про дату, час та місце судового розгляду справи, являється його волевиявленням. Беручи до уваги викладене, зважаючи на положення ст. 268 КУпАП, що не містить імперативної заборони щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення за ст. 130 КУпАП у відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, судове засідання проведено без ОСОБА_1 .
Через систему «Електронний суд» захисником особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_3 , 12.03.2026 подано письмові пояснення по справі, у яких останній зазначає, що в порушення вимог КУпАП, фіксування відмови ОСОБА_1 від проходження огляду зафіксовано в направленні та акті огляду раніше, ніж підписано документ про роз'яснення наслідків такої відмови. Права, передбачені ст. 268 КУпАП та ст. 63 Конституції України, роз'яснені водієві лише під час складання протоколу, тобто вже після фіксації всіх юридично значущих дій. Тобто, відмова особи, яка не була попередньо проінформована про правові наслідки такої відмови, не може кваліфікуватись як умисне ухилення від огляду в розумінні ч. 1 ст. 130 КУпАП, що виключає можливість формування вини у формі умислу, що є обов'язковим елементом суб'єктивної сторони даного правопорушення. Поліцейськими особу ОСОБА_1 встановлено за військовим квитком НОМЕР_3 , зазначено місце роботи як військовослужбовець. При цьому, у жодному документі не міститься згадки про повідомлення або залучення працівників Військової служби правопорядку, що є процесуальним порушенням, яке фактично позбавило ОСОБА_1 додаткового процесуального захисту, гарантованого як військовослужбовцю. Також, матеріали справи не містять жодного об'єктивного доказу перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп'яніння. Зафіксовані поліцейськими ознаки - запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, поведінка, що не відповідає обстановці, є суб'єктивними спостереженнями, які не можуть слугувати належним доказом стану алкогольного сп'яніння, у розумінні ст. 130 КУпАП. Відмова від огляду передбачає, що вона має бути відмовою від огляду, призначеного у зв'язку з обґрунтованими підозрами перебування в стані сп'яніння. Окрім того, працівниками поліції не з'ясовувався службовий характер нічної поїздки військовослужбовця та особливості правового режиму воєнного стану не враховувалися, а тому захисник просить провадження в справі закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення в діях ОСОБА_1 .
Суд, вислухавши пояснення захисника, дослідивши відеозаписи на DVD-диску з відеофіксацією правопорушення та письмові матеріали справи, дійшов до наступного висновку.
Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
У розумінні ст. 280 КУпАП, під час розгляду справи про адміністративне правопорушення орган (посадова особа) зобов'язаний з'ясувати, зокрема, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, тобто перевірити правильність кваліфікації її дій.
Із аналізу ст. ст. 251, 252 КУпАП слідує, що доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. При цьому, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом Volkswagen Golfplus, р/н НОМЕР_2 , 05.02.2026 до моменту пред'явлення поліцейськими вимоги пройти огляд на стан сп'яніння зафіксовано на відеозаписі з диску DVD-R та захисником не оспорюється.
Статтею 14 Закону України «Про дорожній рух» встановлено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
Правила дорожнього руху встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України.
Відповідно до ст. 2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Порушення цих вимог, та відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції містить склад адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 130 КУпАП.
Процедура проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан сп'яніння та оформлення результатів такого огляду, визначено Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказами МВС України та МОЗ України № 1452/735 від 09.11.2015 (далі по тексту - Інструкція).
Відповідно до п. 2, п. 6 розд. І Інструкції, огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Згідно зі ст. 266 КУпАП, огляд водія на стан алкогольного сп'яніння проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Так, у письмових поясненнях захисником викладено доводи стосовно порушень, допущених працівниками поліції під час оформлення адміністративних матеріалів щодо ОСОБА_1 , які повністю спростовуються наданими до справи відеозаписами на DVD-диску.
Оглядом відеозаписів встановлено, що на них зафіксовано обставини зупинки на блок-посту транспортного засобу марки Volkswagen Golfplus, р/н НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_1 через забруднений номерний знак. Працівник поліції представився водію, повідомив про проведення відео фіксування, попросив пред'явити документи та відкрити для огляду багажник. При спілкуванні з ОСОБА_1 працівник поліції спитав чи вживав він алкогольні напої, оскільки відчув від водія запах алкоголю, на що водій погодився, що вживав алкоголь. Після цього поліцейський запропонував ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу, а після його відмови у медичному закладі.
Відповідно до п. п. 67, 68 Постанови Великої Палати Верховного Суду від 30.06.2022 (справа № 9901/159/19) водій зобов'язаний виконувати обов'язки, визначені Законом України «Про дорожній рух» і Правилами дорожнього руху, зокрема виконувати розпорядження поліцейського, яке він дає на підставі цих Правил чи інших нормативних актів, одним з таких розпоряджень поліцейського є вимога пройти саме медичний огляд з метою встановлення стану сп'яніння.
Дотримання водієм транспортного засобу процедури проведення огляду на стан сп'яніння на вимогу працівників поліції є його обов'язком, а тому доводи захисника про те, що працівниками поліції не роз'яснено ОСОБА_1 наслідки відмови від огляду на стан сп'яніння, судом до уваги не приймається.
На відеозаписі зафіксовано, що особу ОСОБА_1 працівником поліції встановлено за військовим квитком, оскільки паспорту при собі він не мав, а посвідчення водія, як з'ясувалося пізніше, взагалі не отримував.
Щодо зауваження захисника щодо службового характеру поїздки ОСОБА_1 під час дії комендантської години та не залучення працівників Військової служби правопорядку, суд зазначає наступне.
Правопорушення, передбачене ст. 130 КУпАП, відноситься до правопорушень на транспорті.
Статтею 255 КУпАП визначено органи, які мають право складати протоколи. Зокрема, органи Національної поліції складають протоколи за ст. 130 КУпАП, а управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України - про правопорушення, вчинені військовослужбовцями, військовозобов'язаними та резервістами під час проходження зборів, а також працівниками Збройних Сил України під час виконання ними службових обов'язків, - стаття 44, частини друга і третя статті 123, статті 172-10 - 172-20, 173, 174, 178, 182, 184-1, 185 і 185-7 КУпАП.
Згідно з ч. 2 ст. 266-1 КУпАП, на яку посилається захисник, дійсно огляд військовозобов'язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, щодо яких є підстави вважати, що вони у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, виконують обов'язки військової служби або перебувають на території військових частин, проводиться посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України або командиром (начальником) військової частини (установи, організації, підприємства, закладу, підрозділу), іншого утвореного відповідно до законів України військового формування, а також правоохоронного органу спеціального призначення, з використанням спеціальних технічних засобів та тестів.
Однак, матеріали справи не містять будь-яких відомостей виконання ОСОБА_1 обов'язків військової служби.
Відеозаписи містять фіксацію надання ОСОБА_1 пояснень на місці зупинки, де він повідомив, що є військовослужбовцем, приїхав додому на своє весілля, яке відбулося цього ж дня, тобто 05.02.2026, а тому посилання захисника на ч. 2 ст. 266-1 КУпАП є безпідставним.
В направленні на огляд водія та акті огляду працівниками поліції зазначені ознаки алкогольного сп'яніння - запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, поведінка, що не відповідає обстановці, виявлені у ОСОБА_1 , які у розумінні п. 3 розд. 1, п. 1 розд. 2 Інструкції визначають наявність в діях водія ознак складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП.
Суд наголошує, що встановлення ознак сп'яніння є суб'єктивним судженням поліцейського, який за своїм внутрішнім переконанням під час спілкуванням із водієм може вбачати ознаки такого сп'яніння, що є безумовною підставою для вимоги в проходженні відповідного огляду. Виявлення та оголошення ознак сп'яніння, не є твердженням про стан сп'яніння водія, а вказує на необхідність в проходженні огляду для спростування або доведення перебування в стані сп'яніння.
Норми Інструкції та КУпАП не вимагають проведення окремої процедури для встановлення ознак сп'яніння, оскільки такі ознаки виявляються поліцейським під час спілкування з водієм та можуть бути спростовані шляхом проходження огляду на стан сп'яніння, чим у цьому випадку ОСОБА_1 не скористався і відмовився від проходження відповідного огляду.
Відповідно до п. 10 Розділу ІІ Інструкції, результати огляду на стан сп'яніння водія транспортного засобу, проведеного поліцейським, зазначаються в акті огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів. У випадку установлення стану сп'яніння результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються у протоколі про адміністративне правопорушення, до якого долучається акт огляду.
Відеозаписами поліцейських беззаперечно підтверджено факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, а тому доводи захисника у частині не підтвердження перебування ОСОБА_1 у стані сп'яніння не заслуговують на увагу.
Жодних грубих порушень норм КУпАП та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, які б виправдовували дії ОСОБА_1 щодо відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, з огляду на виявлення в останнього ознак алкогольного сп'яніння, у судовому засіданні не встановлено.
Виходячи з наведеного, з дотриманням вимог ст.ст. 245, 280 КУпАП, суд всебічно, повно та об'єктивно з'ясував всі обставини справи, які мають значення для її правильного вирішення, дослідив письмові матеріали та дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 міститься склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП за ознаками: відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння.
З урахуванням викладеного, а також характеру скоєного правопорушення, особи правопорушника ОСОБА_1 , його явне зневажливе ставлення до встановленого порядку керування транспортними засобами, суспільну небезпечність адміністративного правопорушення, що створює небезпеку і загрозу як його здоров'ю та життю, так і інших учасників дорожнього руху, відсутність обставин, які б пом'якшували чи обтяжували його відповідальність, суд вважає за необхідне піддати ОСОБА_1 адміністративному стягненню у виді штрафу, передбаченого санкцією ч. 1 ст. 130 КУпАП з позбавленням права керування транспортними засобами.
Згідно зі ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні в справі про адміністративне правопорушення в разі ухвалення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
На підставі викладеного, керуючись ст. 23, 24, 27, 33-35, 40-1, ч. 1 ст. 130, 245, 280, 283, п. 1 ч. 1 ст. 284 КУпАП, суддя, -
Визнати ОСОБА_1 винуватим у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накласти на нього стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави в особі Державної судової адміністрації України судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п'ять) гривень 60 копійок.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку на протязі десяти днів з дня її винесення, шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду через Криворізький районний суд Дніпропетровської області.
Відповідно до ст. 305 КУпАП питання, зв'язані з виконанням постанови про накладення адміністративного стягнення, вирішується органом (посадовою особою), який виніс постанову.
Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати правопорушником штрафу у вище вказаний строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Суддя: