Справа № 203/2294/26
Провадження № 1-кп/0203/1694/2026
13 березня 2026 року м. Дніпро
Центральний районний суд міста Дніпра у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 (в режимі відеоконференції),
обвинуваченого - ОСОБА_4 (в режимі відеоконференції),
захисника - ОСОБА_5 (в режимі відеоконференції),
розглянув у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження, внесене до ЄРДР №62025050030001076 від 15.03.2025 за обвинуваченням
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого в силу ст. 89 КК України,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 408 КК України,-
10.03.2026 до суду надійшов обвинувальний акт у дійсному кримінальному провадженні. Ухвалою судді від 12.03.2026 призначено підготовче судове засідання.
Під час підготовчого судового засідання суд роз'яснив обвинуваченому право заявити клопотання про розгляд кримінального провадження колегіально судом у складі трьох суддів.
Санкцією ч.4 ст. 408 КК України передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до дванадцяти років.
Згідно з ч.4 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд роз'яснює обвинуваченому у вчиненні злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк більше десяти років, право заявити клопотання про розгляд кримінального провадження стосовно нього колегіально судом у складі трьох суддів.
Обвинувачений ОСОБА_4 зазначив, що бажає, щоб розгляд кримінального провадження проводився колегіально.
Захисник підтримав клопотання обвинуваченого.
Прокурор не заперечував з приводу задоволення клопотання обвинуваченого.
Разом з тим, прокурором в судовому засіданні подано клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою на 60 днів, у зв'язку з наявністю ризиків, передбачених п.п. 1,3,4,5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Сторона захисту заперечувала з приводу задоволення клопотання прокурора.
Обвинувачений зазначив, що вважає перебування під вартою необґрунтованим, не мав проходити військову службу через захворювання нервової системи логоневроз, документів про стан здоров'я не має, однак вважає, що вони є в дитячій медичній картці, просив змінити запобіжний захід на особисте зобов'язання.
Заслухав думку учасників, суд доходить висновку про необхідність продовження відносно обвинуваченого застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Відповідно до ч.1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Продовження тримання під вартою може бути виправданим заходом у тій чи іншій справі лише за наявності чітких ознак того, що цього вимагає справжній інтерес суспільства, який, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважає інтереси забезпечення права на свободу.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Суд, оцінюючи вірогідність такої поведінки обвинуваченого, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.
Встановлені під час розгляду клопотання обставини дають підстави для висновку про існування ризиків, передбачених пунктами 1,3,4,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме ризику переховування обвинуваченого від суду, незаконно впливати на свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином чи вчинити інше кримінальне правопорушення.
ОСОБА_4 раніше не судимий, не одружений, не має на утриманні неповнолітніх дітей та непрацездатних осіб, обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення за ч. 4 ст. 408 КК України, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до дванадцяти років, а отже, усвідомлюючи відповідальність, що загрожує йому в разі доведеності вини, може переховуватися від суду.
Також, продовжує існувати ризик незаконного впливу на свідків, які не допитані в судовому засіданні, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином та вчинити інші кримінальні правопорушення, оскільки діяння ОСОБА_4 вже є опосередкованим посяганням на життя та здоров'я інших військовослужбовців та фактичним висловлюванням байдужості до їх безпеки на користь власного страху або вчинення іншого кримінального правопорушення, оскільки обвинувачений може мати доступ до зброї, наразі немає постійного місця роботи та засобів до існування.
Згідно з ч.8 ст. 176 КПК України під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402-405, 407, 408, 429 КК України, застосовується виключно запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті, а саме тримання під вартою.
Відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442-1 Кримінального кодексу України.
Разом з тим, ухвалою слідчого судді від 19.01.2026 ОСОБА_4 разом з обранням запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, визначено альтернативний запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 332 800 грн.
Відтак, суд вважає, що ОСОБА_4 доцільно залишити альтернативний запобіжний захід, на умовах, визначених відповідно до ухвали від 19.01.2026.
Суд також вважає, що застосування інших, більш м'яких запобіжних заходів до обвинуваченого є недостатніми для запобігання ризикам, встановленим ст. 177 КПК України, а тому клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому слід задовольнити.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Рішення суду в даному випадку повинно забезпечувати не тільки права обвинуваченого, а й стандарти охорони загальносуспільних інтересів.
Суд звертає увагу, що в контексті повномасштабної збройної агресії російської федерації інкриміноване кримінальне правопорушення має надзвичайно високий рівень суспільної небезпечності.
З урахуванням наведеного, суд доходить до висновку, що на теперішній час, не зникли, а продовжують існувати ризики, передбачені 1,3,4,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а інші більш м'які запобіжні заходи не зможуть їм запобігти, що підтверджує необхідність продовження відносно ОСОБА_4 строку тримання під вартою.
Керуючись ст.ст. 35,177, 183, 314,315,372 КПК України, -
1.Відкласти підготовче судове засідання у кримінальному провадженні ЄРДР №62025050030001076 від 15.03.2025 за обвинуваченням ОСОБА_4 за ч.4 ст. 408 КК України на 23 березня 2026 року до 12.30 год.
2. Клопотання прокурора щодо продовження строку тримання під вартою обвинуваченого, задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк тримання під вартою на 60 днів, тобто до 11 травня 2026 року, включно, з утриманням в умовах гауптвахти.
На підставі ч. 3 ст. 183 КПК України, з дотриманням п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , встановити заставу у вигляді 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 332800 (триста тридцять дві тисячі вісімсот) гривень.
При внесенні визначеної суми застави ОСОБА_4 з під варти звільнити.
У разі внесення застави, відповідно до ст. 194 КПК України, покласти на ОСОБА_4 наступні обов'язки:
- не відлучатися з визначеного йому місця несення військової служби без дозволу суду;
- повідомляти суд про зміну свого місця перебування;
- прибувати до суду за першою вимогою.
3. Клопотання обвинуваченого про розгляд кримінального провадження колегіально судом у складі трьох суддів, задовольнити.
Справу передати до канцелярії Центрального районного суду міста Дніпра для визначення складу колегії згідно з вимогами ст. 35 КПК України.
Ухвала в частині продовження запобіжного заходу може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Копію ухвали направити обвинуваченому, прокурору до відому, начальнику ІНФОРМАЦІЯ_3 - для виконання.
Суддя ОСОБА_1