Справа № 203/6085/25
Провадження № 2-о/0203/27/2026
06.03.2026 року Центральний районний суд міста Дніпра у складі:
головуючого судді - Єдаменко С.В.,
при секретарі - Пархоменко А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпрі цивільну справу окремого провадження за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про встановлення факту батьківства, -
встановив:
27 серпня 2025 року до Центрального районного суду міста Дніпра звернувся ОСОБА_1 із заявою про встановлення факту батьківства відносно дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . В обґрунтування своїх вимог зазначає, що є батьком дитини. Заявник на початку 2004 року познайомився із ОСОБА_2 , після чого вони почали зустрічатись. Від вказаних стосунків у ОСОБА_2 . ІНФОРМАЦІЯ_2 народилась дитина ОСОБА_3 , у якої в свідоцтві про народження запис про батька дитини зроблено на підставі ч.1 ст.135 СК України. Заявнику про вагітність ОСОБА_2 нічого відомо не було, так як вже на той час вони припинили між собою які небудь стосунки. На початку квітня 2025 року за допомогою соціальних мереж ОСОБА_2 та заявник вийшли на зв'язок, під час спілкування ОСОБА_2 повідомила останньому про те, що вона має дитину ОСОБА_3 яка є його донькою. 16 квітня 2025 року було проведено молекулярно-генетичне експертне дослідження та відповідно до висновку ймовірність того, що ОСОБА_1 , є біологічним батьком дитини ОСОБА_3 , в рамках проведеного дослідження, складає 99,999999%. Заявник дізнавшись про те, що він є біологічним батьком ОСОБА_3 має на меті отримати статус батька, шляхом встановлення факту батьківства з метою виконання своїх батьківських обов'язків. Окрім іншого встановлення факту батьківства має юридичне значення для реалізації його прав та обов'язків як батька, зокрема щодо участі у вихованні дитини, а також для забезпечення спадкових прав ОСОБА_3 , відповідно до ст.1218 ЦК України. Враховуючи викладене, заявник просив суд встановити факт батьківства відносно дитини ОСОБА_3 та зобов'язати відділ ДРАЦС внести зміни до актового запису про народження дитини ОСОБА_3 (а.с.1-2)
Ухвалою судді від 01 вересня 2025 року справу окремого провадження було призначено до розгляду в судовому засіданні на 01 жовтня 2025 року. (а.с.36)
В судове засідання 01 жовтня 2025 року сторони по справі не з'явились, повідомлялись про дату, час та місце розгляду справи належним чином, у зв'язку з чим розгляд справи було відкладено на 14 жовтня 2025 року. (а.с.46)
В судове засідання 14 жовтня 2025 року в режимі відеоконференції з'явився представник заявника, інші сторони по справі в судове засідання не з'явились, повідомлялись про дату, час та місце розгляду справи належним чином. В даному засіданні було ухвалено витребувати інформацію з Міністерства юстиції України та оголосити перерву до 25 листопада 2025 року. (а.с.53)
05 листопада 2025 року надійшла витребувана судом інформація. (а.с.60-62)
В судове засідання 25 листопада 2025 року сторони по справі не з'явились, повідомлялись про дату, час та місце розгляду справи належним чином. В даному засіданні ухвалою суду було витребувано додаткові докази по справі та відкладено розгляд справи на 18 грудня 2025 року. (а.с.а.с.67, 68)
17 грудня 2025 року на ухвалу суду надійшла витребувана судом інформація. (а.с.76)
В судове засідання 18 грудня 2025 року сторони по справі не з'явились, повідомлялись про дату, час та місце розгляду справи належним чином, у зв'язку з чим розгляд справи було відкладено на 29 січня 2026 року. (а.с.78)
В судове засідання 29 січня 2026 року сторони по справі не з'явились, повідомлялись про дату, час та місце розгляду справи належним чином, у зв'язку з чим розгляд справи було відкладено на 02 березня 2026 року. (а.с.83)
13 лютого 2026 року від представника заявника надійшло клопотання про долучення доказів. (а.с.88)
В судове засідання 02 березня 2026 року сторони по справі не з'явились, в даному засіданні було досліджено письмові докази та ухвалено перейти до стадії ухвалення рішення, яке буде оголошено 06 березня 2026 року. (а.с.91)
Заявник та його представник в судове засідання не з'явились, від представника заявника надійшла заява про розгляд справи за їх відсутності. (а.с.92)
Заінтересовані особи в судове засідання не з'явились, в матеріалах справи наявні від них заяви про розгляд справи за їх відсутності, в яких вони просили заяву задовольнити в повному обсязі. (а.с.а.с.40, 41)
Враховуючи, що сторони у судове засідання не з'явились, справа розглянута без фіксування судового засідання технічними засобами, згідно ч.2 ст.247 ЦПК України.
Дослідивши матеріали цивільної справи, суд дійшов висновку про те, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 04 травня 2017 року, повторно виданого Лівобережним районним у місті Маріуполі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, ОСОБА_3 народилась ІНФОРМАЦІЯ_2 у місті Маріуполь Донецької області. Вбачається, що в графі «батько» вказано « ОСОБА_4 », мати « ОСОБА_2 ». (а.с.15)
Про те, що інформація про батька зазначена відповідно до ч.1 ст.135 СК України підтверджується Витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про народження № 00056430076 від 10.02.2026 р. (а.с.90)
Згідно висновку молекулярно-генетичного експертного дослідження № 47361 від 16.04.2025 р. ймовірність того, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є біологічним батьком дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в рамках проведеного дослідження, складає 99,999999%. (а.с.16-32)
Вказані обставини підтверджують доводи заявника, вказані у заяві про встановлення факту батьківства.
Відповідно до ч.1 ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За приписами ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Згідно з п.3 ч.2 ст.125 СК України якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається за рішенням суду.
Відповідно до ч.ч.3, 4 ст.128 СК України позов про визнання батьківства може бути пред'явлений особою, яка вважає себе батьком дитини. Позов про визнання батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 цього Кодексу.
Згідно з п.7 постанови Пленуму Верховного суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15 травня 2006 року № 3 у разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір'ю дитини, або смерті жінки, котра вважалась матір'ю останньої, факт їхнього батьківства (материнства) може бути встановлено за рішенням суду в окремому провадженні. Заяви про встановлення факту як батьківства, так і материнства суд приймає до розгляду, якщо запис про батька (матір) дитини в Книзі реєстрації народжень учинено згідно зі ст.135 СК України. Із заявою про встановлення факту батьківства до суду мають право звернутися матір, опікун (піклувальник) дитини, особа, яка її утримує та виховує, а також сама дитина, котра досягла повноліття, а факту материнства - батько й інші перелічені особи. Усі вони беруть участь у справі як заявники, а органи опіки та піклування й інші особи (залежно від обставин справи) - як заінтересовані особи. Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України.
У пункті 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15.06.2006 року, № 3 роз'яснюється, що питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі будь-яких доказів про це.
При розгляді спору щодо визнання батьківства суд має виходити зі змісту ч.2 ст.128 СК України, відповідно до якої підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України.
Отже, сімейне законодавство України не визначає будь-яких особливостей щодо предмета доказування у даній категорії справ. Доказами у такій справі можуть бути будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, а також інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, показань свідків, письмових або речових доказів, висновків експертів. Тобто при вирішенні спору про визнання батьківства мають враховуватись усі передбачені законом докази в їх сукупності. Керуючись цим загальним правилом, встановлення батьківства на підставі ст.128 СК України можливо за наявності належних і обґрунтованих доказів (відомостей), які засвідчують походження дитини від певної особи.
Пунктом 15 Постанови Пленуму ВСУ від 31 березня 1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» вказнов, що суд розглядає заяви про встановлення факту батьківства в разі смерті особи, яку заявник вважає батьком дитини. Заяви про встановлення факту визнання батьківства щодо дитини розглядаються судом у випадках, коли померла особа визнавала себе батьком дитини до цієї дати. Заяви про встановлення фактів батьківства чи визнання батьківства розглядаються судом, якщо у свідоцтві про народження певна особа не вказана батьком дитини.
В третьому абзаці п.13 постанови Пленуму ВСУ від 31 березня 1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» зазначено, що факт батьківства може бути встановлено за наявності однієї з таких обставин: 1) спільне проживання батьків дитини і ведення ними спільного господарства, яке не припинилось до її зачаття; 2) спільне виховання дитини; 3) спільне утримання дитини; 4) докази, що з вірогідністю підтверджують визнання відповідачем батьківства.
Таким чином, суд, з'ясувавши всі обставини справи, вважає наявність підстав, якими заявник обґрунтовує свої вимоги, встановленими в судовому засіданні, а тому заявлені вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
За положеннями ст.134 СК України на підставі заяви осіб, зазначених у статтях 126 СК України або рішення суду орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни до Книги реєстрації народжень та видає нове Свідоцтво про народження.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.55, 121, 125, 128, 134 СК України, ст.ст.4, 10, 76-81, 89, 247, 264, 268, 293, 315-319 ЦПК України, суд -
вирішив:
Заяву ОСОБА_1 про встановлення факту батьківства - задовольнити.
Встановити факт батьківства ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Зобов'язати Відділ державної реєстрації актів цивільного стану по Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції внести зміни до актового запису № 158 про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , складеного 01 березня 2005 року Орджонікідзевським відділом реєстрації актів цивільного стану Маріупольського міського управління юстиції Донецької області, зазначивши в графі «відомості про батька» - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , громадянин України.
Рішення суду набирає законної сили в порядку передбаченому ст.273 ЦПК України.
Рішення суду може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня складання його повного тексту.
Повний текст рішення складено 16.03.2026 р.
Суддя С.В. Єдаменко