Справа № 212/3392/26
2-о/212/120/26
16 березня 2026 року м. Кривий Ріг
Покровський районний суд міста Кривого Рогу у складі: головуючого судді - Зіміна М.В., з участю секретаря судового засідання Пелешенко К.В.,
за участі: заявника ОСОБА_1 ,
представника заявника адвоката Богославського А.С.,
представника заінтересованої особи Бондуровської М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в окремому провадженні в залі суду в місті Кривому Розі цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про видачу обмежувального припису, заінтересовані особи ОСОБА_2 , Орган опіки та піклування виконавчого комітету Покровської районної у місті ради, -
встановив:
11 березня 2026 року заявник ОСОБА_1 , в інтересах якої дія адвокат Богославський А.С., звернулась до суду із заявою про видачу обмежувального припису, заінтересовані особи ОСОБА_2 , Орган опіки та піклування виконавчого комітету Покровської районної у місті ради.
В обґрунтування заяви зазначила, що 31 січня 2026 року ОСОБА_1 звернулась із заявою до ВП № 3 КРУП ГУНП в Дніпропетровській області про те, що її дочка ОСОБА_3 разом із своїм співмешканцем ОСОБА_2 систематично здійснювали психологічне та фізичне насильство відносно її онуки ОСОБА_4 , яка вимушена була переїхати за місцем реєстрації заявника за адресою АДРЕСА_1 , від матері та її співмешканця. В подальшому відносно ОСОБА_4 31.01.2026 було вчинене насильство ОСОБА_2 , а саме вирвано двері до ванної кімнати та за допомогою фізичного насилля забрано мобільний телефон. ОСОБА_2 систематично вчиняє психологічне та фізичне насилля відносно постраждалої дитини. Так на аккаунт ОСОБА_4 у месенджері «Вотсап» ОСОБА_2 надсилались голосові повідомлення з обіцянками щодо фізичної розправи з малолітньою ОСОБА_4 особисто ним та її матір'ю.
Посилаючись на викладене, заявник просить суд видати заборонний припис, яким визначити наступні тимчасові обмеження для ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме:
- заборонити перебувати у місці проживання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою: АДРЕСА_1 ;
- заборонити наближатись на відстань 100 метрів до місця проживання за вказаною адресою;
- заборонити особисто і через третіх осіб розшукувати ОСОБА_4 , якщо вона за власним бажанням перебуватиме у місці, невідомому кривдникові;
- переслідувати ОСОБА_4 та у будь-який спосіб спілкуватись з нею;
- заборонити вести листування, телефонні переговори з ОСОБА_4 або контактувати з нею через інші засоби зв'язку особисто і через третіх осіб.
13 березня 2026 року судом постановлена ухвала про відкриття провадження та призначення розгляду в порядку окремого позовного провадження, залучення заінтересованої особи Органу опіки та піклування виконавчого комітету Покровської районної у місті ради.
У судовому засіданні заявник ОСОБА_1 та її представник адвокат Богославський А.С. підтримали подану заяву та просили суд її задовольнити. Заявник зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_3 її онука ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , не змогла в подальшому проживати разом із її дочкою ОСОБА_3 та її співмешканцем ОСОБА_2 та переїхала жити до неї. ІНФОРМАЦІЯ_5 за місцем її мешкання прийшла її дочка ОСОБА_3 та її співмешканець ОСОБА_2 , які заблокували їх мобільні телефони у додатку «Київстар», щоб вона та малолітня ОСОБА_4 не мали можливості викликати поліцію. ОСОБА_2 поводився агресивно по відношенню до малолітньої ОСОБА_4 змушуючи її зібрати речі та документи, щоб повернутися жити до нього та її матері. Малолітня ОСОБА_4 зачинилась у ванній кімнаті від ОСОБА_2 та останній зламав двері та вирвав з рук онуки мобільний телефон, забравши його. ОСОБА_1 зазначила, що неодноразово бачила на тілі малолітньої ОСОБА_4 синці. У її присутності ОСОБА_2 принижував малолітню ОСОБА_5 з використанням нецензурної лексики.
Представник заінтересованої особи ОСОБА_6 у судовому засіданні підтримала подану заяву та просила суд її задовольнити.
Заінтересована особа ОСОБА_2 до судового засідання не прибув, заяв або клопотань до суду не подавав.
Суд, заслухавши пояснення учасників, допитавши свідка, дослідивши письмові матеріали цивільної справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального права, встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.
У судовому засіданні неповнолітня ОСОБА_4 у присутності представника Органу опіки та піклування надала суду свідчення, що вона 28 січня 2026 року забрала свої речі та пішла проживати до своєї баби ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 . ІНФОРМАЦІЯ_5 на сходах білія квартири баби вона разом із ОСОБА_1 побачила свою матір ОСОБА_3 та її співмешканця ОСОБА_2 . Мати заблокувала їх мобільні телефони у додатку «Київстар», щоб вона та баба не мали можливості викликати поліцію. Вони вимагали у грубій формі повернутися її жити до них. Вона зачинилась у ванній кімнаті та намагалась викликати поліцію. ОСОБА_2 зламав замок від дверей ванної кімнати та забрав у неї мобільний телефон. Вказала, що вона боїться ОСОБА_2 оскільки останній 5-6 разів застосовував до неї фізичне насилля, а саме завдавав неодноразові удари руками їй по руках, спині, ногах, а також хапав за шию, на протязі трьох років проживання разом. Під час спільного проживання ОСОБА_2 її постійно принижував використовуючи ненормативну лексику, контролював коло її спілкування. На сьогодні ОСОБА_2 не вчиняє дій спрямованих на її переслідування та відшукання її місця мешкання.
ІНФОРМАЦІЯ_6 народилась ОСОБА_3 , батьками якої у свідоцтві про народження зазначені ОСОБА_7 , ОСОБА_1 .
ІНФОРМАЦІЯ_7 народилась ОСОБА_4 , батьками якої у свідоцтві про народження зазначені ОСОБА_8 , ОСОБА_3 .
Листом ВП № 3 КРУП ГУНП в Дніпропетровській області від 13.02.2026 повідомлено адвоката Богославського А.С. про те, що органами поліції здійснюється перевірка фактів, викладених у заяві ОСОБА_1 (ЖЕО № 2301 від 01.02.2026», за результатами якої буде прийнято рішення згідно чинного законодавства.
З дослідженого у судовому засіданні листування за 30 січня 2026 року між неповнолітньою ОСОБА_4 та ОСОБА_2 вбачається використання останнім у спілкуванні з дитиною ненормативної лексики та погроз застосування фізичної розправи.
З досліджених у судовому засіданні аудіозаписів розмов неповнолітньої ОСОБА_4 з ОСОБА_2 вбачається, що останній в кожній розмові з дитиною використовує ненормативну лексику звертаючись до дитини у принизливій формі. Також ОСОБА_2 погрожує застосувати до неповнолітньої ОСОБА_4 фізичне насилля зробивше це прилюдно.
Основним нормативно-правовим актом, який регулює спірні правовідносини у вказаній сфері, є Закон України «Про запобігання та протидію домашньому насильству». Цей Закон визначає організаційно-правові засади запобігання та протидії домашньому насильству, основні напрями реалізації державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, спрямовані на захист прав та інтересів осіб, які постраждали від такого насильства.
Згідно з пунктами 3, 4, 14 та 17 частини першої статті 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» передбачено, що домашнє насильство - це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Економічне насильство - це форма домашнього насильства, що включає умисне позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна, коштів чи документів або можливості користуватися ними, залишення без догляду чи піклування, перешкоджання в отриманні необхідних послуг з лікування чи реабілітації, заборону працювати, примушування до праці, заборону навчатися та інші правопорушення економічного характеру.
Психологічне насильство - це форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Фізичне насильство - це форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.
Відповідно до частини першої статті 24 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» до спеціальних заходів щодо протидії домашньому насильству належать: 1) терміновий заборонний припис стосовно кривдника; 2) обмежувальний припис стосовно кривдника; 3) взяття на профілактичний облік кривдника та проведення з ним профілактичної роботи; 4) направлення кривдника на проходження програми для кривдників.
Пунктом 7 частини першої статті 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» передбачено, що обмежувальний припис стосовно кривдника - це встановлений у судовому порядку захід тимчасового обмеження прав чи покладення обов'язків на особу, яка вчинила домашнє насильство, спрямований на забезпечення безпеки постраждалої особи.
Згідно з частиною третьою статті 26 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» рішення про видачу обмежувального припису або про відмову у видачі обмежувального припису приймається на підставі оцінки ризиків.
У пункті 9 частини першої статті 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначено, що оцінка ризиків - це оцінювання вірогідності продовження чи повторного вчинення домашнього насильства, настання тяжких або особливо тяжких наслідків його вчинення, а також смерті постраждалої особи.
Згідно з пунктом 3 частини першої статті 350-4 ЦПК України у заяві про видачу обмежувального припису повинно бути зазначено обставини, що свідчать про необхідність видачі судом обмежувального припису, та докази, що їх підтверджують (за наявності).
Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначено, що видача обмежувального припису є заходом впливу на кривдника, який може вживатися лише в інтересах постраждалих осіб та у разі настання певних факторів та ризиків.
Суди під час вирішення такої заяви мають надавати оцінку всім обставинам та доказам у справі, вирішувати питання про дотримання прав та інтересів дітей і батьків, а також забезпечити недопущення необґрунтованого обмеження одного із батьків у реалізації своїх прав відносно дітей у разі безпідставності та недоведеності вимог заяви іншого з батьків.
Під час вирішення питання про наявність підстав для видачі обмежувального припису суди мають встановлювати, яким формам домашнього насильства піддавався заявник, та оцінювати ризики продовження у майбутньому домашнього насильства у будь-якому його прояві.
Статтею 350-6 ЦПК України передбачено, що, розглянувши заяву про видачу обмежувального припису, суд ухвалює рішення про задоволення заяви або відмову в її задоволенні. У разі задоволення заяви суд видає обмежувальний припис у вигляді одного чи декількох заходів тимчасового обмеження прав особи, яка вчинила домашнє насильство, передбачених Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» на строк від одного до шести місяців.
Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
У частинах першій, третій статті 100 ЦПК України передбачено, що електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, що містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема, електронні документи (в тому числі текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо), веб-сайти (сторінки), текстові, мультимедійні та голосові повідомлення, метадані, бази даних та інші дані в електронній формі. Такі дані можуть зберігатися, зокрема, на портативних пристроях (картах пам'яті, мобільних телефонах тощо), серверах, системах резервного копіювання, інших місцях збереження даних в електронній формі (в тому числі в мережі Інтернет). Учасники справи мають право подавати електронні докази в паперових копіях, посвідчених у порядку, передбаченому законом. Паперова копія електронного доказу не вважається письмовим доказом.
У частинах першій-третій статті 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
На підтвердження заявлених вимог ОСОБА_1 надано скрін-шоти повідомлень з телефону з додатку «WhatsApp» та записи голосових повідомлень, які суд вважає належними та допустимими доказами.
Надаючи оцінку зміст конкретних фраз, лексики та характеру використання мовних засобів, які ОСОБА_2 використовує у переписці та у спілкуванні з малолітньою ОСОБА_4 , суд приходить до переконання, що такі дії ОСОБА_2 слід кваліфікувати як домашнє насильство щодо малолітньої ОСОБА_4 у формі психологічного насильства, що включає словесні образи, погрози, залякування, спрямовані на обмеження волевиявлення особи та спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе, а також фізичного насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, а також незаконне позбавлення волі, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості.
Встановленні судом дії домашнього насильства небезпідставно викликають у неповнолітньої ОСОБА_9 побоювання за свою безпеку і завдає шкоди психічному здоров'ю.
Оцінюючи ризик продовження вчинення насильства ОСОБА_2 по відношенню до неповнолітньої ОСОБА_4 суд оцінює його як високоймовірним з огляду оцінку дій кривдника та їх тривалість.
З урахуванням ризиків настання насильства у майбутньому суд вважає за необхідне визначити наступні тимчасові обмеження для ОСОБА_2 по відношенню до малолітньої ОСОБА_4 , а саме: заборонити перебувати у місці проживання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою: АДРЕСА_1 ; заборонити вести листування, телефонні переговори з ОСОБА_4 або контактувати з нею через інші засоби зв'язку особисто і через третіх осіб.
В той же час враховуючи свідчення від постраждалої від такого насильства особи, з'ясування обставин конфлікту та виявлення чинників і умов, які створюють або можуть створювати небезпеку для цієї особи, суд вважає недоцільним вжиття інших заходів безпеки про які просить заявник.
Керуючись ст. ст. 4, 5, 13, 19, 76-81, 89, 133, 137, 141, 350-1 - 350-8, 354ЦПК України суд, -
ухвалив:
Заяву ОСОБА_1 про видачу обмежувального припису, заінтересовані особи ОСОБА_2 , Орган опіки та піклування виконавчого комітету Покровської районної у місті ради задовольнити частково.
Видати обмежувальний припис стосовно кривдника ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , строком на 6 (шість) місяців.
Визначити заходи тимчасового обмеження прав кривдника ОСОБА_2 та покладення на нього обов'язків, а саме:
-заборонити ОСОБА_2 перебувати у місці проживання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою: АДРЕСА_1 ;
-заборонити ОСОБА_2 вести листування, телефонні переговори з ОСОБА_4 або контактувати з нею через інші засоби зв'язку особисто і через третіх осіб.
В задоволенні решти вимог - відмовити.
Допустити рішення суду до негайного виконання.
На рішення може бути подана апеляційна скарга в Дніпровський апеляційний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заявник: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 .
Заінтересована особа: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 .
Заінтересована особа: Орган опіки та піклування виконавчого комітету Покровської районної у місті Ради, місцезнаходження: 50014, Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. Костя Гордієнка, буд. 2.
Повний текст рішення складено та підписано 16 березня 2026 року.
Суддя: М. В. Зімін