Номер провадження 2/754/6813/26
Справа №754/19073/25
Іменем України
16 березня 2026 року м. Київ
Деснянський районний суд м. Києва у складі головуючої судді Коваленко І.І. розглянув за правилами спрощеного позовного провадження (письмового провадження) за наявними матеріалами справи без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "ХОУМТЕК ТРЕЙД" про захист прав споживачів.
Стислий виклад позиції Позивачки у позовній заяві
12 листопада 2025 року ОСОБА_1 (надалі - Позивачка, Споживач) звернулася до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ХОУМТЕК ТРЕЙД" (надалі - Відповідач) про захист прав споживачів.
Позивачка просить суд: 1) розірвати договір про надання послуг № КН 108771 від 15 вересня 2025 року, укладений між нею та Відповідачем, як такий, що був укладений під впливом обману та виконаний з істотними порушеннями; 2) стягнути з Відповідача на її користь сплачені за неналежно надані послуги кошти в розмірі 2500,00 грн; 3) стягнути з Відповідача витрати на правничу допомогу у розмірі 7000,00 грн.
Позов мотивовано тим, що 14 вересня 2025 року Позивачка звернулася до Відповідача з проханням надати послуги з ремонту та налагодження роботи персонального ноутбука, оскільки пристрій не вмикався належним чином. 15 вересня 2025 року представник Відповідача прибув за адресою Позивачки, проте не надав жодних документів, що підтверджують його особу та повноваження діяти від імені ТОВ "ХОУМТЕК ТРЕЙД".
Позивачка стверджує, що первинне звернення було обумовлене тим, що її ноутбук не вмикався належним чином, що потребувало професійної діагностики та усунення технічної несправності. Після того, як представнику Відповідача вдалося увімкнути пристрій, Позивачка перевірила базову працездатність операційної системи і звернулася з додатковим проханням встановити програмне забезпечення для VPN-з'єднання. У процесі виконання робіт представник Відповідача, не проводячи жодної попередньої діагностики та не отримавши попереднього погодження, заявив про наявність вірусів на пристрої та самовільно приступив до їх видалення. Крім того, на прохання було здійснено підключення іншого ноутбука марки НР до мережі Інтернет, що є елементарною технічною операцією, яка не потребує спеціальних навичок та не повинна мати високої вартості.
Після завершення робіт представник Відповідача виставив рахунок на суму 5250,00 грн, категорично відмовившись надати прейскурант цін для ознайомлення, чим позбавив Позивачку можливості дізнатися вартість послуг до їх надання. Перебуваючи під психологічним тиском, Позивачка сплатила частину суми готівкою в розмірі 2500,00 грн.
Наступного дня, 16 вересня 2025 року, Позивачка виявила повну непрацездатність ноутбука (поява "синього екрану смерті" з кодом помилки CRITICAL_PROCESS_DIED), видалення всіх раніше встановлених програм та повне знищення всіх особистих даних і документів. Представники Відповідача на подальші телефонні дзвінки та письмові звернення не реагували, направлену 29 вересня 2025 року письмову претензію проігнорували.
Позивачка, зазначаючи про застосування Відповідачем нечесної підприємницької практики, посилається на те, що її, як споживача, було введено в оману. Представник Відповідача навмисно скористався її похилим віком, технічною необізнаністю та довірливістю, щоб змусити сплатити несподівано високий рахунок.
В обгрнутвання підстав для розірвання договору та повернення сплачених коштів Позивачка посилається на статтю 10 Закону України "Про захист прав споживачів" та статтю 651 ЦК України.
Позиція Відповідача
Відповідач правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався. Відповідач є юридичною особою, обов'язок зареєструвати свій електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі не виконав (абзац перший частини шостої статті 14 ЦПК України). Відповідно до положень ЦПК України, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
УСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ОБСТАВИНИ, ЗМІСТ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН ТА ЇХ ОЦІНКА
Конституційний Суд України з огляду на визначений в Основному Законі України стратегічний курс на набуття повноправного членства України в Європейському Союзі наголошує на обов'язковості того, що Україна забезпечить високий рівень захисту прав споживачів через створення та функціонування механізму здійснення та захисту прав споживачів. Складником такого механізму є юрисдикційна судова форма захисту прав споживачів, у межах якої споживачам має бути наданий доступ до правосуддя і забезпечена ефективність судового захисту їхніх прав та інтересів (підпункт 6.3 пункту 6 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 22 листопада 2023 року № 10-р(ІI)/2023).
Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (частина перша статті 4 ЦПК України).
Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі. Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (частини першої - другої статті 2 ЦПК України).
Основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, зокрема, верховенство права, змагальність сторін, диспозитивність (стаття 3 ЦПК України).
Ураховуючи принцип диспозитивності цивільного судочинства (частина перша статті 13 ЦПК України), суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України, які визначають принцип змагальності сторін, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Суд враховує висновок Великої Палати Верховного Суду у постанові від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19) про те, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов'язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину потрібно доказувати так, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Тож певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс.
Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (частина шоста статті 81 ЦПК України).
Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (частина п'ята статті 81 ЦПК України).
Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом (частина друга статті 13 ЦПК України).
Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом (частина сьома статті 81 ЦПК України).
Позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а також зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини (пункт 5 частини третьої статті 175 ЦПК України). Позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів) (частина п'ята статті 177 ЦПК України).
Згідно частини першої статті 83 ЦПК України сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.
Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу (частини друга, четверта статті 83 ЦПК України).
Учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом (частина перша статті 84 ЦПК України).
Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
У справі, що розглядається, суд, оцінивши докази встановив, що 15 вересня 2025 року між ОСОБА_1 (Замовник) та ТОВ "ХОУМТЕК ТРЕЙД" (Виконавець) було укладено договір про надання послуг. Позивачка на підтвердження цих обставина надала Акт здачі-приймання (договір № КН 108771) про надання послуг з ремонту та обслуговування обладнання від 15 вересня 2025 року. Цей акт було підписано ОСОБА_1 (Замовник) та як в стверджує Позивачка, представником ТОВ "ХОУМТЕК ТРЕЙД" (Виконавець).
Суд, оцінивши цей доказ, бере до уваги, що в акті відсутнє прізвище, імя та по-батькові особи, що діяла від імені Виконаця. Замість персональних даних виконавця робіт в Акті зазначено лише знеособлений ідентифікатор: "№ СЕРВІС-ІНЖЕНЕРА 4824". Водночас, дослідивши "Загальні умови договору" та "Акт здачі-приймання", Суд встановив, що безпосередньо після фрази "Ми, що підписалися нижче, представник Виконавця, та Замовник" містять відбиток печатки з назвою компанії "HomeTech" та ідентифікаційним номером (кодом ЄДРПОУ) 43809289. Відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, вказаний ідентифікаційний код належить Відповідачу - ТОВ "ХОУМТЕК ТРЕЙД". Зазначене повністю підтверджує факт укладення правочину та надання послуг саме працівником/представником Відповідача.
Згідно з розрахунковим документом (квитанцією) у графі "Конфігурація обладнання та заявлена несправність" від руки вписано: «Ноутбук hp проблема: не вмикається, потребує чистки від вірусів, чистка від пилу та заміна термоінтерфейсу", а у розділі "Надані послуги і комплектуючі згідно з Прейскурантом" детально розписані виконані роботи та їх ціна: чистка пристрою з заміною термопасти (розбирання, чистка від пилу, заміна термопасти, тестування) - 977 грн, видалення вірусів (113 загроз) (повне сканування та видалення) - 2198 грн, налаштування VPN підключення - 732 грн, допомога у налаштуванні програмного забезпечення - 1343 грн. Загальна сума склала 5250,00 грн. У правому нижньому куті документа від руки зроблено запис: "Борг 2750 грн до 18.09.25".
Позивачка підписала цей документі без будь-яких зауважень та застережень, сплатила Виконавцю кошти у розмірі 2500,00 грн, що не заперечив Відповідач, і підтверджується відміткою у квитанції про залишок боргу в розмірі 2750,00 грн .
Позивачка стверджує, що 29 вересня 2025 року направила письмову претензію з вимогою розірвати договір про надання послуг № КН 108771 від 15.09.2025 та повернути сплачені кошти.
Відповідно до положень статті 81 ЦПК України, Позивачкою не надано суду належних та допустимих доказів направлення та фактичного вручення вказаної претензії Відповідачу.
Оцінюючи наявні у справі докази, Суд бере до уваги, що у додатках до позову Позивачка зазначила: належним чином завірену копію поштового повідомлення про вручення претензії від 29.09.2025 рок
Водночас згідно з актом Деснянського районного суду м. Києва № 7 від 16.03.2026, при розкритті конверта було виявлено 32 сторінки вкладень, проте зафіксовано відсутність заявлених додатків.
Судом встановлено, що фактично вказані 32 сторінки (16 аркуші, що відповідає опису вкладення до рекомендованого листу 0505397658958) містять текст самої позовної заяви, копію акта здачі-приймання від 15.09.2025, копію тексту претензії від 29.09.2025, а також договір про надання юридичних послуг з ТОВ "АМАДЕО ПРАВО" та акт до нього (які взагалі не були вказані Позивачкою у переліку додатків до позову). Водночас, заявлені у додатках до позову фотографії екрану ноутбука та поштове повідомлення про вручення претензії у конверті дійсно були відсутні, що унеможливлює їх дослідження судом.
Обґрунтовуючи свої вимоги щодо розірвання договору та повернення коштів, Позивачка посилається на те, що послуги були нав'язані їй під впливом обману і без ознайомлення з прейскурантом, а внаслідок некваліфікованих дій представника Відповідача ноутбук вийшов з ладу.
Позивачка стверджує, що жодна з перелічених послуг не узгоджувалася з нею попередньо, їх необхідність не обґрунтовувалася технічно, а вартість кожної позиції є явно завищеною та не відповідає середньоринковим цінам на аналогічні послуги в місті Києві.
Водночас ці доводи прямо спростовуються власноручним підписом Позивачки на Акті здачі-приймання. Замовник послуг своїм підписом підтвердила, що "Встановлення програмного забезпечення (ПЗ) було здійснено з ліцензійного дистрибутиву з умовами обслуговування, та оплати, а також з Прейскурантом Виконавця Замовник ознайомлений до початку робіт. Замовник погоджується з тим, що інформація про надані за договором послуги була роз'яснена йому представником Виконавця повністю і Замовнику є зрозумілою... До якості послуг і стану обслуговуємого обладнання Замовник претензій не має".
Крім того, твердження Позивачки про те, що додаткові послуги були їй нав'язані самовільно та без попереднього узгодження, безпосередньо спростовуються наявною у матеріалах справи розрахунковим документом від 15.09.2025 з посиланням Договір № КН 108771).
У вказаному документі в графі «Конфігурація обладнання та заявлена несправність» рукописним текстом прямо зафіксовано: «Ноутбук hp проблема: не вмикається, потребує чистки від вірусів, чистка від пилу та заміна термоінтерфейсу». Наявність такого запису у бланку замовлення свідчить про те, що вказані роботи (чистка від пилу, вірусів та заміна термопасти) складали зміст заявленої несправності, а отже, не можуть вважатися такими, що були безпідставно чи приховано нав'язані Виконавцем під час виконання робіт.
Суду не надано жодних доказів того, що загальні умови договору, Акт здачі-приймання та розрахунковий документ підписувалися Позивачкою під психологічним тиском, примусом чи внаслідок обману. Навпаки, матеріали справи підтверджують усвідомлену та послідовну поведінку Позивачки. Вона не лише власноруч підписала Акт без жодних письмових зауважень чи застережень до обсягу та вартості робіт, але й добровільно здійснила часткову оплату в розмірі 2500,00 грн, а також погодилася із залишком боргу, про що свідчить відповідна відмітка у розрахунковому документі та її підпис. Такі дії спростовують твердження Позивачки про раптовий психологічний тиск.
Суд бере до уваги, що згідно з Договором № 1809202510 від 18.09.2025 року та Актом приймання-передачі від 29.09.2025 у рамках надання професійної правничої допомоги фахівцями ТОВ "АМАДЕО ПРАВО" готувався проєкт заяви до поліції. Суду така заява не була надана, як і не було надано жодних доказів її фактичного подання до правоохоронних органів чи результатів її розгляду.
Щодо тверджень Позивачки про вихід ноутбука з ладу (поява "синього екрану смерті" операційної системи Windows з кодом помилки CRITICAL_PROCESS_DIED) та втрату даних внаслідок дій Відповідача, Суд зазначає, що згідно з Актом Деснянського районного суду міста Києва № 7 від 16.03.2026 року заявлені у додатках до позову фотографії екрану ноутбука з повідомленням про критичну помилку системи були відсутні. Отже, Позивачкою не надано суду жодних доказів (навіть фотографій) на підтвердження самого факту наявності системної помилки чи несправності комп'ютерної техніки.
У буль-якому разі такі фотографії самі по собі не є допустимими та достатніми доказами, які б підтверджували поламку ноутбук hp, що належить Позивачці, та ремонувався Відповідачем.
Для встановлення факту неналежного виконання ремонтних чи програмних робіт, а також причин виникнення несправності обладнання (збою операційної системи), необхідні спеціальні технічні знання. Позивачка не надала Суду висновку експерта або акта діагностики авторизованого сервісного центру, які б підтверджували, що поломка та втрата даних сталися саме внаслідок втручання представника ТОВ "ХОУМТЕК ТРЕЙД".
Також Суд звертає увагу, що всупереч вимогам статей 12, 81 ЦПК України, Позивачка, яка зверталась за юридичною допомогою, не заявляла жодних клопотань про витребування доказів чи про призначення у справі відповідної судової комп'ютерно-технічної чи товарознавчої експертизи для встановлення причин несправності пристрою та ринкової вартості наданих послуг. Збирання доказів не є обов'язком суду, тому ризик настання наслідків, пов'язаних із невчиненням процесуальних дій, несе сама Позивачка.
Твердження Позивачки щодо довільного ціноутворення та невідповідності вартості наданих послуг середньоринковим показникам у м. Києві ґрунтуються виключно на її припущеннях. Матеріали справи не містять жодних доказів (зокрема, порівняльних даних, довідок про вартість аналогічних послуг у м. Києві чи висновків експертів), які б підтверджували вказані обставини.
Стаття 10 Закону України "Про захист прав споживачів" дійсно передбачає право споживача вимагати розірвання договору. Зокрема, згідно з частиною четвертою цієї статті за наявності у роботі (послузі) істотних недоліків споживач має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.
Відповідно до пунктів 12, 15 статті 1 цього Закону недолік - будь-яка невідповідність продукції вимогам нормативно-правових актів, умовам договорів або вимогам, що пред'являються до неї, а також інформації про продукцію, наданій виробником (виконавцем, продавцем). Натомість під істотним недоліком розуміється недолік, який робить неможливим чи недопустимим використання товару відповідно до його цільового призначення, виник з вини виробника (продавця, виконавця), після його усунення проявляється знову з незалежних від споживача причин і при цьому наділений хоча б однією з нижченаведених ознак: а) він взагалі не може бути усунутий; б) його усунення потребує понад чотирнадцять календарних днів; в) він робить товар суттєво іншим, ніж передбачено договором.
Натомість у разі виявлення недоліків у виконаній роботі (наданій послузі) споживач має право на свій вибір вимагати:
1) безоплатного усунення недоліків у виконаній роботі (наданій послузі) у розумний строк;
2) відповідного зменшення ціни виконаної роботи (наданої послуги);
3) безоплатного виготовлення іншої речі з такого ж матеріалу і такої ж якості чи повторного виконання роботи;
4) відшкодування завданих йому збитків з усуненням недоліків виконаної роботи (наданої послуги) своїми силами чи із залученням третьої особи;
5) реалізації інших прав, що передбачені чинним законодавством на день укладення відповідного договору.
Зазначені вимоги підлягають задоволенню у разі виявлення недоліків під час приймання виконаної роботи (наданої послуги) або під час її виконання (надання), а в разі неможливості виявлення недоліків під час приймання виконаної роботи (наданої послуги) - протягом гарантійного чи іншого строку, встановленого договором, чи протягом двох років з дня прийняття виконаної роботи (наданої послуги) у разі відсутності гарантійного чи іншого строку, встановленого законодавством або договором (частина третя стаття 10 Закону України "Про захист прав споживачів").
З огляду на наведене, обов'язковою умовою для розірвання договору та відшкодування збитків за частиною четвертою статті 10 Закону України "Про захист прав споживачів" є доведеність факту наявності недоліку, який виник саме з вини виконавця.
Метою доказування є з'ясування дійсних обставин справи, обов'язок доказування покладається на сторони, суд за власною ініціативою не може збирати докази. Це положення є одним із найважливіших наслідків принципу змагальності у цивільному процесі.
Відповідно до статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (стаття 78 ЦПК України).
Згідно зі статтею 79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Статтею 80 ЦПК України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Позивачка не надала суду належних та допустимих доказів (зокрема, висновку експерта чи технічного акта діагностики авторизованого сервісного центру), які у своїй сукупності підтверджували, що Позивачка підписала документи внаслідок обману чи під тиском, наявність причинно-наслідкового зв'язку між діями представника Відповідача та виникненням критичної помилки операційної системи (втратою працездатності ноутбука), а також наявність у роботі (послузі) істотних недоліків.
За відсутності таких доказів Суд не може грунтувати своє рішення на припущенні, що ціни завищені (без товарознавчої експертизи чи довідок про середні ціни), і поломка сталася з вини майстра, та поясненнях самої Позивачки, що її обманули, всупереч її власному підпису на документах. Доказами у справі не підтверджено наявність у наданій послузі "істотного недоліку" в розумінні статті 1 Закону України "Про захист прав споживачів".
З огляду на викладене, правові підстави для розірвання договору та стягнення коштів згідно зі статтею 10 Закону України "Про захист прав споживачів" та статтею 651 ЦК України відсутні, а позовні вимоги задоволенню не підлягають за недоведеністю.
Щодо розподілу судових витрат
Згідно з частиною першою, пунктом 2 частини другої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.
Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (частина шоста статті 141 ЦПК України).
Позивачка звільнена від сплати судового збору за подання позовної заяви на підставі частини третьої статті 22 Закону України "Про захист прав споживачів", тому судовий збір компенсується за рахунок держави.
Суд відмовив у задоволенні позову повністю, тому витрати Позивачки на правничу допомогу у розмірі 7000,00 грн, надані ТОВ "АМАДЕО ПРАВО", відшкодуванню за рахунок Відповідача не підлягають.
Крім того, Суд бере до уваги, що порядок відшкодування витрат на професійну правничу допомогу врегульовано у статті 137 ЦПК України. Зокрема, у частині першій цієї статті визначено визначено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Згідно з частинами першою, другою статті 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Як встановлено, договір № 1809202510 від 18.09.2025 укладено з юридичною особою, ТОВ "АМАДЕО ПРАВО", в особі директора. У договорі відсутні будь-які відомості про залучення до надання послуг особи, яка має статус адвоката.
Отже, договір про надання юридичних послуг, що уклала Позивачка з ТОВ "АМАДЕО ПРАВО", та акт приймання-передачі за цим договором не є доказами надання правничої допомоги адвокатом, як того вимагають положення статті 137 ЦПК України.
Витрати щодо сплати послуг особи, яка не є адвокатом, не можуть вважатися також витратами, пов'язаними з розглядом справи, що передбачені пунктом 4 частини третьої статті 133 ЦПК України, та не підлягають стягненню (такий висновок сформовано у постанові Верховного Суду від 31 серпня 2022 року у справі № 461/1500/20, який ураховується судом).
Керуючись статтями 4, 13, 19, 76-81, 141, 263-265, 268 ЦПК України, суд -
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "ХОУМТЕК ТРЕЙД" про розірвання договору про надання послуг, стягнення коштів та захист прав споживачів - відмовити повністю.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення підписано 16.03.2026
Суддя Інна КОВАЛЕНКО