Номер провадження 1-кс/754/618/26
Справа № 754/4252/26
Іменем України
14 березня 2026 року місто Київ
Слідчий суддя Деснянського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , підозрюваного ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання старшого слідчого СВ Деснянського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_7 , про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю с. Скурати Малинського району Житомирської області, українцю, громадянину України, зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючому за адресою: АДРЕСА_2 , із середньою освітою, не офіційно працевлаштованому, раніше не судимому,
підозрюваному у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України,
14 березня 2026 року до Деснянського районного суду м. Києва надійшло клопотання слідчого СВ Деснянського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_7 , погоджене з прокурором Деснянської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні № 12026100030000553 від 13.03.2026, про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_6 , підозрюваному у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.
Обґрунтовуючи клопотання слідчий зазначає, що 12.03.2026, приблизно о 21 годині 10 хвилин, ОСОБА_6 та неповнолітній ОСОБА_8 , знаходячись біля будинку №28 за адресою: м. Київ, вул. Кубанської України, побачили раніше невідомого їм ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на якому була вдягнена сумка через плече чорного кольору, та яка належить останньому, після чого у них виник спільний злочинний умисел, направлений на відкрите викрадення чужого майна, поєднаного з застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, в умовах воєнного стану, який введено з 05 годин 30 хвилин 24.02.2022 Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» та неодноразово продовжено, останній раз Указом Президента України від 12.01.2026 № 40/2026 до 04.05.2026.
Реалізовуючи спільний злочинний умисел, спрямований на відкрите викрадення чужого майна, поєднаного з застосування насильства, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, за попередньою змовою групою осіб, діючи узгоджено та спільно, розподіливши між собою ролі, в умовах воєнного стану ОСОБА_6 , діючи умисно, протиправно, з корисливих мотивів, тобто усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, цілеспрямовано спровокував словесний конфлікт із ОСОБА_9 , під час якого наніс удар своєю правою рукою в ліву частину обличчя ОСОБА_9 . Після чого, ОСОБА_6 своїми руками обхватив тулуб ОСОБА_9 та разом з ним впав на землю, при цьому з метою подолання опору потерпілого продовжив утримувати його за шию.
Діючи спільно, реалізовуючи злочинний умисел, спрямований на відкрите викрадення чужого майна, поєднаного з застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, в умовах воєнного стану за попередньою змовою групою осіб, розподіливши між собою ролі, в той час, як ОСОБА_6 утримував на землі потерпілого ОСОБА_9 , неповнолітній ОСОБА_8 , діючи умисно, протиправно, з корисливих мотивів, тобто усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, колінами своїх ніг почав наносити удари в область ніг та тулуба потерпілого ОСОБА_9 , чим спричинив останньому тілесні ушкодження у вигляді закритої травми грудей: забою грудної клітини зліва, забоїв м'яких тканин обличчя.
Після того, як ОСОБА_9 після застосованого до нього насильства перестав чинити опір, неповнолітній ОСОБА_8 дістав з внутрішньої кишені куртки ОСОБА_9 мобільний телефон марки POCO F5, синього кольору, 12 GB RAM 256 GB ROM IMEI1: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 , із сім-картами НОМЕР_3 та НОМЕР_4 , вартістю 16000 грн., а також з сумки, яка знаходилась на плечі ОСОБА_9 дістав електронний пристрій для нагрівання тютюну IQOS ILUMA I, фіолетового кольору, вартістю 2700 грн., мобільний телефон Xiaomi 5 Plus, синього кольору, 3 GB 32 GB IMEI1: НОМЕР_5 , IMEI2: НОМЕР_6 вартістю 3500 грн. та кейс від бездротових навушників One Plus Nord Buds, чорного кольору вартістю 800 грн.
Після чого, ОСОБА_6 та неповнолітній ОСОБА_8 з місця вчинення кримінального правопорушення зникли, а викраденим майном розпорядились на власний розсуд, чим завдали потерпілому ОСОБА_9 , матеріального збитку на загальну суму 23000 гривень 00 копійки.
Таким чином, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюється у відкритому викраденні чужого майна (грабіж), поєднаному з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.
13.03.2026 слідчим СВ Деснянського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві за погодженням із прокурором Деснянської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.
Обґрунтовуючи клопотання слідчий посилається на існування ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме ризиків того, що підозрюваний може переховуватися від органу досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на свідків та потерпілого у кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, офіційно непрацевлаштований, не має стабільного джерела доходу, міцних соціальних зв'язків.
Розгляд клопотання розпочато за минуванням трьох годин з моменту вручення підозрюваному копії клопотання та матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу.
В судовому засіданні прокурор підтримала клопотання та просила клопотання задовольнити з урахуванням наведених в ньому підстав.
Захисник ОСОБА_6 - ОСОБА_5 заперечує проти задоволення клопотання слідчого, наголошуючи на відсутності об'єктивних підстав для застосування найсуворішого запобіжного заходу. Основний зміст заперечень зводиться до того, що сторона обвинувачення не надала належних та допустимих доказів існування реальних ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. Захист стверджує, що ризик переховування від правосуддя не може ґрунтуватися виключно на тяжкості ймовірного покарання, а ризик впливу на свідків є суто теоретичним припущенням, яке не підтверджене жодною заявою чи скаргою учасників провадження.
Окрему увагу захисник приділяє характеристиці особи підозрюваного, зазначаючи, що ОСОБА_6 тільки півтора місяці як досяг повноліття, раніше не судимий, має стале місце проживання у місті Києві та міцні соціальні зв'язки через проживання разом із матір'ю. На думку захисту, відсутність офіційного працевлаштування у 18-річного юнака не може трактуватися як схильність до вчинення нових злочинів. Враховуючи вищевикладене, адвокат просить суд відмовити у триманні під вартою та застосувати більш м'який захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.
Підозрюваний ОСОБА_6 , підтримав позицію свого захисника просив застосувати більш м'який запобіжний захід.
Згідно з ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний в сукупності оцінити тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі, дані про особу підозрюваного, розмір майнової шкоди, в заподіянні якого підозрюється особа.
Згідно з ч. 4 ст. 194 КПК України у разі, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені ч. 5 цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Водночас, відповідно до практики Європейського Суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув'язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, його зв'язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами.
Заслухавши думку прокурора, слідчого, пояснення захисника та підозрюваного, вивчивши в нарадчій кімнаті клопотання та докази, якими обґрунтовується клопотання, слідчий суддя робить наступний висновок.
Не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій ОСОБА_6 , а виходячи лише з фактичних даних, зазначених у доданих до клопотання документах, слідчий суддя робить висновок про наявність обґрунтованої підозри про причетність ОСОБА_6 , до вчинення кримінального правопорушення, за викладених у клопотанні обставин.
Отже, у кримінальному провадженні наявні обставини, з якими закон пов'язує можливість обрання особі одного із запобіжних заходів, передбачених ст.176 КПК України.
Долучені до клопотання докази, містять дані виключно щодо обґрунтованості підозри у вчиненні ОСОБА_6 інкримінованого йому діяння, однак не містять достатніх переконливих доказів стосовно наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які б беззаперечно передбачали застосування до підозрюваного виняткового запобіжного заходу.
Органом досудового розслідування шляхом внесення відповідного клопотання ініційовано питання про застосування до підозрюваного ОСОБА_6 найсуворішого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Проте, доводи клопотання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти вказаним вище ризикам не підтверджується матеріалами кримінального провадження і не доведено прокурором в судовому засіданні.
Натомість доводи захисника щодо недоведеності ризику переховування від правосуддя заслуговують на увагу суду, оскільки небезпеку втечі не можна вимірювати тільки суворістю покарання, вона має оцінюватися в сукупності з факторами, що пов'язують особу з країною та місцем її перебування. Так ОСОБА_6 має постійне місце проживання, тісні родинні зв'язки і юний вік, а тому твердження сторони обвинувачення про високу ймовірність переховування виглядають недостатньо обґрунтованими.
Суд також вважає слушними зауваження захисту щодо формального характеру обґрунтування ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України. Відсутність у матеріалах клопотання конкретних доказів щодо впливу на свідків або потерпілого робить цей ризик імовірним, а не реальним.
Згідно зі ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний в сукупності оцінити тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі, дані про особу підозрюваного, розмір майнової шкоди, в заподіянні якої підозрюється особа.
Слідчим суддею встановлено, що підозрюваний, хоч і обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке відносяться до тяжких, однак є особою молодого віку, має міцні соціальні зв'язки. Будь-яких доказів, негативно характеризуючих особу ОСОБА_6 , суду стороною обвинувачення не надано.
Також, прокурором в судовому засіданні не доведено, що більш м'який запобіжний захід не забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного, а тому слідчий суддя вважає за доцільне застосувати до підозрюваного передбачений ст. 181 КПК України запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту, що полягає в забороні підозрюваному залишати житло за адресою: АДРЕСА_2 , за виключенням відвідування місць для укриття під час оголошення сигналу «Повітряна тривога», одночасно поклавши на підозрюваного обов'язки, визначені ч. 5 ст. 194 КПК України.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 176-178, 181, 183, 194, 196, 206, 309, 369-372 КПК України, слідчий суддя
У задоволенні клопотання слідчого СВ Деснянського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_7 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою підозрюваному у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - відмовити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту строком на два місяці, в межах строку досудового розслідування, до 13 травня 2026 року (включно), із забороною залишати місце проживання в АДРЕСА_2 , за виключенням відвідування місць для укриття під час оголошення сигналу «Повітряна тривога».
Покласти на ОСОБА_6 , на підставі ч. 5 ст. 194 КПК України, обов'язки протягом часу до 13 травня 2026 року (включно):
- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора чи суду, в залежності від стадії кримінального провадження;
- повідомляти слідчого, прокурора або суд, в залежності від стадії кримінального провадження, про зміну місця проживання;
- утримуватися від спілкування зі свідками та потерпілим у кримінальному провадженні;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт та інші документи, що дають право на виїзд за межі України.
Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого у кримінальному провадженні № 12026100030000553 від 13.03.2026.
Ухвалу слідчого судді для виконання передати до органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного для виконання.
Роз'яснити підозрюваному, що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України, працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою підозрюваного, який перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтись в його житло, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на підозрюваного зобов'язань, використовувати електронні засоби контролю.
Визначити строк дії ухвали до 13 травня 2026 року (включно).
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Час оголошення повного тексту ухвали: 16.03.2026 року о 15 годині 25 хвилин.
Слідчий суддя ОСОБА_10