ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/811/26
провадження № 3/753/1009/26
"27" лютого 2026 р. суддя Дарницького районного суду м. Києва Просалова О.М., розглянувши справу про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
-за вчинення правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП,
Згідно протоколу, 08.01.2026 о 15 годині 50 хвилин, по вулиці Дніпровська набережна, 33, ОСОБА_1 було затримано на транспортному засобі «Lexus» н/з НОМЕР_1 , при перевірці особи водія було встановлено, що ОСОБА_1 перебуває в розшуку за ІНФОРМАЦІЯ_2 , на законну вимогу працівників поліції вийти з транспортного засобу відмовився, чим вчинив злісну непокору працівникам поліції, тобто правопорушення, передбачене ст. 185 КУпАП.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, однак у протоколі зазначив, що свою вину визнає та просив розгляд справи провести без його участі.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.
Вимогами ст. 251 КУпАП передбачено поняття доказів та порядок їх збирання у справі про адміністративне правопорушення, обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення. Перекладання такого обов'язку на суд не передбачено.
Відповідно до ст. 256 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються зокрема суть адміністративного правопорушення, пояснення особи, що притягається до адміністративної відповідальності.
Відповідно до вимог «Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції» затвердженої Наказом МВС № 1376 від 06.11.2015 р. до протоколу додається - пояснення особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, викладені на окремому аркуші, рапорти посадових осіб органів поліції, довідки, акти тощо (у разі складення).
У відповідності до п. 43 рішення Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) від 14 лютого 2008 у справі «Кобець проти України» (з відсиланням на первісне визначення цього принципу у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey), п. 282) доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом.
Крім цього, суд також враховує практику Європейського суду з прав людини, зокрема рішення від 20.09.2016 року «Карелін проти Росії», відповідно до якого збір судом доказів на підтвердження винуватості особи за відсутності сторони обвинувачення у справах про адміністративні правопорушення, свідчить про порушення права особи на неупереджений судовий розгляд.
Згідно положень ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Так, до протоколу про адміністративне правопорушення долучено протокол про адміністративне затримання ОСОБА_1 від 08.01.2026, з якого вбачається, що останнього було затримано у зв'язку із вчиненням правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП для складання протоколу про адміністративне правопорушення, розписку ОСОБА_1 про відсутність будь-яких претензій до працівників поліції, письмове зобов'язання ОСОБА_1 з'явитися до Дарницького РТЦК для вирішення питання пов'язаного з порушенням військового обліку, а також рапорт поліцейського про те, що ОСОБА_1 чинив злісну непокору законній вимозі працівника поліції, а саме замкнувся в салоні автомобіля, чинив активний опір під час затримання, поводився зухвало.
Разом з тим, матеріали даної справи не містять будь-яких доказів, які б могли підтвердити факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП, зокрема пояснень свідків та/або відеозапису даної події.
При цьому, суд вважає, що сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не є належним доказом вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення.
Аналіз наведених обставин дозволяє зробити висновок, що протокол відносно ОСОБА_1 не ґрунтується на встановлених обставинах та не підтверджений доказами, в зв'язку з чим не доведено, що ОСОБА_1 вчинив вказане правопорушення.
Відповідно до ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного та враховуючи положення ч.1 ст. 247 КУпАП, суд вважає, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП, а тому з цих підстав провадження у справі підлягає закриттю.
Керуючись ст. 185, п.1 ст.247, ст. 284 КУпАП, суд
Провадження у справі про адміністративне правопорушення передбачене ст. 185 КУпАП відносно ОСОБА_1 - закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Київського апеляційного суду.
За відсутності скарги постанова набирає законної сили після закінчення десятиденного строку встановленого на оскарження.
Суддя: