ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/26982/25
провадження № 2-а/753/12/26
23 лютого 2026 року Дарницький районний суд міста Києва в складі головуючого судді Заставенко М.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), третя особа Дарницький відділ державної виконавчої служби у м. Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про скасувавання постанови у справі про адміністративне правпорушення -
У грудні 2025 року ОСОБА_1 звернувся в Дарницький районний суд м. Києва із позовною заявою до Департаменту територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), за участю третьої особи Дарницького відділу державної виконавчої служби у м. Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, в якій просив суд визнати протиправною та скасувати постанову серії 2КІ № 0008879798 від 16.07.2025 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за порушення п. 15.9 д) ПДР України та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 680,00 грн; стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Департаменту територіального контролю м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) на користь ОСОБА_1 надмірно сплачений штраф у подвійному розмірі та виконавчого збору у розмірі 1 796,00 грн; провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 122 КУпАП закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Позовна заява обгрунтована тим, що 16.07.2025 відносно ОСОБА_1 головним спеціалістом-інспектором з паркування другого відділу контролю за дотриманням правил зупинки, стоянки транспортних засобів управління з паркування Департаменту територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) винесено постанову про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 122 КУпАП, а саме транспортний засіб було зупинено у місці, де відстань між суцільною лінією розмітки і транспортним засобом, що зупинився, менше 3 м, чим порушено п. 15.9 д) ПДР, і застосовано стягнення у вигляді штрафу у розмірі 680 грн. Позивач вважає, що його притягнуто до відповідальності з порушенням встановленого порядку, постанова необґрунтована, незаконна та підлягає скасуванню, адже в діях позивача відсутній склад адміністративного правопорушення. Окрім того, постанову позивачеві не було вручено, що є порушенням ст. 285 КУпАП. Про існування постанови позивач довідався лише через три місяці, коли його банківські рахунки були заблоковані Дарницьким ВДВС м. Києва через відкриття виконавчого провадження. Позивач зазначає, що від припаркував власний автомобіль на короткий час на ділянці дороги з одностороннім рухом та декількома смугами, де вже знаходилися інші припарковані автомобілі. Це давало підстави вважати, що зупинка не заборонена і не створює перешкод. Повернувшись до автомобіля, побачив еквакуацію автомобіля. Він негайно підійшов до інспекторів, надав документи на автомобіль та документи, що посвідчують особу, в тому числі посвідчення учасника бойови дій та інваліда війни. Після цього інспектори повернули автомобіль та запевнили, що постанова виноситися не буде. Таким чином, 16.07.2025 позивачем не було отримано постанови про накладення адміністративного стягнення. Після блокування банківських рахунків позивач звернувся до Дарницького ВДВС м. Києва із проханням надати копію постанови про відкриття виконавчого провадження. 06.11.2025 позивач сплатив суму у розмірі 1 796 грн за вказаним виконавчим провадженням. Не надання відповідачем у визначений законом строк у відповідності до ст. 285 КУпАП копії постанови спричинило для позивача настання негативних наслідків, а саме йому довелося сплатити подвійний штраф у розмірі 1 813,96 грн, замість 340 грн - 50% штрафу у зменшеному розмірі. Інспектор з паркування не розмістив на лобовому склі жодного документу про порушення, при цьому особисто наголосив позивачу, що відносно нього не буде складено постанови про притягнення до адміністративної відповідальності і що він може їхати. Крім того, постанову необхідно було вручити особі негайно на місці або надіслати рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Однак не було дотримано даної норми. Направлення відповідачем даної постанови для примусового виконання до виконавчої служби є неправомірним.
Ухвалою судді Дарницького районного суду м. Києва Заставенко М.О. від 22.12.2025 відкрито провадження за вказаною позовною заявою, справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
14.01.2026 до суду через систему Електронний суд надійшов від відповідача відзив на позовну заяву, в якому зазначено про те, що 16.07.2025 головним спеціалістом-інспектором з паркування Каюкіним П.В. винесено постанову про накладення на позивача адміністративного стягнення за вчинення правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 122 КУпАП у зв'язку з порушенням п. 15.9 д) ПДРУ України, а саме транспортний засіб позивача було зупинено у місці, де відстань між суцільною лінією розмітки та транспортним засобом, що зупинився, менше ніж 3 метри, а задній бампер автомобіля позивача безпосередньо примикає до суцільної лінії розмітки на площі Вокзальній у м. Києві. Згідно схеми, на площі Вокзальній, у в м. Києві розміщена суцільна лінія дорожньої розмітки, а також дорожній знак 3.34 «Зупинку заборонено» з табличкою 7.2.4 «Зона дії». Тобто транспортний засіб позивача був розміщений в зоні дії дорожнього знаку 3.34. Таким чином твердження позивача про відсутність дорожніх знаків передбачених п. 3.34 та п. 3.3.5 ПДР на даному відрізі участку, яких не було, є помилковим та спростовується наявними у справі доказами. Дії Департаменту щодо пред'явлення постанови до примусового виконання є правомірними та такими, що повністю відповідають вимога чинного законодавства. Позивачеві за адресою реєстрації місця проживання було направлено постанову про вчинення адміністративного правопорушення, однак вона повернулася без вручення, тому її було подано до примусового виконання.
16.01.2026 представником відповідача до суду подано клопотання про залишення позову без розгляду, оскільки пропущено строки звернення з позовом до суду.
Відповіді на відзив до суду позивачем не подано.
Оскільки розгляд справи відбувається в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи, особи, які беруть участь у справі, не викликались.
Суд, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступного висновку.
Відповідно до частини першої статті 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно із ч. 1 ст. 286 КАС України, адміністративна справа з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності вирішується місцевими загальними судами як адміністративними судами протягом десяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Відповідно до ст. 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Судом встановлено, що 16.07.2025 головним спеціалістом- інспектором з паркування відділу контролю за дотриманням правил зупинки, стоянки транспортних засобів управління (інспекції) з паркування Департаменту територіального контролю м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Каюкіним П.В. винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване у режимі фотозйомки (відеозапису), серії 2КІ №0008879798.
Вказаною постановою притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.122 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 680 грн.
Зі змісту постанови вбачається, що 16.07.2025 о 17-02 год. на площі Вокзальній, 2 у м. Києві транспортний засіб «Honda CR-V», державний номерний знак НОМЕР_1 , зупинено у місці, де відстань між суцільною лінією розмітки і транспортним засобом, що зупинився, менше 3 м., чим порушено п.15.9 (д) ПДР.
Технічний засіб, яким здійснено фото/відеофіксацію правопорушення: АРМ Інспектора.
Вказано адресу вебсайту в мережі Інтернет з матеріалами фото/відеофіксації правопорушення.
До постанови серії 2КІ №0008879798 від 16.07.2025 додано фотоматеріали, зроблені інспектором з паркування Каюком П.В. на прилад фіксації АРМ Інспектора.
Дослідивши постанову 2КІ №0008879798 від 16.07.2025, інші матеріали справи, суд вбачає наступне.
За приписами ч. 1 ст. 14-2 КУпАП адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису) (за допомогою технічних засобів, що дають змогу здійснювати фотозйомку або відеозапис та функціонують згідно із законодавством про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах), несе відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу, - належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відсутні на момент запиту відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, - особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи.
Приписами ст. 14-1 КУпАП встановлено, що до адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху у разі їх фіксації працюючими в автоматичному режимі спеціальними технічними засобами, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобами фото- і кінозйомки, відеозапису притягаються власники (співвласники) транспортних засобів.
Положеннями ч. 3 ст. 219 КУпАП визначено, що Від імені виконавчих комітетів (а у населених пунктах, де не створено виконавчих комітетів, - виконавчих органів, що виконують їх повноваження) сільських, селищних, міських рад розглядати справи про адміністративні правопорушення, передбачені частинами першою, третьою і сьомою статті 122, частинами першою, другою та восьмою статті 152-1 цього Кодексу, і накладати адміністративні стягнення мають право уповноважені виконавчим комітетом (виконавчим органом) сільської, селищної, міської ради посадові особи виконавчих органів сільської, селищної, міської ради - інспектори з паркування.
Стаття 279-1 КУпАП визначає особливості розгляду справ про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису).
Відповідно до ч. 1 ст. 279-1 КУпАП, У разі якщо адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху зафіксовано в автоматичному режимі або якщо порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів зафіксовано в режимі фотозйомки (відеозапису), посадова особа уповноваженого підрозділу Національної поліції або інспектор з паркування за даними Єдиного державного реєстру транспортних засобів, а також у разі необхідності - за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань встановлює відповідальну особу, зазначену у частині першій статті 14-2 цього Кодексу.
Згідно з ч. 5 ст. 279-1 КУпАП, Постанова про накладення адміністративного стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), може виноситися без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Частиною 1 статті 9 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
У силу ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За змістом ст. 283 КУпАП постанова повинна містити, зокрема, технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис (якщо такий запис здійснювався), відомості про адресу веб-сайту в мережі Інтернет, на якому особа може ознайомитися із зображенням чи відеозаписом транспортного засобу в момент вчинення адміністративного правопорушення, ідентифікатор для доступу до зазначеної інформації та порядок звільнення від адміністративної відповідальності.
Як вбачається зі змісту оскаржуваної постанови, остання містить посилання на технічний засіб, яким здійснено фото/відеофіксацію правопорушення, а саме: АРМ Інспектора.
Відповідно до примітки до ст. 14-2 КУпАП, режим фотозйомки (відеозапису) передбачає здійснення уповноваженою посадовою особою фото/відеофіксації обставин порушення правил зупинки, стоянки або паркування транспортних засобів, а саме: дати, часу (моменту), місця розташування транспортного засобу по відношенню до нерухомих об'єктів та/або географічних координат, інших ознак наявності складу адміністративного правопорушення, передбаченого відповідною статтею Особливої частини цього Кодексу. При здійсненні фотозйомки обов'язковою є наявність не менше двох зображень транспортного засобу, отриманих з різних або протилежних ракурсів, а в разі фіксації порушення, що полягає у неоплаті вартості послуг з користування майданчиком для платного паркування в межах населеного пункту, в якому не впроваджена автоматизована система контролю оплати паркування, обов'язковою є наявність додаткового зображення (зображень), що фіксує відсутність документа про оплату послуг з користування майданчиком для платного паркування під лобовим склом транспортного засобу.
Відповідно до положень ст. 14-2 КУпАП, інспектором з паркування здійснено фотофіксацію обставин порушення правил в режимі фотозйомки, шляхом створення зображень транспортного засобу в момент вчинення правопорушення
Як вбачається з матеріалів справи, фотознімки транспортного засобу «Honda CR-V», державний номерний знак НОМЕР_1 , що зроблені інспектором з паркування та надані суду, відповідають вимогам примітки до ст. 14-2 КУпАП, містять інформацію про дату порушення; місце розташування транспортного засобу та його відстань до суцільної розмітки; час вчинення порушення.
Відповідно до п. 15.9 д ПДР зупинка забороняється у місцях, де відстань між суцільною лінією розмітки, розділювальною смугою чи протилежним краєм проїзної частини і транспортним засобом, що зупинився, менше 3 м.
Частина 3 ст. 122 КУпАП передбачає ненадання переваги в русі транспортним засобам аварійно-рятувальних служб, швидкої медичної допомоги, пожежної охорони, поліції, що рухаються з увімкненими спеціальними світловими або звуковими сигнальними пристроями, ненадання переваги маршрутним транспортним засобам, у тому числі порушення правил руху і зупинки на смузі для маршрутних транспортних засобів, а так само порушення правил зупинки, стоянки, що створюють перешкоди дорожньому руху або загрозу безпеці руху, що тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Об'єктом цього правопорушення є суспільні відносини у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.
Об'єктивна сторона виражається у ненаданні переваги в русі транспортним засобам аварійно-рятувальних служб, швидкої медичної допомоги, пожежної охорони, поліції, що рухаються з увімкненими спеціальними світловими або звуковими сигнальними пристроями, ненадання переваги маршрутним транспортним засобам, у тому числі порушення правил руху і зупинки на смузі для маршрутних транспортних засобів, а так само порушення правил зупинки, стоянки, що створюють перешкоди дорожньому руху або загрозу безпеці руху.
Суб'єктивна сторона правопорушення полягає у наявності умислу або необережності.
Відповідно до примітки, суб'єктом правопорушення в цій статті є особа, яка керувала транспортним засобом у момент вчинення правопорушення, а в разі вчинення передбачених частинами першою - четвертою цієї статті правопорушень у виді перевищення обмеження швидкості руху транспортних засобів, проїзду на заборонний сигнал регулювання дорожнього руху, порушення правил зупинки, стоянки, а також установленої для транспортних засобів заборони рухатися смугою для маршрутних транспортних засобів, тротуарами чи пішохідними доріжками, виїзду на смугу зустрічного руху, якщо зазначене правопорушення зафіксовано в автоматичному режимі, а також у разі порушення правил зупинки, стоянки транспортних засобів, якщо зазначене правопорушення зафіксовано в режимі фотозйомки (відеозапису), - відповідальна особа, зазначена у частині першій статті 14-2 цього Кодексу, або особа, яка ввезла транспортний засіб на територію України. У разі внесення змін до постанови про накладення адміністративного стягнення з підстав, встановлених абзацом третім частини першої статті 279-3 цього Кодексу, суб'єктом цього правопорушення може бути особа, яка керувала транспортним засобом у момент вчинення правопорушення, зафіксованого в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису).
Факт розташування автомобіля «Honda CR-V», державний номерний знак НОМЕР_1 , власником якого є позивач, поряд з лінією горизонтальної розмітки на проїзній частині дороги на площі Вокзальній у м. Києві сторона позивача не заперечує.
З фотознімків чітко видно, що автомобіль «Honda CR-V», державний номерний знак НОМЕР_1 , розташований на відстані менше 3 м. від суцільної розмітки.
Отже, вказаними фотознімками, виконаними головним інспектором, які досліджені судом та є належними, допустими доказами у справі про адміністративне правопорушеня, підтверджено, що автомобіль позивача розташований на відстані менше 3 м. від суцільної розмітки.
Таке розташування автомобіля свідчить про порушення позивачем п.п. (д) п.15.9 ПДР, згідно з яким зупинка забороняється у місцях, де відстань між суцільною лінією розмітки, розділювальною смугою чи протилежним краєм проїзної частини і транспортним засобом, що зупинився, менше 3 м.
Порушення даної норми ПДР утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.122 КУпАП, а саме: порушення правил зупинки, стоянки, що створюють перешкоди дорожньому руху або загрозу безпеці руху.
Таким чином відповідачем доведено, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.122 КУпАП, отже постанова серії 2КІ №0008879798 від 16.07.2023, винесена з додержанням вимог закону та скасуванню не підлягає.
Твердження позивача про те, що йому у порушення чинного законодавства не було направлено копію оскаржувано постанови, повністю спростовується наданими до суду матеріалами справи, а саме фотографіями конверта поштового відправлення з рекомендованим повідомленням про вручення, який було направлено за адресою реєстрації місця проживання позивача: АДРЕСА_1 .
У розумінні ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно з ч. 1 ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, поясненнями свідків.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 цієї статті визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ч.3 ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Згідно зі ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Повноваження адміністративного суду у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності, визначені ст. 286 КАС України.
Так, відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Постанова винесена уповноваженою особою, яка мала право розглядати справу про адміністративне правопорушення, з дотриманням правил чинного законодавства, на підставі наявних доказів про адміністративне правопорушення, на основі яких встановлено винність ОСОБА_1 у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.122 КУпАП, та немає підстав для скасування відповідної постанови, оскільки позивач не надав доказів, які б спростувати факт наявності адміністративного правопорушення та обставини, що виключають адміністративну відповідальність.
Таким чином, суд вважає, що постанова по справі про адміністративне правопорушення в даному випадку винесена у межах повноважень відповідача в порядок та спосіб, визначений КУпАП, із дотриманням встановленої процедури та з урахуванням усіх обставин у справі, а тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог.
Враховуючи наведе вище, позов задоволенню не підлягає.
З урахуванням того, що суд прийшов до висновку про відмову у задоволенні позову, а тому понесені позивачем витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.
Керуючись ч.3 ст.122, 251, 283, 288 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст. 2, 8, 9, 72-77, 78, 205, 241-246, 250, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Департаменту територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), третя особа Дарницький відділ державної виконавчої служби у м. Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про скасувавання постанови у справі про адміністративне правпорушення відмовити.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10-ти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: М.О. Заставенко