Єдиний унікальний номер 725/11172/25
Номер провадження 2-а/725/159/25
11.03.2026 року м. Чернівці
Чернівецький районний суд м.Чернівців у складі:
головуючої судді Федіної А.В.,
за участю секретаря судового засіданні Попової Р.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Чернівці адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Чернівецької митниці ДМС України про скасування рішення суб'єкта владних повноважень та визнання дій протиправними, -
У грудні 2025 року позивач через свого представника звернувся до суду з вище вказаним позовом в обґрунтування якого посилався на те, що постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 16.09.2025 року було скасовано постанову у справі про ПМП №0571/40800/24 від 26.06.2024 року, якою на нього було накладено адміністративне стягнення за вчинення порушення митних правил передбаченого ч. 2 ст. 471 МК України, а справу про ПМП направлено на новий розгляд. В ході повторного розгляду справи про ПМП було проведено експертизу та відповідно до висновку №1420003900-0035 від 13.11.2025 року встановлено ринкову вартість переміщуваного через митний кордон товару станом на 18.05.52024 року в сумі 263448,64. Вказану вартість товару було враховано при визначені розміру адміністративного стягнення у вигляді штрафу та постановою Чернівецької митниці від 19.11.2025 року накладено на нього адміністративне стягнення за вчинення правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 471 МК України у вигляді штрафу в розмірі 30 % вартості товарів, що переміщувались через митний кордон України, а саме 79034,59 грн.
Вважає, що при проведення експертизи щодо вартості товарів було взято до уваги ціни на ринку України, натомість він придбавав вказані товари в Італії та не знав і не міг знати їх вартості в України, покладаючись на відомості у інвойсі, який пред'явив працівникам митниці.
Також, зазначав, що при визначені вартості товарів експертом взято до уваги лише зовнішній вигляд, а в окремих випадках згідно маркування, з урахуванням даних мережі Інтернет та необґрунтовано застосування 20 % знижки та не наведено конкретних методів порівняння і коригування відмінностей між аналогічними товарами, продаж яких здійснюється у мережі Інтернет.
Вважає, що висновок №1420003900-0035 від 13.11.2025 року не відповідає вимогам належності та допустимості доказів, а відтак не може бути покладений в основу прийняття оскаржуваної постанови, а також митним органом не доведено, що переміщуваний через митний кордон товар підпадає під встановлені законодавством обмеження його ввезення на митну територію України.
На підставі вище викладеного, посилаючись на норми матеріального права, просив визнати протиправною і скасувати постанову від 19.11.2025 року у справі про ПМП №0571/40800/24 за ч. 2 ст. 471 МК України; провадження у справі про ПМП закрити.
На вказану позовну заяву надійшов відзив в якому представник митниці позовні вимоги не визнала та просила відмовити в задоволені позову. Вказувала на те, що переміщуваний позивачем через митний кордон України товар перевищував дозволену законодавством норму щодо вартості товарів, які можуть бути віднесені до особистих речей громадян. Під час здійснення провадження у справі про ПМП було проведено експертизу 18.06.2024 року якою встанволено вартість товару в сумі 304667,54 грн., натомість при повторному розгляді справ про ПМП, після скасування попередньої постанови, було проведено нову товарознавчу експертизу, якою встановлено вартість товару в сумі 263448,64 грн. Вказана експертиза була проведена з метою з'ясування питання оцінки товарів, як доказ вчинення правопорушення та онови для застосування санкції передбаченого ч. 2 ст. 471 МК України.
У відповіді на відзив представник позивача звертав увагу на те, що відповідач не довів, що нова експертиза підтверджена первинними джерелами вартості товарів з урахуванням реальної ціни у країні їх походження, а фактично використав оціночну модель, а не фактурну вартість, що суперечить положенням МК України. Також, вважає, що відповідачем не доведено наявності складу правопорушення у діях позивача, зокрема умислу на вчинення дій передбачених ч. 2 ст. 471 МК України, адже останній не приховував переміщуваний ним через митний кордон України товар.
Позивач та представники сторін в судове засідання не з'явились, хоча належним чином повідомлялись судом про час та місце розгляду справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 205 КАС України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Таким чином, суд вважає з можливе розглянути справу без участі сторін.
Суд, дослідивши письмові докази по справі, вважає, що в задоволені позову слід відмовити, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.2 ст.55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Згідно до ст. 129 Конституції України, ст.ст. 9, 77 КАС України адміністративне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Як вбачається з положень ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Згідно ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Як вбачається із змісту ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст.489 МК України, посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов'язана з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Зі змісту ч. 1 ст. 493 МК України, провадження у справі про порушення митних правил здійснюють, крім випадків, передбачених частинами другою і третьою цієї статті, посадові особи митниці, в зоні діяльності якої було вчинено або виявлено таке порушення.
Відповідно до ст.458 МК України порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред'явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.
Так, диспозицією ч. 2 ст. 471 МК України передбачено відповідальність за недекларування товарів (крім зазначених у частинах першій та/або третій цієї статті), що переміщуються через митний кордон України громадянами.
Такі дії тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 30 відсотків вартості цих товарів.
Судом встановлено, що постановою Чернівецької митниці від 26.06.2024 року №0571/40800/24 позивача визнано виним у вчинені правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 471 МК України та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 91400,26 грн.
Вказана постанова була скасована постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 16.09.2025 року, а справу про ПМП направлено Чернівецькій митниці на новий розгляд.
Судом апеляційної інстанції було встановлено, що на підтвердження вартості товару позивачем надано копію інвойсу від 15.05.2024 року, у якому компанією "DVG DE VECCHI" перелічено всі наявні запчастини із відповідними вартостями за кожну позицію. У відповідності до даного інвойсу загальна вартість запчасни, яка знаходилась у автомобілі "Мерседес" під керуванням позивача становила 816,97 Євро, що за курсом НБУ станом на 15.05.2024 становить 34991,25 грн. При цьому, відповідний інвойс позивачем був наданий митному органу ще до винесення оскаржуваної постанови як доказів визначення вартості ввезеного товару. Однак, вартість переміщуваного позивачем товару була визначена на підставі та в порядку, визначеними ст.ст.515-516 Митного кодексу України.
Згідно висновку експерта від 18.06.2024 року № 142000-3301-0368 загальна вартість товару: запасні частини до кавових машин - загальною кількістю 3721 шт. (всього 168 найменувань) та двигун електричний, іноземного виробництва, торгова марки "Dodge Quantis" бувший у використанні - 1 шт. становить 304667 гривень 57 копійок. У висновку вказано, що для визначення вартості товару застосовано порівняльний підхід, який передбачає аналіз цін продажу та пропонування подібних товарів з відповідним коригуванням відмінностей між об'єктами порівняння та досліджуваними об'єктами. При визначенні ринкової вартості об'єктів експертизи враховано наявне маркування на товарах, а також цінову інформацію щодо пропозицій продажу ідентичних/подібних товарів, наявну в мережі Інтернет. Вибіркові маркетингові дослідження викладено у додатку до висновку. При цьому, відповідачем не враховано того факту, що країна відправки таких товарів є Італія, а об'єктами порівняння є виключно товарні пропозиції на ринку України.
Визначена вартість товару є ключовою обставиною з огляд на обсяги накладення адміністративного стягнення, який в силу санкції ч. 2 ст. 471 МК України безпосередньо залежить від визначеної вартості товару, проте ні в оскаржуваній постанові, ні у відзиві на позовну заяву, митним органом не наведено доводів щодо обґрунтування того, що наданий позивачем документ не підтверджує вартість ввезеного ним товару та що саме стало підставою для виникнення сумнівів у зазначеній вартості. Також згідно висновку вартість товару визначена станом на дату проведення дослідження (31.05.2024), що свідчить про його недопустимість, оскільки для встановлення об'єктивної істини у справі вартість товару повинна була б бути визначеною станом на 18.05.2024 (дату вчинення правопорушення).
В ході нового розгляду справи про ПМП митним органом було призначено товарознавчу експертизу за наслідками проведення якої отримано висновок Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень Держмитслужби №1420003900-0035 від 13.11.2025 року яким встановлено загальну ринкову вартість вилучених товарів у справі про ПМП №571/40800/24 в сумі 263448,64 грн. станом на 18.05.2024 року.
У постанові про призначення експертизи від 16.10.2025 року митний орган акцентував увагу на необхідності встановлення вартості товарів станом на 18.05.2024 року з урахування висновків суду апеляційної інстанції та додаткових документів у справі.
Відповідно до ч.2, 3 ст.357 МК України, дослідження (аналізи, експертизи) проводяться експертами спеціалізованого органу з питань експертизи та досліджень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, чи його відокремленого підрозділу або інших експертних установ (організацій), призначених митним органом. Зазначені дослідження (аналізи, експертизи) проводяться з метою забезпечення здійснення митного контролю та митного оформлення і не є судовими експертизами.
Згідно ч.1, 2 ст.515 МК України, експертиза призначається, якщо для з'ясування питань, що виникають у справі про порушення митних правил, виникла потреба у спеціальних знаннях з окремих галузей науки, техніки, мистецтва, релігії тощо. Зазначена експертиза не є судовою експертизою.
Згідно ст.516 МК України, визнавши за необхідне проведення експертизи, посадова особа митного органу, у провадженні якої знаходиться справа про порушення митних правил, виносить постанову, у якій визначаються підстави для призначення експертизи, прізвище експерта або найменування спеціалізованого органу з питань експертизи та досліджень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, його відокремленого підрозділу чи іншої відповідної установи, в якій має проводитися експертиза. У цій постанові ставляться конкретні питання, які мають бути вирішені під час проведення експертизи, а також визначаються матеріали, що передаються у розпорядження експерта.
Відповідно до п.3 Положення про СЛЕД Держмитслужби, затвердженого наказом Держмитслужби №18 від 23.10.2019, у редакції наказу №29 від 12.11.2019 (зі змінами), на СЛЕД Держмитслужби покладено завдання з проведення досліджень та здійснення експертної діяльності у митній сфері, а також здійснення відповідно до законодавства попередньої оцінки майна, вилученого, конфіскованого за порушення митного законодавства.
Нормативне врегулювання форми висновку, складеного експертами СЛЕД Держмитслужби за результатами експертизи предметів правопорушення з метою визначення їх вартості визначено підзаконним нормативно-правовим актом головного органу у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію єдиної державної митної політики, а саме наказом Міністерства фінансів України №1058 від 02.12.2016, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.12.2016 за №1693/29823.
Твердження позивача про те, що вказаний висновок не враховує вартості придбання товару в Італії не беруться судом до уваги, адже з постанови про призначення експертизи вбачається, що експертам для дослідження були наданні долучені до матеріалів справи про ПМП документи, в тому числі копії наданих позивачем інвойсів на підтвердження країни відправника товарів. За результатами проведених маркетингових досліджень щодо пропозицій купівлі/продажу товарів, подібних/ідентичних до наданих на експертизу, виявлено значну розбіжність з відомостями, наведеними у наданих на дослідження інвойсах №1151/2 від 15.05.2024 року, а отже не може бути використана експертом як актуальна та така, що не викликає сумнівів у достовірності відповідно до вимог Національного стандарту №1, що зумовило необхідність застосування порівняльний (ринковий) підхід, який передбачає аналіз цін продажу та пропонування подібних товарів з відповідним коригуванням відмінностей між об'єктами порівняння та досліджуваними об'єктами. Окрім того, варто також звернути увагу, що у висновку експерта було встановлено невідповідність найменування товарів, зазначених у постанові та фактично наданих зразках.
Таким чином, митним органом обґрунтовано взято до уваги відповідний висновок Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень Держмитслужби №1420003900-0035 від 13.11.2025 року.
З матеріалів справи вбачається, що постановою Чернівецької митниці від 19.11.2025 року у справі про ПМП №0571/40800/24 ОСОБА_1 визнано винним у вчинені правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 471 МК України та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу, що становить 30 відсотків вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України громадянами, а саме 79034,59 грн.; вилучений згідно протоколу про ПМП товар повернуто ОСОБА_1 ; стягнуто на користь митниці витрати за зберігання предметів ПМП в сумі 811,04 грн.
Зі змісту вказаної постанови вбачається, що під час здійснення митних формальностей, а саме: огляду транспортного засобу пред'явленого громадянином ОСОБА_2 , крім заявленого вищевказаного товару загальною вартістю 500 євро, було виявлено незаявлений, незадекларований товар, а саме: запасні частини до кавових машин загальною кількістю 3721 шт., (всього 168 найменувань) та двигун електричний, іноземного виробництва, торгова марка «DODGE QUANTIS», бувший у використанні 1 шт., які знаходились у вантажному приміщенні автомобіля без ознак приховування. Під час здійснення митних формальностей встановлено, що загальна вартість виявленого вищевказаного товару 304460 грн., що перевищує дозволену норму. Громадянину ОСОБА_2 пропущено заявлений товар вартістю 500 євро. Таким чином, ОСОБА_2 вчинив недекларування товарів, що переміщуються через митний кордон України громадянами та такі його дії утворюють склад правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 471 МК України.
При винесені вказаної постанови було взято до уваги як доказ вартості предметів ПМП наведений вище висновок Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень Держмитслужби №1420003900-0035 від 13.11.2025 року, який містить обґрунтування підстав застосування порівняльного (ринкового) підходу, який передбачає аналіз цін продажу та пропонування подібних товарів з відповідним коригуванням відмінностей між об'єктами порівняння та досліджуваними об'єктами, спростування вартості предметів ПМП у наданих позивачем інвойсах, а також визначає вартість предметів ПМП на дату вчинення правопорушення, а саме станом на 18.05.2024 року. В матеріалах справи також відсутні докази, які свідчать про звернення позивача та його представника до будь-якої експертної установи з приводу призначення експертизи та укладення з експертною установою договору на проведення незалежної товарознавчої експертизи з метою спростування визначеної вказаним висновком вартості предметів ПМП.
Таким чином, суд приходить до висновку, що факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення не спростований матеріалами справи, а в основу оскаржуваної постанови та розміру накладеного адміністративного стягнення відповідачем правомірно покладено висновок Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень Держмитслужби №1420003900-0035 від 13.11.2025 року щодо вартості предметів ПМП, у зв'язку з чим відсутні підстави для задоволення позову.
У відповідності до вимог п. 1 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення.
На підставі вище викладеного та керуючись ст.ст. 10, 252 КУпАП, ст.ст. 458, 469, 471, 487, 489, 493, 494 МК України, ст.ст. 2, 5-10, 14, 72-79, 90, 94, 241-246, 250, 251, 255, 286, 293, 295 КАС України, -
В задоволені позову ОСОБА_1 до Чернівецької митниці ДМС України визнання протиправною та скасування постанови від 19.11.2025 року у справі про ПМП №0571/40800/24 - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду.
Суддя Чернівецького районного
суду міста Чернівців Федіна А. В.