Справа № 738/2888/25 Головуючий у І інстанції ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/4823/350/26
Категорія - - ч.5 ст.27 ч.1 ст.358, ч.4 ст.358 КК України Доповідач ОСОБА_2
13 березня 2026 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Чернігівського апеляційного суду в складі:
Головуючого-суддіОСОБА_2
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
секретаря судового засідання - ОСОБА_5 ,
з участю: прокурора - ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №12025275370000126 за апеляційною скаргою прокурора на вирок Менського районного суду Чернігівської області від 14 січня 2026 року,
Цим вироком:
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, уродженець с. Блистова Новгород-Сіверського району Чернігівської області, мешканець АДРЕСА_1 , не одружений, освіта базова середня, не працює, раніше не судимий,
засуджений за:
- ч.5 ст.27 ч.1 ст.358 КК України - до покарання у виді пробаційного нагляду на строк 1 рік, з покладенням на нього обов'язків, передбачених ч.2 ст.59-1 КК України;
- ч.4 ст.358 КК України - до покарання у виді пробаційного нагляду на строк 1 рік, з покладенням на нього обов'язків, передбачених ч.2 ст.59-1 КК України.
Відповідно до ч.1 ст.70 КК України, шляхом часткового складання призначених покарань, ОСОБА_8 визначено остаточне покарання - у виді пробаційного нагляду на строк 1 (один) рік 2 (два) місяці, з покладанням на нього обов'язків, передбачених ч.2 ст.59-1 КК України: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Скасовано арешт, накладений на підставі ухвали слідчого судді Менського районного суду Чернігівської області від 21 листопада 2025 року.
Стягнуто з ОСОБА_8 на користь держави 2228,50 грн процесуальних витрат. Долю речових доказів вирішено відповідно до ст.100 КПК України.
Вироком місцевого суду встановлено, що у травні 2018 року, ОСОБА_8 , з метою отримання документа на право керування тракторами, самохідними машинами та навантажувачами без проходження відповідного навчання та складання іспиту, знайшов у мережі Інтернет оголошення про надання послуг щодо отримання посвідчення тракториста-машиніста за грошову винагороду у сумі 3000 грн.
У подальшому ОСОБА_8 , перебуваючи за місцем свого проживання: по АДРЕСА_1 (на той час Менського району) Чернігівської області, реалізовуючи умисел на сприяння невстановленій особі у виготовленні на своє ім'я підробленого посвідчення тракториста-машиніста, за допомогою мережі Інтернет, надав невстановленій особі свої анкетні дані та фотокартку із власним зображенням для подальшого виготовлення посвідчення тракториста-машиніста, чим вчинив пособництво у виготовленні підробленого документа. Через тиждень після цього, у травні 2018 року, у денну пору доби, ОСОБА_8 , перебуваючи у приміщенні відділення №1 ТОВ «Нова Пошта» по вул. Армійська, 1 в м. Мена Чернігівської області, отримав від невстановленої особи, матеріали стосовно якої виділено в окреме провадження, поштове відправлення з виготовленим на його замовлення підробленим посвідченням тракториста-машиніста серії НОМЕР_1 з дозволом на керування тракторами, самохідними машинами та навантажувачами категорій «A1, А2, В1, E1», виданим на його ім'я Головним управлінням Держпродспоживслужби у Київській області 30 травня 2018 року, за виготовлення якого при отриманні вказаного поштового відправлення, сплатив невстановленій особі грошові кошти у сумі 3000 грн. Підроблене посвідчення тракториста-машиніста ОСОБА_8 мав намір використовувати при керуванні транспортними засобами.
Відповідно до даних уніфікованої автоматизованої електронно-облікової системи від 24 листопада 2025 року, посвідчення тракториста-машиніста серії НОМЕР_1 категорії «А1» видано 04 липня 2018 року ГУ Держпродспоживслужби в Волинській області на ім'я іншої особи.
Окрім того, 19 листопада 2025 року, близько 09:44 год, ОСОБА_8 , керуючи зернозбиральним комбайном марки «Claas Lexion 770», р.н. НОМЕР_2 , рухався по вул. Сіверський шлях у м. Мена Чернігівської області та навпроти господарства №81, був зупинений працівниками Корюківського РВП ГУ НП в Чернігівській області, відповідно до п.1 ч.1 ст.35 Закону України «Про Національну поліцію». Достовірно знаючи, що посвідчення тракториста-машиніста серії НОМЕР_1 є завідомо підробленим документом, діючи умисно, ОСОБА_8 використав завідомо підроблений документ - посвідчення тракториста-машиніста серії НОМЕР_1 , видане Головним управлінням Держпротспоживслужби у Київській області від 30.05.2018 на ім'я ОСОБА_8 , шляхом його пред'явлення для перевірки поліцейському сектору реагування патрульної поліції ВП №1 (м. Мена) Корюківського районного відділу поліції ОСОБА_9 на підтвердження наявності права керування транспортним засобом.
Відповідно до даних уніфікованої автоматизованої електронно-облікової системи від 24.11.2025, посвідчення тракториста-машиніста серії НОМЕР_1 категорії «А1» видано 04 липня 2018 року ГУ Держпродспоживслужби в Волинській області на ім'я іншої особи.
Згідно з висновком експерта № СЕ-19/125-25/16051-ДД від 05.12.2025, бланк посвідчення тракториста-машиніста серії НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_8 не відповідає встановленому зразку аналогічного бланка посвідчення тракториста-машиніста, що перебуває в офіційному обігу в Україні.
Не погодившись із рішенням суду, прокурор подав апеляційну скаргу, в якій просив змінити вирок суду першої інстанції та призначити ОСОБА_8 покарання за ч.5 ст.27 ч.1 ст.358 КК України у виді пробаційного нагляду на строк 1 рік, з покладенням на нього обов'язків, передбачених ч.2 ст.59-1 КК України. На підставі ч.5 ст.74 КК України, звільнити ОСОБА_8 від відбування призначеного покарання, у зв'язку із закінченням строків давності, передбачених ст.49 КК України. Призначити ОСОБА_8 покарання за ч.4 ст.358 КК України у виді пробаційного нагляду на строк 1 рік, з покладенням на нього обов'язків, передбачених ч.2 ст.59-1 КК України. В обґрунтування скарги зазначив, що кримінальний проступок, передбачений ч.5 ст.27 ч.1 ст.358 КК України, ОСОБА_8 вчинив у травні 2018 року, і на момент розгляду кримінального провадження в суді, закінчився трирічний строк давності, передбачений п.2 ч.1 ст.49 КК України, для притягнення його до кримінальної відповідальності. А тому ОСОБА_8 підлягає звільненню від призначеного судом покарання. Проте вказаний факт залишився поза увагою місцевого суду.
У судове засідання апеляційного суду обвинувачений ОСОБА_8 та його захисник не з'явилися, про час і місце судового розгляду були поінформовані належним чином, заяв про відкладення розгляду справи не подавали.
Відповідно до вимог ч.4 ст.405 КПК України участь особи, яка подала скаргу, чи інших осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, в розгляді справи судом апеляційної інстанції, не є обов'язковою. Наведене положення відповідає практиці Європейського суду з прав людини, аналіз якої свідчить про те, що відсутність особи, яка притягується до кримінальної відповідальності, під час розгляду справи судом апеляційної інстанції не може автоматично вважатися порушенням п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Заслухавши доповідь судді; думку прокурора, який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити; перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи скарги, колегія суддів приходить до наступного висновку.
Відповідно до вимог ч.1 ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, за які його засуджено, та кваліфікація його дій в апеляційній скарзі прокурором не оспорюються.
Доводи прокурора щодо неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність при призначенні ОСОБА_8 покарання заслуговують на увагу, з огляду на таке.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.49 КК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального проступку і до набрання вироком законної сили минуло три роки у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі.
За змістом ч.5 ст.74 КК України особа може бути за вироком суду звільнена від покарання на підставах, передбачених ст.49 цього Кодексу.
Як убачається з матеріалів справи, ОСОБА_8 у травні 2018 року вчинив кримінальний проступок, передбачений ч.5 ст.27 ч.1 ст.358 КК України, а саме: пособництво при підробленні офіційного документа, який видається та посвідчується установою, яка має право видавати і посвідчувати такий документ, і який надає права, з метою використання його іншою особою.
Тобто, з дня вчинення ОСОБА_8 кримінального проступку, передбаченого ч.5 ст.27 ч.1 ст.358 КК України, минуло більше ніж три роки, строк давності притягнення до кримінальної відповідальності не зупинявся та не переривався, а тому обвинувачений підлягає звільненню від призначеного судом покарання за вказаною частиною статті КК України інкримінованого йому кримінального правопорушення.
Відтак, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню, а ухвала суду першої інстанції - зміні, в частині призначеного ОСОБА_8 покарання.
Керуючись ст.ст. 404, 407, 408, 419 КПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу прокурора - задовольнити.
Вирок Менського районного суду Чернігівської області від 14 січня 2026 року щодо ОСОБА_8 - змінити, в частині призначеного йому покарання.
ОСОБА_8 призначити покарання за ч.5 ст.27 ч.1 ст.358 КК України у виді пробаційного нагляду на строк 1 (один) рік, з покладенням на нього обов'язків, передбачених ч.2 ст.59-1 КК України: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
На підставі ч.5 ст.74 КК України, звільнити ОСОБА_8 від призначеного покарання, у зв'язку із закінченням строків давності, передбачених п.2 ч.1 ст.49 КК України.
ОСОБА_8 призначити покарання за ч.4 ст.358 КК України у виді пробаційного нагляду на строк 1 (один) рік, з покладенням на нього обов'язків, передбачених ч.2 ст.59-1 КК України: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
У решті цей же вирок залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку протягом трьох місяців.
ОСОБА_3 ОСОБА_2 ОСОБА_4