Справа № 734/3961/25 Головуючий у 1 інстанції Домашенко Ю. М.
Провадження № 33/4823/286/26
Категорія - - ч.1 ст.130 КУпАП
13 березня 2026 року місто Чернігів
Чернігівський апеляційний суд під головуванням судді Заболотного В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Козелецького районного суду Чернігівської області від 09 лютого 2026 року,
Цією постановою:
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканець АДРЕСА_1 ,
притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП та на нього накладено стягнення у виді штрафу у розмірі 17 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави 665,60 грн. судового збору.
Місцевим судом встановлено, що 24 серпня 2025 року, о 08 год 25 хв, на 98 км автодороги М-01 Київ-Чернігів-Нові Яриловичі, в с. Кіпті, ОСОБА_1 керував транспортним засобом Volkswagen Passat, д.н.з. НОМЕР_1 , у стані алкогольного сп'яніння, чим порушив вимоги п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху.
Не погодившись із рішенням суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову місцевого суду скасувати як незаконну, а провадження в справі закрити у зв'язку з відсутністю події та складу даного адміністративного правопорушення. В обґрунтування скарги посилається на те, що при проведені огляду на стан алкогольного сп'яніння застосовано прилад «Драгер» з порушеним терміном калібрування, встановленим заводом-виробником, а тому його результати є сумнівними. Апелянт зазначає, що працівниками поліції було порушено процедуру проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння, а саме те, що ОСОБА_1 не погодився з результатом огляду на місці, проте працівниками поліції не забезпечено проведення його огляду в закладі охорони здоров'я. Вважає, що місцевий суд безпідставно ототожнив його підпис в акті огляду із згодою на результат тесту. Звертає увагу на те, що, показник 0,33 проміле є незначним і перебуває у діапазоні, що потребує особливо суворого дотримання процедури огляду. За відсутності медичного підтвердження не виключена похибка приладу, не перевірені можливі фізіологічні чинники та не забезпечено повторний контроль.
У судове засідання апеляційної інстанції ОСОБА_1 не з'явився, про час і місце розгляду справи був поінформований належним чином, заяв про відкладення розгляду справи не подавав.
Відповідно до вимог ч.6 ст.294 КУпАП участь особи, яка подала скаргу, чи інших осіб, які беруть участь у провадженні справи про адміністративне правопорушення, в розгляді справи судом апеляційної інстанції, не є обов'язковою. Наведене положення відповідає практиці Європейського суду з прав людини, аналіз якої свідчить про те, що відсутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, під час розгляду справи судом апеляційної інстанції не може автоматично вважатися порушенням п.1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, апеляційний суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ст.ст. 245, 251, 252, 280, 283 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами.
Частина 1 статті 130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність, зокрема, за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння.
Відповідно до п.2.9 «а» Правил дорожнього руху, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно п.6 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України та МОЗ України 09.11.2015 № 1452/735, огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом, а також лікарем закладу охорони здоров'я.
Як зазначено у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 432572 від 24.08.2025, ОСОБА_1 , 24 серпня 2025 року, о 08 год. 25 хв., на 98 км автодороги М-01 Київ-Чернігів-Нові Яриловичі, в с. Кіпті, керував транспортним засобом Volkswagen Passat, д.н.з. НОМЕР_1 , у стані алкогольного сп'яніння, чим порушив вимоги п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.130 КУпАП (а.с.4).
Отже, даний протокол є документом, що офіційно засвідчує факт учинення неправомірних дій, і є одним з джерел доказів, у силу положень ст.251 КУпАП.
Як убачається з інформації з роздруківки приладу Драгер 6820, результат продування ОСОБА_1 зазначеного спеціального технічного приладу становить 0,33 проміле, з яким останній погодився та поставив свій підпис (а.с.3).
З переглянутого апеляційним судом відеозапису з нагрудної камери поліцейського вбачається, що працівниками поліції був зупинений автомобіль під керуванням ОСОБА_1 . Під час перевірки документів та спілкуванні з водієм поліцейськими виявлено в останнього запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук та різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя. Після цього ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд на стан сп'яніння у встановленому законом порядку на місці зупинки за допомогою приладу «Драгер», останній погодився; результат огляду - 0,33 проміле. ОСОБА_1 з результатом погодився. Після цього, поліцейський роз'яснив права водію та склав протокол про адміністративне правопорушення та ознайомив останнього з його змістом.
Апеляційним судом не встановлено порушень порядку проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння, визначеного «Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції». Також, відсутні обставини, які б доводили упередженість або будь-яку зацікавленість працівників поліції у результатах розгляду справи або притягненні особи до адміністративної відповідальності.
До того ж, будь-яких зауважень чи заперечень щодо порядку проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння та оформлення протоколу щодо нього ОСОБА_1 не зазначав, із заявами про неправильність дій чи порушення його прав під час огляду та складання протоколу до компетентних органів не звертався і матеріали справи таких не містять.
Доводи апелянта з приводу того, що працівники поліції не пропонували йому пройти огляд на стан сп'яніння у лікарні, не ґрунтуються на Законі, так як дії працівників поліції жодним чином не суперечать вимогам Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Зокрема, наведений пункт 6 розділу І даної Інструкції передбачає альтернативний порядок проведення огляду на стан сп'яніння або на місці зупинки, або у закладі охорони здоров'я.
Крім того, на відео зафіксовано, що ОСОБА_1 погодився з результатом огляду та повідомив що напередодні вживав спиртні напої. Крім того, в Акті огляду на стан сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів в графі «З результатами згоден» ОСОБА_1 поставив свій підпис. Враховуючи, що ОСОБА_1 погодився з результатами проведеного поліцейським на місці зупинки транспортного засобу огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціального технічного засобу, про що свідчить його підпис у акті огляду, у поліцейського були відсутні підстави для проведення повторного тестування або доставлення останнього до закладу охорони здоров'я.
Твердження ОСОБА_1 , що калібрування приладу «Drager Alcoteste 6820», повинно здійснюватися кожні 6 місяців, є непереконливими.
Законом України «Про метрологію та метрологічну діяльність», який набрав чинності 01 січня 2016 року, засоби вимірювальної техніки, які застосовуються у сфері законодавчо регульованої метрології, є законодавчо регульованими засобами вимірювальної техніки. До таких засобів вимірювальної техніки відносяться і вимірювачі вмісту алкоголю в крові та повітрі, що видихається.
Частиною 1 статті 17 ЗУ «Про метрологію та метрологічну діяльність» встановлено, що законодавчо регульовані засоби вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, підлягають періодичній повірці та повірці після ремонту.
Згідно Міжповірочних інтервалів законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, за категоріями, що затверджено Наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 13 жовтня 2016 року №1747, міжповірочний інтервал вимірювачів вмісту алкоголю в крові та повітрі, що видихається, установлений 1 раз на рік.
З копії свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки від 03.10.2024 вбачається, що таке чинне до 03.10.2025, тобто станом на 24 серпня 2025 року, дату проведення огляду ОСОБА_1 , спеціальний технічний засіб «Drager Alcotest 6820» ARHE-0221 був повірений, що свідчить про належне здійснення повірки та калібрування даного приладу.
Крім того, апеляційний суд зауважує, що на час проходження огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння ОСОБА_1 не ставив під сумнів законність походження приладу «Драгер» та не висував вимог щодо незгоди із результатами тестування.
Інші доводи апеляційної скарги не містять посилань на докази, які б не були предметом дослідження в суді першої інстанції, або порушень судом вимог матеріального або процесуального закону, які б спростовували висновки суду і були б підставами для зміни або скасування судового рішення.
Відтак, доводи ОСОБА_1 про відсутність у його діях складу адміністративного правопорушення, не заслуговують на увагу. Таку позицію ОСОБА_1 слід розцінювати, як намагання ним уникнути установленої законом відповідальності за скоєне.
Отже, викладені обставини вказують на те, що місцевий суд повно і всебічно дослідив матеріали справи, дав правильну оцінку доказам та обґрунтовано визнав ОСОБА_1 винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, оскільки він керував транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, чим порушив п.2.9 «а» Правил дорожнього руху, з чим погоджується і суд апеляційної інстанції.
Стягнення ОСОБА_1 призначено у відповідності з вимогами ст.33 КУпАП, у розмірі, визначеному санкцією ч.1 ст.130 КУпАП, за якою його притягнуто до адміністративної відповідальності.
За таких обставин, постанова суду першої інстанції відповідає вимогам закону, а доводи апеляційної скарги не дають підстав для її зміни чи скасування.
Керуючись ст.294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а постанову Козелецького районного суду Чернігівської області від 09 лютого 2026 року щодо нього - без змін.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
СуддяВ. М. Заболотний