Справа № 629/8932/25
Номер провадження 3/629/38/26
09.03.2026 року суддя Лозівського міськрайонного суду Харківської області Ткаченко О.А., розглянувши адміністративні матеріали, які надійшли з Лозівського районного відділу поліції ГУНП в Харківській області відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, розлученого, сержанта в/ч НОМЕР_1 , працюючого санітарним інструктором-дезінфектором відділення забезпечення взводу забезпечення медичної роти, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактична адреса проживання, як ВПО: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , якому відповідно до ст.63 Конституції України, ст.268 КУпАП роз'яснені права,
про притягнення до адміністративної відповідальності за ст.130 ч.1,124,122-4 КУпАП, -
встановив:
10.12.2025 о 15-25 год. ОСОБА_1 керуючи автомобілем «Nissan Pathfinder» реєстраційний номер НОМЕР_3 , по вул.Центральній в с.Веселе, Лозівського району, Харківської області, під час зустрічного роз'їзду з автомобілем «Honda Accord» реєстраційний номер НОМЕР_4 , не врахував дорожньої обстановки, не дотримався безпечного бокового інтервалу, що призвело до зіткнення, в результаті ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками, чим порушив вимоги п.13.3 ПДР України.
Крім того, 10.12.2025 о 15-25 год. ОСОБА_1 керуючи автомобілем «Nissan Pathfinder» реєстраційний номер НОМЕР_3 , по вул.Центральній в с.Веселе, Лозівського району, Харківської області, після зіткнення з автомобілем «Honda Accord» реєстраційний номер НОМЕР_4 залишив місце ДТП, чим порушив вимоги п.2.10.а ПДР України.
Крім того, 10.12.2025 о 15-25 год. ОСОБА_1 керував автомобілем «Nissan Pathfinder» реєстраційний номер НОМЕР_3 , по вул.Центральній в с.Веселе, Лозівського району, Харківської області, з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота), від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі відмовився, чим порушив вимоги п.2.5 ПДР України.
21.01.2026 постановою суду справи були об'єднані в одне провадження з загальним номером №629/8932/25.
ОСОБА_1 у судовому засіданні свою провину у вчиненні вказаних адміністративних правопорушень визнав у повному обсязі, зазначив, що дійсно вчинив інкриміновані правопорушення, про вчинене дуже шкодує, просив не позбавляти права керування транспортним засобом оскільки в бойовому підрозділі іноді виконує обов'язки водія, вчинене сталося на ґрунті стресу через розлучення з дружиною, також підтвердив, що в цей день на нього працівниками ВСП було складено протокол за ст.172-20 ч.3 КУпАП.
Адвокат Козловська Т.В. діючи в інтересах ОСОБА_1 проти притягнення останнього до адміністративної відповідальності заперечувала, надала до суду клопотання про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 у зв'язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, оскільки зібрані матеріали не містять належних та допустимих доказів вини, а містять низку істотних процесуальних порушень, що унеможливлюють притягнення ОСОБА_1 до відповідальності, зокрема: відсутність доведеного факту керування транспортним засобом, оскільки відсутні будь-які відеозаписи моменту руху транспортного засобу та того, що ОСОБА_1 перебував за кермом транспортного засобу, відсутність законної та обґрунтованої підстави для проходження ОСОБА_1 огляду на стан сп'яніння, схема ДТП складена працівниками поліції відображає лише одного учасника, однак з матеріалів про адміністративне правопорушення, вбачається що учасників було двоє, порушення працівниками поліції встановленої процедури огляду на стан сп'яніння, оскільки з відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 висловлює згоду на проходження огляду в закладі охорони здоров'я, однак працівники поліції не забезпечили доставку останнього до закладу охорони здоров'я, взаємовиключні внутрішньо суперечливі та неналежні. У разі відмови в задоволенні клопотання про закриття провадження у справі просила, обрати стягнення без позбавлення права керування транспортними засобами з урахуванням військового статусу особи та необхідності виконання службових обов'язків. Крім цього, просила визнати неналежним доказом відеозапис з місця події оскільки зйомка відбувалась на мобільний телефон працівника поліції, а не на бодікамеру, як того вимагає інструкція.
Згідно ч.1 ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом та на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення повинен прийти до висновку про винуватість особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, поза розумним сумнівом. Відповідно до вимог ст.245,251,252,280 КУпАП, суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
З аналізу ст.251, 252 КУпАП слідує, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. При цьому, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Отже, суддя, розглядаючи справу про адміністративне правопорушення, повинен всебічно, повно і об'єктивно дослідити всі обставини справи, оцінивши кожен доказ як окремо, так і в їх сукупності й навести в своєму рішенні висновки за результатами їх дослідження та оцінки щодо відсутності або наявності в діях особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, складу інкримінованого їй адміністративного правопорушення.
Згідно п.3,11 ч.1 ст.23 Закону України «Про Національну поліцію», поліція відповідно до покладених на неї завдань вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення; регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Статтею 14 Закону України від 30 червня 1993 року №3353-XII «Про дорожній рух» передбачено, що учасники дорожнього руху зобов'язані: знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху; створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам; виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306.
Відповідно до диспозиції ч.1 ст.130 КУпАП, встановлена адміністративна відповідальність не тільки за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або за передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння, а й за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
За змістом п.2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Відповідно до диспозиції ст.124 КУпАП, встановлена адміністративна відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
За змістом п.13.3 Правил дорожнього руху під час обгону, випередження, об'їзду перешкоди чи зустрічного роз'їзду необхідно дотримувати безпечного інтервалу, щоб не створювати небезпеки для дорожнього руху.
Відповідно до диспозиції ст.122-4 КУпАП, встановлена адміністративна відповідальність за залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні.
За змістом п.2.10.а Правил дорожнього руху у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов'язаний негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди.
Пунктом 1.9. Правил дорожнього руху передбачено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Проте, вимоги вказаних пунктів ПДР ОСОБА_1 дотримано не було.
Вказані обставини підтверджуються наступними доказами: актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів з відмовою про проходження; направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції з відмовою про проходження; відеозаписом з місця події з відмовою про проходження; рапортами працівників Лозівського РВП ГУНП в Харківській області; письмовими поясненнями ОСОБА_2 , згідно яких водій автомобіля «Nissan» на ім'я ОСОБА_3 після ДТП намагався з ним домовитись, але діалог, внаслідок сп'яніння останнього не відбувся, і цей водій сів в авто і з місця ДТП поїхав; схемою з місця ДТП, фототаблицею, постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №6318710 від 10.12.2025 відносно ОСОБА_1 за ст.126 ч.1 КУпАП; відеозаписом з місця події від 10.12.2025; показами інспектора ВРПП Лозівського РВП ГУНП в Харківській області старшого лейтенанта поліції Агафоненка М.Ю., який в судовому засіданні пояснив, що в той день перебував на чергуванні разом з інспектором ОСОБА_4 , отримали виклик на службовий планшет про ДТП в с.Веселе Лозівського району Харківської області, по прибуттю на місце події було виявлено учасника події потерпілого, який пояснив, що водій автомобіля «Nissan Pathfinder» здійснив зіткнення з його автомобілем «Honda Accord» та поїхав з місця ДТП, під час встановлення обставин справи було встановлено місцезнаходження водія автомобіля «Nissan Pathfinder» ОСОБА_1 та його автомобіля з пошкодженнями від ДТП; оскільки ОСОБА_1 є військовослужбовцем на місце події було викликано ВСП, під час спілкування у водія ОСОБА_1 були наявні ознаки алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, млява мова, почервоніння обличчя та блискіт очей, в зв'язку з чим останньому було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці або в медичному закладі, однак ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду; пояснив, що ним було складено схему ДТП, його напарником адміністративні матеріали відносно ОСОБА_1 , особисто він не бачив факт керування транспортним засобом саме ОСОБА_1 , оскільки вони прибули на місце події в зв'язку з отриманням виклику про ДТП, про те що за кермом транспортного засобу був саме ОСОБА_1 вказав потерпілий, відеофіксація на місці події здійснювалась за допомогою мобільного телефону, оскільки бодікамери в цей час знаходились на звірці в ГУНП м.Харків.
Ці докази є належними, допустимими та достовірними, оскільки вони здобуті з додержанням процесуальної процедури, не суперечать фактичним обставинам справи і об'єктивно узгоджуються між собою.
Згідно реєстру судових рішень 24.12.2025 постановою суду ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , був притягнутий до адміністративної відповідальності за ст.172-20 ч.3 КУпАП, за перебування на військовій службі о 17-00 год. 10.12.2025 року в стані алкогольного сп'яніння (1,37 проміле)
Протокол про адміністративне правопорушення та додані до нього матеріали складено відповідно до вимог ст.256 КУпАП, Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Зазначені докази по справі про адміністративне правопорушення у своїй сукупності та взаємозв'язку підтверджують, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом з явними ознаками алкогольного сп'яніння, від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу та у медичному закладі відмовився, вчинив ДТП та залишив місце ДТП, тому співробітники патрульної поліції мали всі підстави скласти протоколи про адміністративне правопорушення.
Твердження адвоката Козловської Т.В. про порушення працівниками поліції процедури складання протоколів про адміністративне правопорушення та відсутність доказів винуватості ОСОБА_1 у інкримінованих адміністративних правопорушеннях, є надуманими та безпідставними і такими, що направлені на введення суду в оману і до цих пояснень адвоката, з урахуванням показань ОСОБА_1 в судовому засіданні, суд ставиться критично і не бере їх до уваги.
Стосовно твердження адвоката про те, що відеозапис є неналежним доказом лише через факт його зйомки на мобільний телефон, а не на бодікамеру, суд зазначає наступне спираючись на чинне законодавство України та актуальну судову практику.
Згідно ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, відомостями та інформацією з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, а також іншими документами.
У постанові від 26.03.2024 у справі №749/630/21 Касаційний кримінальний суд вказав, що фіксування подій на мобільний телефон не є автоматичною підставою для визнання доказу недопустимим.
Наявність відомчих інструкцій (як-от Інструкція №1026) щодо використання службових відеореєстраторів не скасовує дію КУпАП, який має вищу юридичну силу та дозволяє використовувати будь-які технічні засоби з функцією відеозапису.
Адвокат помилково ототожнює процесуальний порядок використання техніки поліцією з належністю доказу. Порушення внутрішніх інструкцій поліцейським (невикористання бодікамери) може бути приводом для службової перевірки щодо нього, але не нівелює доказову силу відеозапису, якщо він достовірно зафіксував факт правопорушення.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, що відповідає вимогам ст.252 КУпАП.
Твердження адвоката про обов'язковість бодікамери є безпідставним, оскільки закон оцінює інформацію, а не пристрій. Якщо відео відображає фактичні дані про правопорушення, воно є належним доказом згідно зі ст.251 КУпАП.
Дії ОСОБА_1 вірно кваліфіковані за ст.130 ч.1 КУпАП, як відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, за ст.124 КУпАП - порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів та іншого майна; ст.122-4 КУпАП - залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні.
Посвідчення водія при складанні протоколів про адміністративне правопорушення не вилучалося.
Відповідно до ст.1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Судом, під час розгляду справи були створені всі необхідні умови для забезпечення здійснення особою, що притягається до адміністративної відповідальності, наданих законом прав для всебічного та повного дослідження обставин справи, у порядку ст.268 КУпАП було роз'яснено права та обов'язки.
Частиною другою статті 36 КУпАП встановлено, що якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.
При накладенні адміністративного стягнення враховуються характер вчинених правопорушень, особу правопорушника, ступінь його вини, майнове положення, обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність, а тому до особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, слід застосувати адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.
Відповідно до вимог ст.40-1 КУпАП, з ОСОБА_1 підлягає стягненню в дохід держави судовий збір у розмірі, встановленому законом.
Керуючись ст.24,124,284,130 ч.1 КУпАП, -
постановив:
ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених за ст.130 ч.1, 124, 122-4 КУпАП та накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік (одержувач коштів: ГУК Харківської обл/Харкiвобл/21081300, код за ЄДРПОУ 37874947, банк отримувача Казначейство України (ел.адм.подат.), р/р UA168999980313020149000020001, код класифікації доходів бюджету 21081300).
Строк позбавлення права керування транспортними засобами обчислювати з дня набрання постановою законної сили.
Штраф має бути сплачений правопорушником не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати правопорушником штрафу у встановлений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави (одержувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код за ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), р/рUA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106) судовий збір в розмірі 665 (шістсот шістдесят п'ять) грн. 60 коп.
На постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подана апеляційна скарга в Харківській апеляційний суд через Лозівський міськрайонний суд Харківської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Строк пред'явлення до виконання три місяці.
Відсутність у постанові в справі про адміністративні правопорушення, як виконавчому документі, у розумінні Закону України «Про виконавче провадження», відомостей про реєстраційний номер облікової картки платника податків та його паспортні дані, згідно постанови Верховного Суду від 22 серпня 2018 року у справі N 471/283/17-ц (провадження N 61-331св18, у розрізі ст.18 указаного Закону, не є підставою для повернення державним виконавцем виконавчих документів без прийняття до виконання (відмови у відкритті виконавчого провадження).
Суддя Олександр ТКАЧЕНКО