про арешт тимчасово вилученого майна
Справа № 621/751/26
Провадження № 1-кс/621/120/26
13 березня 2026 року м. Зміїв Харківської області
Слідчий суддя Зміївського районного суду Харківської області ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за відсутності учасників справи клопотання слідчого відділу поліції №2 Чугуївського РУП ГУНП в Харківській області лейтенанта поліції ОСОБА_3 , погоджене начальником Чугуївського відділу Харківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_4 ,
про арешт тимчасово вилученого майна,
Слідчий звернувся до суду з клопотанням про накладення арешту на майно, тимчасово вилучене під час досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12026221260000088 від 13.02.2026, внесеного до ЄРДР за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого п.1 ч.2 ст.115 Кримінального кодексу України.
В обґрунтування клопотання зазначено, що В провадженні СВ ВП №2 Чугуївського РУП ГУНП в Харківській області перебувають матеріали кримінального провадження внесеного до ЄРДР №12026221260000088 від 13.02.2026 за ознаками кримінального правопорушення - злочину, передбаченого п.1 ч.2 ст.115 КК України.
12.02.2026 до ч/ч ВП № 2 Чугуївського РУП ГУ НП в Харківській області надійшло повідомлення про те, що ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 зі слів сусідів відсутній за місцем свого мешкання в АДРЕСА_1 близько двох тижнів, телефон знаходится в зоні недосяжності.
13.02.2026 відомості за даним фактом внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026221260000088 за ознаками кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.1 ст.115 КК України.
Досудовим розслідуванням даного кримінального провадження встановлено, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешкав за адресою: АДРЕСА_1 . Останній вів образ життя пов'язаний із вживанням алкоголю.
09.03.2026 о 12 год. 09 хв. до ВП №2 Чугуївського РУП ГУНП в Харківській області надійшло повідомлення від опероуповноваженого СКП ОСОБА_6 про те, що в приміщенні сараю на території домоволодіння АДРЕСА_1 виявив тіла двох осіб замотаних в ковдри із ознаками насильницької смерті. В ході відпрацювання даного повідомлення, в приміщенні сараю на території вказаного домоволодіння було виявлено тіло ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та тіло ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . На тілах останніх маються ознаки насильницької смерті у вигляді множинних вогнепальних поранень.
09.03.2026 старшим слідчим СВ ВП №2 Чугуївського РУП ГУНП в Харківській області було винесено постанову про перекваліфікацію складу злочину у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026221260000088 з ч. 1 ст. 115 КК України на п. 1 ч. 2 ст. 115 КК України.
09.03.2026 слідчим СВ ВП №2 Чугуївського РУП ГУНП в Харківській області було проведено огляд місця події за адресою: АДРЕСА_1 , під час якого було виявлено труп ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та труп ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , які були замотані в поліетилен чорного кольору та в ковдри, кожен окремо та в подальшому трупи було направлено до Зміївського відділу ДСУ «ХОБСМЕ».
В ході досудового розслідування отримані відомості, які можуть свідчити про причетність до вчинення вказаного кримінального правопорушення військовослужбовців військової частини НОМЕР_1 , а саме: солдат ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , стрілець 1 штурмового спеціального відділення 2 штурмового спеціалізованого взводу 2 штурмової спеціалізованої роти штурмового спеціалізованого батальйону (ШКВАЛ) та солдат ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , стрілець 1 штурмового спеціального відділення 2 штурмового спеціалізованого взводу 2 штурмової спеціалізованої роти штурмового спеціалізованого батальйону (ШКВАЛ), які самовільно залишили пункт тимчасової дислокації розвідувального взводу НОМЕР_2 штурмового батальйону військової частини НОМЕР_3 ( АДРЕСА_2 ) 05.01.2026.
11.03.2026 від слідчого СВ ВП №2 Чугуївського РУП ГУНП в Харківській області надійшов рапорт, в якому зазначено, що 11.03.2026 було здійснено телефонний дзвінок за номером НОМЕР_4 , який належить дружині ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . В ході телефонної розмови остання пояснила, що на момент дзвінку перебуває в Івано-Франківській області та на даний момент не має змоги прибути до ВП №2 Чугуївського РУП ГУНП в Харківській області. У відповідь на поставлені питання остання пояснила, що особисто дарувала своєму чоловіку шеврон із зображенням серця та написом «Наша любов переможе навіть війну», що її чоловік мав нагороду «За стійкість та незламність» та те, що в нього був мобільний телефон зеленого кольору ТМ «Motorola», серійний номер та IMEI якого їй не відомі.
11.03.2026 старшим слідчим СВ ВП №2 Чугуївського РУП ГУНП в Харківській області було допитано в якості свідка ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , який пояснив, що в період час з 03.02.2026 по 08.03.2026 до нього додому за адресою: АДРЕСА_3 , декілька разів приходив його знайомий ОСОБА_8 зі своїм другом на ім'я ОСОБА_11 , які передали йому телефон «Motorola» в корпусі зеленого кольору та попрохали здати його в ломбард, а також в подальшому залишили у нього вдома військовий одяг та шеврони.
11.03.2026 старшим слідчим СВ ВП №2 Чугуївського РУП ГУНП в Харківській області було проведено огляд місця події приміщення ломбарду розташованого за адресою: АДРЕСА_4 , під час якого фахівець з кредитування ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_7 добровільно надала для огляду та вилучення:
- мобільний телефон ТМ «Motorola» G06 4/256 GB: IMEI: НОМЕР_5 IMEI: НОМЕР_6 без картки мобільного оператора в корпусі зеленого кольору з блакитним відтінком.
11.03.2026 старшим слідчим СВ ВП №2 Чугуївського РУП ГУНП в Харківській області було проведено огляд місця події на ділянці проїжджої частини поруч із територією домоволодіння АДРЕСА_5 , під час якого ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_6 добровільно надав для огляду та вилучення:
- куртку з капюшоном військового забарвлення ТМ «М-ТАС»;
- штани військового забарвлення ТМ «М-ТАС».
- куртку військового забарвлення з капюшоном ТМ«M-TAC», «ALPHA»;
- шеврон прямокутної форми розміром 7.5х5.5 см;
- шеврон прямокутної форми із серцем розмірами 6.5х4 см;
- шеврон зеленого кольору у вигляді стрілки розмірами 7.5х3.5 см.
11.03.2026 старшим слідчим СВ ВП №2 Чугуївського РУП ГУНП в Харківській області було проведено огляд місця події на ділянці місцевості поруч із буд. 11/4 по вул. Базарній в м. Коростень Житомирської області, під час якого ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_8 добровільно надала для огляду та вилучення:
- предмет металевий у вигляді багатошарового нагрудного знаку із написом «За СТІЙКІСТЬ», «За НЕЗЛАМНІСТЬ».
Постановою слідчого вилучені предмети, речі визнано речовими доказами по матеріалам даного кримінального провадження.
Оскільки вище вказане майно зберігає на собі сліди кримінального правопорушення та є речовим доказом по справі, посилаючись на положення статтями 131, 132, 167, 170, 171 КПК України, слідчий просить накласти арешт на вище зазначене майно, яке було тимчасово вилучене під час проведення огляду місця події, з метою забезпечення збереження речових доказів, та яке може бути використане як доказ у кримінальному провадженні.
В судове засідання прокурор, слідчий, власник майна та особа, в якої фактично знаходилося вилучене майно, не з'явились, про дату, час і місце судового розгляду повідомлялись належним чином.
Відповідно до ч.1 статті 172 КПК України, клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого (а у визначених законом випадках - дізнавача) та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
Враховуючи стислі строки, встановлені законом для розгляду клопотання, вжиття судом необхідних заходів для забезпечення явки в судове засідання учасників кримінального провадження, слідчий суддя приходить до висновку про можливість розгляду клопотання без участі сторін та без фіксації даної процесуальної дії за допомогою технічних засобів відповідно до положень частини 1, 4 статті 107 Кримінального процесуального кодексу України.
Вивчивши клопотання та дослідивши додані до нього матеріали, слідчий суддя зазначає наступне:
Відповідно до пункту 18 частини першої статті 3 КПК України, до повноважень слідчого судді - судді суду першої інстанції належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.
Згідно ч. ч. 3-5 статті 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження, до яких відноситься, зокрема й арешт майна, не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що:
1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження;
2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора;
3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.
Для оцінки потреб досудового розслідування слідчий суддя або суд зобов'язаний врахувати можливість без застосованого заходу забезпечення кримінального провадження отримати речі і документи, які можуть бути використані під час судового розгляду для встановлення обставин у кримінальному провадженні. Під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді або суду докази обставин, на які вони посилаються.
В обґрунтування доводів клопотання слідчим надано: Витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження № 12026221260000088 від 13.02.2026, за попередньою правовою кваліфікацією за п. 1 ч. 2 ст. 115 Кримінального кодексу України, рапортом ВП №2 Чугуївського РУП ГУ НП в Харківській області, протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення (або таке, що готується), заяву ОСОБА_14 , протоколами огляду місця події, постанову про перекваліфікацію складу злочину у кримінальному провадженні, наказом про створення слідчо-оперативної групи для розслідування кримінального провадження, постановою про визнання речових доказів та передачу їх на зберігання.
Відповідно до пункту 7 частини 2 статті 131 Кримінального процесуального кодексу України, заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна.
Відповідно до частини 1 статті 170 Кримінального процесуального кодексу України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Згідно вимог пункту 1 частини 2 статті 170 Кримінального процесуального кодексу України, арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів
За змістом частини 3 статті 170 Кримінального процесуального кодексу України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини 2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до частини 1 статті 98 Кримінального процесуального кодексу України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до частини 2 статті 173 Кримінального процесуального кодексу України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Відповідно до частини 11 статті 170 Кримінального процесуального кодексу України, заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Відповідно до ч.1 статті 16 КПК України, позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
У клопотанні слідчий вказав, що метою накладення арешту на майно, яке тимчасово вилучено в ході огляду місця події, є збереження речових доказів, а саме запобігання їх приховуванню, знищенню, перетворенню, відчуженню. Підставою для арешту майна є наявність достатніх підстав вважати, що вилучене майно є предметом кримінального правопорушення, яке може бути використане як докази факту чи обставин, що встановлюються під час розслідування кримінального провадження.
Враховуючи викладене, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання є обґрунтованим та підлягає задоволенню, в зв'язку з чим належить накласти арешт на тимчасово вилучене під час огляду майно шляхом заборони його відчуження, розпорядження та користування.
Відповідно до статті 175 Кримінального процесуального кодексу України, ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим (дізнавачем), прокурором, на яких також покладається обов'язок визначення місця зберігання тимчасово вилученого майна.
Оскільки в матеріалах клопотання міститься достатньо відомостей про факт вчинення кримінального правопорушення та наявність підстав вважати тимчасово вилучене майно доказами в кримінальному провадженні, обмеження права власності на це майно, на думку суду, є розумним і співмірним завданням кримінального провадження.
Відповідно до Інструкції про порядок вилучення, обліку, зберігання та передачі речових доказів у кримінальних справах, цінностей та іншого майна органами дізнання, досудового слідства і суду, затвердженої спільним Наказом МВС України, Генеральної Прокуратури України, ДПА України, СБУ, Верховного Суду України, ДСА України від 27.08.2010 року, обов'язок по визначенню місця зберігання арештованого майна покладається на слідчого (дізнавача), в провадженні якого перебуває кримінальне провадження.
Крім того, слідчий суддя роз'яснює, що відповідно до статті 174 Кримінального процесуального кодексу України, за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника чи володільця майна, якщо вони доведуть, що потреба у застосуванні такого заходу відпала, арешт майна може бути скасовано повністю або частково.
Керуючись статтями 2, 7, 16, 98, 107, 131, 170-175, 369-372 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя
Клопотання слідчого відділу поліції №2 Чугуївського РУП ГУНП в Харківській області лейтенанта поліції ОСОБА_3 , погоджене начальником Чугуївського відділу Харківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_4 , про арешт тимчасово вилученого майна - задовольнити.
1. Накласти арешт на тимчасово вилучене майно в ході проведення оглядів місць подій від 11.03.2026, а саме:
- на мобільний телефон ТМ «Motorola» G06 4/256 GB: IMEI: НОМЕР_5 IMEI: НОМЕР_6 без картки мобільного оператора в корпусі зеленого кольору з блакитним відтінком.;
- на предмет металевий у вигляді багатошарового нагрудного знаку із написом «За СТІЙКІСТЬ», «За НЕЗЛАМНІСТЬ».
Фактичним власником вказаного майна був ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
2. Накласти арешт на тимчасово вилучене майно в ході проведення огляду місця події від 11.03.2026 а саме:
- на куртку з капюшоном військового забарвлення ТМ «М-ТАС»;
- на штани військового забарвлення ТМ «М-ТАС».
- на куртку військового забарвлення з капюшоном ТМ«M-TAC», «ALPHA»;
Фактичним власником вказаного майна є ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
3. Накласти арешт на тимчасово вилучене майно в ході проведення огляду місця події від 11.03.2026 а саме:
- на шеврон прямокутної форми розміром 7.5х5.5 см;
- на шеврон прямокутної форми із серцем розмірами 6.5х4 см;
- на шеврон зеленого кольору у вигляді стрілки розмірами 7.5х3.5 см.
Фактичним власником вказаного майна є ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5
який полягає у забороні відчуження, розпорядження та користування вказаним майном.
Ухвала про арешт майна підлягає негайному виконанню слідчим відділу поліції, на якого покладається обов'язок визначення місця зберігання майна, щодо якого застосовано арешт.
Роз'яснити особам, які не були присутні під час розгляду клопотання, що вони мають право звернутись до суду з клопотанням про скасування арешту майна в порядку, встановленому ст.174 КПК України.
Копію ухвали негайно після її постановлення вручити слідчому (дізнавачеві), прокурору та особі, щодо майна якої вирішувалося питання про арешт.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її проголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного суду, а особами, які не були присутні під час її проголошення - з дня отримання копії судового рішення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Слідчий суддя ОСОБА_1