Справа № 638/12261/25
Провадження № 2-с/638/78/26
16 березня 2026 року м. Харків
Суддя Шевченківського районного суду м. Харкова Штих Т. В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу, виданого Шевченківським районним судом м. Харкова 04.07.2025 по справі № 638/12261/25 та повороту виконання судового наказу виданого Шевченківським районним судом м. Харкова 04.07.2025 по справі № 638/12261/25,
ОСОБА_1 , звернулася до Шевченківського районного суду м. Харкова із заявою про поновлення строку та для подання заяви та скасування судового наказу, виданого Дніпровським районним судом міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області 03 жовтня 2025 року в справі № 209/6438/25, та поворот його виконання.
В обґрунтування заяви вказала, що 04.07.2025 Шевченківський районним судом: м. Харкова видано судовий наказ у справі №638/12261/25, яким стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Харківенергозбут» заборгованість за послуги з постачання електричної енергії за період з 01.07.2022 по 01.03.2025 у розмірі 17209,92грн.
Вимоги стягувана, задоволені судовим наказом, вважаю необгрунтованими, а наказ таким що підлягає скасуванню в повному обсязі з наступних підстав:
Квартира АДРЕСА_1 знаходиться у комунальній власності та є комунального квартирою. У вказаній квартирі відкрито два особових рахунків у ПАТ «Харківенергозбут», а саме: о/р НОМЕР_1 на ім'я мого колишнього та в теперішній час покійного чоловіка ОСОБА_2 та о/р НОМЕР_2 на ім'я в теперішній час покійної ОСОБА_3 . Вказане підтверджується листами ПАТ «Харківенергозбут» від 21.01.2026 та від 28.01.2026.
За о/р НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_2 заборгованість за послуги з постачання електричної енергії відсутня. Вказане підтверджується витягами з особового кабінету споживача на сайті ПАТ «Харківенергозбут».
Щодо заяви про поворот виконання рішення заявник зазначила:
Як зазначив ПАТ «Харківенергозбут» у листі від 29.01.2026, 09 січня 2026 стягувач звернувся до виконавчої служби із заявою про примусове виконання судового наказу, в зв'язку з чим було відкрито виконавче провадження №79956452.
Державним виконавцем Шевченківського ВДВС у м. Харкові ХМУ МЮУ було прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження від 09.01.2026 про стягнення з мене на користь ПАТ «Харківенергозбут» 17209,92грн., постанову про стягнення витрат на проведення виконавчих дій від 0 9.01.2026 про стягнення з мене на користь Шевченківського ВДВС 303,0грн. та постанова про стягнення виконавчого збору від 09.01.2026 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Шевченківського ВДВС 1720,92грн.
З банківського рахунку боржника, відкритого в Ощадбанку на користь ПАТ «Харківенергозбут» було відраховано 17209,92грн., на користь Шевченківського ВДВС 303,0грн. та 1720,92грн., загальним платежем - 19233,91грн. на рахунок Шевченківського ВДВС.
Оскільки судовий наказ від 04.07.2025 є незаконним та повинен бути скасований, ОСОБА_1 не є належним боржником.
Розглянувши заяву про скасування судового наказу та додані до неї докази, перевіривши матеріали справи, суд дійшов висновку про наступне.
Як вбачається з матеріалів справи 04.07.2025 Шевченківський районним судом: м. Харкова видано судовий наказ у справі №638/12261/25, яким стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Харківенергозбут» заборгованість за послуги з постачання електричної енергії за період з 01.07.2022 по 01.03.2025 у розмірі 17209,92 грн та судовий збір в сумі 302,80 грн.
Відповідно до ч.1 ст.170 ЦПК України боржник має право протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав, крім випадків видачі судового наказу відповідно до пунктів 4, 5 частини першої статті 161 цього Кодексу.
Згідно із ч.1 ст.127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Із матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_1 було направлено копію судового наказу, однак конверт з його копією повернуто до суду.
24.02.2026 ОСОБА_1 отримала судовий наказ по справі №638/12261/25 від 04.07.2025, про що свідчить розписка останньої в матеріалах справи.
З огляду на викладене, оскільки ОСОБА_1 копію судового наказу отримала лише 24.02.2026, суд вважає, що підстави пропуску строку для подання заяви про скасування судового наказу є поважними, а відтак строк для її подання слід поновити.
Відповідно до ч.3 ст.171 ЦПК України у разі відсутності підстав для повернення заяви про скасування судового наказу, суддя не пізніше двох днів після її подання постановляє ухвалу про скасування судового наказу, в якій роз'яснює заявнику (стягувачу) його право звернутися до суду із тими самими вимогами в порядку спрощеного провадження. В ухвалі про скасування судового наказу суд за клопотанням боржника вирішує питання про поворот виконання судового наказу в порядку, встановленому статтею 444 цього Кодексу.
Ураховуючи, що підстав для повернення заяви про скасування судового наказу, визначених у ст.ст.170, 171 ЦПК України, не встановлено, у заяві про скасування судового наказу наведено обставини, що спростовують надані заявником докази, представник боржника обґрунтовує свої заперечення проти вимог стягувача, суд вважає за необхідне скасувати судовий наказ, оскільки вбачається наявність спору про право.
Щодо заявленого клопотання про поворот виконання судового наказу, суд зазначає наступне.
Судом встановлено, що судовий наказ від 04.07.2025, яким стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Харківенергозбут» заборгованість за послуги з постачання електричної енергії за період з 01.07.2022 по 01.03.2025 у розмірі 17209,92 грн та судовий збір в сумі 302,80 грн, звернуто до примусового виконання.
Згідно матеріалів справи, в порядку примусового виконання судового наказу з ОСОБА_1 , відповідно до виписки по картковому рахунку 09.01.2026 здійснено стягнення грошових коштів в сумі 19 233,91 грн. В платіжній інструкції №36651 від 13.01.2026 зазначено отримувача - Шевченківський відділ державної виконавчої служби у місті Харкові Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України; призначення платежу: стягнення; за ВП № 79956452; з виконання виконавчого документу; Судовий наказ; № 638/12261/25; виданий; 04.07.2025; документ видав; Шевченківський районний суд міста Харкова.
Відповідно до долученої до матеріалів копії постанови ВП №79956452 від 09.01.2026 про відкриття виконавчого провадження вбачається, що сума винагороди державного виконавця становить 1720,99 грн.
Згідно із частиною третьою статті 171 ЦПК України в ухвалі про скасування судового наказу суд за клопотанням боржника вирішує питання про поворот виконання судового наказу в порядку, встановленому статтею 444 цього Кодексу.
В свою чергу, стаття 444 ЦПК України визначає порядок розгляду заяви про поворот виконання рішення та містить вичерпний перелік підстав для задоволення заяви про поворот виконання рішення.
Відповідно до ч.5 ст.444 ЦПК України питання про поворот виконання рішення суд вирішує за наявності відповідної заяви сторони.
Верховний Суд у постанові від 26.05.2022 року у справі № 495/364/17 вказав, що мета повороту виконання рішення спрямована на поновлення прав особи, порушених виконанням скасованого (зміненого) рішення, та є способом захисту цих прав у разі отримання стягувачем за виконаним та у подальшому скасованим (зміненим) судовим рішенням неналежного, безпідставно стягненого майна (або виконаних дій), оскільки правова підстава для набуття майна (виконання дій) відпала.
Отже, за наявності відповідної заяви боржника, скасування судового наказу відповідно до положень статті 171 ЦПК України є безумовною підставою для повороту виконання судового наказу.
Згідно з ч.5 ст.124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Зазначене конституційне положення відображено в статті 18 ЦПК України, згідно з якою судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Суд бере до уваги, що у рішенні Конституційного Суду України від 02.11.2011 справі № 13-рп/2011 (справа № 1-25/2011) зазначено, що поворот виконання рішення - це цивільна процесуальна гарантія захисту майнових прав особи, яка полягає у поверненні сторін виконавчого провадження в попереднє становище через скасування правової підстави для виконання рішення та повернення стягувачем відповідачу (боржнику) всього одержаного за скасованим (зміненим) рішенням. Інститут повороту виконання рішення спрямований на поновлення прав особи, порушених виконанням скасованого (зміненого) рішення, та є способом захисту цих прав у разі отримання стягувачем за виконаним та у подальшому скасованим (зміненим) судовим рішенням неналежного, безпідставно стягненого майна (або виконаних дій), оскільки правова підстава для набуття майна і виконання дій) відпала.
Поворот виконання скасованого рішення суду допускається у разі його фактичного виконання і ухвалення судом нового рішення у справі, а застосовуючи поворот виконання рішення суду, суд повинен зобов'язати позивача повернути відповідачеві безпідставно стягнене з нього за скасованим рішенням.
Отже, поворот виконання рішення є процесуальною формою захисту прав боржника, суть якої полягає у поверненні стягувачем боржнику всього одержаного за скасованим рішенням.
Суд зауважує, що процедура видачі наказу в межах наказного провадження не передбачає застосування всіх інституцій правосуддя. Видача наказу відбувається в умовах формального дослідження відповідності наданих заявником документів, якими підтверджуються грошові вимоги, мінуючи реалізацію принципів змагальності, гласності, диспозитивності. Компенсація права боржника на захист відбувається за рахунок безумовного скасування наказу у випадку ініціативи останнього в порядку визначеному ЦПК України.
Згідно ч.6 ст.444 ЦПК України до заяви про поворот виконання рішення шляхом повернення стягнутих грошових сум, майна або його вартості додається документ, який підтверджує те, що суму, стягнуту за раніше прийнятим рішенням, списано установою банку або майно вилучено державним або приватним виконавцем.
ОСОБА_1 заявляючи клопотання про поворот виконання судового наказу зазначає, що в межах виконавчого провадження ВП №79956452 з боржника було стягнуто суму у розмірі 19223,91 грн та надає копію платіжної інструкції №36651 від 13.01.2026, яка підтверджує, що платник ОСОБА_1 здійснила оплату в розмірі 19 233,91 списаною установою банку АТ «Ощадбанк». Призначення платежу: стягнення; за ВП № 79956452; з виконання виконавчого документу; Судовий наказ; № 638/12261/25; виданий; 04.07.2025; документ видав; Шевченківський районний суд міста Харкова.
Разом з цим, як зазначено судом вище, судовим наказом 638/12261/25 від 04.07.2025, стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Харківенергозбут» заборгованість за послуги з постачання електричної енергії за період з 01.07.2022 по 01.03.2025 у розмірі 17209,92 грн та судовий збір в сумі 302,80 грн.
Таким чином, враховуючи вище викладене, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для повороту виконання судового наказу в даній справі в частині стягнутих:
заборгованості в сумі 17 209,92 грн та 302,80 грн судового збору.
Щодо решти суми грошових коштів, заявлених у клопотанні про поворот виконання судового наказу, яка була стягнута в межах виконавчого провадження ВП №79956452 суд зазначає наступне.
Відповідно до долученої до матеріалів копії постанови ВП №79956452 від 09.01.2026 про відкриття виконавчого провадження вбачається, що сума винагороди державного виконавця становить 1720,99 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 42 Закону України «Про виконавче провадження», кошти виконавчого провадження складаються з: виконавчого збору, стягнутого з боржника в порядку, встановленому статтею 27 цього Закону, або основної винагороди приватного виконавця; авансового внеску стягувача; стягнутих з боржника коштів на витрати виконавчого провадження.
Витрати органів державної виконавчої служби та приватного виконавця, пов'язані з організацією та проведенням виконавчих дій щодо забезпечення примусового виконання рішень, є витратами виконавчого провадження (ч. 2 ст. 42 Закону України «Про виконавче провадження»).
Згідно ч. 1 ст. 44 Закону України «Про виконавче провадження», органи державної виконавчої служби мають рахунки в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, а також рахунки, у тому числі в іноземній валюті, в державних банках для зарахування коштів виконавчого провадження, обліку депозитних сум і зарахування стягнутих з боржників коштів та їх виплати стягувачам.
Орган державної виконавчої служби та приватний виконавець щодо кожного рахунка ведуть електронний облік і звітність за сумами на рахунках у порядку, визначеному Міністерством юстиції України (ч. 4 ст. 44 Закону України «Про виконавче провадження»).
Статтею 45 Закону України «Про виконавче провадження» визначений порядок розподілу стягнутих з боржника грошових сум.
Так, відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 45 Закону України «Про виконавче провадження», розподіл стягнутих виконавцем з боржника за виконавчим провадженням грошових сум (у тому числі одержаних від реалізації майна боржника) здійснюється у такій черговості:
1) у першу чергу повертається авансовий внесок стягувача на організацію та проведення виконавчих дій;
2) у другу чергу компенсуються витрати виконавчого провадження, не покриті авансовим внеском стягувача;
3) у третю чергу задовольняються вимоги стягувача та стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків фактично стягнутої суми або основна винагорода приватного виконавця пропорційно до фактично стягнутої з боржника суми (крім виконавчих документів про стягнення аліментів);
4) у четверту чергу стягуються штрафи, накладені виконавцем відповідно до вимог цього Закону, та виконавчий збір або основна винагорода за виконавчими документами про стягнення аліментів.
Розподіл грошових сум у черговості, зазначеній у частині першій цієї статті, здійснюється в міру їх стягнення.
Згідно приписів ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження», грошові суми, стягнуті з боржника (у тому числі одержані від реалізації майна боржника), зараховуються на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця.
Стягувачу - юридичній особі стягнуті грошові суми перераховуються виконавцем у встановленому порядку на визначені стягувачем рахунки.
Не допускається виплата стягувачу стягнутих сум готівкою або виплата стягнутих сум іншим особам, які не є стягувачами (крім виплати грошових сум заставодержателю, який не є стягувачем, згідно із статтею 51 цього Закону).
Забороняється використовувати стягнуті з боржників грошові суми, що підлягають виплаті стягувачам, на цілі, не передбачені цією статтею, а також звертати на них стягнення для виплати іншим особам, які не є стягувачами за виконавчими документами, під час примусового виконання яких такі суми стягнуто (крім випадків, коли стягувач є одночасно боржником в іншому виконавчому провадженні).
Таким чином, Законом України «Про виконавче провадження» визначений порядок виплати виконавцем стягнутих з боржника грошових коштів.
Тобто зарахування коштів на рахунок виконавчої служби або приватного виконавця має тимчасової характер, після чого зараховані кошти підлягають перерахуванню на рахунок стягувача, який набуває право власності на відповідне майно.
Виконавча служба не набуває майно під час примусового виконання рішень, окрім стягнутих з боржника коштів на витрати виконавчого провадження (стаття 42 Закону України «Про виконавче провадження»). Відповідно, виконавча служба не є набувачем коштів, які стягуються під час примусового виконання судового рішення (крім зазначених витрат).
Отже, поворот виконання рішення не може бути допущено за рахунок виконавця (за винятком випадків, коли він є стороною виконавчого провадження), оскільки, по-перше, поворот виконання рішення може бути здійснено за рахунок повернення стягувачем одержаного за скасованим рішенням; по-друге, виконавець не набуває права власності на майно (кошти), яке стягується під час вчинення виконавчих дій.
Згідно п.5 ч.1 ст.3 Закону України «Про виконавче провадження» постанови державних виконавців чи приватних виконавців про стягнення витрат виконавчого провадження та постанови приватних виконавців про стягнення основної винагороди є виконавчими документами.
Витрати органів державної виконавчої служби, пов'язані з організацією та проведенням виконавчих дій щодо забезпечення примусового виконання рішень, є витратами виконавчого провадження.
За змістом частини другої статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.
З огляду на зазначене, правовими підставами для стягнення з боржника виконавчого збору та витрат виконавчого провадження є саме постанова виконавця, а не рішення суду. У зв'язку з чим поворот виконання судового наказу щодо стягнення інших сум (наприклад виконавчого збору та витрат виконавчого провадження) є безпідставним, оскільки у згаданому наказі не було вирішено відповідне питання.
Як вже зазначалось судом, поворот виконання є процесуальною формою поновлення судом прав боржника, що забезпечує можливість зворотного стягнення зі стягувача, а не з державного виконавця, всього отриманого стягувачем за рішенням чи судовим наказом, які у подальшому були скасовані.
За таких обставин, враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що заява ОСОБА_1 про поворот виконання судового наказу №638/12261/25 від 04.07.2025, виданого Шевченківським районним судом м. Харкова не підлягає задоволенню в частині стягнення 1720,99 грн, оскільки вимоги про повернення сум, які пов'язані з організацією та проведенням виконавчих дій щодо забезпечення примусового виконання рішень у відповідному виконавчому провадженні, не можуть бути вирішені в порядку повороту виконання рішення/судового наказу, так як судом таке рішення (щодо таких витрат) у судовому наказі не приймалось.
Керуючись ст.ст.170, 171, 353, 444 ЦПК України, суддя,
Клопотання ОСОБА_1 про поновлення пропущеного строку задовольнити та поновити строк на подання заяви про скасування судового наказу.
Заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу, виданого Шевченківським районним судом м. Харкова 04.07.2025 по справі № 638/12261/25 та повороту виконання судового наказу виданого Шевченківським районним судом м. Харкова 04.07.2025 по справі № 638/12261/25 задовольнити частково.
Судовий наказ Шевченківського районного суду м. Харкова від 04 липня 2025 року у справі № 638/12261/25, провадження № 2-н/638/2774/25 - скасувати.
Допустити поворот виконання судового наказу №638/12261/25 від 04.07.2025, виданого Шевченківським районним судом м. Харкова про стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заборгованості за послуги з постачання електричної енергії за період з 01.07.2022 по 01.03.2025 у розмірі 17209,92 грн та судового збору в розмірі 302,80 грн.
У порядку повороту виконання судового наказу №638/12261/25 від 04.07.2025, виданого Шевченківським районним судом м. Харкова стягнути з Приватного акціонерного товариства «Харківенергозбут», що розташоване за адресою: м. Харків, вул. Гоголя, 10, код ЄДРПОУ 42206328 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 безпідставно стягнуту заборгованості за послуги з постачання електричної енергії за період з 01.07.2022 по 01.03.2025 у розмірі 17 209,92 грн та суму судового збору в розмірі 302,80 грн.
У задоволенні іншої частини вимог заяви - відмовити.
Роз'яснити Приватному акціонерному товариству «Харківенергозбут» його право звернутися до суду із тими самими вимогами в порядку позовного провадження.
Роз'яснити заявнику (стягувачу), що відповідно до ч.2 ст.164 ЦПК України, в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред'явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 15-денний строк з дня її проголошення апеляційної скарги.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом 15 днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Т. В. Штих