Справа № 405/4436/25
2/405/1372/25
02.03.2026 Подільський районний суд міста Кропивницького у складі:
головуючого судді Волоткевича А.В.,
секретар судового засідання Бобко В.В.,
позивач - ОСОБА_1 ;
представник позивача - адвоката Олійник С.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду у м. Кропивницькому цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю, -
Позивач звернувся в суд з позовною заявою до відповідача, в якому просить визнати за ним право власності за набувальною давністю на одну другу частину житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами загальною площею 82,9 кв.м., житловою площею 57,4 кв.м., що розташований за адресою АДРЕСА_1 .
В обґрунтування позову зазначив, що він є сином ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та внуком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . З дитинства його виховувала бабуся, тому що відповідач після розлучення з його батьком у 1979 році уклала шлюб з ОСОБА_4 та переїхала на постійне місце проживання до Криму, де проживає і на даний час. 08.02.2002 року ОСОБА_3 набула право приватної власності на одну другу частину жилого будинку з надвірними будівлями за адресою АДРЕСА_2 згідно договору купівлі-продажу частини жилого будинку №3-455, посвідченого державним нотаріусом Першої Кіровоградської державної нотаріальної контори Гарською В.В., а 14.05.2002 року позивач разом з бабусею зареєструвалися та почали в ньому проживати. Вдвох вели домашнє господарство та спільний побут. ІНФОРМАЦІЯ_3 у віці 69 років ОСОБА_5 померла. Після смерті своєї бабусі позивач продовжував проживати в будинку та на даний час там проживає. 25.06.2004 року відповідач подала до Першої Кіровоградської державної нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини, але протягом більше 20 років її не оформила та свідоцтво про право на спадщину не отримувала. Тому титульний власник нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_2 з 20.06.2004 року відсутній. Позивач зазначає, що з 14.05.2002 року по даний час провів капітальний ремонт внутрішніх стін та конструкцій будинку, замінив підлогу, електропроводку, здійснив капітальний ремонт водопроводу, а також постійно сплачує комунальні послуги. На даний час позивач хоче вільно, на власний розсуд, володіти, користуватися та розпоряджатися однією другою частиною житлового будинку і змушений звернутися до суду за захистом своїх прав, просить задовольнити позов.
Ухвалою суду від 19.09.2025 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, відповідачу надано строк для подання відзиву на позов, призначено підготовче засідання.
03.10.2025 до суду від відповідача на електронну пошту суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому визнано позовні вимоги повністю. До вказаного відзиву надано копію паспорту та ідентифікаційного коду відповідача. Враховуючи, що вказаний відзив на позов не підписаний кваліфікованим електронним підписом відповідача, суд не розглядає вказаний відзив.
20.10.2025 року до суду від представника позивача надійшло клопотання про долучення доказів та заява про зміну предмета позову.
Ухвалою суду від 21.10.2025 року задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів.
04.11.2025 від Кіровоградського обласного об'єднаного БТІ надійшли витребувані судом докази.
10.11.2025 до суду від нотаріуса надійшли витребувані судом докази.
02.12.2025 від позивача та представника позивача надійшли заяви про проведення підготовчого засідання без їх участі.
Ухвалою суду від 02.12.2025 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті в судовому засіданні.
Позивач та представник позивача в судове засідання не з'явилися.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином в розумінні положень ст. 128 ЦПК України шляхом розміщення відповідного оголошення на офіційному веб-сайті суду. Відповідачем до суду відзив на позовну заяву не подано.
Враховуючи, що сторони по справі в судове засідання не з'явились, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Згідно з ч.8 ст.178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Суд, дослідивши матеріали справи, встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.
Відповідно до договору купівлі-продажу частини жилого будинку від 08.02.2002 року №3-455, посвідченого державним нотаріусом Першої Кіровоградської державної нотаріальної контори Гарською В.В., ОСОБА_3 набула право приватної власності на одну другу частину жилого будинку з надвірними будівлями за адресою: АДРЕСА_2 (а.с. 9-10).
Згідно з листом ОКП «Кіровоградське обласне об'єднане бюро технічної інвентаризації» № 1121-17/20 станом на 01.01.2013 року право власності за адресою: АДРЕСА_2 зареєстровано: 1/2 частина - ОСОБА_3 , на підставі договору купівлі-продажу від 08.02.2002 року № 3-455; 1/2 частина - ОСОБА_6 , на підставі договору купівлі-продажу № 2-696 від 09.06.1981 року (а.с. 119).
Відповідно до довідки №363001/1 від 10.07.2019 про реєстрацію місця проживання особи ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 (а.с. 7).
ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_5 померла. 25.06.2004 відповідач подала до Першої Кіровоградської державної нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини, але протягом більше 20 років її не оформила та свідоцтво про право на спадщину не отримувала, що підтверджується матеріалами спадкової справи (а.с. 122-130).
На даний час титульний власник нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_2 з 20.06.2004 року відсутній.
Судом також встановлено, що позивач систематично сплачує вартість комунальних послуг за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується квитанціями (а.с. 25-36).
Відповідно до довідки від 27.09.2025 №45 квартального комітету №11 Подільського району м. Кропивницького (а.с. 104) ОСОБА_1 на момент смерті ОСОБА_7 проживав разом з нею за даресою: АДРЕСА_2 і вели спільне господарство.
Розглядаючи спір по суті, суд враховує таке.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.
Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.
Згідно ч. ч. 1, 4 ст. 344 ЦК України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п'яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом. Право власності на нерухоме майно, що підлягає державній реєстрації, виникає за набувальною давністю з моменту державної реєстрації. Право власності за набувальною давністю на нерухоме майно, транспортні засоби, цінні папери набувається за рішенням суду.
Пунктами 9, 11, 13 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 07.02.2014 року «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» визначено, що при вирішенні спорів, пов'язаних із набуттям права власності за набувальною давністю, суди повинні враховувати, зокрема, таке: володіння є добросовісним, якщо особа при заволодінні чужим майном не знала і не могла знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності; володіння визнається відкритим, якщо особа не приховувала факт знаходження майна в її володінні. Вжиття звичайних заходів щодо забезпечення охорони майна не свідчить про приховування цього майна; володіння визнається безперервним, якщо воно не переривалось протягом всього строку набувальної давності.
Враховуючи положення статей 335 і 344 ЦК, право власності за набувальною давністю може бути набуто на майно, яке належить на праві власності іншій особі (а не особі, яка заявляє про давність володіння), а також на безхазяйну річ. Отже, встановлення власника майна або безхазяйності речі є однією з обставин, що має юридичне значення, і підлягає доведенню під час ухвалення рішення суду.
Можливість пред'явлення до суду позову про визнання права власності за набувальною давністю випливає з положень статей 5, 16 ЦК, а також частини четвертої статті 344 ЦК, згідно з якими захист цивільних прав здійснюється судом шляхом визнання права. У зв'язку з цим особа, яка заявляє про давність володіння і вважає, що у неї є всі законні підстави бути визнаною власником майна за набувальною давністю, має право звернутися до суду з позовом про визнання за нею права власності.
Правовий інститут набувальної давності опосередковує один із первинних способів виникнення права власності, тобто це такий спосіб, відповідно до якого право власності на річ виникає вперше або незалежно від права попереднього власника на цю річ, воно ґрунтується не на попередній власності та відносинах правонаступництва, а на сукупності обставин, зазначених у частині першій статті 344 Цивільного кодексу України, а саме: наявність суб'єкта, здатного набути у власність певний об'єкт; законність об'єкта володіння; добросовісність заволодіння чужим майном; відкритість володіння; безперервність володіння; сплив установлених строків володіння; відсутність норми закону про обмеження або заборону набуття права власності за набувальною давністю. Для окремих видів майна право власності за набувальною давністю виникає виключно на підставі рішення суду (юридична легітимація).
Отже, набуття відповідною особою права власності за набувальною давністю можливе лише за наявності всіх указаних умов у сукупності.
Такий висновок зробила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 14травня 2019 року у справі № 910/17274/17 (провадження № 12-291гс18).
Факт того, що позивач володіє частиною будинку безперервно, більше десяти років, доведений, а будь-які інші особи, які б претендували на спірне майно і оспорювали право позивача на отримання вказаного майна у власність за набувальною давністю відсутні, що підтверджується матеріалами справи та показаннями свідка. Крім того, судом враховуються пояснення позивача у судових засіданнях про те, що він постійно спілкується з матір'ю у месенджерах через мережу Інтернет, оскільки вона проживає на тимчасово окупованій території України АРК Крим. Під час такого спілкування, за твердження позивача, відповідач неодноразово висловлювання свою позицію щодо вказаної справи, а саме: відсутність заперечень проти даного позову.
Суд дійшов висновку, що є в наявності усі складові для визнання права власності на частку нерухомого майна за набувальною давністю, оскільки позивач добросовісно і відкрито володіє 1/2 частиною житлового будинку, проживає в ньому і утримує його.
Наведені обставини свідчать про обґрунтованість позовних вимог, враховуючи положення ч. 4 ст. 344 ЦК України, яка визначає, що право власності за набувальною давністю на нерухоме майно набувається за рішенням суду,. Тому суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України суд відносить судові витрати по даній справі за рахунок позивача, згідно з його заявою.
Керуючись ст. ст. 7, 12, 17, 18, 76, 141, 259, 263-265 ЦПК України, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_1 , право власності за набувальною давністю на одну другу частину житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами загальною площею 82,9 кв.м., житловою площею 57,4 кв.м., що розташований за адресою АДРЕСА_1 .
Судові витрати залишити по фактично понесених позивачем.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення лише вступної та резолютивної частини судового рішення, або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження з підстав, передбачених ч.ч.2, 3 ст.354 ЦПК України.
Апеляційна скарга подається до суду апеляційної інстанції, яким є Кропивницький апеляційний суд.
Учасники справи:
Позивач: ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_3 ;
Відповідач: ОСОБА_2 , ІПН НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_4 .
Суддя Подільського районного
суду міста Кропивницького А. В. Волоткевич