Справа № 344/5560/25
Провадження № 2/344/506/26
16 березня 2026 року місто Івано-Франківськ
Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області у складі:
головуючого - судді Мелещенко Л.В.
за участю секретаря судового засідання - Дутки Р.-І.Я.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Івано-Франківськ за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Євроінс Україна» до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Приватне акціонерне товариство «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» про відшкодування шкоди в порядку суброгації, -
Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.
Позивач Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Євроінс Україна» звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Приватне акціонерне товариство «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» про відшкодування шкоди в порядку суброгації у розмірі 42 421,59 гривень.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказує, що 16 липня 2021 року між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Євроінс Україна» та Товариством з обмеженою відповідальністю "ТК "Перламутр" було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту № №026016-2111-1000049.
Предметом договору були майнові інтереси страхувальника, пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням транспортним засобом «Mazda», державний номерний знак « НОМЕР_1 ».
04 листопада 2021 року в м. Івано-Франківськ на перехресті вул. Незалежності та вул. Нова відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу Renault Logan, державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 та транспортного засобу Mazda CX-5, державний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 та належного на праві приватної власності Товариству з обмеженою відповідальністю «ТК «Перламутр».
Відповідно до постанови Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 29.11.2021 у справі №344/18332/21 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та відповідно винною у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди.
Внаслідок вищевказаної дорожньо-транспортної пригоди транспортним засобам було завдано механічних пошкоджень.
Цивільно-правова відповідальність транспортного засобу «Renault», державний номерний знак НОМЕР_2 , була застрахована за полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів у Приватному акціонерному товаристві «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп», згідно Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № 203405302.
З метою отримання страхового відшкодування за шкоду, завдану пошкодженням транспортного засобу Mazda CX-5, державний номерний знак НОМЕР_1 , потерпіла сторона звернулася до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Євроінс Україна» із заявою про виплату страхового відшкодування та надала всі необхідні документи для його виплати. На підставі даної заяви та документів, наданих потерпілою стороною, було складено страховий акт № 45043/21.
На підставі вищезазначеного страхового акту Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Євроінс Україна» здійснила виплату страхового відшкодування у розмірі 69 727,12 гривень.
Оскільки цивільно-правова відповідальність відповідача була застрахована за полісом обов'язкового страхування, то керуючись статтями 22 та 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» позивачем було виплачено страхове відшкодування у розмірі 27 305,53 гривень.
Позивач вважає, що різницю між фактичною вартістю ремонту з урахуванням заміни зношених деталей на нові (без урахування коефіцієнта фізичного зносу) та страховим відшкодуванням, виплаченим страховиком у розмірі вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля з урахуванням зносу деталей, що підлягають заміні, повинна сплачувати особа, з вини якої настав страховий випадок, оскільки в цьому випадку у страховика не виник обов'язок з відшкодування такої різниці, незважаючи на те, що вказані збитки є меншими від страхового відшкодування (страхової виплати).
Отже, різниця між фактичним розміром шкоди і страховим відшкодуванням становить 42 421,59 гривень.
За наведених обстави позивач просить стягнути з відповідача завдані збитки у розмірі 42421,59 гривень та понесені витрати по оплаті судового збору у розмірі 2422,40 гривень (а.с.1-8).
24 квітня 2025 року представником відповідача ОСОБА_1 - адвокатом Дунець О.Я. подано до суду через систему «Електронний суд» заяву про застосування строку позовної давності, в якій вказує, що позивач звернувся з позовною заявою до суду після спливу встановленого строку позовної давності, оскільки дорожньо-транспортна пригода сталася 04 листопада 2021 року, а позивач звернувся до суду з позовом 28 березня 2025 року, а тому відповідно до статей 256, 257, 261, 267 Цивільного кодексу України слід застосувати наслідки спливу позовної давності щодо вимог позивача (а.с.62-63).
24 квітня 2025 року до суду від представника відповідача ОСОБА_1 - адвокатом Дунець О.Я. надійшов відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.
Відповідач зазначає, що у позовній заяві зазначено, що на підставі страхового акта №45043/21 Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Євроінс Україна» здійснила виплату страхового відшкодування в розмірі 69 727,12 гривень внаслідок дорожньо-транспортної пригоди за участю транспортного засобу Renault Logan, державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням відповідача та транспортного засобу Mazda CX-5, державний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 - потерпілої особи, яка сталася 04.11.2021. У подальшому, як стверджується у позовній заяві, Приватне акціонерне товариство «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп», де було застраховано цивільно-правову відповідальність відповідача, згідно полісу №ЕР-203405302, відшкодувало Приватному акціонерному товариству «Страхова компанія «Євроінс Україна» завдану шкоду у розмірі 27305,53 гривень. Таким чином, Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Євроінс Україна» вважає, що невідшкодована шкода в розмірі 42421,59 гривень підлягає відшкодуванню за рахунок винуватця дорожньо-транспортної пригоди - відповідача.
З такою позицією відповідач не погоджується, так як на виконання договору добровільного майнового страхування позивач сплатив потерпілій особі страхове відшкодування у розмірі 69 727,12 гривень. Третя особа - Приватне акціонерне товариство «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп», де було застраховано цивільно-правову відповідальність відповідача, відшкодувало Приватному акціонерному товариству «Страхова компанія «Євроінс Україна» завдану шкоду лише у розмірі 27 305,53 гривень, хоча розмір страхової суми на одного потерпілого згідно полісу відповідача за шкоду, заподіяну майну, становив 130 000,00 гривень.
Відповідач вважає, що відповідальною особою за відшкодування збитків, завданих ним, є його страховик - третя особа в розмірі, що не перевищує розмір страхової суми на одного потерпілого. Тому позивач мав звернутися до третьої особи із заявою про сплату страхового відшкодування у повному розмірі у порядку регресу. У даній справі третя особа як страховик відповідача (завдавача шкоди) не набула право регресу до останнього. Таке право третя особа могла би набути, відшкодувавши потерпілій завдану їй шкоду в повному розмірі, а також за наявності умов, визначених статтею 38 Закону України «Про страхування». Вимога позивача (страховика потерпілої) до завдавача шкоди не є регресною та заснована на інших приписах законодавства. Враховуючи викладене, правовідносини, що виникли між позивачем і відповідачем у зв'язку з виплатою першим на користь потерпілої страхового відшкодування, є засновані на суброгації - переході до позивача права вимоги потерпілої у деліктному зобов'язанні. На думку відповідача суб'єктом, який має задовольнити вимогу позивача, є третя особа - страховик відповідача. Тобто відповідно до страхового полісу №ЕР-203405302 від 02.04.2021 страховиком відповідача зі страховим лімітом 130 000,00 гривень на момент вчинення дорожньо-транспортної пригоди була третя особа - Приватне акціонерне товариство «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп».
Відповідач вважає, що покладання обов'язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (стаття 3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»). Уклавши договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, страховик на випадок виникнення деліктного зобов'язання бере на себе у межах суми страхового відшкодування виконання обов'язку страхувальника, який завдав шкоди. А тому страховик, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, згідно зі статтями 3 і 5 Закону України «Про страхування» реалізує право вимоги, передбачене статтями 993 Цивільного кодексу України та 27 Закону України «Про страхування», шляхом звернення з позовом до страховика, в якого завдавач шкоди застрахував свою цивільно-правову відповідальність.
Тому в даній справі не відповідач, а третя особа - Приватне акціонерне товариство «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп», де було застраховано цивільно-правову відповідальність відповідача, згідно страхового полісу №ЕР-203405302 від 02.04.2021, зобов'язана нести відповідальність у повному обсязі, тобто в межах страхової виплати (страхового відшкодування). Просить у задоволенні позову відмовити (а.с.68-78).
Процесуальні дії у справі.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28 березня 2025 року дану справу розподілено головуючому судді Мелещенко Л.В. (а.с.44-45).
Ухвалою суду від 01 квітня 2025 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у даній справі, ухвалено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження з викликом сторін (а.с. 47-49).
Ухвалою суду від 02 жовтня 2025 року закрито підготовче провадження по справі та призначено справу до судового розгляду по суті (а.с. 105-107).
Пояснення учасників справи у судовому засіданні.
Представник позивача Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Євроінс Україна» у судове засідання не з'явився, проте у прохальній частині позовної заяви зазначено про розгляд справи за відсутності представника позивача, позовні вимоги підтримує, проти ухвалення по справі заочного рішення не заперечує (а.с. 6).
У судове засідання відповідач ОСОБА_1 не прибув, попередньо представником відповідача - адвокатом Дунець О.Я. подано до суду заяву про розгляд справи без участі сторони відповідача за наявними матеріалами справи (а.с. 120).
Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Приватного акціонерного товариства «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» до суду не прибув, про причини неявки суд не повідомив, про день та час слухання справи повідомлявся належним чином.
Учасники справи у судове засідання, призначене на 10 березня 2026 року, не з'явилися, суд, з дотриманням положень статті 259 Цивільного процесуального кодексу України, відклав складення повного рішення суду на строк не більше десяти днів та зазначив датою ухвалення рішення дату його складання, підписав судове рішення без його проголошення.
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
Суд, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення на них, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.
Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань на 23.08.2024, Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Євроінс Україна» зареєстровано як юридична особа (а.с. 11зворот - 12).
Постановою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 29 листопада 2021 року, що набрала законної сили 09 грудня 2021 року, у справі №344/18332/21 ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень (а.с. 12 зворот - 13).
Згідно довідки від Національної поліції України, 04 листопада 2021 року сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобілів Renault Logan, державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 та транспортного засобу Mazda CX-5, державний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 . Винуватцем дорожньо-транспортної пригоди є ОСОБА_1 (а.с.13 зворот - 15).
16 липня 2021 року між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Євроінс Україна», Страховиком, та Товариством з обмеженою відповідальністю "ТК "Перламутр", Страхувальником, укладено Договір добровільного страхування наземного транспорту «КАСКО» № №026016-2111-1000049, предметом якого є майнові інтереси страхувальника, пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням транспортним засобом «Mazda», 2021 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 (а.с.15 зворот -22).
04 листопада 2021 року власник транспортного засобу Mazda CX-5, державний номерний знак НОМЕР_1 , ОСОБА_2 зверталася до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Євроінс Україна» із заявою-повідомленням про настання події, що має ознаки стразового випадку, та виплату страхового відшкодування (а.с.22 зворот - 23).
ОСОБА_2 є власником транспортного засобу марки Mazda CX-5, державний номерний знак НОМЕР_1 (а.с.23 зворот).
05 листопада 2021 року складений протокол огляду транспортного засобу марки Mazda CX-5, державний номерний знак НОМЕР_1 (а.с. 26 зворот - 33).
24 грудня 2021 року складений страховий акт № 45043/21 згідно якого страхове відшкодування складає у розмірі 69 727,12 гривень (а.с.34).
Згідно розрахунку № 45043/21 суми страхового відшкодування, розмір страхового відшкодування становить 69 727,12 гривень (а.с.35-36).
Відповідно до платіжного доручення № 3Р059946 від 19 серпня 2022 року, Приватне акціонерне товариство «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» сплатило Приватному акціонерному товариству «Страхова компанія «Євроінс Україна» 27 305,53 гривень (а.с.36-37).
Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Євроінс Україна» сплатило Товариству з обмеженою відповідальністю "Альянс-ІФ" 69 727,12 гривень (а.с. 37 зворот -38).
Позивач звертався до відповідача з претензією про відшкодування шкоди в порядку регресу, яка залишилася без відповіді (а.с.38 зворот - 39).
Цивільно-правова відповідальність транспортного засобу «Renault», державний номерний знак НОМЕР_2 , на момент дорожньо-транспортної пригоди була застрахована за полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів у Приватному акціонерному товаристві «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп», згідно Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №203405302. Страхова сума на одного потерпілого за шкоду, заподіяну майну, становить 130 000,00 гривень (а.с. 39 зворот - 40, 80).
Норми права, що підлягають застосуванню, та висновки суду
за результатами розгляду справи.
Стаття 15 Цивільного кодексу України надає кожній особі право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Згідно частини першої-другої статті 13 Цивільного процесуального кодексу України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до загальних умов та визначень договору страховий випадок - це передбачена договором подія, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхового відшкодування страхувальнику (вигодонабувачу), застрахованим або третім особам.
За приписами частини першої-другої статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Відповідно до частини першої статті 22 Цивільного кодексу України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Згідно частини першої статті 166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до частини другої статті 1187 Цивільного кодексу України шкода, заподіяна джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір оренди, підряду тощо) володіє транспортним засобом.
Частиною першою статті 1188 Цивільного кодексу України встановлено, що шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: 1) шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; 2) за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; 3) за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.
Статтею 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (в редакції, чинній на час настання дорожньо-транспортної пригоди) передбачено, що у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Відповідно до статті 33 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», учасники дорожньо-транспортної пригоди зобов'язані: вжити заходів для невідкладного, але не пізніше трьох робочих днів, повідомлення страховика, з яким було укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, або, у випадках, передбачених цим Законом, МТСБУ про настання дорожньо-транспортної пригоди (пункт 33.1.2).
Стаття 1191 Цивільного кодексу України та стаття 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (в редакції, чинній на час дорожньо-транспортної пригоди), з одного боку, і стаття 993 Цивільного кодексу України та стаття 27 Закону України «Про страхування», з іншого боку, регулюють різні за змістом правовідносини.
У випадках, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов'язанні в межах суми страхового відшкодування виступає страховик завдавача шкоди. Цей страховик, хоч і не завдав шкоди, але є зобов'язаним суб'єктом перед потерпілим, якому він виплачує страхове відшкодування замість завдавача шкоди у передбаченому Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» порядку. Після такої виплати деліктне зобов'язання припиняється його належним виконанням страховиком завдавача шкоди замість останнього. За умов, передбачених у статті 38 вказаного Закону, цей страховик набуває право зворотної вимоги (регрес) до завдавача шкоди на суму виплаченого потерпілому страхового відшкодування.
Згідно зі статтями 993 Цивільного кодексу України та 27 Закону України «Про страхування» до страховика потерпілого переходить право вимоги до завдавача шкоди у деліктному зобов'язанні у межах виплаченого потерпілому страхового відшкодування. Після такої виплати деліктне зобов'язання не припиняється. У ньому відбувається заміна кредитора: до страховика потерпілого переходить право вимоги, що належало цьому потерпілому у деліктному зобов'язанні, у межах виплаченого йому страхового відшкодування. Такий перехід права вимоги є суброгацією.
Відповідно до статті 1194 Цивільного кодексу України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Відтак відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у страховика не виник обов'язок з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених у статті 37), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.
Уклавши договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, страховик на випадок виникнення деліктного зобов'язання бере на себе у межах суми страхового відшкодування виконання обов'язку страхувальника, який завдав шкоди. А тому страховик, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, згідно зі статтями 3 і 5 вказаного Закону реалізує право вимоги, передбачене статтями 993 Цивільного кодексу України та 27 Закону України «Про страхування», шляхом звернення з позовом до страховика, в якого завдавач шкоди застрахував свою цивільно-правову відповідальність.
Статтею 38 цього ж Закону встановлено, що страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, якщо він не повідомив страховика у строки і за умови визначених у підпунктах 33.1.2. пункту 33.1 статті 33 цього Закону.
Відповідно до правового висновку, викладеного в постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року в справі № 755/18006/15-ц, покладання обов'язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (стаття 3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).
На підставі частини першої статті 76 Цивільного процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до положень частини першої-другої статті 77 Цивільного процесуального кодексу України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Судом встановлено, що відповідача ОСОБА_1 було визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, про що свідчить постанова Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області у справі №344/18332/21 від 29 листопада 2021 року, що набрала законної сили 09 грудня 2021 року.
Згідно частини шостої статті 82 Цивільного процесуального кодексу України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Таким чином, постанова Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 29 листопада 2021 року є обов'язковою при розгляді даної справи в питанні, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони відповідачем.
З матеріалів справи вбачається, що сума сплаченого позивачем страхового відшкодування на користь потерпілої особи складає 69 727,12 гривень.
Цивільно-правова відповідальність транспортного засобу «Renault», державний номерний знак НОМЕР_2 , на момент дорожньо-транспортної пригоди була застрахована за полісом № 203405302 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів у Приватному акціонерному товаристві «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп», згідно якого страхова сума на одного потерпілого за шкоду, заподіяну майну, становить 130 000,00 гривень
Приватне акціонерне товариство «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» сплатило Приватному акціонерному товариству «Страхова компанія «Євроінс Україна» страхове відшкодування у розмірі 27 305,53 гривень.
Суд зазначає, що обов'язок страховика відшкодувати заподіяну страхувальником шкоду виникає із самого факту заподіяння застрахованою особою у результаті дорожньо-транспортної пригоди такої шкоди. При цьому зобов'язаною особою, внаслідок заподіяних ОСОБА_1 у результаті дорожньо-транспортної пригоди збитків, є страховик відповідача - Приватне акціонерне товариство «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп».
Розмір завданих збитків пошкодженням транспортного засобу Mazda CX-5, державний номерний знак НОМЕР_1 , внаслідок дорожньо-транспортної пригоди з вини відповідача ОСОБА_1 ліміту відповідальності не перевищує.
У той же час судом встановлено, що позивач не звертався до Приватного акціонерного товариства «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» із заявою про сплату страхового відшкодування в порядку регресу та відповідно не отримував відмову страховика у виплаті страхового відшкодування.
Таким чином, враховуючи те, що цивільно-правова відповідальність відповідача на час настання страхового випадку була застрахована у Приватного акціонерного товариства «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» на підставі полісу № 203405302 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, розмір завданої матеріальної шкоди не перевищує ліміт відповідальності страховика, з яким відповідач уклала договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, тому у даному випадку позивач мав самостійно звернутись до Приватного акціонерного товариства «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» про виплату страхового відшкодування за полісом, при цьому саме страховик після виплати страхового відшкодування має право регресної вимоги до особи, яка завдала шкоди, у разі наявності для цього визначених законом правових підстав.
При цьому між позивачем та відповідачем будь-яких договірних відносин не виникало.
Отже, відсутні підстави для покладення на відповідача відповідальності по відшкодуванню завданої матеріальної шкоди.
За таких обставин суд вважає за необхідне відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог з підстав його недоведеності.
Виходячи з вимог статті 261 Цивільного кодексу України, позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи.
У абзаці 3 пункту 11 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року № 14 «Про судове рішення у цивільній справі» зазначено, що встановивши, що строк для звернення з позовом пропущено без поважної причини, суд у рішенні зазначає про відмову в позові з цих підставі, якщо про застосування позовної давності заявлено стороною у спорі, зробленою до ухвалення ним рішення, крім випадків, коли позов не доведено, що є самостійною підставою для цього.
Перш ніж застосувати позовну давність, суд має з'ясувати та зазначити у судовому рішенні, чи було порушене право, за захистом якого позивач звернувся до суду. Якщо це право порушене не було, суд відмовляє у позові через необґрунтованість останнього. І тільки якщо буде встановлено, що право позивача дійсно порушене, але позовна давність за відповідними вимогами спливла, про що заявила інша сторона у спорі, суд відмовляє у позові через сплив позовної давності у разі відсутності визнаних судом поважними причин її пропуску, про які повідомив позивач (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22 травня 2018 року у справі № 369/6892/15-ц, провадження № 14-96цс18).
Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові та застосовується тільки до обґрунтованих позовних вимог. Якщо суд дійде висновку, що заявлені позовні вимоги є необґрунтованими, то повинен відмовити в задоволенні такого позову саме з цієї підстави.
Тому посилання відповідача на застосування строку позовної давності суд вважає такими, що не мають правового значення, оскільки підставою відмови у позові є його недоведеність, а не пропуск позовної давності.
Виходячи із безпідставності позовних вимог, суд приходить до висновку, що строк позовної давності, який просив застосувати представник відповідача, до позовних вимог не може бути застосований.
Усі інші пояснення учасників справи, їх докази і аргументи не спростовують висновків суду, зазначених у цьому судовому рішенні, їх дослідження та оцінка судом не надала можливості встановити обставини, які б були підставою для ухвалення будь-якого іншого судового рішення.
Відповідно до частини першої статті 81 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Виходячи із вищевикладеного, суд, оцінивши докази, надані сторонами у справі, їх належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, відповідно до статті 89 Цивільного процесуального кодексу України, дійшов висновку, що позов є безпідставним і необґрунтованим, тому задоволенню не підлягає у повному обсязі.
Розподіл судових витрат.
Частиною першою статті 141 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки у позові відмовлено у повному обсязі, питання щодо судових витрат судом не вирішуються, оскільки такі залишаються за позивачем.
На підставі вищенаведеного, відповідно до статей 993, 1166, 1187, 1191 Цивільного кодексу України, статей 6, 22, 33, 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», статті 27 Закону України «Про страхування», керуючись статтями 4, 10-13, 76-81, 82, 89, 133, 141, 259, 263-265, 268, 273, 279, 353-355 Цивільного процесуального кодексу України, суд -
У задоволенні позовних вимог Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Євроінс Україна» до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Приватне акціонерне товариство «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» про відшкодування шкоди в порядку суброгації - відмовити у повному обсязі.
Рішення може бути оскаржене до Івано-Франківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне найменування учасників справи:
Позивач - Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Євроінс Україна», код ЄДРПОУ 22868348, місцезнаходження: 03150 м. Київ, вул. В. Васильківська, буд. 102.
Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Приватне акціонерне товариство «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп», код ЄДРПОУ 24175269, місцезнаходження: 04050 м. Київ, вул. Глибочицька, буд. 44.
Повний текст рішення складено та підписано 16 березня 2026 року.
Суддя Мелещенко Л.В.