Справа № 183/412/26
№ 1-кс/183/255/26
27 лютого 2026 року м. Самар
Слідчий суддя Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_3 про скасування постанови прокурора відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань Луганської обласної прокуратури ОСОБА_4 від 19 лютого 2026 року про відмову у задоволенні клопотань у кримінальному провадженні №62026050020000003 від 13 січня 2026 року за ч.1 ст. 172 КК України, -
ОСОБА_3 звернувся до суду зі скаргою, в якій просив:
- скасувати постанову прокурора відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань Луганської обласної прокуратури ОСОБА_4 від 19 лютого 2026 року про відмову у задоволенні клопотань;
- зобов'язати прокурора ОСОБА_4 вчинити процесуальну дію - повторно розглянути та в повному обсязі задовольнити його клопотання від 19.02.2026 року, а саме:
1) надати письмову інформацію щодо загального стану досудового розслідування у справі №62026050020000003 із зазначенням переліку фактично проведених слідчих (розшукових) дій;
2) надати витяги з системи ЄРДР із технічними даними (дата, точний час, прізвище реєстратора) щодо прийнятих ключових процесуальних рішень у справі.
Скарга обґрунтована тим, що ним як потерпілим 19 лютого 2026 року в порядку ст. 220 КПК України подано клопотання про: надати технічні дані (витяги) з системи ЄРДР (дата, точний час, прізвище реєстратора) щодо прийнятих ключових процесуальних рішень у справі; надати письмову інформацію щодо загального стану досудового розслідування та переліку проведених слідчих дій з метою реалізації його права на процесуальний контроль та подання подальших клопотань.
Постановою прокурора ОСОБА_4 від 19.02.2026 року йому було відмовлено в задоволенні вказаних клопотань. Вважає, що постанова є незаконною, невмотивованою та такою, що підлягає скасуванню, оскільки прокурор допустила грубе порушення його прав як потерпілого.
Зазначає, що є штучне звуження прав потерпілого (порушення ст. 56 КПК України). Прокурор у постанові стверджує, що стаття 56 КПК України нібито не містить прямої норми, яка б передбачала обов'язок прокурора повідомляти потерпілого про стан розслідування та перелік проведених дій. Більше того, для реалізації базового права потерпілого подавати клопотання про проведення слідчих дій (ст.220 КПК України), потерпілий об'єктивно повинен володіти інформацією про загальний стан розслідування. Позбавляючи його інформації про те, які саме слідчі дії вже проведені, прокурор умисно створює ситуацію, за якої він позбавлений можливості ефективно захищати свої права, заявляти клопотання про додаткові допити або проведення експертиз.
Також, відмовляючи у наданні інформації про стан розслідування прокурор посилається на ст. 222 КПК України щодо «таємниці слідства». Це посилання є безпідставним, оскільки він не просив надати протоколи допитів, зміст зібраних доказів чи плани негласних слідчих дій, вимога стосувалася виключно загального переліку та факту проведених дій. Сам по собі факт проведення офіційної слідчої дії не становить таємниці слідства. Відмова надати загальну довідку про рух справи під приводом «таємниці» є способом уникнення прокурором відповідальності за власну бездіяльність та імітацію розслідування.
Так само безпідставно під "таємницю слідства" прокурор підвела і вимогу щодо технічних логів ЄРДР. Логи часу, дати та прізвища відповідальних осіб, які вносили технічні записи про рух справи в базу даних, є системними метаданими, фіксація яких відбувається автоматично. Ці параметри (час кліку мишкою в системі) не містять відомостей досудового розслідування. Приховування цих даних свідчить виключно про намагання прокуратури приховати можливі факти фальсифікації процесуальних строків (реєстрації постанов "заднім числом").
Скаржник вважає, що прокурор не навела жодного аргументу, яким саме чином надання загальної довідкової інформації про перелік проведених слідчих дій чи системних метаданих (логів) з ЄРДР може зашкодити кримінальному провадженню. Відмовляючи у наданні інформації про загальний рух справи, прокурор руйнує сам концепт ефективного кримінального провадження, визначений прецедентною практикою Європейського суду з прав людини, яка є обов'язковим джерелом права в Україні.
Скаржник ОСОБА_3 до суду не заявився, надіслав заяву про розгляд скарги за його відсутності. Також надіслав до суду додаткові пояснення у справі, в яких дав свою оцінку запереченням прокурора.
Прокурор ОСОБА_4 в судове засідання не з'явилася, надала заперечення на скаргу, просила розглянути скаргу без її участі та відмовити в її задоволенні.
Слідчий суддя, дослідивши матеріали скарги, вивчивши надані прокурором заперечення на скаргу, дійшов висновку про таке.
Встановлено, що слідчими Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Северодонецьку) ТУ ДБР, розташованого у місті Краматорську, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62026050020000003 від 13.01.2026 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172 КК України.
23 січня 2026 року постановою прокурора ОСОБА_3 визнано потерпілим у вказаному кримінальному провадженні.
19.02.2026 року потерпілим ОСОБА_3 на адресу Луганської обласної прокуратури подано 2 клопотання з проханням: 1) надати технічні дані (витяги) з системи ЄРДР (дата, точний час, прізвище реєстратора) щодо прийнятих ключових процесуальних рішень у справі; 2) надати письмову інформацію щодо загального стану досудового розслідування та переліку проведених слідчих дій.
19 лютого 2026 року прокурором у кримінальному провадженні ОСОБА_4 в задоволенні клопотань ОСОБА_3 відмовлено у зв'язку з відсутністю підстав. Так, прокурор мотивувала постанову від 19 лютого 2026 року про відмову у задоволенні клопотання посилаючись на те, що з аналогічних питань про надання відомостей з ЄРДР щодо кожного процесуального рішення з моменту його початку у об'єднаному кримінальному провадженні № 62026050020000003 - клопотання ОСОБА_3 розглянуто, про що було повідомлено відповідним повідомленням за № 31-310 вих-26 від 18.02.2026 року з наданням копії постанови від 18.02.2026 року про часткову відмову у задоволенні клопотання та копіями прийнятих процесуальних рішень в межах компетенції.
З огляду на права та обов'язки, визначені ст. 56 КПК України, - надання потерпілому, як учаснику кримінального провадження, відомостей про стан ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань, про хід та деталізований перелік проведених слідчих (розшукових) дій та їх результатів, - не передбачено, що також не є предметом розгляду клопотань, поданих в порядку ст. 220 КПК України.
Згідно ч. 1 ст. 36 КПК України прокурор, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється. Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, службові та інші фізичні особи зобов'язані виконувати законні вимоги та процесуальні рішення прокурора.
Відповідно до ст. 220 КПК України клопотання сторони захисту, потерпілого і його представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, про виконання будь-яких процесуальних дій та у випадках, установлених цим Кодексом, іншої особи, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, або її представника слідчий, дізнавач, прокурор зобов'язані розглянути в строк не більше трьох днів з моменту подання і задовольнити їх за наявності відповідних підстав. Про результати розгляду клопотання повідомляється особа, яка заявила клопотання. Про повну або часткову відмову в задоволенні клопотання виноситься вмотивована постанова, копія якої вручається особі, яка заявила клопотання, а у разі неможливості вручення з об'єктивних причин - надсилається їй.
Частиною 1 ст. 303 КПК України передбачено вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового провадження, зокрема: 7) рішення слідчого, дізнавача, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій - особою, якій відмовлено у задоволенні клопотання, її представником, законним представником чи захисником.
Отже, надання (чи не надання) слідчим, прокурором інформації на запит (клопотання) потерпілого щодо загального стану досудового розслідування та перелік проведених слідчих (розшукових) дій, надання даних з системи ЄРДР (дата, точний час, прізвище реєстратора) щодо прийнятих ключових процесуальних рішень у справі, не є процесуальними діями в розумінні вимог КПК України, які слідчий, прокурор зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк. Тим більше не є слідчою (розшуковою) дією, відмову у проведенні якої може бути оскаржено до слідчого судді. Посилання скаржника на п.11 ч.1 ст.56 КПК України слідчий суддя вважає хибним, оскільки в зазначеній нормі йдеться про право потерпілого на ознайомлення з матеріалами, що безпосередньо стосуються вчиненого щодо нього кримінального правопорушення, в порядку, передбаченому цим Кодексом (в тому числі після відкриття матеріалів згідно ст. 290 КПК України).
Загалом аналіз положень ст.ст. 55, 56 КПК України свідчить, що потерпілий не наділений правом вимагати надання тієї інформації, яка запитувалась у його клопотаннях від 19.02.2026 року, і відповідно, прокурор не зобов'язаний таку інформацію надавати.
Відтак - ненадання прокурором відповіді на клопотання потерпілого в тому контексті, в якому останній порушує перед прокурором, не є предметом оскарження слідчому судді. Вказане не позбавляє потерпілого прав, передбачених Законами України «Про інформацію» та «Про звернення громадян».
Тож приходжу до висновку, що оскаржувана постанова прокурора від 19.02.2026 року відповідає вимогам, визначеним ст. 110 КПК України, достатньо обґрунтована і мотивована з посиланням на положення цього Кодексу.
Слідчий суддя звертає увагу на те, що не дивлячись на право потерпілого оскаржувати дії, рішення або бездіяльність прокурора, положення КПК України не наділяє слідчого суддю повноваженнями зобов'язувати прокурора провести ту чи іншу дію.
Тому, достатніх підстав для задоволення скарги не вбачаю.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 303-307 КПК України, слідчий суддя, -
У задоволенні скарги ОСОБА_3 про скасування постанови прокурора відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань Луганської обласної прокуратури ОСОБА_4 від 19 лютого 2026 року про відмову у задоволенні клопотань у кримінальному провадженні №62026050020000003 від 13 січня 2026 року за ч. 1 ст. 172 КК України, - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1