Справа №295/8939/25
2/295/230/26
16.03.2026 року м. Житомир
Богунський районний суд м. Житомира в складі:
Головуючого судді Чішман Л.М.,
за участю секретаря судового засідання Лайчук В.В.,
позивача ОСОБА_1 , його представника ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визнання батьківства, треті особи - ОСОБА_4 , орган опіки та піклування Житомирської міської ради та відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Житомирі Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, -
Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить визнати його батьком ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ;
внести зміни до актового запису №2004 від 08.08.2019 про народження ОСОБА_5 , що зареєстрований Житомирським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Житомирській області, виключивши відомості про батька « ОСОБА_3 », зазначивши батьком дитини позивача;
внести зміни до актового запису №2685 від 26.11.2020 про народження ОСОБА_6 , що зареєстрований Житомирським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький), виключивши відомості про батька « ОСОБА_3 », зазначивши батьком дитини позивача.
В обґрунтування вимог вказано, що відповідач ОСОБА_3 та третя особа ОСОБА_4 є чоловіком та дружиною, шлюб між ними зареєстровано у 2018 році, про наявність такого шлюбу позивачу стало відомо у 2024 році.
Після реєстрації шлюбу між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 відповідач виїхав за межі Житомира та більше не повертався, повідомивши ОСОБА_4 в телефонному дзвінку, що виїжджає в Чеську Республіку до родичів.
ОСОБА_1 з відповідачем особисто не знайомий.
У 2018 та 2019 роках позивач, проходячи військову службу, зустрічався з ОСОБА_4 , мали інтимні стосунки.
З лютого 2022 позивач призваний на службу до лав ЗСУ в одній з військових частин м. Житомира.
До початку повномасштабної війни позивач запропонував ОСОБА_4 спробувати жити однією сім'єю, після чого дізнався про шлюб ОСОБА_4 з відповідачем, а також про двох дітей, яких ОСОБА_4 народила від позивача.
Після цього ОСОБА_1 та ОСОБА_4 почали проживати у належній сім'ї позивача квартирі разом з дітьми, які знають позивача, як батька.
У відповідь на звернення позивача до відділу РАЦС повідомили, що запис у свідоцтві про народження дітей зроблена відповідно до Сімейного кодексу України, питання про внесення змін до ним можливо вирішити в судовому порядку.
Позивачем проведено дослідження на біологічне споріднення з дітьми ІНФОРМАЦІЯ_6 та ОСОБА_8 .
Ухвалою суду від 02.07.2025 позовну заяву залишено без руху (а.с. 16).
16.07.2025 у справі відкрито загальне позовне провадження (а.с. 21).
В судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали просили задовольнити з підстав викладених в позовні заяві.
Від представника третьої особи - відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Житомирі Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України надійшла заява про розгляд справи без її участі, просила вирішити питання, виходячи з матеріалів справи.
Відповідач ОСОБА_3 , будучи належним чином повідомленим про розгляд справи, в судові засідання не з'являвся, причин неявки суду не повідомив, відзиву на позовну заяву не подав.
Так, крім направлення судової кореспонденції за останнім відомим місцем реєстрації відповідача, яка в свою чергу поверталася до суду неврученою адресату з відміткою «закінчення терміну зберігання», останній викликався в судові засідання шляхом розміщення на офіційному веб-сайті суду оголошень.
Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, не подав відзив, позивач не заперечує проти заочного вирішення справи, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Враховуючи, що в матеріалах справи зібрано достатньо доказів про взаємовідносини сторін, на підставі ст.ст. 211, 280 ЦПК України суд вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності сторін.
Вислухавши учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
Встановлено, що 26.07.2016 Житомирським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Житомирській області зареєстровано шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (а.с. 20).
ІНФОРМАЦІЯ_1 народився ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 народилася ОСОБА_6 (а.с. 6-7).
Батьком дітей у свідоцтвах про народження записано відповідача ОСОБА_3 .
Відповідно до висновку №48604 від 19.06.2025 за результатами проведення молекулярно-генетичної експертизи вірогідність того, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є біологічним батьком ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , складає 99, 99999999 % (а.с. 32-53).
Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч. 1 ст. 4 ЦПК України).
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч. 3 ст. 12 ЦПК України).
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до Цивільного процесуального кодексу України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (ч. 1, 3 ст. 13 ЦПК України).
Статтею 51 Конституції України, частинами 2, 3 ст. 5 СК України передбачено, що сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою. Держава має заохочувати та підтримувати материнство і батьківство та забезпечувати пріоритет сімейного виховання дитини. Отже, при регулюванні сімейних відносин держава має максимально враховувати інтереси дитини.
Дитина, яка зачата і (або) народжена у шлюбі, походить від подружжя. Дитина, яка народжена до спливу десяти місяців після припинення шлюбу або визнання його недійсним, походить від подружжя (ст. 122 СК України).
Відповідно до ст. 125 СК України, якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається за заявою матері та батька дитини, за рішенням суду.
Згідно ст. 128 СК України за відсутності заяви, право на подання якої встановлено статтею 126 СК України, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду. Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України.
Позов про визнання батьківства може бути пред'явлений матір'ю, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, яка досягла повноліття. Позов про визнання батьківства може бути пред'явлений особою, яка вважає себе батьком дитини.
Європейський суд з прав людини зауважив, що на сьогодні ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини; його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт оспорюваного батьківства (справа «Калачова проти Російської Федерації», № 3451/05, § 34, рішення від 07.05.2009 року).
Пунктами 6, 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 15.05.2006 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» визначено, що у тих випадках, коли батьком дитини записано конкретну особу, вимоги про визнання батьківства мають розглядатись одночасно з вимогами про виключення відомостей про цю особу як батька з актового запису про народження дитини.
Відповідно до абзацу 11 пункту 20 глави 1 розділу III «Правил реєстрації актів цивільного стану в Україні», затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 року № 52/5, при вирішенні судом спорів про визнання батьківства, материнства, встановлення фактів батьківства та материнства зміни до актових записів про народження вносяться відповідно до законодавства, яке регулює порядок внесення змін до актових записів цивільного стану.
Підпунктом 2.13.1 пункту 2.13 розділу II «Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання», затверджених наказом Міністерства юстиції України 12 січня 2011 року № 96/5 передбачено, що підставою для внесення змін в актові записи цивільного стану є рішення суду про визнання батьківства (материнства), усиновлення (удочеріння), про скасування раніше винесеного рішення суду про визнання батьківства, виключення відомостей про батька (матір) дитини з актового запису про народження, скасування або визнання усиновлення (удочеріння) недійсним, про визнання шлюбу недійсним, установлення неправильності в актовому записі цивільного стану та інші, у яких зазначено про внесення конкретних змін в актові записи цивільного стану.
Відповідно до підпункту 2.16.4 пункту 2.16 розділу II «Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання», затверджених наказом Міністерства юстиції України 12 січня 2011 року № 96/5, на підставі рішення суду про визнання батьківства (материнства) в актовому записі про народження змінюються відомості про батька та вносяться пов'язані з цим інші зміни згідно із зазначеними в рішенні суду.
Згідно правил статті 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (частина друга статті 78 ЦПК України).
Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов'язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Тобто певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс (пункт 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц).
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, беручи до уваги викладене, суд дійшов висновку, що батьківство позивача стосовно дітей ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є доведеним і таким, що може бути визнаним в судовому порядку, а позовні вимоги обґрунтовані та підлягають до задоволення.
На підставі ч. 1 ст. 141 ЦПК України суд стягує з відповідача на користь позивача судовий збір у розмірі 2422, 40 грн.
Керуючись ст. 51 Конституції України, ст.ст. 122, 125, 126, 135 СК України, ст.ст. 5, 12, 13, 76, 81, 89, 211, 258, 259, 263-265, 268, 273, 280, 354 ЦПК України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визнання батьківства, треті особи - ОСОБА_4 , орган опіки та піклування Житомирської міської ради та відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Житомирі Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України - задовольнити.
Визнати громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_1 , батьком ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Внести до актового запису про народження ОСОБА_5 №2004 від 08.08.2019, складеного Житомирським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Житомирській області, наступні зміни:
- виключити з відомостей як про батька дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , громадянина російської федерації;
- вказати батьком дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_1 , громадянина України, місце реєстрації: АДРЕСА_1 ;
- змінити прізвище дитини з « ОСОБА_5 » на « ІНФОРМАЦІЯ_6 »;
- змінити по батькові дитини з « ОСОБА_5 » на « ІНФОРМАЦІЯ_6 ».
Внести до актового запису про народження ОСОБА_6 №2685 від 26.11.2020, складеного Житомирським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький), наступні зміни:
- виключити з відомостей як про батька дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , громадянина російської федерації;
- вказати батьком дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_1 , громадянина України, місце реєстрації: АДРЕСА_1 ;
- змінити прізвище дитини з « ОСОБА_6 » на « ІНФОРМАЦІЯ_7 »;
- змінити по батькові дитини з « ОСОБА_6 » на « ІНФОРМАЦІЯ_7 ».
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 грн судовий збір в сумі 2422, 40 грн.
Рішення може бути оскаржене позивачем до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 .
Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , громадянин російської федерації, остання відома адреса реєстрації: АДРЕСА_2 .
Третя особа: відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Житомирі Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, код ЄДРПОУ: 42506517, місце розташування: м. Житомир, майдан Соборний, 1.
Третя особа: орган опіки та піклування Житомирської міської ради, місцезнаходження: м Житомир, м-н С.П, Корольова, 4/2, код ЄДРПОУ: 04053625.
Третя особа: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , адреса: реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 .
Повний текст рішення складено 16.03.2026.
Суддя Л.М. Чішман