Справа № 166/159/25
Провадження № 1-кп/162/31/2026
16 березня 2026 року селище Любешів
Любешівський районний суд Волинської області в складі судді ОСОБА_1 ,
з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурорів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
потерпілої ОСОБА_5 ,
представника потерпілої ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7 ,
законного представника ОСОБА_8 ,
особи, щодо якої вирішується питання про застосування примусових заходів медичного характеру, ОСОБА_9 ,
розглянувши кримінальне провадження № 12024030570000377, яке внесено в Єдиний реєстр досудових розслідувань 01 жовтня 2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого статтею 126-1 Кримінального кодексу України (далі - КК), та надійшло до суду з клопотанням про застосування примусових заходів медичного характеру щодо
ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, жителя АДРЕСА_1 , із загальною середньою освітою, непрацюючого, з інвалідністю ІІІ групи, неодруженого, несудимого,
встановив:
Клопотання вмотивоване тим, що ОСОБА_9 всупереч статті 28 Конституції України, згідно якої кожен має право на повагу до його гідності, а також в порушення вимог статей 1, 3, 29 Закону України «Про запобігання та протидії домашньому насильству», будучи особою, яка раніше неодноразово притягувалась до адміністративної відповідальності за статтею 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, зокрема постановами Ратнівського районного суду Волинської області № 166/326/24 від 05 березня 2024 року, № 166/539/24 від 15 квітня 2024 року, за умисне систематичне вчинення психологічного насильства по відношенню до колишньої дружини ОСОБА_5 , яке виражалось у словесних образах, погрозах, висловлюваннях нецензурною лайкою, приниженні та залякуванні, вчинив домашнє насильство відносно ОСОБА_5 , тим самим викликав у неї побоювання за свою безпеку та життя, що призвело до психологічних страждань потерпілої, а також погіршення якості її життя, що виразилось у формі втрати енергійності, втоми, фізичного дискомфорту, втрати повноцінного сну та відпочинку, негативних переживань та емоційної напруженості, в тому числі втрати самооцінки та позитивних емоцій.
Так, ОСОБА_9 , близько 02 години 29 вересня 2024 року прийшовши до місця проживання потерпілої ОСОБА_5 по АДРЕСА_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, усвідомлюючи, що його дії носять систематичний характер, діючи з мотивів явної неповаги до існуючих норм співжиття, в грубій формі висловлювався нецензурною лайкою відносно колишньої дружини, принижував та ображав словесно, погрожував їй особистою фізичною розправою, спричиненням тілесних ушкоджень, тим самим вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно ОСОБА_5 . Вказані дії викликали у потерпілої побоювання за свою безпеку та життя, погіршення якості її життя, що виразилось в емоційних розладах, зокрема втраті енергійності, втомі, фізичному дискомфорту, втраті повноцінного сну та відпочинку, переживаннях за власне життя та здоров'я, постійній емоційній напруженості, в тому числі в заниженні самооцінки та негативних емоціях.
Продовжуючи свої дії, спрямовані на вчинення домашнього насильства щодо ОСОБА_5 , з якою він перебував у сімейних відносинах, приблизно о 09 годині 40 хвилини 21 жовтня 2024 року ОСОБА_9 прийшов до магазину чоловічого одягу, що по АДРЕСА_2 , перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, усвідомлюючи, що його дії носять систематичний характер, діючи з мотивів явної неповаги до існуючих норм співжиття, в грубій формі висловлювався нецензурною лайкою відносно колишньої дружини, принижував та ображав словесно, погрожував їй особистою фізичною розправою, намагався спричинити тілесні ушкодження, тим самим вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно ОСОБА_5 . Вказані дії викликали у потерпілої побоювання за свою безпеку та життя погіршення якості її життя, що виразилось в емоційних розладах, зокрема втраті повноцінного сну та відпочинку, переживаннях за власне життя та здоров'я, постійній емоційній напруженості, в тому числі у заниженні самооцінки та негативних емоціях.
Заслухавши учасників судового провадження, дослідивши докази, суд констатує таке.
ОСОБА_9 у судовому засіданні викладені в клопотанні прокурора обставини вчинення домашнього насильства щодо ОСОБА_5 визнав, попросив вибачення у потерпілої.
Потерпіла ОСОБА_5 показала, що приблизно о 02 годині ночі 29 вересня 2024 року ОСОБА_9 прийшов до місця її проживання по АДРЕСА_3 . Став кричати, стукав у двері, вікна, на зауваження не реагував. Ситуація повторилась 21 жовтня 2024 року, коли ОСОБА_9 прийшов до потерпілої на роботу у магазин по вулиці Центральній, 44 у селищі Ратне Ковельського району Волинської області. Внаслідок таких дій ОСОБА_9 потерпіла переживала за своє життя та здоров'я, перебувала у постійній емоційній напруженості, на деякий час втратила нормальний сон тощо.
Викладені в клопотанні прокурора обставини вчинення домашнього насильства ОСОБА_9 щодо потерпілої ОСОБА_5 підтверджуються: повідомленнями на лінію «102» (а.с. 94, 96, 99), протоколами про прийняття заяв про кримінальне правопорушення від 30 вересня 2024 року та від 21 жовтня 2024 року (а.с. 95, 98).
Постановами суддів Ратнівського районного суду Волинської області від 05 березня 2024 року та від 15 квітня 2024 року ОСОБА_9 притягнуто до адміністративної відповідальності за статтею 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення за вчинення домашнього насильства щодо потерпілої ОСОБА_5 16 лютого 2024 року та 20 березня 2024 року відповідно ( а.с. 109, 110).
Згідно з висновком судово-психіатричної експертизи № 12 від 09 січня 2025 року ОСОБА_9 на період вчинення інкримінованих дій страждав на тимчасовий хворобливий розлад психічної діяльності у формі важкого маніакального епізоду біполярного афективного розладу, внаслідок чого не міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. На момент дослідження ОСОБА_9 страждає на біполярний афективний розлад у фазі легкого маніакального епізоду, обтяжений алкогольного залежністю, однак може усвідомлювати свої дії та керувати ними. ОСОБА_9 потребує застосування примусових заходів медичного характеру у формі поміщення його до спеціального лікувального закладу (а.с. 160-163).
Відповідно до висновку додаткової амбулаторної судово-психіатричної експертизи № 23 від 12 січня 2026 року ОСОБА_9 на момент експертизи страждає на біполярний афективний розлад з алкогольним обтяженням в стані ремісії та потребує примусових заходів медичного характеру у вигляді амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку (а.с. 207, 208).
Таким чином, суд вважає доведеним, що ОСОБА_9 у стані неосудності скоїв суспільно-небезпечне діяння, що має ознаки кримінального правопорушення, передбаченого статтею 126-1 КК, тобто умисного систематичного психологічного насильства щодо колишнього подружжя, що призвело до психологічних страждань та погіршення якості життя потерпілої.
Згідно з частинами першою, другою статті 19 КК осудною визнається особа, яка під час вчинення кримінального правопорушення могла усвідомлювати свої дії (бездіяльність) і керувати ними. Не підлягає кримінальній відповідальності особа, яка під час вчинення суспільно небезпечного діяння, передбаченого цим Кодексом, перебувала в стані неосудності, тобто не могла усвідомлювати свої дії (бездіяльність) або керувати ними внаслідок хронічного психічного захворювання, тимчасового розладу психічної діяльності, недоумства або іншого хворобливого стану психіки. До такої особи за рішенням суду можуть бути застосовані примусові заходи медичного характеру.
Пунктом 1 статті 93 КК визначено, що примусові заходи медичного характеру можуть бути застосовані судом до осіб, які вчинили у стані неосудності суспільно небезпечні діяння.
Згідно з частиною першою, другою статті 94 КК залежно від характеру та тяжкості захворювання, тяжкості вчиненого діяння, з урахуванням ступеня небезпечності психічно хворого для себе або інших осіб, суд може застосувати такі примусові заходи медичного характеру: 1) надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку; 2) госпіталізація до закладу з надання психіатричної допомоги із звичайним наглядом; 3) госпіталізація до закладу з надання психіатричної допомоги з посиленим наглядом; 4) госпіталізація до закладу з надання психіатричної допомоги із суворим наглядом. Надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку може бути застосоване судом стосовно особи, яка страждає на психічні розлади і вчинила суспільно небезпечне діяння, якщо особа за станом свого психічного здоров'я не потребує госпіталізації до закладу з надання психіатричної допомоги.
Відповідно до частини другої статті 513 Кримінального процесуального кодексу України (далі -- КПК), визнавши доведеним, що особа вчинила суспільно небезпечне діяння у стані неосудності або після вчинення кримінального правопорушення захворіла на психічну хворобу, яка виключає можливість застосування покарання, суд постановляє ухвалу про застосування примусових заходів медичного характеру.
Відповідно до правового висновку Касаційного кримінального суду Верховного Суду у справі № 285/1934/16-к від 31 липня 2025 року стан здоров'я особи та необхідність у застосуванні того чи іншого примусового заходу медичного характеру має бути встановлено саме на момент судового розгляду. Надалі доцільність у застосуванні таких заходів перевіряється кожні 6 місяців.
Отже, клопотання підлягає до часткового задоволення.
Процесуальних витрат, речових доказів у справі немає.
Керуючись статтями 512, 513 КПК, суд
постановив:
Клопотання прокурора ОСОБА_3 задовольнити частково.
Визнати, що ОСОБА_9 вчинив у стані неосудності суспільно-небезпечне діяння, яке містить ознаки злочину, передбаченого статтею 126-1 Кримінального кодексу України.
Застосувати до ОСОБА_9 примусові заходи медичного характеру у виді надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку.
Ухвала може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду через Любешівський районний суд Волинської області протягом тридцяти днів з дня її оголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя ОСОБА_1