Справа № 161/22257/25
Провадження № 3/161/125/26
м.Луцьк 05 березня 2026 року
Луцький міськрайонний суд Волинської області у складі:
головуючого судді Присяжнюк Л.М.,
за участю секретаря судового засідання Ващук В.В.,
захисника - Кравчуна Д.В. ( в режимі відеоконференції),
розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення стосовно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП,
З протоколу про адміністративне правопорушення серії №491115 від 22.10.2025 вбачається, що 22.10.2025 о 20 год. 30 хв. в м. Луцьк по вул. Кравчука ОСОБА_1 керував транспортним засобом ВАЗ 2121 д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці, тремтіння пальців рук), відмовився на вимогу поліцейського пройти в установленому законом порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин, чим порушив вимоги пункту 2.5 ПДР України, за що передбачена відповідальність за частиною 1 статті 130 КУпАП.
Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, про дату, час, місце розгляду справи був повідомлений завчасно та належним чином, що підтверджується матеріалами справи. Подав письмові пояснення щодо протоколу. У письмових поясненнях ОСОБА_1 зазначає, що транспортним засобом не керував та перебував біля припаркованого автомобіля, очікуючи таксі. В цей момент до нього підійшла невідома йому жінка зі скаргою на те, що його автомобіль та сусідній автомобіль заважають їй виїхати. Відбувся конфлікт, оскільки ОСОБА_1 пояснив, що не заважає виїхати з іншої сторони прибудинкової території. Після цього жінка викликала поліцію.
Вказує, що автомобіль тривалий час знаходився на одному місці та жодних маневрів чи дій, пов'язаних із керуванням транспортним засобом, він не здійснював. Також зазначає, що працівники поліції безпідставно склали щодо нього протокол, не взявши до уваги його пояснення, у зв'язку з чим вважає складений протокол необґрунтованим.
В судовому засіданні захисник ОСОБА_1 - адвокат Кравчун Д.В. подав клопотання про закриття провадження у справі, у зв'язку з відсутністю в діях його довірителя складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.
Клопотання захисника зводиться до того, що факт керування транспортним засобом особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, належними та допустимими доказами не підтверджений. Захисник зазначає, що матеріали справи не містять доказів руху транспортного засобу чи виконання особою функцій водія. Наявний в матеріалах справи відеозапис події отриманий в порушення Інструкції, затвердженої Наказом МВС 18.12.2018 № 1026, на ньому не відображено момент зупинки транспортного засобу та факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом.
У зв'язку з цим просить закрити провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП.
В судовому засіданні інспектор УПП у Волинській області Оніщенко О.С. пояснила, що під час патрулювання надійшов виклик на службу «102» про те, що водій «Нива», д.н.з. НОМЕР_1 , підпер автомобіль заявниці - ОСОБА_2 , поводиться агресивно, може вчинити ДТП. Прибувши на місце події, у ОСОБА_1 виявили ознаки алкогольного сп'яніння. Останній відмовився від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу, так і в закладі охорони здоров'я.
Суд, заслухавши захисника, інспектора, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність їх у сукупності, прийшов до таких висновків.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення доводиться дослідженими в судовому засіданні доказами, зокрема: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 491115 від 22.10.2025; рапортом; актом огляду на стан сп'яніння; направленням на огляд водія до закладу охорони здоров'я; відеозаписом з нагрудної камери поліцейського; письмовими поясненнями ОСОБА_2 від 22.10.2025; постановою серії ЕНА від 5995105 від 22.10.2025, згідно з якою ОСОБА_1 притягнуто до відповідальності за ч.2 ст. 126 КУпАП.
З відеозапису встановлено, що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду для визначення стану алкогольного сп'яніння на вимогу працівників поліції, як на місці зупинки транспортного засобу, так і в закладі охорони здоров'я. При цьому вказував, що перебуває в стані алкогольного сп'яніння третю добу поспіль. Також зазначив, що три дні автомобіль стоїть на парковці, він не керував автомобілем впродовж трьох днів. Водночас відкрив капот і ствердив, що мотор дійсно теплий, оскільки, з його слів, 20 хв до приїзду працівників поліції автомобіль брав у користування знайомий та підігнав на місце парковки.
Також з відеозапису вбачається, що свідок ОСОБА_2 пояснила працівникам поліції, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом, рухався у припаркований ОСОБА_2 автомобіль, після чого остання вийшла зі свого автомобіля, щоб попередити зіткнення. ОСОБА_1 натиснув на гальма, чим заблокував її авто. Між водіями відбувся конфлікт, після чого ОСОБА_2 викликала працівників поліції і повідомила про порушення.
Відповідно до п. 2.5 ПДР України встановлено імперативний обов'язок водія пройти на вимогу працівника поліції в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Відповідно до положень п. 2 розділу І Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» затвердженої Наказом ВМВ 09.11.2015 № 1452/735, огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Ознаками алкогольного сп'яніння, згідно з п. 3 розділу І Інструкції, є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкіряного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Згідно з п. 6 розділу І Інструкції огляд на стан сп'яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі спеціальні технічні засоби).
У розумінні вимог п. 7 розділу І Інструкції, у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення(далі заклад охорони здоров'я).
Порушення вказаного пункту ПДР перебуває у прямому причинному зв'язку та утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, що встановлює відповідальність за відмову від такого огляду, особою, що керує транспортним засобом.
Отже, наведені докази в своїй сукупності та взаємозв'язку доводять той факт, що ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху.
Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати у справі О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства від 29 червня 2007 року зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Таким чином, проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння є імперативною нормою, так як передбачає обов'язкове проходження огляду в незалежності від наявності особистих обставин у особи, щодо якої порушується таке питання. Склад правопорушення в діях водія є закінченим вже з моменту його відмови від проходження обстеження.
З огляду на викладене, суддя приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 доведена в повному обсязі, а його дії правильно кваліфіковані за ч. 1 ст.130 КУпАП.
Суд критично оцінює показання ОСОБА_1 щодо відсутності факту керування транспотним засобом, як спосіб уникнення ним від адміністративної відповідальності.
У відповідності до ст. 23 КУпАП - адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Враховуючи характер вчиненого правопорушення, суспільну небезпеку керування транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння для оточуючих осіб, та з метою уникнення вчинення аналогічного правопорушення, беручи до уваги наявність порушення водієм порядку користування правом керування транспортним засобом, суд вважає за необхідне накласти на ОСОБА_1 стягнення у виді штрафу в межах санкції, передбаченої ч.1 ст.130 КУпАП з позбавленням права керування всіма видами транспортних засобів, що є достатньою мірою відповідальності з метою його виховання, а також запобігання вчиненню нових правопорушень.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Згідно із п.5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, особою, на яку накладене таке стягнення сплачується судовий збір в сумі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Тому з ОСОБА_1 необхідно стягнути на користь держави судовий збір в сумі 665,60 грн.
Керуючись ст.ст. 21, 23, 40-1,ч. 1 ст.130, 256, 265, 280, 283 287, 294, 307, 308 КУпАП,
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу в дохід держави у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.
Відповідно до частини 1 статті 307, частини 2 статті 308 КУпАП у разі несплати штрафу пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення постанови, а в разі оскарження такої постанови - пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення, при здійсненні примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення стягується подвійний розмір штрафу 34 000 (тридцять чотири тисячі) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 665 (шістсот шістдесят п'ять) грн. 60 коп.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником або прокурором протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Апеляційна скарга подається до Волинського апеляційного суду через Луцький міськрайонний суд Волинської області.
Повний текст постанови виготовлено та підписано 16.03.2026.
Суддя Луцького міськрайонного суду
Волинської області Людмила ПРИСЯЖНЮК