Справа № 159/364/26
Провадження № 3/159/448/26
16 березня 2026 року м. Ковель
Суддя Ковельського міськрайонного суду Волинської області Шишилін О.Г., розглянувши справу про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, паспорт НОМЕР_1 виданий 20.11.2001 Ковельським МРВ УМВС України у Волинській області, РНОКПП НОМЕР_2 , проживає та зареєстрований: АДРЕСА_1 , не працює,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.ч.1 ст.173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП),
20.01.2026 о 08год. ОСОБА_1 перебуваючи за місцем проживання: АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно своєї дружини ОСОБА_2 , а саме висловлював словесні погрози, образи, приниження, чим завдав психологічної шкоди її здоров'ю, вчинивши тим самим адміністративне правопорушення передбачене ч.1 ст. 173-2 КУпАП.
ОСОБА_1 будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи про притягнення його до адміністративної відповідальності, що підтверджено поштовими відправленнями та СМС повідомленням. Про причини неявки суд не повідомив, тому з метою дотримання строків вирішено розглянути справу у його відсутності.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 03 квітня 2008 року по справі «Пономарьов проти України» (заява № 3236/03) вказав, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Беручи до уваги, що ОСОБА_1 , був повідомлений про розгляд щодо нього справи про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 173-2 КУпАП, суд вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності ОСОБА_1 , що з урахуванням дійсних обставин справ, не є порушенням прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, гарантованих ст. 268 КУпАП.
Потерпіла ОСОБА_2 в суді надала пояснення, в яких зазначила, що конфлікт мав короткий проміжок часу, на даний час конфлікт вичерпано, просить суворо не карати ОСОБА_1 , оскільки претензій до нього не має.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що у діях ОСОБА_1 вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, а його вина в здійсненні даного правопорушення доведена зібраними доказами доданими до протоколу про адміністративне правопорушення, рапортом чергового поліцейського про подію, заявою та поясненням потерпілого відгуком-характеристикою, що в сукупності стверджує вчинення ОСОБА_1 домашнього насильства потерпілій.
Відповідно до п.3 ч.1ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству»домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
За приписами ч.1ст.3 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» предметом регулювання цього Закону є правовідносини, що виникають у процесі запобігання та протидії домашньому насильству.
Частина 1 статті 173-2 передбачає відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
У той же час Законом України № 3733-IX від 22 травня 2024 року «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та інших законів України у зв'язку з ратифікацією Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок i домашньому насильству та боротьбу з цими явищами», який набув чинності 19 грудня 2024 року, внесено зміни до ст. 283 КУпАП, яку доповнено ч. 5, за якою постанова суду про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 173-2 і 173-6 цього Кодексу, повинна містити обґрунтування необхідності або відсутності необхідності направлення порушника на проходження програми для особи, яка вчинила домашнє насильство чи насильство за ознакою статі, відповідно до статті 39-1 цього Кодексу.
Відповідно до положень ст. 39-1 КУпАП у разі вчинення домашнього насильства чи насильства за ознакою статі суд під час вирішення питання про накладення стягнення за адміністративне правопорушення має право одночасно вирішити питання про направлення особи, яка вчинила домашнє насильство чи насильство за ознакою статі, на проходження програми для таких осіб, передбаченої законом. Постанова у справі про адміністративне правопорушення, згідно з якою суд вирішив направити порушника на проходження програми для особи, яка вчинила домашнє насильство чи насильство за ознакою статі, у триденний строк з дня набрання нею законної сили направляється до суб'єкта, який згідно із законом відповідальний за виконання таких програм.
Відповідно до ч.5 ст.283 КУпАП постанова суду про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 173-2 і 173-6 цього Кодексу, повинна містити обґрунтування необхідності або відсутності необхідності направлення порушника на проходження програми для особи, яка вчинила домашнє насильство чи насильство за ознакою статі, відповідно до статті 39-1 цього Кодексу.
У п.10 ч.1 ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначено, що програма для кривдника - комплекс заходів, що формується на основі результатів оцінки ризиків та спрямований на зміну насильницької поведінки кривдника, формування у нього нової, неагресивної психологічної моделі поведінки у приватних стосунках, відповідального ставлення до своїх вчинків та їх наслідків, у тому числі до виховання дітей, на викорінення дискримінаційних уявлень про соціальні ролі та обов'язки жінок і чоловіків.
За таких обставин, оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, приходжу до висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
З огляду на конкретні обставини справи, конфлікт мав короткотривалий проміжок часу, потерпіла ОСОБА_1 до ОСОБА_1 претензій не має, пробачила, з її слів ОСОБА_1 перебуває у ЗСУ, за таких обставин необхідно та достатньо обрати відносно ОСОБА_1 , адміністративне стягнення у виді штрафу, передбаченого санкцією статті. Застосування заходів на проходження програми для кривдників, передбаченої Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», є не доцільними, а тому суд не вбачає підстав для направлення ОСОБА_1 на проходження програми для осіб, які вчинили домашнє насильство, в порядку ст. 39-1 КУпАП.
Відповідно до ст.40-1КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Згідно із п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, сплачується судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665,60 грн, які підлягають стягненню на користь держави.
З урахуванням характеру скоєного правопорушення, ставлення до скоєного і ступеню вини, даних про особу правопорушника та обставин пом'якшувальних і обтяжливих відповідальність, керуючись ст.ст. 283, 284 КУпАП,-
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 340 гривень на користь держави з наступними реквізитами: (Отримувач : ГУК у Волин.обл/м.Ковель/21081100; номер рахунку (IBAN) UA308999980313080106000003564; код отримувача (ЄДРПОУ): 38009371).
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 судовий збір у розмірі 665,60 гривень (отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), розрахунковий рахунок № UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106 «Судовий збір (Державна судова адміністрація України,050)» за розгляд справ у Ковельському міськрайонному суді Волинської області).
Постанова може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду через Ковельський міськрайонний суд Волинської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Документ, що підтверджує сплату штрафу, або його копія не пізніше трьох робочих днів після закінчення строку, передбаченого частиною першою статті 307 КУпАП, надсилається правопорушником до органу (посадовій особі), який виніс постанову про накладення цього штрафу.
У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягнути подвійний розмір штрафу, зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень.
Строк пред'явлення постанови до виконання три місяці.
В разі оскарження постанови перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги.
СуддяО. Г. Шишилін