Справа №155/1556/25
Провадження №2/155/103/26
12.03.2026 м.Горохів
Горохівський районний суд Волинської області в складі
головуючого - судді Сметани В.М.,
при секретарі судових засідань - Воронюк Н.М.,
за участі позивача ОСОБА_1 ,
представника позивача ОСОБА_2 ,
представника відповідача Хоменко І.М.,
розглянувши у підготовчому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «УКРНАФТА», про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та стягнення моральної шкоди
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та стягнення моральної шкоди.
Ухвалою Горохівський районний суд Волинської області від 10 листопада 2025 року по справі було призначено судову почеркознавчу експертизу, виконання якої було доручено експертам Волинського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України.
Крім того, ухвалою Горохівський районний суд Волинської області від 01 грудня 2025 року по справі було призначено судову почеркознавчу та технічну експертизи, виконання якої було доручено експертам Волинського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України.
На адресу суду 09 лютого 2026 року надійшли клопотання експертів про надання додаткових матеріалів для проведення експертиз.
Ухвалою Горохівського районного суду Волинської області від 09 лютого 2026 року поновлено провадження у справі та призначено підготовче судове засідання.
На адресу суду 04 березня 20026 року від представника позивача надійшло клопотання про зобов'язання відповідача надати на вимогу експертів на дослідження Журнал (Журнали) прийому-передачі зміни АЗС 02/004 за липень та серпень 2025 року, з метою дослідження підписів позивача щодо прийняття - здачі зміни, та дати проставлення цих підпису. Зобов'язати відповідача на вимогу експертів у час та дату, погоджені з експертами на дослідження звіти АЗС 02/004 за формою №17-НП (у двох примірниках за кожну зміну) складені і підписані ОСОБА_1 по завершенню змін у липні 2025 року та серпні 2025 року, в частині записів підпису позивача та дати проставлення підпису. Клопотання мотивує, що вільні зразки підписів ОСОБА_1 містяться у документах, які, як стверджує відповідач, становлять комерційну таємницю, і належать відповідачу, вони не можуть використовувати ці документи, отримати їх в розпорядження та надати для дослідження суду та експертам. Наведені обставини свідчать про неможливість самостійно надати вільні зразки підписів позивача за період найбільш наближений до 19 серпня 2025 року. Більше того, з метою захисту комерційної таємниці, суд, також, не може допустити, щоб ОСОБА_1 отримав доступ до цих документів та інформації, яка у них міститься. Враховуючи наведене просить клопотання задовольнити.
В судовому засіданні позивач та його представник, кожний зокрема подане клопотання підтримали, просили задовольнити, з підстав зазначених в клопотанні.
Представник відповідача в судовому засіданні заперечувала щодо задоволення клопотання, оскільки, вважає, що позивач намагається перекласти на відповідача свої зобов'язання щодо виконання ухвали про призначення експертизи, оскільки саме за його ініціативою судом призначені відповідні судові експертизи. Вказувала, що запитувальні документи містять персональні дані третіх осіб, які не є учасниками справи, також вони є внутрішніми документами роботодавця. Крім того, обсяг документів, які вимагає вилучити позивач не стосуються вільних зразків, які повинні відповідати об'єкту, який досліджується.
Заслухавши учасників справи, дослідивши клопотання та оглянувши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Відповідно до ст.77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
Відповідно до ст.80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до ч.1, 6-7 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ст.84 ЦПК України, учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.
У клопотанні повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується; 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) вжиті особою, яка подає клопотання, заходи для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.
Як вбачається зі змісту клопотання, представник позивача, заявляючи дане клопотання, фактично намагається перекласти обов'язок позивача щодо подання доказів на відповідача. Водночас, неподаючий суду доказів неможливості надання відповідних доказів та вживання заходів щодо їх отримання в позасудовому порядку.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що клопотання представника позивача не підлягає задоволенню.
Однак, як вбачається з матеріалів справи № 155/1556/25, у ній міститься значна кількість вільних зразків підписів позивача ОСОБА_1 , виконані ним в близький період до підпису проставленого в досліджуваних документах ( а.с. 4, 5,6, 8, 10, 12, 13, 80, 81, 82, 83, 96, 99, 116, 199, 200, 215).
З огляду на зазначене, суд вважає за необхідним скерувати матеріали справи № 155/1556/25 в експертну установу, для використання при дослідженні вільних зразків ОСОБА_1 .
Крім того, враховуючи, що призначені судом експертизи доручено провести одній експертній установі, суд надає дозвіл експертам Гуменюк І.М. та ОСОБА_3 використовувати надані судом матеріали при проведені експертного дослідження.
Керуючись, ст.ст.76, 77, 80, 83, 84, 107 ЦПК України, суд
В задоволенні клопотання представника позивача щодо зобов'язання надати документи - відмовити.
Надати в розпорядження експертів Гуменюк І.М. та Музичук О.П. об'єкт експертного дослідження оригінал угоди про припинення трудового договору від 19 серпня 2025 року та оригінал заяви від 18 серпня 2025 року, про звільнення ОСОБА_1 з посади касира торгівельного залу АЗС 02/004 за згодою сторін 20.08.2025; експериментальні зразки почерку (підпису) особи, яка підлягає ідентифікації - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на 5 аркушах; матеріали справи № 155/1556/25, зобов'язання - попередження ОСОБА_1 від 20 серпня 2025 року, в якій містяться вільні зразки підписів ОСОБА_1 ;
На час проведення експертиз призначених ухвалами Горохівського районного суду Волинської області від 10 листопада 2025 року та 01 грудня 2025 року провадження у справі зупинити.
Ухвала оскарженню не підлягає в частині відмови у витребуванні доказів.
Дата складення повного тексту ухвали - 16 березня 2026 року.
Суддя Горохівського районного суду
Волинської області В.М. Сметана