Дата документу 13.03.2026Справа № 554/3231/26
Провадження № 1-кс/554/3573/2026
13.03.2026 року м. Полтава
Шевченківський районний суд міста Полтави в складі: слідчого судді ОСОБА_1 , при секретарі - ОСОБА_2 , розглянувши клопотання слідчого СВ Полтавського районного управління поліції ГУ НП в Полтавській області лейтенанта поліції ОСОБА_3 , про арешт майна у кримінальному провадженні №12026170420000238 від 05.03.2026 року за ознаками кримінального правопорушення, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України,
Слідчий звернувся до суду з клопотанням посилаючись на те, що до ЧЧ Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що 05.03.2026, близько 03 год. 38 хв., невідома особа, перебуваючи за адресою м. Полтава, вул. Соборності, буд. 39, викрала камеру зовнішнього відеоспостереження, котра була розміщена на фасаді будівлі управління СБУ в Полтавській області, чим завдала матеріального збитку, сума якого на даний час встановлюється.
Відомості про вчинення злочину за даним фактом внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026170420000238 від 05.03.2026, за ознаками злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Так, 05.03.2026 на підставі добровільної видачі та протоколу огляду, було вилучено камеру відеоспостереження марки: «Hikvision», моделі «DS-2CD1343G2-LIUF» з фокусною відстанню 2.8 мм у корпусі білого кольору.
Вищевказаний речовий доказ було вилучено до паперового спец-пакету НПУ.
В ході огляду зафіксовано стан майна, він перебуває у пошкодженому та забрудненому стані.
На даний час у кримінальному провадженні існує обґрунтована необхідність запобіганню можливості пошкодження, перетворення та відчуження майна, яке може бути реалізовано тільки шляхом накладення арешту на це майно.
Слідчий в судове засідання не з'явився, надав заяву в якій прохав клопотання задовольнити, та розглянути клопотання у його відсутність.
Суд, дослідивши надані докази, приходить до наступного. Згідно п. 7 ч. 2ст. 131 КПК України, заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна. Відповідно до ч. 5ст. 132 КПК України, під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Згідно вимог п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів. За змістом ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 цього Кодексу, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу. Згідно ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно ч.2 ст.173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу).
Стороною обвинувачення доведено, що вищевказане майно, має значення для забезпечення даного кримінального провадження, за існування розумних підозр вважати, що це майно є доказом злочину, за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України. Враховуючи викладене, слідчий суддя приходить до висновку про наявність правових підстав до арешту, вказаного в клопотаннях сторони обвинувачення майна, враховує можливість використання його як доказу у даному кримінальному провадженні, наслідки арешту майна, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а тому клопотання про арешт майна підлягає задоволенню.
Застосування заходу забезпечення у вигляді арешту майна у вказаний спосіб відповідає належній правовій процедурі та завданням кримінального провадження.
На підстав викладеного, керуючись ст. ст. 2, 7, 170-173, 309, 372 КПК України, слідчий суддя
Клопотання слідчого СВ Полтавського районного управління поліції ГУ НП в Полтавській області лейтенанта поліції ОСОБА_3 , про арешт майна у кримінальному провадженні №12026170420000238 від 05.03.2026 року за ознаками кримінального правопорушення, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України - задовольнити.
Накласти арешт на майно, а саме на: камеру відеоспостереження марки: «Hikvision», моделі «DS-2CD1343G2-LIUF» з фокусною відстанню 2.8 мм у корпусі білого кольору.
Після проведення необхідних слідчих дій речовий докази, які в присутності понятих оглянуто та вилучено під час огляду 05.03.2026 року за адресою м. Полтава, вул. Соборності 39, повернути власнику під зберігальну розписку.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Полтавського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1