Справа № 541/220/26
№ провадження 1-кп/541/157/2026
13 березня 2026 року м. Миргород
Миргородський міськрайонний суд Полтавської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
потерпілого ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене 25 листопада 2025 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025170550001200 за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Миргород Полтавської області, громадянина України, з середньою освітою, який не працює, не одружений, утриманців не має, зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі ст. 89 КК України не судимий,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,
встановив:
24 листопада 2025 року близько 21 год 00 хв. (точного часу органом досудового розслідування та судом не встановлено) ОСОБА_5 , правомірно перебуваючи у приквартирному тамбурі будинку за адресою: АДРЕСА_2 , розташованому перед квартирою за місцем його проживання, достовірно знаючи, що там зберігається велосипед марки «Discovery», який належить його сусіду ОСОБА_4 , вирішив його викрасти.
З цією метою ОСОБА_5 , достовірно знаючи, що на території України запроваджено воєнний стан, який введений Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 із 05 год 30 хв. 24 лютого 2022 року у зв'язку з військовою агресією рф проти України та продовжений по теперішній час, тобто діючи в умовах воєнного стану, керуючись раптово виниклим умислом на таємне викрадення чужого майна, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, тобто діючи з прямим умислом, з корисливих мотивів, переслідуючи мету незаконного особистого збагачення, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, тобто діючи таємно, шляхом вільного доступу, таємно викрав з тамбуру велосипед марки «Discovery» у корпусі біло-рожевого кольору, вартість якого відповідно до висновку експерта від 27 листопада 2025 року № СЕ-19/117-25/25804-ТВ становить 4 500 грн.
Після вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_5 з місця вчинення кримінального правопорушення зник, а викраденими майном розпорядився на власний розсуд, тим самим повністю довів свій кримінально-протиправний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, до кінця, чим завдав потерпілому ОСОБА_4 матеріальних збитків на вказану суму.
Допитаний судом обвинувачений ОСОБА_5 свою вину у вчиненні вказаного кримінального правопорушення визнав у повному обсязі, факти, викладені в обвинувальному акті, підтвердив та зазначив, що йому були потрібні гроші, тому він вирішив викрасти та продати належний потерпілому велосипед. Маючи доступ до велосипеду, обвинувачений взяв його, відвіз до знайомого, отримав за викрадене майно 400 грн, наступного дня повинен був отримати ще 600 грн. На виручені кошти ОСОБА_5 купив пачку цигарок, решта залишилась у нього. Протиправність своїх дій розуміє, у вчиненому розкаявся, запевнив, що не буде більше вчиняти протиправних діянь, просив суворо його не карати, перед потерпілим вибачився. Зазначив, що співпрацював з органом досудового розслідування, давав правдиві покази, вказав на особу, якій продав викрадений велосипед.
Потерпілий під час судового розгляду пояснив наступне. 24 листопада 2025 року після роботи він приїхав додому, належний йому велосипед стояв у тамбурі. ОСОБА_7 із сім'єю відлучився з місця проживання, а після повернення приблизно о 21 год 30 хв. його дружина виявила відсутність велосипеду. Потерпілий спочатку шукав велосипед у дворі, потім викликав працівників поліції. Наразі велосипед йому повернуто працівниками поліції, претензій матеріального характеру до обвинуваченого він не має. На суворій мірі покарання не наполягав.
Крім показань обвинуваченого, пояснень потерпілого, вина ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, підтверджується матеріалами кримінального провадження:
-протоколом огляду місця події від 25 листопада 2025 року з фототаблицею до нього, відповідно до якого було оглянуто тамбур квартир АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 , звідки було викрадено належний ОСОБА_4 велосипед;
-протоколом огляду речей від 25 листопада 2025 року з додатком, у відповідності з яким оглянуто велосипед спортивного типу біло-рожевого кольору марки «Discovery», належний потерпілому; вказаний велосипед добровільно видав ОСОБА_8 , який зазначив, що придбав його 24 листопада 2025 року у ОСОБА_5 ;
-висновком експерта від 27 листопада 2025 року № СЕ-19/117-25/25804-ТВ, згідно з яким ринкова вартість вживаного велосипеда марки «Discovery» станом на момент вчинення кримінального правопорушення, а саме - 24 листопада 2025 року, становила 4 500 грн;
-протоколом проведення слідчого експерименту від 07 січня 2026 року за участю ОСОБА_5 , відповідно до якого останній розповів обставини вчиненого ним кримінального правопорушення.
З урахуванням викладеного, допитавши потерпілого, обвинуваченого, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд прийшов до переконання, що своїми діями ОСОБА_5 вчинив інкриміноване йому кримінальне правопорушення за обставин, викладених у вироку, та його дії правильно кваліфіковані за ч. 4 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене в умовах воєнного стану.
Відповідно до ст. 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання необхідне й достатнє для її виправлення і попередження нових кримінальних правопорушень. Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.
Обставинами, що пом'якшують покарання, згідно ст. 66 КК України суд визнає щире каяття обвинуваченого, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, добровільне відшкодування матеріальної шкоди.
Обставин, що обтяжують покарання, передбачених ст. 67 КК України, суд не встановив.
При призначенні покарання суд враховує характер і ступінь тяжкості кримінального правопорушення, яке у відповідності зі ст. 12 КК України віднесено до тяжких злочинів, конкретні обставини провадження, дані про особу ОСОБА_5 , який в силу ст. 89 КК України є не судимим, не працює, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, одружений, утриманців не має, активно сприяв розкриттю кримінального правопорушення, в повному обсязі відшкодував завдану матеріальну шкоду, його відношення до скоєного, щире каяття, думку потерпілого, який не наполягав на суворій мірі покарання, та приходить до висновку про доцільність призначення покарання, необхідного і достатнього для виправлення обвинуваченого у виді позбавлення волі в межах санкції ч. 4 ст. 185 КК України, оскільки саме це покарання найбільш відповідатиме меті його призначення відповідно до ст. 50 КК України, а також вважає, що виправлення обвинуваченого можливе без відбування покарання із застосуванням ст.ст. 75, 76 КК України, оскільки покладені судом обов'язки будуть гарантувати запобігання вчинення обвинуваченим інших кримінальних правопорушень, а заходи контролю стимулюватимуть його виправлення.
Правові підстави для застосування відносно обвинуваченого положень ст. 69 КК України відсутні.
Підстав для обрання запобіжного заходу щодо обвинуваченого суд не встановив.
Матеріальна шкода, завдана кримінальним правопорушенням, в розмірі 4 500 грн відшкодована в повному обсязі.
Цивільний позов заявлено не було.
Процесуальні витрати, пов'язані із залученням експерта і які документально підтверджені, в сумі 1 787 грн 80 коп. відповідно до вимог ч. 2 ст. 124, ч. 1 ст. 126 КК України суд стягує з обвинуваченого на користь держави.
Долю речових доказів суд вирішує у відповідності до вимог ч. 9 ст. 100 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 373, 374 КПК України, суд
засудив:
ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, та призначити йому покарання у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі.
Відповідно до ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування призначеного покарання, якщо він протягом 1 (одного) року іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього відповідно до ч. 1, п.п. 2, 4 ч. 3 ст. 76 КК України обов'язки:
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи, або навчання;
- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;
- виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.
Запобіжний захід щодо ОСОБА_5 не обирати.
Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави процесуальні витрати на залучення експертів в сумі 1 787 грн 80 коп.
Речовий доказ - велосипед марки «Discovery», переданий на відповідальне зберігання потерпілому ОСОБА_4 , залишити останньому за належністю.
На вирок протягом тридцяти днів з дня його проголошення може бути подана апеляційна скарга до Полтавського апеляційного суду через Миргородський міськрайонний суд.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подачі апеляційної скарги, якщо така скарга не буде подана учасниками провадження у вказаний строк. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення апеляційним судом.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити прокурору та обвинуваченому.
СуддяОСОБА_1