Справа №534/2031/25
Провадження №2/534/789/25
12 березня 2026 року м. Горішні Плавні
Горішньоплавнівський міський суд Полтавської області
в складі головуючого судді Морозова В.Ю.,
за участю: секретаря судового засідання Хвіст Т.В.,
представника позивача адвоката Ярової С.В.,
представника відповідача адвоката Костянецького А.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання представника позивача адвоката Ярової С.В. про долучення доказів у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про визнання права власності та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення компенсації вартості частки у спільному майні подружжя,
У судовому засіданні представник позивача за первісним позовом та відповідача за зустрічним ОСОБА_1 адвокат Ярова С.В. заявила клопотання про долучення доказів подане через систему «Електронний суд», яке зареєстроване 27.02.2026 № 2872/26-вх., підтримала його та просила суд задовольнити.
Представник відповідача за первісним позовом та позивача за зустрічним ОСОБА_2 адвокат Костянецький А.Г. заперечував щодо задоволення даного клопотання.
Підсумовуючи свою позицію щодо поданого до суду клопотання, в решті решт, представник позивача за первісним позовом та відповідача за зустрічним адвокат Ярова С.В. поклалася на розсуд суду.
Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши думку учасників справи, дійшов наступних висновків.
Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
За ч. 4 ст. 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно з п. 5 ч. 5 ст. 12 ЦПК України суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов'язків.
Частина 2 статті 13 ЦПК України, передбачає, що збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 3 ст. 13 ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
За ч. 2 ст. 83 ЦПК України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.
Згідно з ч. 4 ст. 83 ЦПК України якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.
Частина 8 ст. 83 ЦПК України, передбачає, що докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.
Подаючи до суду докази, позивач не виконав вимоги ст. 83 ЦПК України, які зазначені вище.
За таких обставин у задоволенні клопотання слід відмовити.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 12, 13, 83, 258, 260, 261 ЦПК України, суд
У задоволенні клопотання представника позивача ОСОБА_1 адвоката Ярової Світлани Вікторівни про долучення доказів подане через систему «Електронний суд», яке зареєстроване 27.02.2026 № 2872/26-вх - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та окремому оскарженню не підлягає.
Суддя В'ячеслав МОРОЗОВ
Повний текст ухвали виготовлено 16.03.2026.