Овруцький районний суд Житомирської області
Справа № 286/632/26
12 березня 2026 року м. Овруч
Суддя Овруцького районного суду Житомирської області Кулініч Я.В., розглянувши матеріали, які надійшли із ВП №1 Коростенського РУП ГУНП в Житомирській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за ч. 1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
14.02.2026 року о 22 год. 48 хв. в с. Бережесть, вул. Залізнична, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки ВАЗ 21063 д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння очей, порушення координації рухів, нев'язка мова. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатору Драгер та проведення такого огляду в медичному закладі відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР України, тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, але надав письмове клопотання, в якому просить справу розглядати без його участі, провадження у справі закрити за відсутністю події та складу даного адміністративного правопорушення. Зазначає, що як видно із відеозапису відеореєстратора службового автомобіля поліції, долученого до справи, на момент коли працівники поліції ввімкнули проблискові маячки червоного кольору о 22:47 год. 14.02.2026 року, для зупинки його транспортного засобу, будь-яких порушень ПДР України, з його боку, до цього моменту на відеозаписі не зафіксовано. Тобто підстав для зупинки транспортного засобу у поліцейських не було. Також, з постанови за справою про адміністративне правопорушення серії ЕНА №6668896 від 14.02.2026 року, інспектор поліції Мороз Є.М. підставою зупинки вважав порушення водієм ч.5 ст. 121 КУпАП за керування транспортним засобом з непристебнутим ременем пасивної безпеки, порушення п.2.2в ПДР України, але вказаній постанові суперечать слова поліцейських відповідно до відеозаписів, де під час розмови, з ним та його дружиною поліцейські почергово зазначають, шо причина зупинки: спочатку ст.. 35 Закону «Про Національну поліцію», потім перевірка в прикордонному районі, потім порушення правил проїзду залізничного переїзду на червоне світло, а в результаті інспектор поліції Мороз Є.М. виніс постанову серії ЕНА №6668896 від 14.02,2026 року, за ч.5 ст. 121 КУпАП за керування транспортним засобом з непристебнутим ременем пасивної безпеки, порушення п.2.2в ПДР України, а саме це як підстава зупинки його транспортного засобу ними не вказувалась. Також проаналізувавши відео та постанову, на відеозаписах поліцейські вказують, що водій порушив правила проїзду залізничного переїзду, а саме рухався на автомобілі на забороняючий рух сигналу світлофору, але за вказане порушення ПДР України відносно нього постанова не виносилась взагалі. Йому не було роз'яснено, про факт притягнення до адміністративно відповідальності, інспектор поліції ОСОБА_2 лише сказав: «Ну все вам копію надішлем рекомендованим листом..», але копію чого саме йому буде надіслано листом він не повідомив. Вищевикладені факти ставлять під сумнів законність дій працівників поліції щодо зупинки його транспортного засобу, що в силу правового принципу «плодів зіпсованого дерева» є підставою вважати всі наступні дії поліцейських та здобуті у справі дані в тому числі можливий огляд його як водія, неправомірними. Також, поліцейські в порушення ст. 266 КУпАП та ч.8 розділу 2 Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» затвердженої Наказом МВС України від 09.11.2015 № 1452/735 не надали йому направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів. І вказане направлення взагалі відсутнє в матеріалах справи. Таким чином офіційно його на проходження огляду на стан сп'яніння в медичний заклад взагалі не направляв. Відеозапис обставин події свідчить про те, що поліцейськими було проігноровано вимоги глави 19 КУпАП та в спілкуванні зі мною вони обмежилися лише констатуванням факту, що я відмовляюсь від проходження огляду на стан сп'яніння. Тобто, ні протоколу, ні будь-яких інших документів у моїй присутності, як водія інспектором поліції складено не було, про що вже зазначалось вище. Також, матеріали адміністративного провадження не містять доказів (відеозаписів) відсторонення його від керування та передачі керування іншій уповноваженій особі, що викликають сумнів у законності дій поліцейського з оформленні матеріалів. Є лише формально складена інспектором поліції ОСОБА_2 розписка, яку йому ніхто не надавав для ознайомлення, і яку він не підписував. За таких обставин ним не допущено порушень Правил дорожнього руху, чи інших дій, за які його транспортний засіб слід було зупинити, у зв'язку із чим, та за сукупністю з іншими обставинами, у даному конкретному випадку, складені процесуальні документи відносно нього не можуть бути належними та допустимими доказами вини у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Суддя, дослідивши матеріали протоколу, дійшов наступного висновку.
Згідно зі статтею 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до п. 2.5 ПДР України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Ч.1 ст. 130 КУпАП встановлює адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Дослідивши протокол про адміністративне правопорушення та додані до нього матеріали, суддя приходить до висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Вина ОСОБА_1 підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №591545 від 14.02.2026 року; розпискою про інформування особи, яка підлягає огляду на стан сп'яніння, про порядок застосування спеціального технічного засобу від 11.08.2025; розпискою про ознайомлення прав та обов'язків, передбачених ст. 55, 56, 59, 63 Конституції України та статтею 268 КУпАП; постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №6668896 від 14.02.2026 року, відповідно до якої на ОСОБА_1 за ч. 5 ст. 126 КУпАП накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 510 грн.; відеозаписом та іншими матеріалами.
Так, з відеозапису обставин події вбачається, що переїхавши залізничний переїзд, водій автомобіля марки ВАЗ 21063 д.н.з. НОМЕР_1 , повертаючи праворуч не увімкнув відповідний покажчик повороту, після чого за допомогою проблискових маячків синього та червоного кольору працівниками поліції було зупинено вказаний транспортний засіб. Із сидіння водія вийшла особа чоловічої статті, яка представилася як ОСОБА_1 . Інспектор поліції вказав водію на підставу зупинки, а саме порушення правил переїзду залізничних колій, а також підозру про перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп'яніння. На пропозицію поліцейського пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі ОСОБА_1 відмовився, потім запропонував поліцейському проїхати до нього додому, щоб там все вирішити. Далі водію роз'яснені права та обов'язки, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП.
Порушення правил дорожнього руху водієм автомобіля марки ВАЗ 21063 д.н.з. НОМЕР_1 , надавало працівникам поліції законні підстави для його зупинки у відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 35 ЗУ «Про Національну поліцію», а тому всі подальші дії по проведенню огляду на стан сп'яніння та складенню протоколів за ч. 1 ст. 130 КУпАП по факту відмови водія від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння, є законними і застосування принципу «плодів отруйного дерева» неможливе.
При цьому, доводи ОСОБА_1 , що підстави для зупинки його транспортного засобу у постанові серії ЕНА №6668896 від 14.02.2026 року відрізняються від тих, що зафіксовані на відеозаписах, не спростовують наявність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Крім цього, вказана постанова ОСОБА_1 не оскаржувалася, тобто є чинною.
Відсутність в матеріалах справи направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння значення не має, оскільки від освідування ОСОБА_1 відмовився.
Порушень вимог Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного та наркотичного сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої МВС та МОЗ України від 09.11.2015 №1452/735 (далі Інструкція) та ст.266 КУпАП під час огляду ОСОБА_1 не встановлено.
При оцінці доказів суд реалізує стандарт більшої переконливості, при якому цей принцип не створює для суду обов'язку вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Покладений на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність передбачає, що висновки суду можуть будуватися на умовиводах про те, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.
При вирішенні питання про накладення адміністративного стягнення суддя враховує безальтернативність санкції ч.1 ст. 130 КУпАП та відсутність підстав для звільнення від адміністративної відповідальності.
Згідно зі ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Керуючись ст. ст.33, 38, 268, 280, 283, 284, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, і накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто в сумі 17000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнути з ОСОБА_1 665,60 грн. судового збору в дохід держави.
Роз'яснити, що штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника, відповідно до ст. 308 КУпАП, стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП та зазначеного у постанові про стягнення штрафу.
На постанову може бути подана апеляційна скарга протягом 10 днів з дня її винесення до Житомирського апеляційного суду через Овруцький районний суд.
Суддя: Я. В. Кулініч