Народицький районний суд Житомирської області
Справа № 286/3624/25
10 березня 2026 року селище Народичі
Народицький районний суд Житомирської області в складі:
під головуванням судді ОСОБА_1 ,
з секретарем ОСОБА_2 ,
з участю прокурора ОСОБА_3 ,
представника
потерпілої особи: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
захисників ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні у режимі відеоконференції клопотання про повернення обвинувального акту прокурору,
З Житомирського апеляційного суду до Народицького районного суду Житомирської області надійшов обвинувальний акт у об'єднаному кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42024062350000074 від 24 жовтня 2024 року, по обвинуваченню ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 5 статті 191, частиною 1 статті 366 КК України, ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 367 КК України.
07 листопада 2025 року захисник обвинуваченого ОСОБА_7 адвокат ОСОБА_9 подала до суду клопотання про повернення обвинувального акту.
Вимоги клопотання захисник ОСОБА_9 мотивує тим, що сторона обвинувачення у обвинувальному акті потерпілою особою штучно визначила відділ з гуманітарних питань Овруцької міської ради, хоча зазначений відділ є структурним підрозділом Овруцької міської ради та не є юридичною особою, оскільки, крім цього, у матеріалах кримінального провадження відсутнє процесуальне рішення - постанова про визнання потерпілим, а у реєстрі матеріалів досудового розслідування відсутні відомості про винесення такого процесуального рішення. Також посилається на те, що ОСОБА_5 здійснює представництво відділу на підставі документа, що суперечить вимогам законодавства, оскільки він був виданий поза межами повноважень керівника та без зазначення органів, у яких має здійснюватися представництво, а тому є нікчемним й не створює жодних правових наслідків.
27 листопада 2025 року захисник ОСОБА_9 через систему «Електронний суд» подала доповнення до раніше поданого до суду клопотання, у якому просить визнати, що обвинувальний акт у кримінальному провадженні №42024062350000074 не відповідає вимогам статті 291 КПК України, оскільки містить посилання на нікчемні документи, оформлені без належних повноважень, а також повернути обвинувальний акт прокурору для усунення виявлених порушень, які не можуть бути виправлені у межах судового розгляду.
Захисник ОСОБА_9 та обвинувачений ОСОБА_7 в підготовчому судовому засіданні підтримали подане захисником клопотання з мотивів, зазначених вище.
Обвинувачений ОСОБА_6 та захисник ОСОБА_8 в підготовчому судовому засіданні підтримали клопотання захисника ОСОБА_9 , а також просили задовольнити їх клопотання про повернення прокурору обвинувального акту.
Так, 05 грудня 2025 року захисник ОСОБА_8 подав через систему «Електронний суд» до суду клопотання про повернення прокурору обвинувального акту у кримінальному провадженні №42024062350000074, посилаючись на те, що вин не відповідає вимогам статей 2 та 9 КПК України, не відповідає загальним засадам кримінального провадження, передбаченим статтею 7 КПК України. Також зазначає про те, що обвинувальний акт не містить даних про місце вчинення кримінальних правопорушень та у ньому не визначені об'єктивна та суб'єктивна сторона складу злочину обвинувачених.
Представники потерпілої особи ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в підготовчому судовому засіданні щодо задоволення клопотань захисників не заперечували, та просили задовольнити клопотання про повернення обвинувального акту, подане через систему «Електронний суд» 28 листопада 2025 року представником потерпілої особи ОСОБА_4 , вимоги якого мотивовані тим, що обвинувальний акт не відповідає вимогам статті 291 КПК України, оскільки відділ з гуманітарних питань безпідставно визначено потерпілою юридичною особою у кримінальному провадженні.
Прокурор ОСОБА_3 в підготовчому судовому засіданні заперечувала щодо задоволення клопотань сторони захисту та представника потерпілої особи, мотивуючи тим, що стороною обвинувачення були дотримані вимоги до складання обвинувального акту в тій мірі, що не перешкоджає суду призначити судовий розгляд кримінального провадження, він містить відомості, передбачені статтею 291 КПК України, підписаний та затверджений належними уповноваженими особами, до нього додано передбачені кримінальним процесуальним законом додатки. Крім цього, зазначила, що не вказані в обвинувальному акті складові обвинувачення, на які посилається захисник ОСОБА_8 , можуть бути усунуті шляхом зміни обвинувачення в суді.
Заслухавши пояснення учасників підготовчого судового засідання, дослідивши зміст обвинувального акту та доданих до клопотань документів, суд дійшов такого висновку.
Згідно з пунктом 3 частини 3 статті 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти зокрема рішення про повернення обвинувального акту, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурору, якщо вони не відповідають вимогам цього Кодексу.
Відповідно до частини четвертої статті 110 КПК України обвинувальний акт є процесуальним документом, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим статтею 291 КПК України, яка містить перелік відомостей, які повинен містити обвинувальний акт і вони є обов'язковими для їх виконання слідчим і прокурором.
Частиною другою статті 291 КПК України передбачено, що обвинувальний акт має містити такі відомості: 1) найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер; 2) анкетні відомості кожного обвинуваченого (прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); 3) анкетні відомості кожного потерпілого (прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); 3-1) анкетні відомості викривача (прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); 4)прізвище, ім'я, по батькові та займана посада слідчого, прокурора; 5)виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті)закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення; 6) обставини, які обтяжують чи пом'якшують покарання; 7) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням; 7-1) підстави застосування заходів кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, які прокурор вважає встановленими; 8) розмір витрат на залучення експерта (у разі проведення експертизи підчас досудового розслідування); 8-1) розмір пропонованої винагороди викривачу; 9) дату та місце його складення та затвердження. Надання до суду інших документів до початку судового засідання забороняється.
Згідно з частиною 1 статті 11 КК України кримінальним правопорушенням є передбачене Кримінальним Кодексом України суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб'єктом кримінального правопорушення.
Об'єктивну сторону кримінального правопорушення утворюють ознаки, що характеризують його із зовнішньої сторони. У свою чергу спосіб, місце, час, обстановка, знаряддя та засоби вчинення злочину як його об'єктивні ознаки мають особливе значення. Незалежно від того, чи є ці ознаки обов'язковими для певного кримінального правопорушення, чи лише факультативними, вони мають бути встановленні у кожному кримінальному провадженні.
Отже, суд вважає, що формулювання обвинувачення має відповідати вимогам пункту 2 частини третьої статті 374, статті 475 КПК України та містити, крім іншого, дані про місце вчинення кримінального правопорушення.
Зі змісту обвинувального акта у кримінальному провадженні №42024062350000074 неможливо зробити висновок щодо точного місця вчинення кримінальних правопорушень, інкримінованих обвинуваченому ОСОБА_6 , оскільки не визначено місто, вулиця, номер будь-якого будинку на вулиці (провулку) для конкретизації місць. Не зазначено й причини неможливості встановлення місця вчинення правопорушень органом досудового розслідування.
В судовому засіданні прокурор, мотивуючи власні заперечення щодо клопотання про повернення обвинувального акту, акцентувала увагу суду на тому, що в обвинувальному акті викладені фактичні обставини, які прокурор вважає встановленими. Крім цього, зазначила, що не вказані в обвинувальному акті складові обвинувачення, на які посилається захисник ОСОБА_8 , можуть бути усунуті шляхом зміни обвинувачення в суді.
Суд вважає вказані твердження прокурора непереконливими з огляду на таке.
Так, пунктом 5 частини 2 статті 291 КПК України визначено, що обвинувальний акт має містити виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, однак, скерований до суду обвинувальний акт не містить як самих обставин, так і застережень щодо неможливості їх встановлення за наслідками досудового розслідуванням.
Крім цього, в судовому засіданні прокурор повідомила суду, що їй невідомо про те, що існували хоча б якісь об'єктивні причини, внаслідок яких не могли бути встановлені обставини, на відсутність яких посилається в своєму клопотанні захисник ОСОБА_10 .
З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що в обвинувальному акті не викладені фактичні обставини, що мають істотне значення для кваліфікації дій обвинуваченого ОСОБА_11 , й під час досудового розслідування не існувало об'єктивних перешкод для встановлення цих обставин та послідуючого їх зазначення в обвинувальному акту.
Дійшовши такого висновку, суд також зважає і на те, що зазначені недоліки обвинувального акту перешкоджають вирішенню судом питання щодо визначення територіальної підсудності, тобто, не можуть бути усунуті вже в ході судового розгляду кримінального провадження.
Заразом суд вважає суперечливим твердження прокурора про можливість послідуючої зміни обвинувачення, оскільки частиною 1 статті 338 КПК України визначено право прокурора змінити обвинувачення з метою зміни правової кваліфікації та/або обсягу обвинувачення, якщо під час судового розгляду встановлені нові фактичні обставини кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа, але цією правовою нормою не надано право суду, зважаючи на послідуючу реалізацію прокурором свого права на зміну обвинувачення, прийняти до розгляду обвинувальний акт, який на момент відкриття провадження вже містить недоліки, які не дозволяють вирішити питання щодо територіальної підсудності кримінального провадження.
Також суд, керуючись частиною 5 статті 9 КПК України, ураховує практику Європейського суду з прав людини.
Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини формулювання обвинувачення повинно бути чітким та не двозначним, оскільки відомості, надані обвинуваченому та викладені в формулюванні обвинувачення, повинні бути достатніми для повного розуміння останнім суті висунутого проти нього обвинувачення, що є необхідним для підготовки адекватного захисту. Обвинувачений має бути «негайно» та «детальніше» повідомлений про підстави обвинувачення, тобто про суттєві факти, висунуті проти нього та лежать в основі обвинувачення, та про характер обвинувачення, а саме про правову кваліфікацію цих суттєвих фактів (рішення ЄСПЛ у справі «Mattoccia v. Italy» від 25 липня 2000 року).
У рішенні у справі «Pelissier and Sassi v. France» від 25 березня 1999 року судом було зазначено Стаття 6, пункт 3(a) Конвенції визнає право обвинуваченого бути поінформованим не лише про підстави обвинувачення, тобто про суттєві факти, які йому висунуті та на яких ґрунтується обвинувачення, але й про правову кваліфікацію, надану цим фактам... Сферу застосування цього положення необхідно, зокрема, оцінювати з огляду на більш загальне право на справедливий суд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції. Суд вважає, що у кримінальних справах точна та повна інформація про звинувачення проти обвинуваченого, а отже, і правова кваліфікація, яку суд може до них застосувати, є важливою умовою справедливості провадження.
Враховуючи викладене, обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні №42024062350000074 підлягає поверненню прокурору, як такий, що не відповідає вимогам статті 291 КПК України.
Відповідно до частини 1 статті 55 КПК України потерпілим у кримінальному провадженні, може бути, зокрема, юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди.
За правилами частини 2 статті 55 КПК України права і обов'язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого.
Представником юридичної особи, яка є потерпілим, може бути її керівник, інша особа, уповноважена законом або установчими документами, працівник юридичної особи за довіреністю, а також особа, яка має право бути захисником у кримінальному провадженні (частина 2 статті 58 КПК України).
Частиною 5 статті 55 КПК України передбачено, що за наявності очевидних та достатніх підстав вважати, що заява, повідомлення про кримінальне правопорушення або заява про залучення до провадження як потерпілого подана особою, якій не завдано шкоди, зазначеної у частині першій цієї статті, слідчий або прокурор виносить вмотивовану постанову про відмову у визнанні потерпілим, яка може бути оскаржена слідчому судді.
При цьому, суд враховує положення пункту 3 частини 1 статті 91 КПК України про те, що вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, є обставинами, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, а тому мають оцінюватись судом після дослідження всіх обставин кримінального провадження під час його судового розгляду.
На підставі викладеного вище, суд вважає непереконливими твердження захисника ОСОБА_9 та представника потерпілої юридичної особи про те, що підставою повернення обвинувального акту прокурору є помилкове залучення відділу з гуманітарних питань Овруцької міської ради як потерпілої особи, оскільки питання щодо визначення особи, якій заподіяно шкоду внаслідок вчинення кримінальних правопорушень, може бути вирішено під час судового розгляду і не є перешкодою для призначення у кримінальному провадженні судового розгляду.
Керуючись статтями 55, 91,109, 110, 291, 314 КПК України, суд
Клопотання про повернення прокурору обвинувального акту задовольнити.
Повернути керівнику Коростенської окружної прокуратури ОСОБА_12 обвинувальний акт у об'єднаному кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42024062350000074 від 24 жовтня 2024 року, по обвинуваченню ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 5 статті 191, частиною 1 статті 366 КК України, ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 367 КК України.
Ухвала може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду через Народицький районний суд Житомирської області протягом 7 днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали складений 11 березня 2026 року.
Головуючий суддя:ОСОБА_13
Суддя: ОСОБА_14
Суддя: ОСОБА_15