Справа № 282/189/26
Провадження № 3/282/62/26
16 березня 2026 р.
селище Любар
Суддя Любарського районного суду Житомирської області Носач В.М., розглянувши клопотання адвоката Босої Оксани Олександрівни про участь в судових засіданнях в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів з розгляду матеріалів про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.5 ст.126 КУпАП,-
В провадженні суду перебувають адміністративні матеріали відносно ОСОБА_1 за ч.5 ст. 126 КУпАП.
Розгляд справи призначено на 14 год 00 хв 16 березня 2026 року.
16 березня 2026 року через підсистему «Електронний суд» надійшло клопотання адвоката Босої О.О. про участь у судових засіданнях в режимі відео конференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Згідно з ч.7 ст.11 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", учасникам судового процесу на підставі судового рішення забезпечується можливість брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції у встановленому законом порядку. Обов'язок забезпечити проведення відеоконференції покладається на суд, який отримав судове рішення про проведення відеоконференції, незалежно від спеціалізації та інстанції суду, який прийняв таке рішення.
Відповідно до ч.2 ст. 246 КПАП України порядок провадження у справах про адміністративні правопорушення в судах визначається цим Кодексом та іншими законами України.
Проведення судових засідань у режимі відеоконференцзв'язку з використанням власних технічних засобів у справах про адміністративні правопорушення чинним КУпАП не передбачено.
Використовуючи аналогію процесуального закону, що регулює провадження у справах про кримінальні правопорушення, згідно з п.4 ч.1 ст.336 КПК України, судове провадження може здійснюватися у режимі відеоконференції під час трансляції з іншого приміщення, у тому числі яке знаходиться поза межами приміщення суду (дистанційне судове провадження), у разі необхідності вжиття таких заходів для забезпечення оперативності судового провадження.
Відповідно до ч. 2 ст.336 КПК України суд ухвалює рішення про здійснення дистанційного судового провадження за власною ініціативою або за клопотанням сторони чи інших учасників кримінального провадження.
Частиною 4 ст.336 КПК України передбачено, що учасник кримінального провадження подає клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду не пізніше ніж за п'ять днів до судового засідання. Копія клопотання в той самий строк надсилається іншим учасникам кримінального провадження.
З поданого адвокатом Босою О.О. клопотання вбачається, що вказане клопотання сформоване в системі «Електронний суд» 15.03.2026 та надійшло до суду 16.03.2026, в день проведення судового засідання, незважаючи на те, що судове засідання призначено заздалегідь, отже не дотримано процесуальний строк подання клопотання. У зв'язку з викладеним, в задоволенні клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції необхідно відмовити.
Разом з тим, згідно норм чинного КУпАП фіксування судових засідань по справах про адміністративні правопорушення не передбачено.
Таким чином, прийняття рішення про фіксацію судового засідання в справах про адміністративні правопорушення є правом суду, так як положення норм чинного КУпАП не встановлює обов'язкового фіксування судового засідання по вказаній категорії справ.
Отже, враховуючи вищевикладене та предмет розгляду справи, суддя дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання про участь у судових засіданнях в режимі відео конференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
На підставі викладеного, керуючись ст. 283 КУпАП, ст.336 КПК України, ч. 7 ст. 11 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів» суддя, -
В задоволенні клопотання адвоката Босої Оксани Олександрівни про участь в судових засіданнях в режимі відео конференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів з розгляду матеріалів про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.5 ст.126 КУпАП відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя В.М. Носач